Основні галузеві особливості

- різна тривалість виробничого циклу та різний характер у виробництві

- залежність виробництва від природних та кліматичних факторів

- різниця в технології та характері праці різних галузей

2. Основи організації фінансів підприємств

Організація фінансування підприємств – це форми, методи та способи формування та використання ресурсів, контроль за їхнім обігом та досягнень поставлених цілей діяльності

Принципи:

- принцип фінансової незалежності (ґрунтується на однакових правах та можливостях щодо доступу фінансових ресурсів, забезпечення недоторканості майна, захист будь-яких форм власника, що гарантується чинним законодавством)

- принцип відповідальності за результатами діяльності (необхідність своєчасного і в повному обсязі виконанні підприємством своїх фінансових зобов’язань перед кожним агентом)

- принцип комерційного розрахунку (як метод господарювання передбачає постійне порівняння витрат і результатів діяльності підприємства)

- принцип саморозвитку підприємства (основою є самоокупність та самофінансування; самоокупність передбачає покриття витрат підприємства власними доходами й отримання нагромаджень, необхідних для сплати податків, обов’язкових зборів та платежів до держави та місцевих бюджетів, ДЦФ, вирішення соц. питань і питань матер стимулювання працівників підприємства за рах їхньої праці; самофінансування виявляє забезпечення розмірів відтворення, матеріально стимулює працівників та фін-соц питань або напрямів за рах власних фін рес)

3. Фінансові ресурси підприємства, їх склад та джерела формування

Фінансові ресурси підприємства – це сукупність грошових коштів. Сформованих з метою фінансування розвитку підприємства в майбутньому періоді

Джерела формування фінансових ресурсів різноманітні. Вони залежать від форми власності, на основі якої створюється підприємство. Так, при створенні державних підприємств фінансові ресурси формуються за рахунок бюджетних коштів, коштів вищих органів управління, інших аналогічних підприємств під час їх реорганізації тощо. При створенні колективних підприємств вони формуються за рахунок пайових (часткових) внесків засновників, добровільних внесків юридичних і фізичних осіб тощо. Усі ці внески (кошти) є статутним (первинним) капіталом і акумулюються у статутному фонді створеного підприємства.

Класифікація

- за метою використання:

· виробничий капітал – визначає частину фін рес підприємства, що інвестовані в його активи з метою здійснення основної діяльності

· позичковий капітал – частина фін рес, що використовуються для інвестування грошові інструменти та боргові фондові

· спекулятивний капітал – є частиною фін рес, що використовуються під час здійснення спекулятивних фін операцій

- за об’єктом інвестування:

· основний капітал – характеризує частину фін рес, що спрямовують на фінансування його необоротних активів

· оборотний капітал – є частиною фін рес, що формує сукупність оборотних активів підприємства

- за належністю підприємству:

· власні фін рес (власнийкапітал) – характеризують загальну вартість коштів підприємства, що належать йому на правах власності

· позичковий капітал – це кошти, що залучаються підприємствами для фінансування діяльності на загальних умовах кредитування, що передбачає поверненість, строковість, платність, забезпеченість

Роль фін рес під-ва у діяльності:

§ Фін рес є однією з основних факторів виробництва, поряд з трудовими і матетіарльними ресурсам формують виробництво потенціалу виробництва

§ Фін рес здатні гарантувати дохід з різних сфер діяльності підприємства

§ Фін рес в процесі свого функціонування забезпечують інтереси різних суб’єктів ек. відносин

§ Фін рес за умовами їх позитивної динаміки свідчать про ступінь ефективності господарської діяльності підприємства

4.Сутність, мета та завдання фінансового менеджменту

Фінансовий менеджмент – це управління формуванням, розподілом та використанням фін рес суб’єкта господарювання та оптимізації обороту їх грошових коштів

Складові:

- Визначення і реалізація фін політики підприємства

- Складання і аналіз фін здатності підприємства

- Оцінення інвестиційних проектів та формування інвестицій

- Поточне фінансування планування та контроль

Мета: максимілізація фін добробуту капіталу підприємства, що забезпечується шляхом постійного підвищення ринкової вартості підприємства

Принципи:

- Інтегрування із загальної системи управління підприємства

- Комплексний характер формування управлінських рішень

- Плановість і системність у розробленні управлінських рішень

- Високий динамізм у прийнятті рішень

Тема 10: Фінанси населення

1. Сутність фінансів населення, їх функції та необхідність

Фінанси населення – це сукупність економічних відносин, що виникають у процесі утворення, розподілу і використання грошових доходів, заощаджень і грошових фондів громадян та їх сімей з метою задоволення особистих потреб домогосподарювання

Функції

- Розподільча (виявляється у тому, що нац. дохід. Який припадає на частину окремого домогосподарства, розподіл між усіма його учасниками, тим самим забезпечуючи безперервність процесу утворення)

- Регулююча (узгодження економічних інтересів різних учасників домогосподарств за допомогою їхнього регулювання, тобто зміни частини отриманого доходу, яка припадає на одного учасника домогосподарства)

- Контрольна (здійснення контролю як за заміною величини так і за цільовим призначенням доходів домогосподарств в межах різних фондів)

- Інвестиційна (зумовлена тим, що домогосподарство є одним з основних постачальників фін рес для економіки)

Населення є платниками:

- Податків, обов’язкових зборів та платежів, за рах яких формується певна частина доходів держави

- Населення є одним із основних постачальників інвестиційного капіталу держави

- Фінанси населення є важливою умовою формування конкурентного ринку

- Розвиток фін системи частково підпорядкованих забезпеченню інтересів їх груп та обєднань

Забезпечення життєдіяльності громадян здійснюється на основі формування їх грошових ресурсів та фінансування їх відповідних потреб

2. Джерела формування фін рес громадян

Фінансові джерела громадян – це грошові кошти та інші матеріальні цінності, що можуть бути джерелом прибутку, які перебувають у розпорядженні домогосподарств для виконання різних фін операцій громадян та здійснення ними різного роду витрат

На обсяги фін рес впливають такі фактори:

- Загальноекономічна ситуація в країні

- Регіональна диференціація фін рес громадян:

· Структура господарств регіону

· Рівень соц.-економ розвитку території

· Соц.-лемографічі ознаки населення

· Система розселення регіону

· Природно-кліматичні умови

Джерела формування (групи)

1. Грошові

2. Загальні

3. Сукупні

Зазначені групи + офіційні доходи громадян (легальні)

Але поряд із цим громадяни формують власні доходи з арах певної тіньової діяльності (нелегальна)

Тільнова діяльність:

- Торгівля без дозволу на певний вид діяльності

- Виробництво товарів та надання послуг, що перевищує задекларовано дозволені

- Використаня транспортних засобів для перевезення пасажирів та вантажів без дозволу та відсутності реєстрації ціього виду дільяності

- Виробництво товарів – підробок

- Контрабанда

3. Напрями використаня фін рес населення

Напрями використання (групи):

1. Споживчі (витрати домогосп, які здійснюються на придбанняч продуктів харчування, непродовольчих товарів, на оплату послуг)

2. Грошові (+ придбання або купівля ЦП; + купівля іноземної валюти)

3. Сукупні (+ виплата процентів за кредитами та позиками, витрати на страхування, витрати на купівлю товарів довготривалого вирокистання, придбання нерухомості)

4. Фін портфель громадянина та його складова

1. Споживчий потрефель включає:

- Поточне споживання для відтворення фізіологічних та інтелектуальних потреб

- Товари приватного користування

- Передбачені витрати

2. Накопичувальний портфель містить:

- Дорогоцінні метали та каміння

- Колекції

- Антикваріат

3. Інвестиційний портфель містить:

- Прямі інвестиції:внески в статутні фонди юр ос, майнове страхування, страхування відповідальності

- Непрямі інвестиції: кредити і позики, банківські депозити, селенг (це особлива грошово-майнові операція, за якої громадянам передає сенг-фірми за певну плату свої права на використання грошей чи майна та розпорядження ними з безумовним їхб поверненням за першою вимогою), траст (це система довідчого управління майном, цінним майном, що здійснюється за домовленістю між фіз. ос як власником та спеціальними установами, яким є довірче товариство)

- Ануїтети (це фін рента, що являє собою рівно великі грошові виплати через однакові проміжки часу протягом певного періоду): страхування життя, страхування ві нещасних випадків

5.Заощадження домогосподарств, їх класифікація, мотиви утвореня, рівень заощаджень громадян

Заощадження — частина грошових доходів населення, яка витрачається на споживання і призначена для забезпечення потреб у майбутньому.

Виділяють мотивовані і немотивовані заощадження домогосподарств. Основні мотиви для здійснення заощаджень можна об'єднати в такі групи:

— придбання дорогих товарів;

— непередбачувані витрати;

— витрати майбутніх періодів (весілля, освіта та ін.);

— звичка заощаджувати кошти;

— заощадження з метою отримання прибутку.

Немотивовані заощадження домогосподарств виникають внаслідок перевищення платоспроможності над рівнем потреб. Це може відбуватися у таких випадках:

— рівень доходів досить великий, тобто домогосподарство має змогу задовольнити нинішні потреби;

— рівень пропозиції та якість пропонованих товарів або послуг не може задовольнити попит споживачів;

— У державі реалізується ефективна політика, спрямована на підвищення рівня заощаджень домогосподарств.

Класифікація

За характером мобілізації заощадження домогосподарств поділяють на організовані та неорганізовані. Організовані заощадження — заощадження населення, мобілізацію і розміщення яких здійснює банківська система або небаяківські фінансово-кредитні установи. В Україні поки найдоступнішою формою організованих заощаджень населення є банківські депозити. Тому надзвичайно актуальним завданням у сучасних умовах є стимулювання організованих заощаджень громадян шляхом створення сприятливого економі -ко-правового середовища для розвитку небанківських фінансово-кредитних установ (страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, інвестиційних фондів, кредитних спілок тощо). Неорганізовані грошові заощадження населення — заощадження, що зберігаються безпосередньо у населення готівкою у національній та іноземній валютах. До неорганізованих заощаджень належать також зберігання коштів у вигляді коштовностей, дорогоцінних металів, дорогих товарів тривалого користування тощо. Масове зберігання людьми грошей у готівці (неорганізовані заощадження), незважаючи на всі звернення щодо використання раціональніших форм збереження заощаджень і підтримки національної економіки, значною мірою пояснюється природним суб'єктивним відчуттям ризику можливих збитків, яке посилюється вкрай негативним досвідом, набутим у часи гіперінфляції, сертифікаційної приватизації та фінансових пірамід.

Практика свідчить, що значна частина громадян переконана у потребі диверсифікації своїх вкладів на депозитних рахунках у кількох банках, і хоча роздрібнення вкладів населення створює певні незручності для вкладників, водночас воно дає змогу знизити ступінь депозитного ризику. У цьому контексті домогосподарство цікавлять в основному такі показники:

— ризик можливого банкрутства комерційних банків, у яких домогосподарство зберігає чи має намір розмістити свої кошти;

— публічний рейтинг банків, у яких домогосподарство розміщує свої заощаджені кошти;

— ставки відсотків за депозитами.