Індексний метод є одним із найбільш потужних, інформативних і поширених інструментів економічного аналізу на всіх його рівнях, починаючи від аналізу окремих суб'єктів господарювання до макроекономічних досліджень національної економіки. Така велика роль індексів пояснюється тим, що вони дають змогу аналізувати зміну явища у часі, просторі, оцінювати рівень виконання планового завдання, а також дають змогу вивчати взаємозв'язки і виявляти та вимірювати вплив факторів на зміну складних явищ [6,61].
Індекс – це відносна величина, за допомогою якої можна порівнювати окремі показники однорідного об'єкта та складні економічні явища, утворені з різнорідних елементів, що не підлягають безпосередньому підсумовуванню.
Індивідуальний індекс ( простий, частковий) – це результат порівняння двох показників, які належать однорідному об'єкту (наприклад, цін якогось товару, обсягів його реалізації, кількості виробленої продукції у звітному і базисному періодах тощо) [7,32].
В індивідуальних індексах досліджувана ознака береться без урахування зв'язку її з іншими ознаками явища, що вивчається. Наприклад, індивідуальний індекс ціни має вигляд:
ῑ= 
(4.1)
а фізичного обсягу
ῑ= 
(4.2)
де
– ціна одиниці товару у звітному періоді, грн;
– ціна одиниці товару у базисному періоді, грн;
– кількість проданих товарів у звітному періоді, од.;
– кількість проданих товарів у базисному періоді, од.
Зведений індекс (складний, аналітичний, агрегатний) виражає співвідношення складних соціально-економічних явищ, які складаються або з безпосередньо несумірних елементів, або окремих частин цих явищ. У 
першому випадку ми отримуємо загальний індекс, а в другому – груповий (субіндекс) [6,18].
Отже, у зведених індексах досліджувана ознака береться не ізольовано, а у зв'язку з іншими ознаками. Зведений, або агрегатний індекс завжди складається із двох компонентів:
1) ознака, яка індексується, тобто динаміка якої вивчається;
2) су мірник, який називається вагою. За допомогою ознак-ваг вимірюється динаміка складного економічного явища, окремі елементи якого несумірні.
Для обчислення загальних індексів необхідно привести їх складові до сумірного вигляду. Наприклад, для оцінки зміни обсягу різнорідної продукції у двох порівнюваних періодах потрібно прийняти однакові ціни, а для оцінки зміни рівня цін на групу товарів слід зіставити однакові обсяги цих товарів. Специфіка індексного методу полягає у приведенні елементів складного явища до порівнянного вигляду. Ваги беруться однаковими в числівнику і знаменнику індексу. При цьому основою індексного методу, наприклад при визначенні змін у виробництві та обігу товарів, є перехід від натурально-речової форми вираження товарних мас до вартісних (грошових) вимірників. Саме через грошовий вираз вартості окремих товарів усувається їх непорівнянність і досягається єдність [8,23].
Розглянемо зведений індекс цін, який розраховується за формулою:
= 
. (4.3)
З цієї формули видно, що індексована величина – ціна (р), а вагами виступає обсяг продукції звітного періоду (). У чисельнику індексу – вартісний показник реального товарообігу звітного періоду, а в знаменнику – умовного товарообігу звітного періоду в цінах базисного періоду.
Різниця між чисельником і знаменником індексу цін відображає суму економії (або перевитрат) покупців від зниження (або підвищення) цін. Якщо різниця ∆ 
= 
- 
позитивна, це означає перевитрати, якщо від'ємна – то економію для покупців.
Зведений індекс фізичного обсягу має такий вигляд:
= 
. (4.4)
В цьому індексі індексованою величиною виступає кількість товарів у натуральному вираженні, а вагами – ціни. Застосування зведеного індексу фізичного обсягу дає можливість оцінити зміну фізичного обсягу продаж при збереженні цін незмінними.
У зведеному індексі обсягу товарообігу зіставляються два вартісних показники – товарообороти звітного та базисного періодів. Він має вигляд:
= 
. (4.5)
Побудову зведених індексів здійснюють за таким правилом: у індексах динаміки інтенсивних показників фіксується на рівні поточного періоду, а в індексах динаміки екстенсивних показників- фіксується на рівні базисного періоду. Ця умова забезпечує можливість побудови системи співзалежних індексів [5,49].
Таблиця 4.1 -Вихідні дані
| Кредиторська заборгованість | Дохід, тис.грн. | Товар тис.грн. | ||
| Базисний | Поточний | Базисний | Поточний | |
| 157,7 | 685,1 | |||
| 478,2 | 329,5 |
Таблиця 4.2 -Розрахунок індексів
| Кредиторська заборгованість | Дохід, тис.грн. | Товар тис.грн. |
|
|
|
| ||
| Базисний | Поточний | Базисний | Поточний | |||||
| 157,7 | 685,1 | 255631,7 | 2045708,6 | 1110547,1 | 470892,2 | |||
| 478,2 | 329,5 | 1427905,2 | 866914,5 | 1258144,2 | ||||
| Разом | X | X | X | X | 1683536,9 | 2912623,1 | 2094434,1 | 1729036,4 |
Індивідуальні індекси:
2008: ig= = 
= 1,84
2009: ig= = 
= 0,88
сума:
2008: ig= = 
= 4,34 тис. грн.
2009: ig= = 
= 0,69 тис. грн.
Агрегатні індекси:
1) загальний
= = 
= 0,73
кредитна заборгованість зменшилась на 23 %;
2) суми
= 
= 
= 0,71
сума товарів зменшилась на 29 %;
3) дні
= = 
= 0,24
кількість днів зменшилась на 76 %.
Індекс Ласпейреса:
= = 
1,03
= = = 1,73
Індекс Пааше:
= = 
1,29
= = 1,16
Індекс Фішера:
= 
= 
= 1,15
= 
= 
= 1,42
Вплив якісного показника = = 1,29.
Вплив кількісного показника = = 1,15.
Загальний вплив показника * = 1,62.
Висновки: Отже, за даними розрахунків можна сказати, що кредиторська заборгованість за товари зменшилась на порівняно з 2008 роком. А кількість днів по виплаті заборгованості зменшилась на
 |
