Активний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на інвестування економіки, що сприяє зростанню ВВП.

Пасивний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на покриття поточних видатків (соціальні трансферти, виплата зарплати в бюджетній сфері та інші). 23. Охарактеризуйте дефіцит Державного бюджету за останні роки.

Економіка України протягом 2008 року перебувала під впливом різноспрямованих тенденцій розвитку на зовнішніх та внутрішньому ринках товарів та капіталу. Якщо у січні–липні цей вплив був позитивним, то, починаючи з серпня, ситуація змінилася на протилежну (відсутність доступу до зовнішніх ринків капіталу, різке падіння світових цін та попиту на українську експортну продукцію в умовах накопичення значних валютних ризиків та дисбалансів у термінах залучення пасивів та розміщення активів у банківській системі, занадто високої залежності банків та реального сектору економіки від зовнішнього кредитування, виникнення проблем з окремими банками, «заморожування» приватизаційних процесів, політичної нестабільності).

Однак, незважаючи на це, за підсумками року вдалося зберегти позитивну динаміку розвитку економіки, що сприяло виконанню бюджетних планів. Так, реальне зростання ВВП у 2008 році становило 2,1%, що, в основному, було забезпечено зростанням у сільському господарстві, на транспорті та зв’язку, у машинобудуванні та в деревообробній сфері.

Попри негативний вплив світової фінансової кризи на всі економічні процеси в Україні наприкінці року, бюджет 2008 року був виконаний.

Згідно звіту Державного казначейства України від 28.01.2009 Державний бюджет України у 2008 році виконано з дефіцитом у сумі 12500,7 млн. грн., або 1,3% ВВП при річному плані у сумі 25020,2 млн. грн. (2,6% ВВП), у тому числі за загальним фондом – в сумі 9671,4 млн. грн., або 1% ВВП при річному плані 21522,7 млн. грн. (2,2% ВВП).Для економіки України 2009 рiк став перiодом надзвичайно складних випробувань. У зв’язку зі стрімким скороченням внутрішнього iнвестицiйного та споживчого попиту і експорту відбулось значне зменшення обсягів промислового виробництва та будівництва, а також надходжень до бюджету. Проблеми в економiцi посилились через банківську кризу та зростання державного боргу.

Через формування бюджету 2009 року на завищених показниках ВВП утворений дефіцит ресурсів, необхідних для покриття дисбалансів Пенсійного фонду, НАК "Нафтогаз України", проведення рекапіталізації банків фінансувався за рахунок залучення зовнішніх та внутрішніх кредитів, які за своїми умовами були вкрай не вигідними для України, оскільки перші породжували значні валютні ризики, а другі здійснювалися під високі відсоткові ставки.

У 2009 році прогнозувався ріст реального ВВП на 0,4 відсотка, тоді як міжнародні експерти попереджали про те, що ВВП у 2009 році скоротиться. Проте фактична макроекономічна ситуація у 2009 році через відсутність послідовної антикризової політики Уряду виявилась набагато гіршою за всі песимістичні очікування. Падіння ВВП у 2009 році було безпрецедентним – на 15,1 відсотка. Фактично реальний дефіцит державного бюджету України при плані 33,0 млрд. грн. на 2009 рік становив 103,8 млрд. грн., до якого, крім звітного дефіциту бюджету у сумі 35,5 млрд. грн., відносяться також суми рекапіталізації банків (19,6 млрд. грн.), капіталізації НАК "Нафтогаз України“ (24,4 млрд. грн.) та обсяг невідшкодованих сум ПДВ (24,2 млрд. гривень). Тобто дефіцит бюджету 2009 року (без врахування наданих протягом 2009 року гарантій та здійснених переплат податків та зборів) становив 11,4 відсотка ВВП. 24. Методи подолання бюджетного дефіциту. Для фінансування дефіциту бюджету використовуються як інфляційні, так і неінфляційні джерела. Неінфляційні джерела це:фінансування дефіциту бюджету за рахунок запозичень на внутрішніх та зовнішніх фінансових ринках та за рахунок використання залишків бюджетних коштів. Внутрішні позики здійснюються через продаж державних цінних паперів (облігацій, векселів) або через одержання кредиту в банку. Останню форму фінансування бюджетного дефіциту використовує місцева влада. Зовнішні позики для покриття дефіциту державного бюджету характерні для країн, що розвиваються, а також все більше використовуються країнами з перехідною до ринку економікою, у тому числі Україною. трансферти — фінансування у вигляді безоплатної до помоги. Зменшити дефіцит бюджету уряд може і накопиченням заборгованості — прострочуванням платежів за борги або за куплені товари, а також за рахунок підвищення податків. Ці заходи теж мають неінфляційний характер. Інфляційним джерелом фінансування бюджетного дефіциту є монетизація дефіциту, яка відбувається в результаті позик центрального банку урядові та купівлі центральним банком державних цінних паперів. Дефіцит бюджету можуть покривати додатковою емісією грошей. Унаслідок такої емісії розвивається неконтрольована інфляція, підриваються стимули для інвестицій, знецінюються заощадження населення, відтворюється бюджетний дефіцит.Державні позики як засіб покриття дефіциту бюджету безпечніші, ніж емісія, проте вони також певною мірою негативно впливають на економіку країни. По-перше, за певних умов уряд вдається до примусового розміщення державних цінних паперів і порушує ринкову мотивацію діяльності приватних фінансових інституцій. По-друге, якщо навіть уряд створює достатні стимули для купівлі юридичними і фізичними особами цінних паперів уряду, то державні позики, мобілізуючи вільні кошти на ринку позикового капіталу, обмежують можливості одержання кредиту приватними господарствами. Фірми, особливо невеликі та середні, не є для банків такими надійними позичальниками, як державні органи. Збільшення попиту на ринку позикового капіталу через нові державні позики сприяє подорожчанню кредиту — зростанню облікової ставки. Особливо складними є наслідки зовнішніх позик. Дефіцит державного бюджету безпосередньо пов’язаний з явищем державного боргу, що виникає внаслідок заборгованості уряду та державних органів. Зовнішній державний борг, що перевищує 70 % від ВВП або більший ніж у 2,2 раза за експорт країни, вважається небезпечним для стабільності економіки, особливо для стійкого грошового обігу. Фінансування дефіциту бюджету розраховується на чистій основі, тобто з обсягів валових надходжень запозичених коштів вираховуються платежі з погашення основної суми боргу: Фінансування Дефіциту = Запозичення – Погашення боргу + Зміна залишківВ аналітичному вигляді фінансування дефіциту державного бюджету можна визначити таким чином: Показник дефіциту бюджету= грошова база+ внутрішній борг+ валютний курс* зовнішній борг в іноземній валюті Між дефіцитом бюджету та його фінансуванням існує рівновага, тобто перше дорівнює другому. Характер фінансування державного сектору і бюджетного дефіциту має різні макроекономічні наслідки. Найбільш негативний вплив справляє монетизація дефіциту. Фінансування дефіциту через центральний банк безпосередньо впливає на грошову базу та розмір грошової маси. При монетизації дефіциту держава отримує сеньйораж — дохід від друкування грошей. Сеньйораж виникає в умовах перевищення приросту грошової маси над приростом реального ВВП, наслідком чого є зростання середнього рівня цін. З огляду на це, всі економічні агенти змушені сплачувати так званий інфляційний податок, який через вищі ціни перерозподіляє частину їхніх доходів на користь держави.Якщо в процесі виконання бюджету має місце перевищення граничного рівня дефіциту або значне скорочення надходжень дохідних джерел бюджету, то вводиться механізм секвестру видатків. Секвестр бюджету полягає в пропорційному зниженні бюджетних видатків (на 5, 10,15 і т. д. відсотків) щомісячно за всіма статтями бюджету протягом того періоду, який залишився до кінця фінансового року. Секвестру не підлягають захищені статті, склад яких в Україні визначає Верховна Рада. 25. Шляхи покращення наповнення доходів Державного бюджету.

На мою думку, у зв'язку із існуючими проблемами в економіці Укр. взагалі і у фінансовій сфері зокрема, фін.п-ка Укр. має бути спрямована на: запровадження жорстокого режиму економії щодо витрачання бюджетних коштів, передусім на управління, оборону, фін. збиткових і низькорентабельних виробництв; визначення чітких секторів фінансування соціальної сфери; зменшення обсягів фін. запозичень для покриття дефіциту держ. бюджету; залучення інвесторів; забезпечення фін. підтримки малого бізнесу й посилення відповідальності суб'єктів господарювання за дотримання вимог податкового законодавства. Мають бути сформовані економічні умови для динамічного розвитку вітчизняного виробництва. Я вважаю, що одними з найбільш важливих завдань для рішення має бути викриття тіньового капіталу, а також удосконалення податкової с-ми Укр., оскільки вирішення цих проблем дало б змогу поповнити державний бюджет, а відповідно це б вирішило ще низку проблем.

У світовій практиці ефективно функціонує податок на нерухоме майно громадян.

На особливу увагу заслуговують питання фінансування бюджетного дефіциту за рахунок надходжень від приватизації. Слід враховувати, що залучення ресурсів у такий спосіб не передбачає повернення коштів позичальникам, як у випадках розміщення державних боргових зобов’язань. Тому фінансування бюджету шляхом використання приватизаційного ресурсу не спричиняє збільшення державного боргу, проте повинне мати цільовий характер.

Також слід звернути увагу на таке питання як цінність природних ресурсів. Встановлена урядом плата за користування надрами місцевого значення не відповідає фактичній вартості корисних копалин.

Зміцненню фінансової бази розвитку бюджетної сфери сприяло б зарахування частини коштів, одержаних від продажу земель несільськогосподарського призначення, до районних і обласних бюджетів. Це дало б змогу концентрувати й ефективніше використовувати бюджетні кошти, призначені на розширення матеріальної бази.