VIІ. Сільське господарство

У цій галузі зайнято понад 20% працездатного населення (більше 18 млн. осіб). Сільське господарство забезпечує 95% потреб країни у продуктах харчування, крім пшениці. На відміну від інших країн Латинської дмерики Бразилія збільшила аграрне виробництво, не розорюючи земель. Хоча у сільському господарстві переважає капіталістичний устрій, однак ще збереглися великі латифундії, наявна значна кількість безземельного селянства, а аграрна реформа відбувається повільними темпами.

Рослинництво. Частка рослинництва становить 3/5 вартості сільськогосподарського виробництва. Країна спеціалізується на вирощуванні експортних тропічних культур. Найважливішою плантаційною культурою є кава, за виробництвом якої Бразилія посідає перше місце у світі (3,2 млн. т). Какао (10% світового збору — 344 тис. т), соя (30,9 млн.), бавовник (1,4 млн.) і цукрова тростина (334 млн. т) є найдавнішими плантаційними культурами. Виключно на експорт вирощують сизаль (волокно агави). Експортне значення також мають апельсини (18,6 млн. т), банани (6 млн.), ананаси. На півдні розвинуті тютюнництво та виноградарство. Головними продовольчими культурами (зайнято понад 1/2 посівних площ) є кукурудза (32 млн. т), рис (11,7 млн.), квасоля і маніок. їх культивують повсюдно. Із зернових вирощують пшеницю (3,3 млн. т), ячмінь та овес.

Тваринництво. Ця галузь розвивається переважно на базі природних пасовищ саван і степових районів на півдні. Країна посідає третє місце у світі за виробництвом яловичини і телятини. Загалом налічується 165 млн. голів великої рогатої худоби, 37 млн. свиней, 18 млн. овець, 10,5 млн. кіз, 6 млн. коней. Із 80-х років XX ст. у Бразилії розвивається птахівництво. Певну кількість продуктів тваринництва (м’ясо, вовна, шкури) експортують.

Рибальство. Незважаючи на велику протяжність берегової смуги, рибальство в країні розвинуте недостатньо. Загальний вилов становить 800 тис. т. Понад 25% його кількості припадає на басейн Амазонки; океанський промисел ведеться у південних і південно-східних водах. Рибопереробна промисловість розвинута слабо. Лангустів, омарів, креветок виловлюють на експорт.

Лісове господарство. Ліси займають понад 60% території Бразилії. За запасами деревини цінних порід країна посідає перше місце у світі. Найважливішим є збирання у лісах Амазонії каучуку (30—50 тис. т), бразильських горіхів, карнаубського воску, хінної кори, листя чагарнику коки чаю мате, чикле (для жувальної гумки), лікарських рослин. Деревні ресурси країни використовуються слабо, хоча ліси багаті на червоне й рожеве дерево, кедр, бальсу, пальми тощо. Заготівля промислової деревини досягає 77,8 млн. м³.

VIII. Транспорт

Густа транспортна сітка характерна тільки для прибережних районів на півдні, південному і північному сході країни.

Пріоритетним видом транспорту залишається автомобільний, на частку якого припадає більшість пасажиро- (96%) і вантажоперевезень (65%). Загальна протяжність автошляхів становить 1,98 млн. км, з них тверде покриття мають 184 тис. км. Головною транспортною магістраллю є побудоване у 70-ті роки XX ст. Трансамазонське шосе. Автомобільний парк нараховує 28 млн. одиниць, з них у Сан- Паулу — 8 млн.

Мережа залізниць Бразилії становить лише 29,4 тис. км (2,5 тис. км — електрифіковано). Більшість залізниць країни застаріли, деякі закривають. Однак будують нові залізниці, зокрема «Сталеву залізницю», яка поєднала райони видобутку залізної руди з металургійними підприємствами та портами на південно-східному узбережжі Атлантичного океану. Залізницею перевозять 21% вантажів і 417 млн. пасажирів.

У Бразилії для забезпечення потреб в експортуванні національної продукції розширюється торговий флот і розвивається портова інфраструктура. Країна має власні торгові і танкерні флоти (2,9 млн. бр.-реєстр. т у 2004 р.). Велике значення мають каботажні перевезення уздовж Атлантичного узбережжя країни. До 425 млн. т (96%) вантажів перевозиться морським транспортом. Найбільшими морськими портами є Ріо-де-Жанейро, Ресіфі, Салвадор, Віторія, Сан- тус, Сан-Луїс, Масейо тощо. Роль внутрішнього водного транспорту незначна. Протяжність судноплавних рік (Парана, Амазонка, Сан-Франціску) перевищує 50 тис. км.

Авіаційний транспорт посідає помітне місце у перевезенні пасажирів. У країні функціонує 4136 аеропортів, зокрема ЗО великих. Так, у Бразилії існує три головні авіакомпанії: «УАИЮ», «УАЄР» і «ТгапзЬгаБІІ».

Трубопровідний транспорт успішно розвивається. Краї´ на має відносно густу мережу нафто- (5212 км) і газопроводів (10 739 км).