· розробка і реалізація грошово-кредитної політики держави;
• монопольне здійснення емісії національної валюти та організація її обігу;
• кредитне обслуговування банків другого рівня та держави;
• регулювання та нагляд за банківською діяльністю;
• встановлення правил проведення банківських операцій;
•
|
• регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків та фінансово-кредитних установ;
• процентну політику;
• систему рефінансування комерційних банків;
• управління золотовалютними резервами;
• операції з цінними паперами на відкритому ринку;
• регулювання імпорту та експорту капіталу.
Банківське кредитування
– це кошти, які надаються банком згідно із законодавством у позику на визначений термін, для цільового використання та під встановлений відсоток
| Види кредитних послуг, які надають комерційні банки, залежать від багатьох чинників | |
| Зовнішні чинники: | Внутрішні чинники: |
| Правові обмеження, конкурентне середовище в банківській сфері, а також політика, що проводиться певним банком | Відповідність кредитному портфелю банку та низький рівень кредитного ризику |
 |
| Характеристика клієнта включаєзбір та аналіз інформації про клієнта. При цьому обов'язково аналізуються кредитні відносини клієнта з банком у минулому. Якщо клієнт — фізична особа, аналізуються його особиста соціальна стабільність, вік та стан здоров'я, матеріальне становище, розмір його витрат, бізнесове оточення та зв'язки. Якщо клієнтом є корпорація, насамперед аналізуються величина та структура капіталу позичальника, його фінансове становище, бажання використати власний капітал у проекті, під який проводиться кредитування, а також стан галузі, до якої належить позичальник, конкурентна позиція підприємства-позичальника на ринку |
| Здатність повернути позикулегко дослідити, якщо кредит надається фізичній особі. Якщо кредит надається юридичній особі, треба проаналізувати якість фінансового менеджменту і фінансові можливості позичальника, а саме можливості отримувати достатній грошовий потік та ефективно управляти ним |
| Дохідність визначається фінансовою стратегією банкув цілому та кредитною політикою зокрема, а також конкурентним середовищем на ринку банківських послуг. Більш ризикова стратегія банку буде спрямована на прийняття значних кредитних ризиків та встановлення високої маржі як плати за ризик. Дохідність значною мірою залежить і від рівня кредитного ризику по конкретному кредиту |
| Визначення дійсної цілі кредитування дає змогу банкудати правильну оцінку якості кредитної заявки і в разі задовільної якості розробити відповідну структуру кредиту. Метою позики може бути фінансування основного чи оборотного капіталу, венчурних підприємств, погашення інших боргів, проведення спекулятивних операцій тощо. Банк не повинен допускати використання кредиту на незаконні цілі чи на діяльність, яка не передбачена статутом позичальника |
| Розмір позикимає відповідати цілям кредитування. Банкіру треба впевнитись у тому, що клієнт не вимагає суми, більшої чи меншої за необхідну для даного проекту. Якщо клієнт вимагає меншу суму, це може призвести до необхідності додаткового фінансування. Крім того, бажано, щоб розмір позики був меншим від частки участі клієнта в проекті |
| Умови погашення позикимають відповідати цілі позики та фінансовим можливостям позичальника. Структура платежів у погашення позики має відповідати структурі грошових потоків позичальника. Деякі види позик повинні мати певний максимальний термін |
| Страхування ризику непогашення позикиможе здійснюватись за рахунок застави чи гарантії. Бажано використовувати при наданні кредитів застави і гарантії одночасно і не надавати кредити тільки під заставу чи під гарантію. Якщо кредит надається під заставу, треба проаналізувати, наскільки застава захищена від інфляції, наскільки легко буде її стягнути у разі неповернення кредиту, яке допустиме співвідношення ринкової вартості застави та розміру кредиту і як часто це співвідношення треба переглядати |
| Короткострокові | Середньострокові | Довгострокові |
| Вважаються кредити терміном до одного року, які надаються для фінансування поточних короткострокових потреб у грошових коштах. Такими кредитами часто користуються промислові та сільськогосподарські підприємства для фінансування оборотного капіталу, а комерційні банки – для підтримки ліквідності | Називають кредити терміном від 1 до 5 років, які надаються переважно для фінансування капітальних вкладень – купівлі обладнання, будівництва споруд, реалізації інвестиційних проектів тощо. Погашення середньострокових кредитів здійснюється за рахунок чистих грошових потоків, що генеруються в результаті використання кредиту | Надаються на термін від 5 до кількох десятків років. У багатьох випадках такі кредити використовуються для фінансування нерухомості й забезпечуються заставними на нерухомість |
|
• ліквідність застави;
• легкість оцінювання застави;
• можливість продажу застави на ринку;
• підконтрольність застави, легкість, з якою можна визначити місце знаходження застави та вступити у володіння нею;
• моральне старіння.
 |
Різновидом застави, може бути гарантія, що являє собою письмове зобов'язання третьої особи сплатити борг у разі відмови від сплати позичальником. При наданні кредиту під гарантію банк повинен мати достовірну фінансову інформацію не тільки про позичальника, а й про того, хто гарантує повернення кредиту
 |
 | |||
 |
– на даному етапі робиться переважна більшість помилок. Може бути проведений досить поверхневий аналіз кредитної заявки, неправильно оцінені кредитні ризики, неправильно визначені терміни та умови погашення кредиту.
Процедура створення кредиту складається з трьох етапів:
а)подання та попередній аналіз кредитної заявки;
б)оцінювання кредитних ризиків;
в)проведення переговорів.
|
– пр о – процедура схвалення кредиту полягає в перевірці
документів і застави, юридичному оформленні кредитного договору та видачі
кредиту.
Кредити повинні витрачатись на цілі, обумовлені в кредитному договорі. При цьому позичальник не повинен брати на себе нові фінансові зобов'язання, які могли б збільшити ризик непогашення боргу. При контролі за кредитом регулярно мають переглядатись перспективи взаємовідносин з клієнтом. Залежно від поведінки позичальника взаємовідносини можуть як розширюватись, так і, навпаки, скорочуватись чи припинятись.
У процесі управління кредитами здійснюється регулярна переоцінка кредитів, а саме вносяться зміни в класифікацію кредитів, виявляються проблемні кредити та приймаються відповідні заходи по них.
|
– з акриття кредиту полягає в сплаті основної частини боргу та процентів і повному погашенні кредиту або ліквідації застави і фіксації втрат у разі неповернення кредиту.
