Значення логічних законів.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З КУРСУ ЛОГІКИ

Тема І. Предмет логіки та її значення

Роль мислення у пізнанні. Мислення як предмет формальної логіки.

Проблема істинності і формально-логічної правильності мислення. Поняття форми мислення і сутність формалізації думок та міркувань. Закон логіки як завжди істинна формула.

Традиційна і сучасна логіка. Поняття символічної (математичної) логіки.

Теоретичне і практичне значення логіки.

 

Тема ІІ. Поняття

Загальна характеристика поняття. Поняття та уявлення. Поняття і слово.

Зміст та обсяг поняття. Класи. Підкласи. Елементи класу. Відношення належності елемента класові і включення класу в клас. Закон зворотнього відношення між обсягом і змістом поняття.

Види понять. Поняття з реальним та уявним обсягом. Загальні і одиничні поняття. Співвідносні і безвідносні поняття; позитивні і негативні (заперечні) поняття; конкретні і абстрактні поняття; збірні і незбірні поняття.

Відношення між поняттями. Порівнянні і непорівнянні поняття. Поділ порівнянних понять за співвідношенням їх обсягів на сумісні і несумісні. Типи сумісності: рівнозначність, перехресність, підпорядкування(відношення роду і виду). Типи несумісності: нейтральна співпорядкованість й антагоністична співпорядкованість (протилежність і суперечність).

Операції над поняттями (їх обсягом та змістом).

Обмеження і узагальнення понять.

Поділ понять. Різновиди поділу:дихотомічний поділ, поділ за видотвірною ознакою. Правила поділу і помилки у поділі.

Класифікація. Природна і штучна класифікації. Відносний характер будь-якої класифікації. Значення поділу, зокрема класифікації, для науки і практики.

Визначення (дефініція) поняття. Номінальні і реальні визначення. Явні і неявні визначення. Основний вид явних визначень – визначення через найближчий рід і видову відміність. Неявні визначення: контекстуальні тощо. Засоби, що подібні до визначень: опис, характеристика, портрет, вказівка тощо

Правила визначення. Типові помилки у визначенні. Значення визначень для науки і освіти.

 

Тема ІІІ. Судження

Загальна характеристика судження. Судження і речення. Розповідні, окличні та питальні речення та їх логічний смисл.

Логічна структура питання. Види питань. Роль питання у пізнанні.

Класифікація суджень.

Посте судження та його будова: суб’єкт, предикат, зв’язка. Різновиди простих суджень: атрибутивні, екзистенцій ні та судження з відношенням. Категоричні судження та їх види: загально стверджувальні, загально заперечні, частково стверджувальні, частково заперечні. Розподіленість термінів у категоричних судженнях.

Складні судження. Утворення складних суджень із простих за допомогою логічних зв’язок: кон’юнкції, диз’юнкції, імплікації, еквіваленції та заперечення. Табличне визначення основних логічних зв’язок.

Поділ суджень за модальністю. Логічна і фізична (фактична) модальність. Основні категорії модальності. Поняття про епістемічну, деонтичну й аксіологічну модальність.

Відношення між судженнями за істинністю. Логічний квадрат. Відношення сумісності – еквівалентність, підпорядкування, перехресність. Відношення несумісності – суперечність, протилежність.

 

Тема IV. Закони логіки

Поняття логічного закону. Закон як завжди істинна формула.

Основні закони логіки. Закон тотожності, несуперечності, виключеного третього, закон достатньої підстави, закон подвійного заперечення (закон зняття подвійного заперечення, закон введення подвійного заперечення, повний закон подвійного заперечення), закон ідемпотентності (закон ідемпотентності для кон’юкції, закон ідемпотентності для диз’юнкції), закон комутативності (закон комутативності для диз’юнкції), закон контра позиції (перший закон простої контра позиції, другий закон простої контра позиції, третій закон простої контра позиції, четвертий закон простої контра позиції; перший закон складної контра позиції, другий закон складної контра позиції), закон асоціативності (закон асоціативності для кон’юнкції, закон асоціативності для диз’юнкції), закон дистрибутивності (закон дистрибутивності кон’юнкції щодо диз’юнкції, закон дистрибутивності диз’юнкції щодо кон’юнкції), закони де Моргана (перший закон де Моргана, другий закон де Моргана).

Значення логічних законів.

 

Тема V. Умовиводи

Загальна характеристика умовиводу. Засновки і висновки. Поняття логічного випливання.

Класифікація умовиводів: безпосередні і опосередковані; дедуктивні та умовиводи за аналогією; необхідні і ймовірні(правдоподібні) умовиводи.

Дедуктивні умовиводи.

Поняття дедуктивного умовиводу. Необхідний характер логічного випливання у правильно побудованих дедуктивних умовиводах. Класифікація дедуктивних умовиводів:: умовиводи, що ґрунтуються на суб’єктно-предикатній структурі суджень; умовиводи, що ґрунтуються на характері логічних зв’язок між судженнями (логіка висловлювань).