Структура органів управління освітою в Україні.

Кожна держава, дбаючи про свій народ, його добробут і перспективи розвитку, створює специфічні соціальні інститути, які мають безпосередньо займатися освітою і вихованням підростаючого покоління.

Система освіти — це сукупність навчально-виховних та культурно-освітніх закладів, які відповідно до Конституції та інших законів України здійснюють освіту і виховання її громадян.

Структура і доцільність створеної в державі системи освіти характеризують її міцність і перспективність розвитку.

У статті 53 Конституції України зазначено, що "держава забезпечує доступність і безплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання".

Завдання системи освіти, її структура визначаються Законом України "Про освіту", Законом України "Про загальну середню освіту", Законом України "Про вищу освіту", іншими правовими актами. Зокрема в Законі "Про освіту" зазначено: "Система освіти складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти".

У статті 29 цього Закону визначено структуру освіти, яка включає: дошкільну, загальну середню, позашкільну, професійно-технічну, вищу, післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру, самоосвіту.

Структурну модель системи освіти подано на рис. 1.18.

 

Рис. 1.18. Структурна модель системи освіти

1. Дошкільні виховні заклади:

1а) дитячі ясла;

16) дитячі садки.

2. Середні заклади освіти:

2а) початкова школа (1—3 або 1—4 кл.); (середня);

2б) основна

школа (5—9 кл.) (загальноосвітня);

2в) старша школа (10—11 кл.) (школа І—III ступенів);

2г) ліцеї;

2д) гімназії;

2е) спеціалізовані школи.

3. Позашкільні заклади.

4. Професійно-технічні заклади.

5. Вищі заклади освіти:

5а) технікуми, училища;

56) інститути, академії, університети, консерваторії.

 

Принципи освіти в Україні

Принципи освіти (від гр. principium — начало, основа) — це вихідні положення, на яких ґрунтується діяльність усієї системи освіти в Україні і її підрозділів зокрема. В Законі "Про освіту" (стаття 6) закріплені такі основні принципи освіти:

· доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

· рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;

· гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей; органічний зв'язок зі світовою та національною історією, культурою, традиціями;

· незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій; науковий, світський

· характер освіти; інтеграція з наукою і виробництвом; взаємозв'язок з освітою інших країн; гнучкість і

· прогностичність системи освіти; безперервність і різноманітність освіти; поєднання державного

· управління і громадського самоврядування в освіті.

Усі заклади системи освіти в Україні у процесі своєї діяльності мають дотримуватися цих принципів і реалізувати їх.

 

Завдання закладів освіти

Дошкільна освіта і виховання є початковою ланкою в системі становлення і розвитку особистості. Вони здійснюються в родині, дошкільних дитячих виховних закладах і ставлять за мету забезпечення оптимальних умов для фізичного і психічного розвитку дитини, підготовки її до школи.

Зокрема у процесі дошкільного виховання кожна дитина має оволодіти рідною мовою, мають бути забезпечені умови для формування пізнавальної активності, творчих здібностей і нахилів, виховання культури спілкування, любові до батьків та поваги до старших, започаткування основ трудового, естетичного, розумового, морального і фізичного виховання.

Дошкільне виховання ґрунтується на засадах народної педагогіки, надбаннях національної культури, традиційних основах родинного виховання, сучасних досягненнях вітчизняної і світової психолого-педагогічної науки, передового педагогічного досвіду.

Загальна середня освіта має забезпечувати подальший процес всебічного розвитку особистості.

Головними завданнями середніх загальноосвітніх закладів є:

· виховання морально і фізично здорового покоління;

· створення оптимальних умов для здобуття загальної освіти на рівні державних стандартів;

· розвиток природних позитивних нахилів і здібностей, обдарувань, творчого мислення, оволодіння

· вміннями самостійної пізнавальної діяльності;

· досконале володіння рідною мовою; засвоєння знань з базових дисциплін;

· формування національної гідності й громадянської позиції; виховання соціально-психологічної готовності до набуття професії та активної участі у продуктивній праці;

· соціально-психологічна підготовка до подружнього життя та відповідальності за свою сім'ю.

Загальна середня освіта здобувається у триступеневій загальноосвітній школі:

· початковій (І ступінь),

· основній (II ступінь),

· старшій (III ступінь),

а також навчальних закладах нового типу: гімназіях, ліцеях, спеціалізованих школах (класах) з поглибленим вивченням окремих навчальних дисциплін, колегіумах.

Професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей. Вона здійснюється на базі повної загальної середньої освіти або базової середньої освіти з наданням можливості здобути повну загальну середню освіту.

Вища освіта передбачає забезпечення фундаментальної, загальнокультурної, практичної підготовки фахівців, які мають визначати темпи і рівень науково-технічного, економічного та соціально-культурного прогресу, формування інтелектуального потенціалу суспільства як його найбільшої цінності, сприяти всебічному розвитку особистості. Вища освіта має виступати могутнім фактором і джерелом успіхів української спільноти у процесі державотворення, соціально-економічного розвитку. Вищими закладами освіти є технікуми (училища), коледжі, інститути, університети, академії, консерваторії.

Позашкільна освіта та виховання спрямовані на забезпечення потреб людини у задоволенні інтересів та схильностей, здобуття дітьми додаткових знань, умінь та навичок, розвиток інтелектуальних потенційних можливостей, сприяння майбутньому професійному вибору особистості.

Позашкільна освіта та виховання здійснюються в палацах, будинках, станціях дитячої та юнацької творчості, учнівських та студентських клубах, дитячо-юнацьких спортивних школах, школах мистецтв, початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах, бібліотеках, оздоровчих та інших закладах.

Система освіти і виховання динамічна і має відповідати перспективам соціально-економічного розвитку суспільства. В Україні відбувається процес державотворення, побудови демократичного суспільства, ідеологічною основою якого має стати національна ідея. Тому і система освіти має ґрунтуватися на національній основі. А, отже, пошуки шляхів удосконалення цієї системи — закономірний процес еволюційного розвитку.

У Державній національній програмі "Освіта" визначені стратегічні завдання реформування і вдосконалення освіти:

· відродження і розбудова національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави;

· ормування освіченої, творчої особистості, підтримання її фізичного і морального здоров'я;

· забезпечення пріоритетності розвитку людини;

· відтворення й передавання культури і духовності в усій різноманітності вітчизняних та світових зразків;

· виведення освіти в Україні на рівень освіти розвинутих країн світу шляхом докорінного реформування її концептуальних, структурних, організаційних засад;

· подолання монопольного становища держави в освітній сфері через створення на рівноправній основі недержавних навчально-виховних закладів;

· формування багатоваріантної інвестиційної політики в галузі освіти.