Особливості змісту та результатів праці у сфері наукової і науково-технічної діяльності, зокрема імовірнісний характер праці науковців, значна частка творчої праці, високий рівень новизни досліджень і розробок, швидкі темпи морального старіння результатів науково-технічної діяльності, відсутність чіткої пропорційної залежності між затратами праці та характером отриманих результатів, невідчужений характер науково-технічного продукту відіграють роль факторів формування економічного механізму стимулювання праці.[5, c.7].
Підхід до стимулювання праці у сфері наукової і науково-технічної діяльності зумовлюється активізацією творчої діяльності та досягненням конкретного економічного ефекту. Стимулювання праці у сфері наукової і науково-технічної діяльності з використанням економічних методів ґрунтується на таких матеріальних стимулах, як посадові оклади, надбавки та доплати, премії, авторські гонорари та винагороди, які певним чином відображають залежність доходів наукових колективів та окремих працівників від результатів їх діяльності. Тобто мова йде про якісне впровадження компенсаційної політики, що має за мету поєднати матеріальні інтереси працівників зі стратегічними цілями підприємства. Компенсаційна політика – це система зовнішніх винагород найманому працівнику за результати його праці на підприємстві. У науковій літературі пропонується компенсаційний пакет, або система винагород, які використовуються на підприємстві, що складається з основної заробітної плати (базової зарплати), додаткової зарплати (спонукальні виплати, премії, бонуси) та соціальних виплат або пільг.[9, с.10]
Саме цей підхід застосовується у Фізико-механічному інституті імені Г.В. Карпенка НАН України. Тут існує ефективна система економічного стимулювання праці спеціалістів, оскільки крім визначеної ставки зарплати працівник може отримати премії, якщо у звітному періоді він виконав наднормовий обсяг роботи (наприклад написав більшу кількість статей, здійснив вдосконалення інноваційного продукту чи технологій, що значно підвищило продуктивність даної розробки), або ж придумав винахід, який буде мати застосування у різних галузях народного господарства.
Проте варто зазначити, що стимулювання праці у сфері наукової і науково-технічної діяльності не зводиться лише до матеріального. Найбільш ефективним методом підвищення віддачі фахівців у сфері науки та інновацій є самомотивація та самовдосконалення.
Зокрема у даному інституті це здійснюється декількома шляхами. По-перше періодично проводяться конференції, в тому числі міжнародні, де фахівці мають змогу презентувати передові технології у науковій сфері, і відповідно ознайомитись з розробками інших дослідників. По-друге, завдяки активній науковій діяльності науковці можуть здійснити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук. По-третє, майже 50 років тому інститут заснував журнал “Фізико-хімічна механіка матеріалів”, який на сьогодні є науково-технічним міжнародним журналом, в якому кращі статті науковців інституту публікуються українською, російською та англійською мовами. Це дає змогу провідним розробникам інституту підвищити свій авторитет у науковому світі, і відповідно сприяє підвищенню продуктивності їхньої праці.
Також, як відомо, молоді науковці відзначаються особливою креативністю у питанні нових розробок, тому з метою організації їх діяльності на кращому рівні у 1999 році в інституті була заснована Рада молодих науковців та спеціалістів. На сьогодні завдяки цьому значно зросла продуктивність інтелектуальної праці молодих фахівців, адже Рада не тільки організовує конференції молодих науковців, але через неї молоді розробники мають змогу швидко запропонувати нові впровадження та власні винаходи.
Розрахунок продуктивності праці можна здійснити аналізуючи впровадження портативної восьми канальної акустико-емісійної системи для неруйнівного контролю та діагностування матеріалів, виробів та елементів конструкцій “SKOP-8”. Система складається з приладу АЕ, монтажної плати, попередніх підсилювачів та спеціального програмного забезпечення.
Система була розроблена науковцями ФМІ та використовується для моніторингу та технічної діагностики об’єктів довготривалої експлуатації. Розробка успішно застосовувалась на таких великих підприємствах як Укравтодор, Західдніпрошлях, спеціалізований експертно- технічний центр “Діалаб”, ЗАТ нафтопровід “Дружба”, “Пасажирське вагонне депо Ковель” та інші. За підрахунками, проведеними безпосередньо на самих підприємствах, економічний ефект від застосування установки становив від 50 до 120 тис. грн..
Отже, з вищесказаного можна зробити висновок, що в ФМІ ім. Карпенка НАНУ існує система стимулювання та підвищення продуктивності праці, проте, все-ж, вона потребує певних вдосконалень, про які буде сказано нижче.
