Тема 2. Пізнавальні процеси

План

1. Структура психіки людини та система психічних процесів.

2. Відчуття: поняття та класифікація. Властивості відчуттів.

3. Сприйняття: поняття та види.

3.1. Властивості сприйняття.

3.2. Закономірності сприйняття предметів, простору, часу та руху.

4. Увага: поняття та види.

4.1. Фактори, що визначають спрямованість уваги.

4.2. Критерії оцінки уваги.

5. Уява: поняття та види. Роль реконструктивної уяви в слідчій та судовій практиці.

6. Пам'ять: поняття та класифікація.

6.1. Процеси пам'яті.

6.2. Прийоми активізації пам'яті учасників процесу.

7. Мислення: поняття та класифікація.

7.1. Мислення та інтуїція.

7.2. Роль інтуїції в юрисдикційній практиці.

Додаткова рекомендована література:

1) Бригинець І. Формування уявного образу / І. Бригинець // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 11. – С. 153-154.

2) Негребецький В. Використання рефлексивного мислення й управління при перевірці показань на місці / В. Негребецький // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 1. – С. 110-114.

 

Питання для самоконтролю:

1/ Що таке відчуття та сприйняття? У чому їх подібність та відмінність?

2/ Назвіть властивості відчуттів.

3/ Розкрийте закономірності сприйняття предметів, простору, часу та руху.

4/ Що таке увага?

5/ Які фактори впливають на обсяг на якість уваги?

6/ Роль уваги у професійній діяльності юриста.

7/ Що собою являє уява та яке її значення у діяльності юриста?

8/ Що таке пам'ять?

9/ Назвіть види пам'яті та проведіть їх характеристику.

10/ Розкрийте основні закономірності пам'яті.

11/ Вкажіть прийоми активізації пам'яті учасників судочинства.

12/ Що таке мислення?

13/ Назвіть види мислення.

14/ У чому полягають особливості творчого мислення?

15/ Що таке інтуїція та яка її роль у правозастосовній діяльності?

 

Задачі:

1. Слідчий має дані, які дозволяють припустити, що підозрюваний симулює глухоту.

Яким чином слідчий може використати знання про загальні закономірності відчуттів для викриття симуляції глухоти?

 

2. У справі про виробничу аварію на текстильній фабриці необхідно було перевірити видимість певних об’єктів, що знаходяться в цеху, під час аварії. Аварія відбулась у робочий час.

Слідчий запланував провести відтворення обстановки і обставин події у неробочий день.

Про яке явище у сфері відчуттів необхідно знати слідчому для забезпечення необхідних умов проведення даної слідчої дії?

 

3. Пізньої осені, біля 22 год., Микитчук та Озаркевич, чекаючи попутного автомобіля, стояли на обочині дороги. Місце було неосвітленим. Микитчук знаходився там приблизно півгодини, а Озаркевич щойно вийшов зі свого будинку. Повз них на великій швидкості промчав автомобіль, водій якого не відреагував на прохання (у формі характерної жестикуляції) зупинитись.

Згодом, на допиті як свідка, Микитчук дав показання, що стосуються опису автомобіля та людей, які в ньому знаходилися. Озаркевич же сказав, що ні автомобіль, ні осіб, які в ньому перебували, описати не може. Він зазначив лише те, що це був позашляховик без затемнених вікон.

Микитчук та Озаркевич приблизно одного віку, зір в обох нормальний, працюють робочими в лісовому господарстві.

Яка із загальних психофізіологічних закономірностей зорових відчуттів повинна бути врахована слідчим при допиті цих свідків та оцінці їх показань?

 

4. Дві жінки були очевидцями зіткнення автомобіля з трамваєм, в результаті якого загинули три людини, в тому числі їх колега по роботі. Свідки відразу ж були запрошені до слідчого, але, вражені тим, що сталося, протягом трьох годин не були здатні розмовляти на цю тему.

Незважаючи на те, слідчий не відпускав їх доти, поки не одержав від них показань. Як з'ясувалось згодом. у розповіді свідків були упущені деякі важливі обставини. Тільки через два дні жінки змогли дати повні та правдиві показання.

Про яке психофізіологічне явище йде мова в даному випадку?

Тема 3. Емоційні та вольові процеси і стани

План

1. Поняття та класифікація емоцій і почуттів. Класи емоційних станів та групи почуттів.

2. Стани емоційної напруги.

2.1. Поняття, значення та види тривоги (тривожності).

2.2. Поняття, значення, види та фази розвитку стресу.

2.3. Суть та значення фрустрації.

3. Фізіологічний афект: поняття та фази розвитку.

3.1. Відмінність фізіологічного афекту від паталогічного афекту.

3.2. Кумульований (накопичувальний), аномальний та вторинний афекти.

4. Воля. Етапи вольового процесу. Вольові риси юриста.

 

Додаткова рекомендована література:

1) Глоточкин А.Д., Пирожков В.Ф. Психические состояния человека, лишенного свободы: лекция / А. Д. Глоточкин, В. Ф. Пирожков. – М.: Высш. школа МООП СССР, 1968. – 42 с.

2) Глоточкин А.Д., Пирожков В.Ф. Эмоции и чувства человека, лишенного свободы: лекция / А. Д. Глоточкин, В. Ф. Пирожков. – М.: Высш. школа МООП СССР, 1970. – 46 с.

3) Зайцев А.В. Соотношение ограниченной вменяемости с физиологическим аффектом и физиологическим опьянением / А.В. Зайцев // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Інститут держави і права В.М. Корецького НАН України. 2003. – Вип. 22. – С. 484-489.

4) Ильченко Ю.И. Эмоции и чувства в деятельности следователя / Ю.И. Ильченко. – Краснодар: Луч, 1978. – 132 с.

5) Назаренко Г.В. Уголовно-релевантные психические состояния лиц, совершивших преступления и общественно опасные деяния: Монография / Г.В. Назаренко. – М.: Ось-89, 2009. – С. 61-73, 180-199.

6) Первомайский В.Б. Физиологический аффект: норма или патология? / В.Б. Первомайский // Журнал психиатрии и медицинской психологии. – 1995. – № 1. – С. 46–49.

7) Приходько Т. М. Фізіологічний аффект – одна з підстав визнання особи обмежено осудною / Т.М. Приходько // Право України. – 2001. – № 1. – С. 53–55.

8) Сидоров Б.В. Аффект и его уголовно-правовое и криминалистическое значение (социально-психологические и правовые исследования) / Б.В. Сидоров. – Казань, 1978. – 160 с.

9) Ситковская О.Д. Судебно-психологическая экспертиза аффекта. Методическое пособие / О.Д. Ситковская; под ред. А.Р. Ратинова. – М., 1983. – 84 с.

10) Сумароков И. Судебный стресс / И. Сумароков // Российская юстиция. – 2003. – № 12. – С. 60-63.

11) Черечукіна Л. Доказування фізіологічного афекту Л. Черечукіна // Право України. – 2004. – № 6. – С. 64-66

12) Шавгулидзе Т.Г. Аффект и уголовная ответственность / Т.Г. Шавгулидзе. – Тбилиси, 1973. – 214 с.

 

Питання для самоконтролю:

1/ Що являють собою емоції та почуття? У чому їх подібність та відмінність?

2/ Дайте психологічну характеристику тривожності.

3/ Які основні причини виникнення стану тривоги?

4/ Дайте визначення стану психічної напруги (стресу).

5/ Який вплив здійснює стрес на поведінку людини?

6/ Яка динаміка розвитку стресу?

7/ Що таке фрустрація, який вплив вона здійснює на поведінку людини?

8/ Дайте психологічну характеристику афекту.

9/ Назвіть ознаки та опишіть динаміку розвитку фізіологічного афекту.

10/ Яке кримінально-правове значення афекту?

11/ Що таке воля?

Задачі:

1. Молодий батько гуляв у парку з грудною дитиною у візочку. Троє підвипивших хлопців попросили у нього закурити, а одержавши відмову, почали всіляко ображати молоду людину, погрожуючи заподіянням шкоди його дитині. Один з хуліганів наніс йому кулаком удар в обличчя, інший – збив з ніг, а третій – штовхнув візочок з дитиною, яка від поштовху покотилася у глибокий яр… Більше молодий чоловік нічого не пам’ятав, прокинувся він лише вдома, коли його дружина марно намагалася з'ясувати, де їхня дитина.

Наряд міліції, який прибув незабаром, доставив візочок з неушкодженою дитиною та затримав батька. Як з'ясувалось, один з нападників дав показання, що молодий чоловік, підвівшись із землі, взяв до руки камінь, який випадково там опинився, наздогнав двох кривдників та наніс ним кожному з них удар по голові. Один з потерпілих помер на місці, а інший – одержав тяжкі тілесні ушкодження (став інвалідом ІІ групи). Третій хуліган, який перетворився у свідка, сховався за деревом. Він з великим подивом спостерігав, як злочинець (батько дитини) після цього спокійно пішов до свого під'їзду, навіть не згадавши про візочок з дитиною, яка скотилася у яр.

1. Проаналізуйте викладені обставини та визначіть психоемоційний стан батька немовляти.

2. Чи нестиме він кримінальну відповідальність за вчинене?

 

2. Т. проходив військову службу на території військового містечка, в якому проживав зі своєю сім'єю. Протягом більш ніж десятилітнього спільного життя між чоловіком та дружиною постійно відбувалися сварки. Приводами для них служили різні обставини: низький заробіток чоловіка, грубість, зарозумілість дружини, найрізноманітніші суперечки з будь-яких причин. Під час таких сварок дружина допускала образу його батьків, вирази непристойного сексуального характеру в адресу Т., що принижують його чоловічу гідність.

Події розгорталися наступним чином. Напередодні свята Т. заступив на чергування в частині. О 21 год., залишивши за себе помічника, відлучився додому повечеряти. Вдома дружина розповіла, що знайомі, співробітники чоловіка, які також проживають на території військового містечка, запрошують їх до себе на святкування, та почала вмовляти чоловіка піти до них.

Як пояснив Т., для того, щоб уникнути чергової сварки, він погодився відвести дружину до своїх колег по роботі, а потім вирішив повернутися в частину. Однак, коли чоловік та дружина прийшли до своїх знайомих, Т. вирішив побути трохи у них. Почалися танці, під час яких він запросив господиню квартири танцювати. Приревнувавши до чоловіка, дружина дала йому при всіх ляпаса. Після цього вони пішли. По дорозі додому, за словами Т., дружина ображала його нецензурними словами.

Вдома образи продовжувались у присутності 13-річної доньки. Дружина плюнула чоловікові в обличчя та вдарила його своїм чоботом в плече. Після цього Т. взяв залишений ним на шафі пістолет і, наставивши його на дружину, погрозливо сказав: "Ну, продовжуй дальше!" Налякавшись, дружина вибігла з квартири, закривши двері.

Почувши через декілька хвилин стук в двері, Т., продовжуючи тримати в руці пістолет. пішов її відкривати. Як тільки двері відкрились. до прихожої зайшла дружина і тут же знову плюнула йому в обличчя і дала ляпаса. Однак в цей момент, побачивши у нього в руках пістолет, налякалась і почала втікати вниз по сходах. Т. побіг за нею, стріляючи на ходу. Два з одержаних його дружиною поранень виявились смертельними.

Про свій стан у момент вбивства Т. показав наступне: "… я відкрив двері. На порозі стояла дружина, яка ображаючи, з силою вдарила мене по щоці та плюнула в обличчя. Коли я почав стирати слину, вона побачила у моїй руці пістолет і почала тікати. У той час у мене щось помутніло в голові, і я втратив розум. Як я зняв запобіжник, як почав стріляти – не пам’ятаю. Все було як у вісні. Чув тільки постріли. Я нічого не усвідомлював. Здавалось, що у мене тріснула якась пружина, і я став неконтрольованим. Я був як божевільний…"

1. Який вид афекту розвинувся у винного?

2. Яку експертизу необхідно призначити для правильного вирішення справи?