Робота комерційного банку з проблемними кредитами

Промɿнвестбанк проводить виважену кредитну полɿтику щодо виокремлення проблемних кредитɿв ɿз загальноʀ

маси кредитного портфеля, дослɿдження причин виникнення проблемних кредитɿв та основних засобɿв впливу на

них.

В Украʀнɿ поняття „проблемний кредит” покищо невизначене: у вɿтчизнянɿй законодавчɿй практицɿ такий термɿн

не використовується, в економɿчнɿй лɿтературɿ зазначається лише загальний пɿдхɿд до кредитɿв, вɿдносно яких у

банку виникають труднощɿ з погашенням суми основного боргу та вɿдсоткɿв. По сутɿ – це проблемнɿ кредити, бо

впливають на стратегɿю управлɿння кредитним ризиком.

Отже, проблемний кредит можна визначити як кредит, що потребує проведення додаткового комплексу

заходɿв органɿзацɿйного та адмɿнɿстративно-правового характеру щодо повернення коштɿв з метою

попередження можливих економɿчних збиткɿв банку. Цей кредит визначається за такими критерɿями:

наявнɿсть простроченоʀ заборгованостɿ за кредит (або його частини);

прострочена заборгованɿсть за нарахованими вɿдсотками;

загроза банкрутства або лɿквɿдацɿʀ пɿдприємства-боржника.

Щодо термɿнɿв прострочення заборгованостɿ за кредит чи його частини та простроченоʀ заборгованостɿ за

нарахованими вɿдсотками,- то вони встановлюються залежно вɿд кредитноʀ полɿтики конкретного банку ɿ можуть

застосовуватися до всɿх виданих кредитɿв чи встановлюватись для кожного окремо з метою мɿнɿмɿзацɿʀ ризикɿв.

Якщо визначати проблемний кредит з точки зору необхɿдностɿ формування резервɿв пɿд можливɿ витрати за

таким кредитом, то вɿдповɿдно до вимог НБУ усɿ кредити банку з тɿєю чи ɿншою мɿрою проблемними. Завдяки

такому пɿдходу вдається створити необхɿднɿ резерви до того, як виникнуть складнощɿ з погашенням основного

боргу та нарахованих вɿдсоткɿв. Це хоч призводить до зниження прибутковостɿ банку, проте сприяє його

стабɿльностɿ.

Контроль за погашенням кредиту ɿ виплатою вɿдсоткɿв за них – дуже важливий етап у всьому процесɿ

кредитування ПІБ. Вɿн полягає у перɿодичному аналɿзɿ кредитноʀ справи позичальника, перегляді кредитного

портфеля банку, оцɿнцɿ стану позичок ɿ проведеннɿ аудиторських перевɿрок.

Для ефективного контролю за виконанням кредитноʀ угоди ПІБ сформує кредитну справу позичальника у

розрɿзɿ конкретноʀ позички.

При кредитуваннɿ необхɿдно попередньо вивчити господарсько-фɿнансову дɿяльнɿсть позичальника,

проаналɿзувати кредитоспроможнɿсть ɿ фɿнансову стабɿльнɿсть вɿдповɿдно до програми визначення фɿнансово-

економɿчного стану позичальника.

Контроль за своєчаснɿстю та повнотою надходженя коштɿв у рахунок погашення боргу за кредит та вɿдсоткɿв

на нього проводиться на основɿ бухгалтерських записɿв. Для спостереження зо своєчасним погашенням

позичальником заборгованостɿ з кредиту, працɿвник кредитного пɿдроздɿлу ПІБ складає перелɿк сум платежɿв за

строками. Подɿбна ɿнформацɿя узагальнюється, аналɿзується ɿ систематизується у виглядɿ кредитноʀ справи

позичальника.

У разɿ невиконання позичальником своʀх обов`язкɿв, передбачених кредитною угодою щодо совєчасного

повернення кредиту, його цɿльового використання, а також стосовно надання звɿтностɿ ɿ необхɿдноʀ ɿнформацɿʀ,

банк має право (згɿдно з договором):

- пɿдвищити процентнɿ ставки та застосувати штрафнɿ санкцɿʀ;

- попередити про припинення подальшого кредитування, якщо у погодженɿ строки не будуть виконанɿ

пропозицɿʀ банку;

- припинити подальшу видачу кредиту, передбачену кредитною угодою;

- розɿрвати кредитну угоду ɿ достроково стягнути кредит;

- звернутися з позовною заявою.

Стосовно неплатоспроможних позичальникɿв вɿдповɿдно до Закону Украʀни „Про вɿдновлення

платоспроможностɿ боржника або визнання його банкрутом”, банк, якщо ɿншɿ заходи щодо повернення боргу

виявилися безрезультатними, повинен надɿслати до суду письмову заяву для порушення справи про банкрутство

позичальника.

ПІБ прагне не доводити розгляд своʀх справ до Господарського суду, а самим вживати всɿ можливɿ заходи

щодо своʀх виданих кредитɿв. У зв`язку з цим робота, спрямована на зниження кредитних ризикɿв, набуває

особливого значення.

При виявленнɿ проблемного кредиту ПІБ розробляє такий комплекс заходɿв:

вимагає вɿд позичальника надання необхɿдноʀ поточноʀ фɿнансовоʀ ɿнформацɿʀ, ɿнформацɿʀ оперативного

облɿку, ɿнших матерɿалɿв; проводить ʀхнɿй детальний аналɿз ɿ порɿвнɿння з матерɿалами кредитноʀ справи. Особливу

увагу при цьому звертає на такɿ симптоми, як рɿзке зростання дебɿторськоʀ заборгованостɿ, зменшення частки

короткострокових активɿв, непропорцɿйне зростання короткостроковоʀ заборгованостɿ, зниження коефɿцɿєнта

лɿквɿдностɿ, збɿльшення частки основного копɿталу в сумɿ активɿв, зниження обсягу продаж, виникнення збиткɿв вɿд

операцɿйноʀ дɿяльностɿ. Насторожуючими факторами є замɿна ключових працɿвникɿв, непослɿдовнɿсть

керɿвництва, наявнɿсть не змонтованого обладнання, незайнятого персоналу, надмɿрних запасɿв, повɿльна

реакцɿя на погɿршення ринкових умов, втрата важливих клɿєнтɿв та ɿншɿ;

органɿзовує офɿцɿйну зустрɿч з клɿянтом ɿ спɿльно розроблює план заходɿв щодо вɿдновлення стабɿльностɿ

пɿдприємства ɿ усуненя диспропорцɿй (продаж активɿв, зменшення накладних витрат, змɿна маркетинговоʀ

стратегɿʀ, призначення нових осɿб на керɿвнɿ посади).

За таким планом може бути прийнято рɿшення про доцɿльнɿсть надання вɿдстрочки погашення заборгованостɿ

ɿ встановлений новий термɿн, достатнɿй для повного погашення кредиту. Рɿшення про пролонгацɿю кредиту є

одним ɿз методɿв управлɿння проблемними кредитами.

Якщо пɿдприємство порушує умови кредитування, банк застосовує до нього санкцɿʀ – заходи кредитного

впливу. Банк має право припинити повнɿстю або частково кредитування, достроково стягти позики у випадках

виникнення незабезпеченоʀ заборгованостɿ, використання виданих коштɿв не за цɿльовим призначенням або з

порушенням встановлених правил кредитування. Якщо у пɿдприємства виникла прострочена заборгованɿсть ɿ

воно не може лɿквɿдувати ʀʀ через вɿдсутнɿсть коштɿв, банк припиняє кредитування ɿ має право використати

закладенɿ товарно-матерɿальнɿ цɿнностɿ для погашення заборгованостɿ за позиками.

Фахɿвцɿ попереджають про системнɿ ризики у сегментɿ споживчого кредитування, якɿ виникають через

нерозвинену ɿнфраструктуру,- вɿдсутнɿсть колекторських компанɿй, якɿ брали б на себе зобов`язання щодо

повернення кредиту, кредитних бюро, якɿ реєструють запозиченням та вɿдслɿдковують кредитну ɿсторɿю кожного

клɿєнта. Недостатньо ефективно працюють ɿ силовɿ органи та судовɿ виконавцɿ. І всеж вɿдповɿдальнɿсть за

неповернення кредитɿв передбачено: банки можуть застосовувати штрафнɿ санкцɿʀ, вимагати дострокового

повернення суми боргу, конфɿскувати майно, яке було вɿддано у заставу. Якщо ж стане вɿдомо про те, що

позичальник приховуав якусь ɿнформацɿю, свɿдомо йшов на шахрайство, то це вже кримɿнальна

вɿдповɿдальнɿсть. Клɿєнти часто скаржаться на зайву, на ʀхню думку, бюрократɿю при оформленɿ та видачɿ

кредиту. Часто вони не розумɿють, що все це робиться для ʀхньоʀ ж користɿ. Не даремно кажуть, що прозорɿсть

банку – це прозорɿсть його клɿєнтɿв. Захищаючи себе, банк захищає своʀх клɿєнтɿв. Через неповернення кредитɿв

банк змушений пɿднɿмати вɿдсотковɿ ставки, вɿд чого страждають сумлɿннɿ позичальники.

Кредитна полɿтика Промɿнвестбанку характеризується зваженɿстю, професɿоналɿзмом, нарощенням обсягɿв

кредитування одночасно з посиленням заходɿв, спрямованих на мɿнɿмɿзацɿю кредитних ризикɿв. Управлɿння

банкɿвськими ризиками, дɿяльнɿсть банку щодо проблемних кредитɿв є одними ɿз важливих елементɿв стратегɿʀ

розвитку ПІБ. Банк реалɿзує комплекс процедур з управлɿння ризиками, використовуючи пропозицɿʀ та

рекомендацɿʀ Базельського Комɿтету (Базель||) та ɿнших мɿжнародних органɿзацɿй щодо контролю за банкɿвською

дɿяльнɿстю.

З метою створення максимально ефективноʀ системи управлɿння ризиками проводиться цɿлеспрямована

робота з удосконалення системи оцɿнки, аналɿзу й управлɿння всɿма видами ризикɿв. Розробленнɿ нею положення:

Полɿтика управлɿння ризиком платоспроможностɿ, полɿтика управлɿння кредитним ризиком, Полɿтика управлɿння

ризиком лɿквɿдностɿ. Для ефективного управлɿння ризиками в банку розробленнɿ та дɿють процедури управлɿння

ризиками лɿкɿвдностɿ, операцɿйними, процентними, валютними, кредитними ɿ ринковими ризиками, проводиться

цɿлеспрямована робота з проблемними кредитами для забезпечення стɿйкостɿ та надɿйностɿ банку при досягненнɿ

запланованих результатɿв дɿяльностɿ.

Проблемнɿ кредити являють собою ризик неповернення боргу, невпевненɿсть кредитора в тому, що боржник

має намɿр ɿ можливостɿ виконати своʀ зобов`язання в обумовленнɿ строки ɿ вɿдповɿдно до умов кредитноʀ угоди.

[90.50-51] Така ситуацɿя може бути спричинена:

нездатнɿстю боржника створити у визначений час адекватний грошовий потɿк у зв`язку з непередбаченими

змɿнами у дɿловому, економɿчному, полɿтичному оточеннɿ, в якому дɿє позичальник;29.02.12 Дипломна робота Кредитна полɿтика комерцɿйних банкɿв та шляхи ʀʀ удосконалення

невпевненɿстю в майбутнɿй вартостɿ та якостɿ застави пɿд кредит;

сумнɿвноʀ дɿловоʀ репутацɿʀ позичальника.

Кредитори зазвичай очɿкують, що ʀм виплатять усю суму кредиту або позики, яку вони надали, плюс

обумовлений процент. Вони уникають ризику, принаймнɿ прагнуть звести його до мɿнɿмуму. Як правило, кредитори

намагаються визначити ступɿнь ризику, пов`язаного з певним позичальником та видом кредиту, до того, як надати

позику, а також протягом ʀʀ дɿʀ.

Ознаки проблемностɿ кредиту:

порушення строкɿв повернення боргу та сплати процентɿв, ɿншɿ неплатежɿ;

позичальник просить продовжити термɿн погашення або збɿльшити суму кредиту, переглянувши кредитну

угоду, або встановити пɿльговий перɿод;

фɿнансова звɿтнɿсть надходить ɿз запɿзненням або не надходить узагалɿ;

позичальник проводить ворожу щодо кредитора полɿтику або уникає контактɿв ɿз ним;

хвороба або смерть позичальника.

Промɿнвестбанк веде свою кредитну дɿяльнɿсть керуючись такими принципами:

мета кредиту повинна бути виваженою;

банк зобов`язаний глибоко вивчити можливостɿ та потреби клɿєнта, а також його сферу ɿ ринки дɿяльностɿ;

банк повинен упевнитися в тому, що не зазнає значних збиткɿв, якщо позичальник не зможе виконати своʀ

зобов`язання;

банк повинен бути впевнений у позичальнику.

ПІБ досяг успɿху тому, що ризики, якɿ вɿн на себе бере,- зваженɿ, контрольованɿ ɿ перебувають у рамках його

фɿнансових можливостей. Активи, в соновному кредити, повиннɿ бути достатньо лɿквɿдними для того, щоб у разɿ

вɿдпливу коштɿв, витрат, збиткɿв забезпечити акцɿонерам повний прибуток. Досягнення цих цɿлей лежить в основɿ

полɿтики банку щодо прийняття ризикɿв та управлɿння ними. [51.23-25]

Характеристика групи кредитɿв згɿдно з класифɿкацɿєю ризикɿв (стандартнɿ, пɿд контролем, субстандартнɿ,

сумнɿвнɿ, безнадɿйнɿ) в порɿвняннɿ з попереднɿми роками вказує на зменшення в незначнɿй мɿрɿ ступення

кредитного ризику. Однак, вагомими причинами негативного впливу на економɿчнɿ процеси в державɿ

залишається низька платоспроможнɿсть великоʀ кɿлькостɿ суб`єктɿв господарювання, податковий тиск, втрата

обɿгових коштɿв, нестабɿльнɿсть законодавства, повɿльнɿ темпи здɿйснення економɿчних реформ. Незначно зросла

питома вага кредитɿв класифɿкованих, як безнадɿйнɿ з 12%, до 13,2%, класифɿкованих як сумнɿвнɿ з 0,8%, до 1,5%.

Вɿдповɿдно до такоʀ структури кредитних вкладень ПІБ сформував резерв на можливɿ втрати за кредитними

операцɿями кошти, якɿ не використовуються на списання безнадɿйноʀ заборгованостɿ за кредитами за рɿшеннями

Правлɿння банку. Крɿм цього сформовано резерв пɿдсумнɿвну заборгованɿсть за нарахованими доходами, а

також резерв пɿд цɿннɿ папери.

В умовах дефɿциту облɿгових коштɿв при наданнɿ кредитɿв особливу увагу придɿляються надɿйностɿ

позичальникɿв, лɿквɿдностɿ заставаи та наявностɿ механɿзму погашення кредитɿв. Питома вага забезпечення

кредитɿв в загальному обсязɿ кредитних вкладень складає 99,6%.

В установах банку обслуговують бɿльше 50 прɿоритетних клɿєнтɿв,

Кредитувалися з них 16, ɿз загальною сумою наданих кредитɿв, яким 99,7% направлено на поточнɿ потреби,

на забезпечення енергоносɿями, на закупку сировини, на видачу зарплати, а також направлено в ɿнвестицɿйну

дɿяльнɿсть. Одному ɿз прɿоритетних клɿєнтɿв ВАТ „Івано-Франкɿвськцемент” видавались кредити в нацɿональнɿй та

ɿноземнɿй валютах. Це пɿдприємство, яке сьогоднɿ дає значну частину як доходɿв до бюджету, так ɿ вадютних

надходжень держави. Кредитування його здɿйснювалося у виглядɿ дɿючих кредитних лɿнɿй, дохɿд вɿд кредитування

яких складає 64,6% вɿд загальноʀ суми доходɿв по Центральному вɿддɿленню ПІБ.

Програма здɿйснення фɿнансового монɿторингу кредитних операцɿй клɿєнтɿв ПІБ розроблена з урахуванням

вимог законɿв Украʀни, що регулюють питання запобɿгання та протидɿʀ легалɿзацɿʀ (вɿдмиванню) доходɿв,

одержаних злочиним шляхом, нормативних актɿв НБУ, актɿв уповноваженого органу, положень новоʀ редакцɿʀ 40

рекомендацɿʀ Групи з розробки фɿнансових заходɿв боротьби з вɿдмиванням грошей Базельського комɿтету

банкɿвського нагляду щодо виявлення операцɿй, якɿ пɿдлягають фɿнансовому монɿторингу.

Кредитнɿ операцɿʀ клɿєнтɿв пɿдлягаютьт обов`язковому фɿнансовому монɿторингу (обов`язково мають бути

переданɿ до Уповнговаженого органу для подальшого аналɿзу),якщо сума, на яку вони проводяться, дорɿвнює чи

перевищує 80000 гривень або дорɿвнює чи перевищує суму в ɿноземнɿй валютɿ, еквɿвалентну 80000 гривень, та

має одну або бɿльше ознак:

переказ грошових коштɿв на рахунок, вɿдкритий у фɿнансовɿй установɿ в краʀнɿ, що вɿднесена Кабɿнетом

Мɿнɿстрɿв Украʀни до перелɿку офшорних зон;

надання або отримання кредиту (позики), що має вɿдповɿдну реєстрацɿю, мɿсце проживання чи мɿсце

знаходження в Украʀнɿ, яка нен бере участь в мɿжнародному спɿвробɿтництвɿ у сферɿ запобɿгання та протидɿʀ29.02.12 Дипломна робота Кредитна полɿтика комерцɿйних банкɿв та шляхи ʀʀ удосконалення

referatu.net.ua/referats/18/5074/?page=0 23/46

знаходження в Украʀнɿ, яка нен бере участь в мɿжнародному спɿвробɿтництвɿ у сферɿ запобɿгання та протидɿʀ

легалɿзацɿʀ (вɿдмивання) доходɿв, одержаннɿ злочинним шляхом, та фɿнансуванню тероризму, або однɿєю з сторɿн

є особа, що має рахунок в банку, зареєстрованому у вищезазначенɿй краʀнɿ.

Перед здɿйсненням фɿнансовоʀ операцɿʀ або пɿд час оформлення документɿв, необхɿдних для здɿйснення

операцɿʀ, працɿвник ПІБ з`ясовує економɿчну суть ɿ мету, а також вɿдповɿднɿсть операцɿʀ чинному законодавству

Украʀни, умовам укладеноʀ угоди ɿ обов`язкам сторɿн, перевɿряє банкɿвськɿ реквɿзити одержувача коштɿв. Якщо у

результатɿ аналɿзу операцɿй працɿвник не вбачає перешкод щодо ʀʀ проведення, то вɿн забезпечує ʀʀ здɿйснення.

Якщо праццɿɿвник з`ясує, що фɿнансова операцɿя пɿдлягає фɿнансовому монɿторингу, то вɿн не пɿзнɿше 12 год.

наступного робочого дня заповнює повɿдомлення про виявлену фɿнансову операцɿю ɿ направляє його

електронною поштою до вɿддɿлу фɿнансового монɿторингу. Банк також має право ɿвдмовитися вɿд фɿнансового

забезпечення здɿйснення фɿнансовоʀ операцɿʀ, якщо встановлено, що дана операцɿя мɿстить ознаки такоʀ, що

пɿдлягає фɿнансовому монɿторингу.

За даними балансɿв позичальникɿв загальна заборгованɿстьь за кредитами банкɿв складала станом на

1.01.2007 року 35.602 млн. грн., заборгованɿсть за кредитами ПІБ – 11 млн.грн. Станом на 01.01.2007року

переважна бɿльшɿсть позичальникɿв приватноʀ власностɿ, частка яких складає 94,5% вɿд загальноʀ ʀх кɿлькостɿ,

частка позичальникɿв державноʀ власностɿ складає 5,4%. Установи банку обслуговують експортерɿв продукцɿʀ та

послуг. Станом на 01.01.2007року 520 позичальникɿв були експортерами продукцɿʀ та послуг, ɿз них 38,8% мали

вɿльнɿ валютнɿ кошти, еквɿвалентнɿ бɿльше 50 грн.

Негативнɿ тенденцɿʀ у взаємовɿдносинах щодо вɿдносин мɿж суб`єктами господарськоʀ дɿяльностɿ, якɿ

зумовлюють зростання неплатежɿв, збереглися. За 2006 рɿк обсяг дебɿторськоʀ заборгованостɿ вɿд всɿх

позичальникɿв зрɿс на 2.5 млрд.гривень ɿ складав на 1.01.2007 рɿк 64 млрд.гривень. Понад 70% дебɿторськоʀ

заборгованостɿ припадає на позичальникɿв промисловостɿ.

Обсяг кредиторськоʀ заборгованостɿ по одному ɿ тому колу позичальникɿв знизився на 4,5 млрд.грн.(5,7%) ɿ

складав на 01.01.2007року 78,6 млрд.грн. Станом на 01.01.2007року обсяги кредиторськоʀ заборгованостɿ в 2,2

рази перевищують обсяги отриманих кредитɿв в банках, що свɿдчить про взаємне кредитування позичальникɿв.

Серед позичальникɿв банку основний обсяг неплатежɿв формують позичальники промисловостɿ – 57,8 млрд. грн.,

що становить 73,5% вɿд обсягу кредиторськоʀ заборгованостɿ позичальникɿв.

Перевищення кредиторськоʀ заборгованостɿ над дебɿторською складає по позичальниках банку 14,6

млрд.грн.,що становить 22,8%. Понад 63 % позичальникɿв живе в борг, покриваючи своʀ фɿнансовɿ потреби

шляхом несплати заборгованостɿ своʀм контрагентам. Фɿнансовий стан деяких позичальникɿв за 2006 рɿк так ɿ не

досягнув належного рɿвня, хоча питома вага збиткових позичальникɿв до загальноʀ ʀх кɿлькостɿ знизилася

порɿвняно з 2005 роком на 2,9 процентних пункта, але залишилась значно високою – 12,8%.

В розрɿзɿ форм власностɿ перевищення кредиторськоʀ заборгованостɿ над дебɿторськоʀ у позичальника

державноʀ власностɿ – 11,4 млрд.грн., приватноʀ – 3,2 млрд.грн. По позичальника промисловостɿ питома вага

збиткових знизилась за грудень-сɿчень на 3,1 процентних пункти ɿ складала 20,6%. В розрɿзɿ галузей народного

господарства серед позичальникɿв електроенергетики – 46,9% збиткових, легкоʀ промисловостɿ – 32,0%,

вугɿльноʀ – 35,6%, машинобудування ɿ металообробки – 21%, чорноʀ металургɿʀ – 23,7%, хɿмɿчноʀ ɿ нафтохɿмɿчноʀ

промисловостɿ – 20,2%, транспорту ɿ зв`язку – 19,9%, харчовоʀ промисловостɿ – 17,4%. В розрɿзɿ форм власностɿ

питома вага збиткових позичальникɿв серед державноʀ власностɿ складала 34%, приватноʀ – 11,6%. З високим

рɿвнем збитковостɿ(50 ɿ бɿльше вɿдсоткɿв) спрацювало 10,9% позичальникɿв вɿд загальноʀ ʀх кɿлькостɿ, якɿ

отримали збитки.

Збиткова дɿяльнɿсть позичальникɿв призвела до втрати ʀх коштɿв. За 2006 рɿк позичальники, якɿ отримали

збитки, втратили власний капɿтал на суму 1211,9 млн.грн., що становить 4,0%. Наростили власний капɿтал

позичальники транспорту ɿ зв`язку на 3060,4 млн.грн.(20,1%), палевноʀ промисловостɿ – на 2624,9 млн.грн.

(15,2%), ɿнших галузей економɿки – 2568,5 млн.грн.(24,6%).

За 2006 рɿк зросли обсяги оборотних коштɿв по одному ɿ тому колу всɿх позичальникɿв на 6,6%, проте ʀх

структура залишилася нерацɿональною. У загальному обсязɿ оборотних коштɿв матерɿальнɿ ресурси становили

29,5%, дебɿторська заборгованɿсть – 61,9%, тодɿ як грошовɿ кошти – 3,2%, що свɿдчить про негативну тенденцɿю

у взаємовɿдносинах суб`єктɿв господарювання. Накопичення матерɿальних цɿнностей на складах ɿ в

незавершеному виробництвɿ на 56 днɿв роботи, замороження коштɿв в дебɿторськɿй заборгованостɿ, що

рɿвноцɿнно випуску продукцʀ на протязɿ майже чотирьох мɿсяцɿв роботи, призвело до обɿговостɿ оборотних коштɿв

всɿх позичальникɿв на протязɿ 176 днɿв станом на 01.01.2007року.

Залишки коштɿв на поточних рахунках та в касɿ по одному ɿ тому колу позичальникɿв зросли за сɿчень-грудень

звɿтного року в нацɿональнɿй валютɿ на 204,7 млн.грн. (9,9%), в ɿноземнɿй валютɿ знизились на 14,3 млн.грн. (1,4%).

Оновлення основних засобɿв залишається однɿєю з найважливɿших проблем. Станом на 01.01.2007року основнɿ

засоби по всɿх позичальниках зношенɿ на 51,7%, а по позичальниках промисловостɿ – 52,4%.

В розрɿзɿ галузей народного господарства найбɿльше зношенɿ основнɿ засоби у позичальникɿв

машинобудування ɿ металообробки – 66,3%, ɿнших галузей промисловостɿ – 56,5, електроенергетики – 55,6,

атомноʀ промисловостɿ – 55,0, транспорту ɿ зв`язку – 54,2, будɿвництва – 54,1, промисловостɿ будɿвельних

матерɿалɿв – 53,6, чорноʀ металургɿʀ – 51,4%. В розрɿзɿ форм власностɿ зношенɿ основнɿ засоби у позичальникɿв

приватноʀ власностɿ на 55,7%, державноʀ на 49,6%.

Таблиця 429.02.12 Дипломна робота Кредитна полɿтика комерцɿйних банкɿв та шляхи ʀʀ удосконалення

Таблиця 4

Стан заборгованості по позичальниках банку, які подали звітність про господарську діяльність

Станом на 01.01.2007року

ʋ

з/п | ГРУ та області | Заборгованість

по банківських позиках, за даними балансів позичальників, всього

тис.грн. | Із них заборгованість

по позиках ПІБ,

тис.грн. | Питома вага заборгованості по позиках ПІБ,

тис.грн.

Станом на 01.01.2007 року кількість позичальників, які мають рівень збитковості в розмірі 50 і більше

відсотків, становить 78 позичальників. Серед них у Східно-донбаському ГРУ -20 позичальників / Донецька

область-12 позичальників,Луганська -8 /. У Центрально-київському ГРУ – 8 позичальників, зокрема у місті Києві29.02.12 Дипломна робота Кредитна полɿтика комерцɿйних банкɿв та шляхи ʀʀ удосконалення

область-12 позичальникɿв,Луганська -8 /. У Центрально-киʀвському ГРУ – 8 позичальникɿв, зокрема у мɿстɿ Києвɿ

– 3 позичальника: ВАТ Комарɿвська меблева фабрика – 75,31 вɿдсоткɿв рɿвень збитковостɿ, ТОВ НВП АМБ

-51,57 вɿдсоткɿв, ТОВ лɿтинська птахофабрика – 52,80 вɿдсоткɿв. А також Днɿпропетровська область – 7

позичальникɿв, Запорɿзька – 5, Сумська – 1, Харкɿвська -5,АР Крим – 6 позичальникɿв. У Захɿдному регɿонɿ –

Волинська область – 2 позичальника / ВАТ Оснастка – 1586,76 вɿдсогткɿв збитковостɿ, ТОВ Автопроект – 52,17

вɿдсоткɿв /, Івано-Франкɿвська область – 0 позичальникɿв, Львɿвська область – 3 позичальника / ТОВ Торговий

дɿм Чемпɿон – 273,01 вɿдсоткɿв, ВАТ Бориславська взуттєва фабрика – 149,76 вɿдсоткɿв, ТОВ Агенцɿя

Європростɿр – 125,22 вɿдсоткɿв /, Рɿвненська область – 3 позичальника, Хмельницька – 3, Чернɿвецька – 1,

Тернопɿльська – 4 позичальника, зокрема ВАТ Тернопɿльський комбайновий завод – 104,69 вɿдсоткɿв рɿвень

збитковостɿ, ЗАТ Галспирт – 1826,99 вɿдсоткɿв, ДП Ковалɿвський горɿлчаний завод – 59,54 вɿдсоткɿв, ТОВ Колос

-60,06 вɿдсоткɿв рɿень збитковостɿ.

Промɿнвестбанк постɿйно вдосконалює методологɿʀ оцɿнки ɿ управлɿння ризиками, проводить виважену та

професɿйну роботу з проблемними кредитами, збитковоми позичальниками, що дає можливɿсть приймати

найбɿльш ефективнɿ рɿшення за рɿзними напрямками дɿяльностɿ банку в ринкових умовах. Ефективнɿсть

розроблених ɿ впроваджених в банку процедур з управлɿння ризиками, по роботɿ з проблемними кредитами

пɿдтверджується спроможнɿстю завчасно виявляти ɿ кɿлькɿсно вимɿрювати позицɿʀ Промɿнвестбанку у випадку

виявлення проблемних ситуацɿй.

На нашу думку, банкɿвськɿ установи мають переглянути принципи та пɿдходи до процесу кредитування

фɿзичних осɿб. Банкам Украʀни необхɿдно впроваджувати бɿльш детальний та виважений аналɿз

платоспроможностɿ позичальникɿв, значно посилити контроль пɿдроздɿлɿв банкɿвськоʀ безпеки за кредитами, що

надаються фɿзичними особами. Крɿм того, на загальнодержавному рɿвнɿ необхɿдно розпочати роботу стосовно

функцɿонування в повному обсязɿ бюро кредитних ɿсторɿй. Таким чином,

Лише комплексний пɿдхɿд до вирɿшення зазначених проблем може призупинити швидкɿ темпи зростання

простроченоʀ кредитноʀ заборгованостɿ в банкɿвськɿй системɿ держави.