Виробництво, експорт, імпорт тютюнових виробів в Україні, млрд.шт.

Період	Вироб-ництво	Експорт	у % до вироб-ництва	Імпорт	у % до вироб-ництва
2008 рік	128,6	9,0	7,0	3,95	3,1
у % до 2007 року	106,8	138,5	х	147,9	х
2009 рік	129,8	10,75	8,3	4,76	3,7
у % до 2008 року	101,0	119,4	х	120,5	х
2010 рік	114,4	10,3	9,0	5,55	4,9
у % до 2009 року	88,1	95,8	х	116,6	х
2011 рік	101,9	10,5	10,3	4,47	4,4
у % до 2010 року	89,0	101,9	х	80,5	х
2012 рік	95,5	11,7	12,3	4,04	4,2
у % до 2011 року	93,5	111,4	х	90,4	х
січень-червень 2013 року	46,7	5,6	12,0	1,63	3,5
у % до 6 міс. 2012 року	103,8	112,0	х	82,3	х

Джерело: Держкомстат України [66].

 

У 2012 році експорт сигарет перевищив відповідний показник 2011 року на 11,4 % і становив 11,7 млрд. шт., у січні-червні 2013 року експортовано 5,6 млрд. шт. сигарет, що на 12,0 % більше, ніж у і півріччі 2012 року. У 2012 році імпорт сигарет скоротився проти 2011 року на 9,6 % і становив 4,04 млрд. шт., у січні-червні 2013 року імпортовано 1,63 млрд. шт. сигарет, що на 17,7 % менше проти 6 місяців 2012 року.

Зі зростанням доходів населення змінюються також місця, де споживачі найчастіше купують цигарки. Все більше населення надає перевагу організованим місцям торгівлі: спеціалізованим кіоскам, продуктовим магазинам та супермаркетам. За рахунок цього обсяги тіньового ринку тютюнових виробів також мають тенденцію до скорочення, і за підсумками 2010 року складають близько 2 %.

Україна має сприятливі агрокліматичні умови для вирощування тютюну, зокрема, у 80-х роках минулого століття площі земель, на яких вирощували зазначену культуру, складали близько 25 тис. га. Протягом останніх років обсяги вирощування тютюну мали динаміку до скорочення: так, на сьогодні тютюн вирощують у південних та західних областях України, а посівні площі складають лише 3-4 тис. га (менше ніж 0,01 % від загальної величини посівних площ сільськогосподарських культур). Зниження обсягів вирощування тютюну відбувалось у великих господарств старого типу (колгоспах), тоді як фермерські господарства збільшували посіви цієї культури та її урожайність, що, однак, суттєво не позначилось на загальних обсягах вирощування тютюну в Україні. Протягом останніх п’ятнадцяти років випуск тютюнових виробів в Україні відбувається переважно на базі імпортованої сировини, тоді як, обсяги імпорту в середньому в 10 разів перевищують експорт тютюну з України

Державна політика, спрямована на боротьбу з тютюнопалінням, зокрема, шляхом підвищення акцизного податку на тютюнові вироби.

Галузь виробництва цигарок в Україні має 240-літню історію, що обумовлює наявність у країні розвиненої виробничої бази та інфраструктури, а також забезпеченість спеціалізованими кадрами.

Протягом 2007-2012 років в Україні спостерігалося постійне зростання обсягів виробництва тютюнової продукції, темпи якого, однак, скорочуються (рис. 2.1) [25, c. 50].

Рис. 2.1. Динаміка обсягів виробництва тютюнової продукції в Україні протягом 2007-2012 рр.

 

Україна на сьогодні належить до групи країн з порівняно невисокими доходами на душу населення, при цьому в цій групі вона має найнижчі показники споживання цигарок. Це пов’язано з тим, що Україна на сучасному етапі лише наближається до межі насичення цього ринку, після якої з ростом доходів обсяги споживання тютюнової продукції зменшуватимуться, але поки лише зменшуються темпи росту споживання.

Скорочення темпів росту обсягів виробництва на цьому ринку пов’язане з високими темпами росту доходів населення, які спостерігаються протягом останніх років. Загалом, у світі спостерігається залежність між споживанням цигарок та доходами населення. Проте ця тенденція є особливо значимою лише з певного рівня надходжень громадян, зокрема, у європейських країнах межа доходів, з якої відбувається зменшення паління, складає 30 тис. євро на душу населення на рік (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Вплив доходів населення на споживання тютюнових виробів у європейських країнах за підсумками 2012 року

 

Починаючи з 2008 року, коли у зв’язку з президентськими виборами темпи росту доходів населення суттєво збільшились, спостерігається і зменшення темпів приросту споживання цигарок. При цьому очікується збереження зазначених тенденцій у найближчі роки, зокрема, у 2014 році прогнозується зменшення темпів приросту попиту на тютюнові вироби до 5,9%.

Міжнародні тютюнові компанії, які працюють в Україні, почали публікувати звіти про результати роботи за минулий рік. Перші дані дивують негативною тенденцією. У 2013 році компанія Imperial Tobacco в Україні, яка займає п'яту частину ринку тютюнових виробів у країні, скоротила виробництво сигарет на 15,3% − до 15,5 млрд. штук у порівнянні з 2012 роком. Таку дельту зниження компанія демонструє другий рік поспіль: у 2012 році Imperial Tobacco в Україні також скоротила виробництво сигарет на 15,3% − до 18,3 млрд. штук, або на 3,3 млрд. Динаміка виробництва за 2011 рік − мінус 10%, до 21,6 млрд. штук.

Найбільші гравці ринку планують опублікувати дані протягом місяця. На значну позитивну динаміку, очевидно, розраховувати не варто. У 2013 році порівняно з 2012-м обсяги реалізації тютюнової продукції скоротилися, за різними даними, на 6-9%.

Падіння ринку, щоправда, з протилежними емоціями, фіксують і антитютюнові організації. Згідно з їх даними в 2013-му ринок упав приблизно на 10%. Це означає, що люди викурили десь на 8-9 млрд. сигарет менше. Це найбільша динаміка, яку ми спостерігали за останні п'ять років.

В асоціації «Укртютюн» пояснюють негативну динаміку значним зростанням обсягів нелегальної торгівлі, що вплинуло на зниження продажів легальних виробників. За даними компанії TNS, у січні-жовтні 2013 року нелегальна тютюнова продукція займала 9,3% ринку, що на 4% більше, ніж за аналогічний період 2012 року. З цих 9,3% 6,5% − контрабандна продукція, 2,8% − контрафакт. Ввезення контрабанди стимулював дисбаланс цін. У 2013 році ціни на нелегальну тютюнову продукцію з Молдови (4,34 гривні), Білорусі (5,54 гривні) та Росії (5,98 гривні) на нашому ринку були істотно нижчими, ніж офіційна середня ціна (10,18 гривні), тому попит на неї продовжує зростати.

Рік тому було знижено адвалорну частину акцизного податку (з 25% до 12%) для недорогих сигарет, у результаті чого у вигіднішому становищі опинилися дорогі та преміальні сегменти. У підсумку споживачі з низькими доходами стали активніше користуватися послугами чорного ринку, йдеться в повідомленні Imperial Tobacco.

Актуальною проблемою залишається зростання незаконної торгівлі як результат неефективної структури акцизного податку, введеного в січні 2013 року. Великою загрозою для галузі залишаються і недавні спроби ввести мінімальні ціни. Представники антитютюнових організацій, які лобіювали посилення законодавства у сфері реалізації та споживання тютюнових виробів, впевнені: скорочення обсягів виробництва свідчить про відмову частини українців від шкідливої звички. Щоправда, згідно з даними Ipsos, у 2013 році рівень поширеності куріння не знизився. 35,9% населення України у віці 18-64 років курять.

2.2. Економічна характеристика підприємства ТД «Явір+»

 

Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємств підвищення ефективності, конкурентоспроможності на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління, активізації підприємливості, ініціативи. В умовах, коли підприємства отримали самостійність в управлінні та веденні господарства, право розпоряджатися ресурсами і результатами праці, вони несуть повну економічну відповідальність за свої рішення і дії. Їх благополуччя і комерційний успіх цілком залежать від ступеня ефективності їх діяльності.

Торговий дім «Явір+» є торговою фірмою, що спеціалізується на оптовій і роздрібній торгівлі продовольчими товарами в м. Ковелі та Волинській області, причому основним ринком збуту (60 %) є м.Ковель. Проблема ТД «Явір+» − це падіння товарообігу в 2013 році у порівнянні з попередніми періодами. Основною причиною падіння товарообігу менеджери ТД «Явір+» називають відсутність належного сервісу в магазинах, а також − відкриття і існування поблизу великих конкурентів. Нестабільність економіки, тиск конкурентів і фінансові труднощі власників фірми поставили перед маркетологом ТД «Явір+» проблему формування нової товарної стратегії фірми в умовах непередбачуваної інфляції, скорочення ринків збуту та посилення конкуренції. Крім того, необхідно відновлювати торговельну мережу роздрібних продаж, або створювати нові магазини. З'явилася необхідність розвідувального дослідження з метою подальшого уточнення проблеми і виявлення різних аспектів ринкового попиту.

Перед нами ж стоїть інше дослідження, а саме визначення моделі поведінки споживачів тютюнових виробів у сегменті старша вікова категорія. Проведена робота буде висвітлена в третьому розділі даної магістерської роботи.

Товариство створене для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задоволення потреб населення й одержання прибутку. ТД «Явір+» здійснює в установленому законодавством порядку наступні види діяльності:

· організація роздрібної та оптової торгівлі;

· закупівля товару у населення;

· організація громадського харчування;

· обслуговування населення по замовленнях;

· випуск (виробництво) власної продукції;

· реалізація кулінарної продукції, кондитерських і хлібобулочних виробів на підприємстві і поза підприємством.

Основні товарні групи, що пропонує ТД «Явір+»:

· М'ясо та ковбасні вироби,

· Спиртні напої,

· Молочні товари,

· Консервація,

· Заморожені продукти,

· Кава та чаї,

· Макарони та крупи,

· Мінеральні та солодкі води,

· Морепродукти, риба,

· Напівфабрикати,

· Овочі,

· Кондитерські вироби,

· Тютюнові вироби і ін.

Фактори, які можуть негативно вплинути на збут ТД «Явір+» його продукції (робіт, послуг), та дії керівництва досліджуваного підприємства щодо зменшення такого впливу:

Фактором, який може негативно вплинути на збут ТД «Явір+» його продукції (робіт, послуг), є посилення конкуренції на ринку роздрібної торгівлі. Можливими діями ТД «Явір+» щодо зменшення такого впливу є розширення і оновлення асортименту, скорочення числа посередників і збільшення частки прямих договорів з виробниками товарів.

Фактором, який негативно впливає на збут ТД «Явір+» його продукції (робіт, послуг), може бути різке зростання цін на продукти харчування. Наступ даних подій може бути обумовлено загальними інфляційними процесами та іншими макроекономічними факторами. У цьому випадку ТД «Явір+» буде оптимізувати свої витрати і знижувати собівартість послуг.

Ступінь впливу зазначених факторів на конкурентоспроможність виробленої продукції (робіт, послуг) висока. Дія даних факторів буде впливати на діяльність ТД «Явір+» протягом найближчих кількох років.

Стабільність фінансового стану підприємства в умовах ринкової економіки обумовлюється також неабиякою мірою його діловою активністю. Головними якісними і кількісними критеріями ділової активності підприємства є: широта ринків збуту продукції, репутація підприємства, ступінь плану основних показників господарської діяльності, забезпечення заданих темпів їхнього зростання, рівень ефективності використання ресурсів (капіталу), стійкість економічного зростання.

Коштів на рекламу магазин «Явір+» не витрачає зовсім, хоча промо-акції − важливий інструмент подієвого маркетингу та реклами для брендів, що працюють на FMCG ринку. Однак в останні пару років все частіше стали звучати думки про те, що споживач перевантажений рекламною інформацією, і що її цінність нівелювалася. Для того щоб дізнатися безпосередньо думка споживачів, компанія UMG International (Українська маркетингова група) у квітні цього року провела власне дослідження. Були опитані люди у містах-мільйонниках (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Львів).

Перед дослідниками було поставлено такі завдання:

§ Визначити, чи звертають споживачі як і раніше увагу на рекламу, і на яку звертають увагу більше;

§ Виявити ставлення споживачів до реклами в цілому і до ТВ рекламі зокрема;

§ Визначити за якими джерелами реклами, на думку споживачів, майбутнє і про що повинна говорити реклама в найближчі 5 років.

Маркетологи отримали зовсім несподівані для себе результати, які спростовують песимістичні прогнози про неефективність реклами, як засобу отримання людьми важливою для них інформації. Більшість споживачів (65%) як і раніше звертають увагу на рекламу.Прі цьому споживачі вважають, що реклама дуже потрібна, оскільки допомагає їм зробити вибір. Останнім часом знижується увага споживачів до таких джерел реклами, як листівки, брошури, e-mail розсилки та рекламні СМС. Однак зростає увага до зовнішньої реклами та реклами на транспорті, рекламі в магазинах, супермаркетах, до Інтернет рекламі та Product placement. На думку споживачів, майбутнє реклами за такими джерелами як Інтернет-реклама, зовнішня реклама, ТБ реклама, реклама на / в транспорті, персональна реклама в точках продажу (консультанти, промоутери). На думку самих же споживачів у найближчі 5 років реклама повинна говорити передусім про здоровий спосіб життя, якісних і «здорових» продуктах, а також про актуальну останнім часом для споживача економії і вигоді.

Маркетингові завдання магазину «Явір+»:

- вихід на нові ринки і цільові аудиторії (можливо відкриття відділу з побутовою хімією, відкриття кафе, відкриття власної пекарні тощо);

- збільшення обсягу продажів на 15%

- формування лояльної аудиторії.

Так як нам не надали фінансових документів ТД «Явір+» ми проаналізуємо дане підприємство з іншого боку. SWOT-аналіз − термін, що використовується для позначення аналізу сильних, слабких сторін підприємства, його можливостей і загроз. Під сильними і слабкими сторонами розуміються сильні і слабкі сторони підприємства. А під можливостями і погрозами − те, що несе в собі навколишнє середовище.

Для того, щоб магазину бути ефективним, необхідно надати покупцеві можливість купити те, що він хоче; там, де він хоче; тим способом, який для нього найбільш прийнятний; за прийнятними для нього цінами; з гарантією того, що він не понесе додаткові фінансові витрати.

Таблиця 2.3

Swot-аналіз продуктового магазину «Явір+»

Сильні сторони	Слабкі сторони
Досвідчене керівництво; Вигідне розташування; Знижки; Хороша цінова політика; Діючі договори з постачальниками всіх груп товарів.	Велика кількість конкурентів; Недостатня кваліфікація персоналу; Недостатність фінансових ресурсів; Нестабільний курс гривні; Збільшення цін постачальниками; Малий асортимент товарів; Інтер'єр магазину; Відсутність додаткових послуг; Немає корпоративної культури; Відсутність стратегії розвитку; Внутрішньополітичні проблеми; Відсутність програм лояльності для постійних клієнтів.
Можливості	Загрози
Сприятлива політика держави, що зменшує податковий тиск; Тісні стосунки з постачальниками та покупцями; Розширення асортименту продукції; Поліпшення зовнішнього вигляду магазину; Удосконалення маркетингової політики; Невдала торгівельна діяльність конкурентів; Робота з більш вигідними постачальниками; Збільшення обсягу покупки на покупця (за допомогою акцій, спецпропозицій, активних продажів)..	Зростання рівня конкуренції; Несприятлива податкова політика; Збої в постачанні продукції; Зниження чисельності населення; Зміна потреб і смаків покупців; Зниження доходу у цільової аудиторії.

 

Даний аналіз показує, що підприємство має значний потенціал, проте за відсутності вільних коштів воно не може розширити асортимент послуг, тим самим не може залучити більшої кількості клієнтів. Таким чином, основною метою є пошук шляхів заохочення клієнтів витрачаючи при цьому мінімум коштів.

Ми всі щодня буваємо покупцями і на собі відчуваємо, як не вистачає «тому боці прилавка» доброзичливості, привітності, усмішливості. Приходячи за покупкою в магазин «Явір+», покупець очікує в комфортних умовах проконсультуватися у грамотних продавців і придбати необхідний йому товар. Виходячи з цього, можна виділити три типи підготовки до потенційного продажу:

- інформаційна − це знання товару, представленого в магазині «Явір+», а також аспектів бізнес-процесу. Продавець завжди повинен бути в курсі новинок і змін в правилах продажу товарів і послуг;

- організаційна − це приведення зовнішнього вигляду продавця та магазину до стандартів, прийнятих в компанії. Продавці та магазин − це обличчя компанії.

- психологічна − це позитивний настрій продавця.

Згідно проведеного аналізу діяльності магазину «Явір+» ми би порадили:

- ввести систему управління товарними запасами, що дозволить забезпечити наявність постійного і найбільш затребуваного асортименту товарів;

- провести аналіз товарних запасів, товарів певних брендів (адже ми знаємо, що лише 20% товарів в магазині приносять 80% прибутку) і виключити можливі провали в поставках по них.

- провести акції по ліквідації залежаного товару, що дозволить вивільнити фінансові кошти і мінімізувати можливі грошові втрати;

- провести переговори з постачальниками по зниженню цін на основний асортимент товарів, що може призвести до конкурентоздатності в порівнянні з іншими продуктовими магазинами, що розміщенні поряд;

- ввести в обов'язок продавця слідкувати за викладкою товару;

- проаналізувати можливість і економічну доцільність виходу на нові ринки і цільові аудиторії (можливо відкриття відділу з побутовою хімією, відкриття кафе, відкриття власної пекарні тощо);

- розробка програм лояльності для постійних клієнтів (картки, знижки, бонуси, подарунки до свят тощо).

- можливість тестування та дегустації товару позитивно позначається на збільшенні продажів у магазині. Як з'ясувалося, 90% новинок продуктових товарів не купуються лише тому, що відвідувач нічого не знає про їх смак.

- кошики, розставлені всередині магазину, здатні збільшити продажі. Крім того, варто навчити персонал пропонувати кошик покупцям, що тримає в руках більше 3-х предметів. Часто відвідувачі проходять в магазин, не прихопивши корзину. І часто одна з їхніх рук зайнята сумкою або одягом. Це означає, що при всьому бажанні вони не зможуть купити більше двох-трьох товарів.

- чоловіки переміщаються по магазину швидше, ніж жінки, і частіше купують тільки те, що запланували. Ймовірно, тому жінка, яка прийшла в магазин з чоловіком, робить менше покупок, ніж одна або з подругою. Забезпечивши чоловікам умови для комфортного очікування, можна значно збільшити продажі в магазині «Явір+».

- необхідно «створити звичку». Ми багато чого робимо «за звичкою». Людям саме так подобається жити, так зрозуміліше, більш передбачувано, спокійніше. Люди частіше ходять в одні і ті ж магазини, ресторани, перукарні і т. д. І дуже рідко змінюють свої звички. Цю особливість добре використовувати при розкручуванні різних бізнесів, орієнтованих на періодичне споживання. Звичайно ж, до цієї групи відноситься і магазин «біля будинку». Як кажуть психологи, для створення звички ходити в певний заклад потрібно, як мінімум, три відвідування. Відповідно: ваше завдання зводиться до того, щоб привернути до вас у магазин людини хоча б три рази. Приклад, зробити купони на 15%-у знижку на першу покупку у магазині «Явір+» і розкласти їх у поштові скриньки будинків, поряд з магазином. Коли покупець прийде за покупкою, забрати у нього купон і видати йому новий зі знижкою в 10%. Після того, як він прийде вдруге, зробити те ж саме, і дати новий купон з ще меншою знижкою. Після третього відвідування можна закріпити ефект, зробивши символічний подарунок після покупки. Цими простими діями можна сформувати звичку ходити в магазин «Явір+».

Варіантів і каналів залучення клієнтів в магазинів багато. Але кожен крок по залученню повинен бути ретельно продуманий. Потрібно пам'ятати, що в районі обмежене число покупців, тому кожен захід треба планувати так, начебто спілкування з конкретним клієнтом йде персонально. Необхідно вирішувати конкретне завдання по охопленню конкретного будинку або потоку і давати в кожному випадку конкретну і вигідну пропозицію, заміряючи в підсумку отриманий результат. Тоді всі заходи щодо залучення клієнтів і збільшення продажів будуть точнішими і ефективнішими з кожним разом.