Атестація педагогічних працівників

Атестація педагогічних працівників проводиться з метою активізації творчої професійної діяльності, стимулювання фахової та загальної освіти педагогічних працівників, посилення мотивації якісної праці, підвищення професійної відповідальності за результати навчання і виховання.
Атестації підлягають педагогічні працівники з вищою освітою, а також з середньою спеціальною та загальною середньою освітою. Не підлягають атестації молоді спеціалісти, стаж роботи яких менший 3 років, педагогічні працівники, які працюють у даній освітній установі менше 1 року, перебувають на тривалому лікуванні, жінки, що перебувають у відпустці по вагітності, пологах і доглядом за дитиною. Спеціалісти, які навчаються заочно, можуть атестуватися за бажанням.
Періодичність проведення чергової атестації — один раз у 5 років. У випадку відмови педагогічного працівника проходити чергову атестацію йому встановлюється кваліфікаційна категорія на ступінь нижча від попередньої.
Для педагогічних працівників, які вирішили підвищити кваліфікаційну категорію, проводиться позачергова атестація (але не раніше, як через рік від попередньої). Вона може проводитися і на подання адміністрації або ради навчального закладу для тих осіб, які знизили рівень своєї професійної діяльності.
Проведенню атестації педагогічного працівника передує проходження ним одної із форм підвищення кваліфікації.
Атестація педагогічних працівників проводиться атестаційними комісіями, які створюються при загальноосвітніх навчально-виховних закладах, відділах та управліннях освіти. Педагогічні працівники малокомплектних початкових шкіл проходять атестацію при базовій школі або при відділі освіти районної держадміністрації.
Атестаційна комісія складається з голови (керівника закладу, органу освіти), його заступника (члена профспілки), секретаря, членів комісії (найбільш досвідчені педагоги, заступник керівника закладу, органу освіти).
Порядок проведення атестації такий. У вересні керівник навчально-виховного закладу, органу освіти визначає педагогічних працівників, які в поточному році будуть проходити атестацію. До 30 вересня утворюється атестаційна комісія, яка розглядає заяви від педагогічних працівників про бажання пройти атестацію та подання адміністрації установи, органу освіти про позачергову атестацію педагогічних працівників, що знизили рівень навчально-виховної роботи, і затверджує графік проведення атестації.
У випадку, коли педагогічні працівники, які атестуються, не претендують на підвищення кваліфікаційної категорії і з боку адміністрації установи не мають претензій до своєї роботи, атестаційна комісія може підтвердити встановлену їм кваліфікаційну категорію.
Протягом навчального року керівники установи вивчають педагогічну, методичну роботу педагогічних працівників, які атестуються, рівень їх теоретичної і професійної компетентності, авторитет серед колег, учнів, батьків і на підставі цього складають на них атестаційні листи. Педагогічних працівників завчасно знайомлять з їх атестаційними матеріалами.
У квітні атестаційна комісія на своєму засіданні розглядає атестаційні матеріали і приймає рішення:
1) відповідає посаді, яку посідає;
2) відповідає посаді, яку посідає, за умови виконання певних рекомендацій;
3) не відповідає посаді, яку посідає;
4) підтверджує (не підтверджує) відповідну кваліфікаційну категорію;
5) присвоює відповідне звання, категорію, вносить інші пропозиції щодо заохочення педагогічних працівників.
За рішенням атестаційної комісії педагогічним працівникам встановлюються такі кваліфікаційні категорії: “спеціаліст вищої категорії”, “спеціаліст І категорії”, “спеціаліст ІІ категорії”, “спеціаліст”, можуть присвоюватися педагогічні звання “старший вчитель”, “вчитель-методист”, “вихователь-методист”, “педагог-організатор-методист” і інші. Вимоги до кваліфікаційних категорій та педагогічних звань наведено в “Типовому положенні про атестацію педагогічних працівників України”.
У випадку незгоди педагогічного працівника з рішенням атестаційної комісії він може оскаржити його у 10-денний термін в атестаційній комісії вищого рівня.