Визначення ефективності використання інформаційного забезпечення трудового навчання

 

На початку дослідження в ході лабораторних експериментів нами досліджувались можливості, які дають технічні засоби навчання для покращення якості знань і підвищення розумового розвитку учнів.

Перш за все з’ясовувалося, що використання комп’ютера дозволяє заощадити час і виконати роботу більш ефективно. За допомогою комп’ютерної техніки можна здійснити пошук інформації, розв’язати більшу кількість запитань і скоротити час на виконання домашнього завдання, проаналізувати результати, скористатися графічними можливостями комп’ютера, що сприяють розвитку інтересу учнів до досліджуваного предмета, стимулюванню пізнавальної та творчої активності й самостійності учнів, формуванню комунікативних навичок, забезпеченню об’єктивного контролю знань, якості засвоєння матеріалу учнями.

Комп’ютер можна використати як засіб створення проблемних ситуацій на уроках трудового навчання. При цьому вчитель може вимкнути звук і попросити прокоментувати учнів спостережуване на екрані. Потім можна або проглянути ще раз зі звуком, або не повертатися до перегляду, якщо учні успішно впоралися із завданням.

Учні мають змогу здійснювати швидкий пошук необхідної навчальної інформації, виконувати креслення виробів, проводити документальний супровід об’єктів конструювання. Використання графічних можливостей комп’ютерної техніки дає змогу розширити межі технологічної грамотності учнів, підвищує точність та якість проектування. Застосування принтера дозволяє швидко отримати потрібну кількість копій [34].

Необхідно залучати учнів до роботи з комп’ютерними програмами Paint, Word, щоб виготовлення креслень і технологічних карт було учням під силу вже у 6 – 9 класах.

Для роботи на уроці вчителеві й учням достатньо вміти працювати в пакеті програм Microsoft Office.

На уроці вчитель або учні можуть використовувати комп’ютер, проектор. Найчастіше для пояснення вчителі використовують Microsoft Power Point як програмну оболонку, у якій створюється мультимедійна презентація. Вчителі та учні можуть включати до своєї презентації текстові або графічні фрагменти, анімацію, відеофільми, а також музичний або голосовий супровід. Презентація може будуватися так, щоб якнайоптимальніше розв’язати поставлені на уроці задачі.

Презентація дозволяє вчителю вести бесіду з учнями, ставлячи запитання з теми, й у такий спосіб змушуючи учнів актуалізувати знання, отримані раніше, висловлювати припущення, аналізувати отриману інформацію, порівнювати, узагальнювати, робити висновки, тим самим розвивати мислення учнів, активізувати їхню пізнавальну діяльність [9].

Елементи цікавості на уроці, посилені звуком, графікою, відеоінформацією впливають на учнів набагато сильніше, ніж тільки слово вчителя.

Цікаві форми навчання на уроках (ігри, вправи, змагання, конкурси, ігри-подорожі, розповідь-завдання) можна реалізувати за допомогою комп’ютера.

Активізація розумової діяльності досягається постановкою питань, у яких необхідно звертати увагу на істотні характеристики досліджуваного питання.

Ілюстрації на комп’ютері необхідні тоді, коли об’єкти не доступні для безпосереднього спостереження, а слова вчителя недостатньо, щоб дати уявлення про досліджуваний об’єкт або явище [31].

Експеримент показав, що застосування комп’ютерної техніки в різних класах має бути по різному, згідно програми учні, з 5 класу вчаться користуватися технологічною документацією. У наступних класах беруть участь у розробці технологічних карток за допомогою комп’ютера. Необхідно використовувати програми Paint, Word для виготовлення технологічних карток.

Застосування комп’ютера на уроках трудового навчання дає можливість удосконалити організацію уроку, урізноманітнити форми і засоби навчання, організувати самопідготовку і самостійне користування об’єктів учнями.

У 5 – 6 класах використовується текстовий редактор Word, графічний растровий редактор Paint і калькулятор, а у 7 – 11 класах – інші програми Excel, Power Point, Adobe PhotoShop, Publisher. Під час цих видів роботи у учнів формуються такі вміння і навички, як уміння висловлювати думки у письмовій формі, надавати інформацію у вигляді графіків, схем, креслень, раціонально розташовувати текст на папері, правильно форматувати текст електронного документа.

Знайдену й оброблену інформацію на уроці обов’язково потрібно прослухати, переглянути, проаналізувати, порівняти й оцінити. Учні можуть обмінюватись думками, інформацією, ставити запитання один одному та вчителю. Учні при цьому одержують навички публічних виступів, участі в дискусіях, набувають уміння встановлювати й підтримувати контакти, співробітничати й працювати у групі.

Під час вивчення теми «Види та конструкції токарних різців і способи їх установки» за допомогою мультимедійного проектора потрібно спроектувати види та конструкції токарних різців. Інформація, яку одержують учні під час пояснення, змушує їх швидше та якісніше засвоїти навчальний матеріал [39].

В ході експерименту встановлено, що комп’ютерна техніка дає значний ефект під час контролю знань учнів. Обов’язковим компонентом навчального процесу є контроль знань, умінь та навичок, тобто перевірка його результативності. Комп’ютер значно полегшує процес перевірки знань, адже за допомогою тестових програм учні відповідають на запитання, а по закінченню тестування комп’ютер автоматично виставляє вмотивовану оцінку. Це значно полегшує роботу учителя, робить процес перевірки знань більш цікавим та позбавляє учнів страху перед тестуванням, що в свою чергу підготовляє їх до незалежного тестування при вступі до вищих навчальних закладів.

Інформація, що розміщена на слайді та з’являється в потрібний момент пояснення, проведення дослідів, експериментів змушує учнів пройти всі етапи мислення, використати різні розумові операції.

Використовуючи комп’ютерні технології необхідно пам’ятати, що комп’ютер потрібно використовувати регулярно при необхідності, він не повинен викликати у дітей подиву, так як це буде відволікати їх від теми уроку; не можна зловживати використанням комп’ютера; особливо доцільно використовувати комп’ютер при вивченні тем, що потребують розвиненої уяви.

Використання комп’ютера спонукає учнів до творчої діяльності і розв’язання технічних та конструкторських задач.

Експеримент показав, що роботу з Інтернетом потрібно відокремити в окремий вид діяльності, де учням поставлені різноманітні творчі завдання – від пошуку інформації за заданою темою, до знаходження наукових фільмів, статей та відео сюжетів, які використовуватимуться на уроках та в позакласній роботі. Вчитель створює оптимальні умови для розвитку дітей, зокрема для формування уміння вчитися самостійно.

Багато об’єктів, що вивчаються (інструменти, механізми, верстати, побутові прилади) за допомогою комп’ютера піддаються різноманітним впливам. Зручно користуватися програмою GRAN-3 для створення просторових моделей виробів і дослідження їх конструкції. Вона дає можливість бачити тривимірну анімацію геометричних об’єктів. Можна демонструвати їх будову, принцип дії.

Наявність комп’ютера в майстерні сприяє і використанню наочності – однієї з основних форм раціональної організації навчального процесу з трудового навчання. На різних уроках доцільно використовувати різноманітні її форми (натурну, ілюстративні-схематичні і символічну), залежно від того, що демонструється: об’єкт або його об’ємне чи площинне зображення, схема. Такі засоби унаочнення сприяють збагаченню просторової уяви та пізнавальної активності учнів, розвитку їхнього мислення [23].

У старших класах учні можуть займатися проектною діяльністю на основі комп’ютерних технологій, що дозволяє урізноманітнити навчальну діяльність і підвищити мотивацію учнів до самостійного вивчення предмета. При цьому учні не лише поглиблюють і розширюють свої знання з теми, але й активно мислять, залучають для розв’язання проблеми раніше отримані знання, здійснюють синтез, аналіз, узагальнення й висновки, що сприяють всебічному самостійному розгляду поставленого завдання.

Усе це стимулює розумову активність, розвиває творчі здібності учнів, сприяє отриманню емоційного задоволення і самоствердження в очах оточуючих. У цьому випадку комп’ютер є елементом творчості і водночас відбувається процес його освоєння, вивчення його багатьох, часто прихованих можливостей.

Пошук і обробку інформації можна розглядати як інтерактивну діалогову взаємодію учнів з комп’ютером, тобто як людино-машинний діалог, у якому комп’ютер відіграє роль партнера з комунікації. Під час роботи зі значними обсягами інформації в учнів формуються вміння й навички критичного мислення, уміння здійснювати вибір і нести про нього відповідальність, оцінювати ефективність інформаційного пошуку, грамотно визначати обсяг пропонованої інформації, швидко й осмислено читати текст, графіки, схеми, креслення, чітко й коротко формулювати думки, викладати їх у письмовій формі, виконувати аналіз, порівняння, класифікацію. Комп’ютер здійснює спілкування учнів у класі в процесі роботи з комп’ютерними навчальними програмами, що виступають у ролі стимулу для комунікації та засобу відтворення умов ситуації спілкування [38].

Отже, використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках трудового навчання розвиває комунікативні здібності учнів у двох напрямах одночасно:

1) інтерактивний діалог учня з комп’ютером;

2) діалог учня з учнем або вчителем.

Під час роботи з комп’ютерними програмами Excel, Power Point, Adobe PhotoShop, Publisher формуються такі вміння й навички, як уміння викладати думки в письмовій формі, подавати інформацію у вигляді графіка, схеми, креслення, писати конспект, доповідь, раціонально розташовувати текст на папері, правильно форматувати текст електронного документа, викликати інтерес слухачів, читати виразно, швидко, осмислено.

Знайдену і оброблену інформацію на уроці обов’язково потрібно прослухати, переглянути, проаналізувати, порівняти й оцінити. Учні можуть обмінюватися думками, інформацією, ставити питання один одному та вчителю. Учні при цьому одержують навички публічних виступів, участі в дискусіях, набувають уміння встановлювати й підтримувати контакти, співробітничати й працювати в команді, що передбачає урахування різних точок зору, уміння аналізувати їх підстави. Цьому можуть сприяти нестандартні уроки. Спілкування учнів на подібних уроках формує вміння слухати уважно, не перебиваючи, розуміти мову жестів, поз, правильно сприймати міміку, інтонацію, передавати інформацію жестами, позою, підтримувати контакт очима, вибирати потрібну позицію спілкування, цікаву тему спілкування, задавати правильну тональність спілкування.

Слід відзначити такі переваги використання інформаційно-комунікаційних технологій у порівнянні з традиційними засобами навчання:

– послідовність викладу матеріалу може змінюватись залежно від віку учнів або мети уроку, є можливість повернутися до вже розглянутих питань;

– використання мультимедійних ефектів дають змогу зосередити увагу учнів на основному і сприяють кращому запам’ятовуванню інформації;

– можна досить швидко створити потрібну кількість копій наочності [37].

Особлива увага в дослідженнях приділялась частоті використання засобів навчання та їх впливу на ефективність навчання. Встановлено, що якщо засоби навчання використовуються епізодично, то кожне їх застосування створює в учнів підвищене емоційне збудження, що заважає сприйняттю навчального матеріалу. Дуже часте, одноманітне використання призводить до втрати зацікавленості учнів.

Тому необхідно оптимально використовувати засоби навчання в системі інформаційно-комунікаційних технологій.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі констатують високу мотивацію до навчання, їх високий рівень навченості та освіченості.

На сьогодні можна стверджувати, що не замінюючи вчителя, комп’ютерна техніка виступає як джерело навчальної інформації, не тільки повідомляючи навчальній матеріал, але й керувати самим процесом навчання. У цьому не потрібно вбачати зниження авторитету вчителя та його ролі на уроці. Навпаки, управління процесом пред’явлення такої наочної інформації тільки підвищує ефективність навчального процесу, отже посилює значення діяльності вчителя на уроці.

На заняттях за допомогою мультимедійного проектора і комп’ютера можна ефективно ілюструвати різні явища і процеси, які важко або неможливо змоделювати іншими технічними засобами, подати графічні та схематичні зображення технічних об’єктів.

Графічна та відеоінформація у вигляді малюнків, графіків, схем та інших засобів сприяє поліпшенню якості засвоєння знань завдяки наочності й моделюванню складних технічних понять.

Подібну базу даних на відміну від звичайного підручника, можна систематично поповнювати і коректувати інформацією, що в ній зберігається [22].

Процес інформатизації суспільства цілком природно пов’язується із інформатизацією навчання. Використання інформаційно-комунікативних технологій на уроках трудового навчання – це необхідність, викликана вимогами часу і можливістю реалізувати дидактичні завдання, що стоять перед учителем трудового навчання.

Комп’ютерна техніка є потужним засобом розвитку технічного мислення учнів. По-перше, комп’ютер розширює можливості подання навчальної інформації. Застосування кольору, графіки, мультиплікації, звуку дає змогу відтворити реальний світ техніки і технології; по-друге, комп’ютер підсилює мотивацію вивчення техніки завдяки можливості опрацювання великої кількості технічної інформації; по-третє, комп’ютер має можливість залучити учнів до інтерактивного навчального процесу; по-четверте, набагато розширюються можливості застосування у навчанні конструкторсько-технологічних завдань різного характеру; по-п’яте, комп’ютер дає змогу якісно здійснювати контроль і самоконтроль за діяльністю учнів.

Використання комп’ютерної техніки підвищує ефективність практичної діяльності школярів. За допомогою комп’ютера вони зможуть вибрати різноманітні об’єкти праці, спроектувати задуманий виріб, розробити художнє оформлення свого виробу, підготувати обгрунтування виробу, розробити рекламний проект свого виробу, виконати потрібні економічні розрахунки [12].

Найважливішим критерієм розвитку технічного мислення учня є його вміння вирішувати комплексні технічні задачі. Слід зазначити, що значення технічного мислення полягає у роз’язуванні задач. Процес їх роз’язування сприяє формуванню необхідних якостей технічного мислення.

Щоб розв’язати технічну задачу необхідно:

– мати встановлену мету і прагнути отримати конкретну відповідь;

– враховувати умови і початкові дані, необхідні для досягнення мети;

– застосовувати такі способи роз’язання задач, які відповідають наявним умовам.

Необхідність і можливість впровадження комп’ютера у навчальний процес не викликає сумніву. Оскільки комп’ютери стають все доступнішими в системі освіти, то в майбутньому комп’ютеризоване навчання може стати достатньо ефективним.

Основною відмінною рисою програми освітньої галузі «Технологія» є проектна діяльність. Важливою ланкою при виконанні учнями індивідуальних проектів є використання комп’ютерної техніки як інструмента діяльності. За допомогою комп’ютера школярі можуть спроектувати задуманий виріб, розробити його художнє оформлення, підготувати обгрунтування вибору проекту, розробити рекламний проект свого виробу, зробити потрібні економічні розрахунки. Для цього учням треба мати певний набір знань, умінь та навичок роботи з комп’ютерною технікою [36].

Крім того, застосування комп’ютерної техніки дає змогу учням відчути і побачити корисність своєї діяльності, усвідомити себе інженерами, технологами, економістами, дизайнерами, відчути комп’ютер як інструмент підвищення ефективності діяльності людини.

Використання учнями інформаційних технологій дозволяє більш якісно виконувати практичні роботи, скоротивши час на створення технологічних карт, креслень, технічних малюнків, пояснювальних записок до проектів, а також змоделювати виріб без додаткових матеріальних витрат.

Комп’ютерні засоби на уроках трудового навчання доцільно використовувати в режимі навчання, тренінгу та контролю. Природно, що режим роботи комп’ютера буде визначати й тип програми: навчальна, тренувальна та контролююча.

Отже, можна стверджувати, що нині необхідність використання комп’ютерних засобів у навчальному процесі є незаперечним фактом.

Однією з основних на мій погляд програм для моделювання є безпосередньо програма «Компас», яка має достатнє поле діяльності. Слід підкреслити те, що дана програма одна з найпростіших та зрозуміліших для створення ескізів, креслень та моделей на комп’ютері. Даний продукт можна використовувати для створення: технологічних карток (в яких здійснюється показ послідовності технологічного процесу), детальних креслень та безпосередньо аксонометричних моделей які можна застосовувати при виготовленні будь-якого виробу, що також дозволяє сформувати наочне уявлення виробу.

Переваги даної програми:

– доступність і зрозумілість інтерфейсу;

– доцільність використання на уроках праці;

– інженерна спрямованість (формування інженерного та просторового мислення);

– відносно невисокі системні вимоги до апаратного забезпечення.

Розглянемо основні принципи створення ескізів та моделей в программі Компас.

При роботі в програмі Компас основним інструментом є курсор –графічний елемент, який можна пересувати по екрану за допомогою миші. В залежності від того, яка дія виконується в системі, змінюється зовнішній вигляд курсору (стрілка, перехрестя, знак питання зі стрілкою і т.д.). Крім того, курсор бере активну участь у процесі створення геометричних об’єктів креслення та об’єктів оформлення. Курсор разом з системою прив’язок становлять основні засоби точного креслення.

Ескіз може розташовуватися в одній з ортогональних площини координат, на плоскій грані існуючого тіла або в допоміжній площині, положення якої задано користувачем.

Ескіз зображується на площині стандартними засобами креслярсько-графічного редактора Компас. При цьому доступні всі команди побудови й редагування зображення, команди параметризації і сервісні можливості. Єдиним виключенням є неможливість вводу деяких технологічних позначень, об’єктів оформлення і таблиць [7].

Учитель трудового навчання Ушомирської СЗШ І – ІІІ ступенів Коростенського району Житомирської області Паламарчук М.К. в основу власної роботи по забезпеченню трудової підготовки учнів поклав використання сучасних інформаційних технологій. В його роботі рішення техніко-конструкторських завдань неможливе без використання комп’ютерно-інформаційних технологій навчання. Використовуючи на уроках комп’ютер, перед учнями відкриваються перспективи інтеграції предметів трудового навчання, креслення та інформатики.

Вчитель використовує програму GRAN-3 для створення просторових моделей виробів і дослідження їх конструкції, використовує комп’ютер в науково-дослідницькій роботі розробивши та реалізувавши проекти декоративно-ужиткового напряму.

Учитель трудового навчання Великопавлівської спеціалізованої школи І – ІІІ ступенів Зіньківського району Полтавської області Москвич М.М. використовує комп’ютерні технології на уроці у 5 класі на тему «Джерела і споживачі електричного струму». Учитель відкриває документ «5 клас. Електротехніка» створений в Power Point, який лежить на робочому столі комп’ютера вчителя, та по мережі відправляє на інші комп’ютери класу, де учні працюють з відповідними слайдами [25].

Вчителі трудового навчання Т.Кисленко (СШ І – ІІІ ст. №33 м. Черкаси), І.Смердова (Луганський навчально-виховний комплекс школа І ступеня-гімназія №30) застосовують інформаційні технології у навчальному процесі, відкриваючи широкі перспективи для вивчення трудового навчання [35].

Ці вчителі широко застосовують комп’ютерні технології у шкільному навчальному процесі. Найважливішим результатом їх впровадження у навчальний процес є засвоєння майбутніми фахівцями новітніх засобів діяльності, які сприятимуть підвищенню їхньої конкурентоспроможності, швидшій соціалізації й адаптації до сучасного інформатизованого суспільства.

Інформаційно-комунікаційні технології в цілому спрощують роботу вчителя, водночас роблячи процес засвоєння нового матеріалу доступним і наочним. Успішність учнів, які використовують комп’ютерні технології є набагато вищою.

Для виявлення ефективності запропонованих засобів нами були проведені лабораторні експерименти, в ході яких ми досліджували можливості, які дають технічні засоби навчання для покращення якості знань і підвищення розумового розвитку учнів.

Експериментальна робота проводилась на протязі першої четверті в школі №29 м. Чернігова у восьмих класах.

Для експерименту було взято два 8 класи, які по рівню засвоєних знань та набутих умінь та навичок були майже рівними, про що свідчили оцінки учнів за минулий рік.

Таблиця 2.1

Успішність учнів на початку першої четверті

Звичайний клас	Експериментальний клас
№ п/п	Прізвище Ім’я	Бал	№ п/п	Прізвище Ім’я	Бал
	Бас Олексій			Білодід Віктор
	Вергун Євгеній			Білодід Віктор
	Герасименко Андрій			Волошко Олександр
	Єдомаха Євгеній			Ворчак Андрій
	Костюченко Вадим			Гаврилов Владислав
	Курдиш Владислав			Журба Олександр
	Левченко Андрій			Кожевніков Ігор
	Лемаєв Олексій			Матвієнко Дмитро
	Любенко Дмитро			Морський Євгеній
	Мелашенко Влад			Петренко Роман
	Ольховик Юрій			Плешніков Констянтин
	Пода Владислав			Пузік Олександр
	Раскот Ян			Соломатов Владислав
	Рудич Володимир			Терьохін Юрій
	Рудич Ярослав			Чащін Юрій
	Чабойда Микита			Шульга Евгеній
	Шевцов Богдан

 

Протягом першої чверті перший клас, 8 – А, навчався за стандартною схемою навчання, тобто учні слухали розповіді, пояснення вчителя, виконували практичні та лабораторні роботи.

Другому класові, 8 – Б, було запропоновано нову схему навчання, яка полягала в тому, що на уроках застосовувалась комп’ютерна техніка, учитель використовував комп’ютерний клас для уроків з трудового навчання, де учні могли користуватися Інтернетом, дивилися навчальні фільми.

Після вивчення першого розділу навчальної програми, на який відводиться 6 годин, було проведено тестування в обох класах і виявилось, що рівень знань учнів майже на одному рівні, що свідчило про те що класи рівні по силі.

 

Рис. 2.1. Успішність учнів на початку першої четверті

 

Наприкінці четверті теж було проведено тестування в обох класах і виявилося, що в експериментальному класі рівень знань учнів був вищим, ніж в тому класі, що навчався за стандартною схемою навчання.

 

 

Таблиця 2.2

Успішність учнів в кінці першої четверті

Звичайний клас	Експериментальний клас
№ п/п	Прізвище Ім’я	Бал	№ п/п	Прізвище Ім’я	Бал
	Бас Олексій			Білодід Віктор
	Вергун Євгеній			Білодід Віктор
	Герасименко Андрій			Волошко Олександр
	Єдомаха Євгеній			Ворчак Андрій
	Костюченко Вадим			Гаврилов Владислав
	Курдиш Владислав			Журба Олександр
	Левченко Андрій			Кожевніков Ігор
	Лемаєв Олексій			Матвієнко Дмитро
	Любенко Дмитро			Морський Євгеній
	Мелашенко Влад			Петренко Роман
	Ольховик Юрій			Плешніков Констянтин
	Пода Владислав			Пузік Олександр
	Раскот Ян			Соломатов Владислав
	Рудич Володимир			Терьохін Юрій
	Рудич Ярослав			Чащін Юрій
	Чабойда Микита			Шульга Евгеній
	Шевцов Богдан

 

Рис. 2.2. Успішність учнів в кінці першої четверті

 

Аналіз отриманих даних свідчить, про вміння учнями оперувати засвоєними поняттями, встановлювати багатосторонні зв’язки, співвідносити мислительні операції з виявленням наступних подій. А також розвинуте вміння спостерігати, бачити факти, порівнювати та аналізувати, робити висновки.

Таким чином, аналіз відповідей учнів дозволяє зробити висновок, що якість знань школярів залежить від способу їх здобування. Знання, отримані в процесі активної пізнавальної діяльності та під час використання інформаційно-комунікаційних технологій, більш усвідомлені. Використання проблемності в ході практичних робіт позитивно позначається на якості сформованих вмінь і навичок учнів, успішність школярів буде вища, тоді, коли вони проявляють бажання і старанність до навчання, а це в свою чергу можливе тоді, коли школярі зацікавлені та змотивовані до здобуття нових знань, на що і спрямоване інформаційно-комунікативне забезпечення трудового навчання.

ВИСНОВКИ

 

Комп’ютери, комп’ютерні системи та мережі стрімко входять у наше життя, охоплюючи різні сфери виробництва та побуту.

Осягнувши секрети комп’ютерної техніки, можна ввійти у світ електронної пошти та цифрового зв’язку, можна навчитись спілкуватися із світом і знаходити відповіді на будь-які питання через Internet та інші комп’ютерні мережі. Комп’ютер перестає бути таємницею і перетворюється на друга і помічника, з надзвичайно складної справи стає улюбленою роботою. Робота з комп’ютером стає першим помічником у швидкому отриманні потрібної інформації та в розв’язанні практичних завдань.

Навчити учнів самостійно вчитися, шукати інформацію, аналізувати, систематизувати та застосовувати її – це є основне завдання вчителя. Використання інформаційно-комунікаційних технологій дає змогу подавати й опрацьовувати значно більше навчальної інформації, робити її доступнішою та зрозумілішою для сприйняття учнів.

Провівши відповідні дослідження було встановлено, що ефективним є таке інформаційне забезпечення трудового навчання:

– проекти;

– мультимедійна презентація (за допомогою програми Microsoft Power Point);

– електронні підручники та посібники;

– програми, що модулюють процеси;

– навчальні відеофільми;

– тестові програми.

Для ефективного використання інформаційного забезпечення трудового навчання комп’ютерними засобами у навчально-виховний процес необхідно:

– впроваджувати у навчальний процес новітні інформаційні технології;

– розширити інформаційну і технічну підготовку учнів та вчителів, використовуючи персональні комп’ютери;

– готувати учнів до трудової діяльності, в якій електронно-обчислювальна техніка буде основним засобом виробництва;

– використовувати методичні матеріали для вчителів з інформаційного забезпечення трудового навчання комп’ютерними засобами для формування теоретичних знань та практичних умінь і навичок;

– розвивати в учнів інтерес до використання комп’ютерних засобів на уроках трудового навчання та у виховній роботі.

Отже, нові інформаційні технології, що застосовуються методично грамотно, підвищують пізнавальну активність учнів, що приводить до підвищення ефективності навчання. Залучення учнів до роботи з різними видами проектно-технологічної документації, дослідницької роботи, активізація їх пізнавальної діяльності неможливі без сучасних інформаційних технологій, які розкривають широкі можливості щодо надання навчальному процесу творчого спрямування.

ДОДАТКИ

 

Додаток А

Контрольна робота для перевірки навчальних досягнень учнів

Розділ1. Проектування виробів

 

1. Яке зображення дає змогу краще уявити форму предмета?

а) ескіз;

б) технічний рисунок;

в) вигляд;

г) переріз.

2. У якому місці виконують переріз предмета, щоб краще уявити його форму?

а) уздовж осі симетрії;

б) перпендикулярно до осі предмета у будь-якому місці;

в) у тому місці, де необхідно визначити форму предмета.

3. На якому рисунку показано переріз валика?

4. За допомогою якої допоміжної площини дістають зображення перерізу?

а) горизонтальної;

б) профільної;

в) фронтальної;

г) січної.

5. Що показують на зображенні перерізу предмета?

а) контури фігури, що міститься перед січною площиною;

б) контури фігури, розміщеної поза січною площиною;

в) контури фігури, яка знаходиться в січній площині та поза нею;

г) лише те, що міститься в січній площині.

6. Установіть відповідність між умовними графічними позначеннями матеріалів на рисунках перерізів та їх назвами:

1) метали і тверді сплави;

2) кераміка;

3) скло.

4) деревина;

5) неметалеві матеріали;

7. Якому наочному зображенню предмета відповідає креслення розрізу, поданого на рисунку?

8. Який розріз відповідає наочному зображенню предмета?

9. На якому з перерізів зручніше наносити розміри?

10. На якому зображенні показано накладений переріз?

11. На якому рисунку правильно показано виконання ліній штриховки перерізу?

12. Контур винесеного перерізу виконують:

а) суцільною тонкою;

б) суцільною такої самої товщини, що й лінія видимого контуру зображення;

в) суцільною лінією завтовшки – від товщини лінії видимого контуру зображення.

13. Яке з наведених зображень є розрізом деталі, що подана на рисунку?

14. На якому зображенні показано розріз деталі?

15. На якому зображенні правильно виконано місцевий розріз?

16. Яке зображення відповідає перерізу деталі?

17. На якому зображенні показано форму предмета в розриві несиметричного перерізу?

18. Яке із зображень відповідає розрізу деталі, показаної на рисунку?

19. На якому зображенні показано фронтальний розріз деталі?

20. На якому зображенні доцільно поєднано половину вигляду з половиною розрізу?

21. На якому зображенні правильно виконано переріз А – А?

22. Скільки винесених перерізів зображено на кресленні?

а)4; б)3; в)2; г)5; ґ)1.

23. На якому зображенні показано переріз А – А?

24. Скільки круглих отворів має зображений на кресленні предмет?

а) 12; б) 15; в) 18; г) 6; ґ) 19.

25. На якому зображенні показано винесений переріз?

26. На якому зображенні показано переріз В – В?

27. Установіть відповідність між наочними зображеннями виробів та їхніми виглядами на фронтальній і профільній площинах.

28. Яке зображення відповідає перерізу деталі, поданої на рисунку?

29. На якому зображенні показано розріз деталі, поданої на рисунку?

30. Установіть відповідність між зображеннями перерізів та їхніми назвами. Відповіді запишіть у таблицю.

Таблиця А.1

Назва перерізу	Зображення перерізу на рисунку
Винесений
Накладений

31. 3а рисунком попереднього запитання установіть відповідність між зображеннями винесених перерізів та місцем їх розміщення на кресленні. Відповіді запишіть у таблицю.

Таблиця А.2

Назва перерізу	Зображення перерізу на рисунку
У розриві вигляду симетричного перерізу
У розриві вигляду несиметричного перерізу
На продовженні ліній перерізу

32. Які матеріали належать до машинобудівних?

а) усі, які існують у природі;

б) ті, які дістають у результаті переробки природної речовини;

в) ті, з яких виготовляють деталі машин і механізмів, приладів, інструментів тощо.