Методичні поради викладачу під час занять з використанням Інтернет – технологій.

У моделі організації заняття з використанням мережі Інтернет, функція викладача на занятті (мається на увазі практичне або лабораторне заняття) перемикається на виконання наступної системи дій:

1) Допомогти студентам виділяти проблему;

2) Спонукати до формулювання навчальної мети, навчального завдання;

3) Організувати їх на пошук раціонального способу рішення навчального завдання;

4) Забезпечити необмежений доступ до інформації, використовуючи всесвітні бази даних і ресурси мережі Інтернет;

5) Допомогти аналізувати й відбирати достовірну інформацію;

6) Встановити програму дій на основі виділеного способу;

7) Допомагати підбирати засоби для виконання окремих операцій;

8) Допомагати самостійно виконувати діяльність відповідно до складеної програми;

9) Організувати студентів на контроль за правильністю виконання своїх дій;

10) Організувати студентів на створення власного освітнього продукту;

11) Допомогти студентам побачити свій власний внутрішній освітній продукт;

12) Допомагати студентам у публічному захисті створеного зовнішнього освітнього продукту;

13) Спонукати студентів до рефлексії, аналізу отриманого результату, формулюванню висновків і узагальнень;

14) Допомагати студентам сформулювати мету подальшої навчальній діяльності, з опорою на досягнуті результати.

Зазначена система дій викладача конкретизується залежно від навчального предмет

Які ж креативні вміння й додаткові можливості придбає студент, входячи в систему розподіленого мережі Інтернет?

· вчитися виходити за рамки даного йому на лекції змісту навчального матеріалу, форм навчального розкладу, традиційної структури заняття;

· отримує додаткову можливість професійної експертизи своїх творчих здібностей і вмінь;

· вчиться використовувати інформаційний простір мережі Інтернет для розширення сфери своєї творчої діяльності;

· вчиться порівнювати свій творчий продукт із роботами студентів відповідного рівня обдарованості, може знайти адекватне для себе творче середовище, освітній простір, у якому його якості реалізуються більшою мірою, ніж на заняттях;

· одержує можливість мати кілька навчальних планів, курсів, методик, викладачів, отже, у нього є вибір спрямованості своєї освітньої діяльності.

· вирішує свої формальні освітні завдання за допомогою дистанційних курсів.

Мною розроблена й експериментально перевірена наступна система дій у використанні нових інформаційних і телекомунікаційних технологій на занятті. Тема практичного заняття «Формування уявлення про історико-етнографічні регіони України».

Система дій викладача:

· Оголошення проблеми: розкриття історичного формування і розвитку історико-етнографічних регіонів України;

· Підсилити мотивацію студентів до досліджуваного предмета "Історія України";

· Знайомлю з алгоритмом проектної діяльності;

· Знайомлю студентів з алгоритмами конструкторсько-технологічної діяльності;

· Організовую студентів на складання програми дій;

· Допомагаю студентам у застосуванні нових інформаційних і телекомунікаційних технологій;

· Допомагаю студентам вибрати спосіб пошуку інформації в освітньому просторі мережі Інтернет;

· Контролюю виконання студентами самостійної дослідницької діяльності;

· Допомагаю студентам провести аналіз зібраної інформації;

· Організовую студентів на створення власного інтелектуального продукту у вигляді логіко-структурних схем, логіко-значеннєвих моделей і проектів;

· Виконую критичну оцінку проміжних результатів;

· Знайомлю з критеріями оцінювання проетку.

Система дій студентів:

· Студенти ставлять перед собою освітні цілі, по вивченню історії України, краєзнавству, роботі з історичними джерелами, конструюванню схем, відтворенню картини, досліджуваного часу, установленню причинно-наслідкових зв'язків та ін.;

· Створюють різноманітні логіко-структурні схеми, логіко-значеннєві моделі в ході проектно-дослідницької, конструкторсько-технологічної діяльності;

· Проводять аналіз історичних джерел і довідкового матеріалу в освітньому середовищі мережі Інтернет (при роботі з розробленим ресурсом застосовуються пошукові системи: yandex.ru, rambler.ru, aport.ru);

· Здійснюють рефлексію власної навчальної діяльності;

· Формулюють питання керівнику підгрупи, викладачу;

· Використовують засоби нових інформаційних технологій і комп'ютерних телекомунікацій у навчальній діяльності;

· Розвивають навички пошукової роботи в мережі Інтернет;

· Закріплюють вміння працювати з різноманітними історичними джерелами (аналіз, порівняння, узагальнення, виявлення причинно-наслідкових зв'язків, формулювання висновків);

· Освоюють алгоритм конструкторсько-технологічної діяльності;

· Вчаться захищати результати своєї пошукової діяльності.

При підготовці до занять викладач повинен провести аналіз аспектів навчально-виховного процесу, а саме:

· продумати до деталей програму, визначити місце й роль Інтернет-технологіям;

· визначити форми навчальних завдань до кожного заняття із застосуванням Інтернет-технологій (лекція, практичний експеримент, дискусія, проблемний семінар, проект та ін.);

· продумати особливості взаємодії суб'єктів навчання (викладач - студент) на різних етапах: підготовка заняття, проведення заняття, рефлексія після заняття;

· передбачити критерії, за якими буде відбуватись оцінювання знань студентів у ході заняття із застосуванням Інтернет - технологій.

За рахунок організації освітньої телекомунікаційної діяльності студентів на занятті досягається не тільки освітня, але й розвиваюча мета. Студенти засвоюють не тільки самі знання, але й той спосіб, за допомогою якого навчальну проблему можна вирішити, засвоюють, з яких дій ця діяльність складається, і здобувають досвід виконання цих дій, створюють власний освітній продукт. У цьому випадку навчання саме припускає розвиток студентів, результатом навчання стає розвиток пізнавальних здібностей, формування узагальнених засобів навчальної діяльності взагалі, тому що ми не можемо озброїти студента знаннями на все життя, але існує можливість на все життя засвоїти засоби пізнання, вміння організовувати свою навчальну діяльність.

Для конкурентноздатного фахівця будь-якої області необхідно вміти швидко орієнтуватися в інформаційному просторі, максимально використовуючи весь арсенал пропонованої медіапродукції за допомогою телекомунікаційних мереж, Інтернету, відео, преси й т.д.. Крім суто практичних навичок володіння різними медіа (комп'ютерною технікою, Інтернетом, сучасної відео, аудіоапаратурою та ін.), необхідність яких вже ні в кого не викликає сумніву, значно актуалізується значимість аналізу й синтезу просторово-тимчасової реальності, здатності «читати», інтерпретувати й оцінювати медіатексти, викладені в якому-небудь вигляді або жанрі медіа, здійснювати їхнє декодування, критично осмислювати медійні повідомлення.

Світ Інтернету має як незаперечні переваги, так і менш доступні для спостереження негативи, що потребують вивчення: поряд з тим, що в його просторі, який характеризується відкритістю й незалежністю суб’єкта, існують можливості необмеженого спілкування, цей світ нав’язує свої правила.

Безумовно, широке використання можливостей глобальних комп’ютерних мереж пов’язане з численними труднощами як суб’єктивного так і об’єктивного характеру. Типова проблема, яка виникає в подібних випадках, полягає в обмеженості доступу викладачів, студентів до ресурсів мережі. Це пов’язано з цілим рядом факторів:

· Відсутність належного матеріального забезпечення, зокрема, недостатня кількість модемів та персональних комп’ютерів відповідного класу;

· Обмеженість часу роботи в мережі;

· Відсутність достатньо стійких та надійних каналів зв’язку.

Комп’ютерні технології стають звичними у багатьох українських ВНЗ. Однак тільки викладачі можуть вирішити, чи будуть вони ефективними саме у їхніх навчальних дисциплінах. Яким би не було їх рішення, комп’ютерні технології в кредитно-модульній системі організації навчального процесу є лише одним, хоча й суттєвим елементом успішного викладання у вищій школі. У цьому випадку викладач повинен мати професійно-особистісні якості, необхідні для реалізації принципів педагогіки співпраці, такі як: демократичність, відкритість, альтернативність, діалогічність, рефлективність. Тільки тоді він зможе працювати плідно та творчо.

Модернізація навчально-виховного середовища - передбачає інформаційну діяльність, яка має такі компоненти: збір, систематизація, зберігання, обробка інформації про той чи інший об'єкт, явища, процеси і методичні прийоми; моделювання навчальних ситуацій на основі доступних ресурсів і прийнятних технологій (у тому числі віртуальних); створення нових або адаптація наявних у колекції навчального закладу освітніх ресурсів в умовах навчального процесу; використання можливостей Інтернет для організації інформаційної взаємодії суб'єктів навчання, організації самоосвітньої діяльності, поповнення колекції студента чи викладача новими освітніми ресурсами. Інтернет-технології дозволяють організувати взаємодію з різними інформаційними об'єктами, спираючись на власний досвід, базові знання й можливість оперативно знаходити для рішення певного завдання відсутні ресурси, оцінювати їхню якість і рівень прийнятності, використовувати для рішення практичного завдання навчального або соціального значення.

Важливість такої моделі проведення заняття із застосуванням Інтернет-технологій є важливою для педагогів будь-яких типів освітніх закладів, але особливе значення дидактична модель представляє для сільських шкіл, для інноваційних навчальних закладів, для освітніх закладів, що реалізують профільне навчання.

Поради викладачам при підготовці до комп’ютерного уроку:

1. При підготовці до комп'ютерних занять викладач повинен переглянути й оцінити всі інформаційні ресурси та дані програми (мультимедіа) продукту, скласти вибірку з програмного продукту, створити авторську навчальну програму з дикторським текстом, музичним супроводом, статистичними ілюстраціями, відеовставками, інтерактивною взаємодією студент - комп'ютер; із включенням матеріалів з мережі Інтернету (РІОР).

2. До програмних засобів навчання відносяться навчальні програми, електронні підручники, словники, енциклопедії, тренажери (репетитори), програми дистанційного навчання, що контролюють програми, нарешті, програми освоєння та конструювання навчальних програм, автоматизовані бібліотеки, методичні матеріали для вчителів, викладачів, бібліотеки електронного наочного приладдя (збірники фотографій, музичних записів, відеосюжетів, малюнків, текстів).

3. При підготовці до комп'ютерних занять викладач повинен освоїти елементарні користувальницькі вміння, вивчити програмні можливості мультимедіа-продуктів, навчальних комп'ютерних програм на CD-ROM і практично освоїти їхнє використання, уміти створювати найпростіші комп'ютерні мультимедійні навчальні продукти для супроводу навчально-виховного процесу.

4. Банки мультимедійної інформації випускаються фірмами на CD (наприклад, енциклопедії, словники, подорожі та ін.) і можуть створюватися викладачами на комп'ютері (скановані ілюстрації, схеми, малюнки, скопійовані з різних дисків, книг, кінофільмів, телепередач тощо.). Відібрана інформація складається у відповідних осередках-файлах, легко сортується.

5. Виступаючи, викладач демонструє на екрані план виступу, назви його розділів, тези: нерухомі та рухомі ілюстрації (фотографії, схеми, об'ємні моделі, мультиплікацію). Одночасно можуть звучати музика, коментар до зображення, звукова доріжка відеофільму. Для проведення виступу з використанням мультимедіа необхідні екран і спеціальний («мультимедійний») проектор, підключений до комп'ютера.

6. Для складання власних навчальних і контролюючих курсів викладачу необхідно мати програмне середовище, що дозволяє зробити це без особливих зусиль. Зараз існує кілька таких середовищ, орієнтованих на створення навчальних і контролюючих курсів: КАДІС, АДОНІС, УЧЕНЬ - УЧИТЕЛЬ для DOS або DELPHI та VISUAL BASIC WINDOWS.

7. У Windows є група спеціальних підпрограм, що дозволяють різноманітно використовувати навчальний продукт, але в заданих самим викладачем режимах - презентаціях, представленнях, сценаріях (наприклад, перегляд змісту електронного підручника відповідно до заданої схеми навігації «назад - вперед»).

8. Викладач може створити свій варіант мультимедійного заняття, узявши потрібні йому фрагменти текстів, малюнків, відеозаписів із так званої бібліотеки електронного наочного приладдя (вони є в Інтернеті та продаються на CD). Цей продукт, на жаль, не має навчальної псевдопрограми або мультимедіа-проектів.

9. Мультимедіа - проект - творча робота, у якій задіяні кілька мультимедіа-технологій. Для його створення необхідні програми та пристрої для набору тексту, малювання, креслення, відео- та аудіозапису. Спочатку відбирається потрібний матеріал (текстовий, звуковий, графічний, відео). Потім робиться монтаж цього матеріалу у визначеній послідовності за допомогою програми PowerPoint.

При цьому використовуються:

· сполучення текстової інформації та графічних зображень;

· псевдографіка (зображення людини, птаха, книги, техніки тощо);

· звукові ефекти для супроводу навчальної інформації;

· колірна палітра для фарбування зображень;

· перехід від статичних зображень до динамічного.

10. Частина матеріалу може переноситися формат гіпермедіа.

11. Обов’язково! Перевірте ті сайти, які ви рекомендуєте для роботи студентам. Щоб бути застрахованим від несанкціонованого доступу негативної інформації.

12. Якщо заняття в мережі Інтернет проходять в комп’ютерному класі навчального закладу, зверніться до викладача інформатики: чи існує програма-фільтр, яка обмежує несанкціонований доступ до сайтів Інтернет за певними ознаками.

Література.

1. Дистанционное обучение: Учебное пособие / Под ред. Е.С. Полат. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1998. – (с. 186-187).

2. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи / Н.В. Вовковінська, Ю.О. Дорошенко, Л.М. Забродська, Л.М. Калініна, В.С.Коваль та ін.; За ред.. В.М. Мадзігона, Ю.О. Дорошенка. – К.: Педагогічна думка, 2003. – 272 с.

3. Пометун та інші. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. – метод. Посіб. / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. За ред.. О.І. Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 192с.: іл.

4. Селевко Г.К. Проектуємо комп’ютерний урок // Відкритий урок. – 2006. - № 3-4. – с. 19 -25

5. Хуторской А. Практикум по дидактике и современным методикам обучения. – Санкт-Петербург, 2004. – 539 с.