Компенсація за роботу з секретними документами.

У зв'язку з обмеженням деяких прав, при допуску до роботи з таємними матеріалами, які особа бере на себе за власною згодою, державою передбачається грошова компенсація за роботу з таємними матеріалами у відповідності до наказу від 1996 року №50 у наступному розмірі:

- при роботі з таємними документами - 10% від посадового окладу;

- при роботі з цілком таємними документами - 15% від посадового
окладу;

- при роботі з особливої важливості документами - 20% від посадового
окладу;

При виконанні науково-дослідницької та дослідно-конструкторської роботи, яка с державним замовленням, грошова компенсація відповідно 30-70% до посадового складу в залежності від обсягу виконаної роботи.

4. Форми допусків до роботи з таємною інформацією:

до таємних матеріалів – ІІІ форма;

до цілком таємних - II форма;

до особливої важливості - І форма;

Форма допуску присвоюється органами СБУ після відповідної перевірки. Командир військової частини має право знизити форму (з 1 на II або III). Підвищити форму можливо тільки через СБУ навіть якщо ця форма у виконавця була раніше.

Виходячи із загальнодержавних вимог, в Міністерстві Оборони розроблені і введені в дію необхідні нормативні документи, які суворо регламентують організацію режиму секретності у всіх сферах життя й діяльності військ, штабів і установ.

Основними керівними документами, що використовуються командирами, штабами, і посадовими особами є:

1. Інструкція по забезпеченню режиму секретності в режимних частинах

(від 1990 року). Інструкцією визначаються основні правила і положення з організації

забезпечення таємності робіт, що проводяться в режимних частинах і установах пов'язаних із проведенням науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, розробкою, виготовленням, експлуатацією, ремонтом, зберіганням і бойовим застосуванням спеціального озброєння.

2. Настанова по захисту державних секретів НЗДС - 90 (Затверджено та введено в дію наказом МО України №010 -1990 року):

- Організація режимно-секретних органів, їх задачі, права та обов'язки;

- Порядок допуску до особливої важливості, цілком таємним роботам і
документам;

- Обов'язки осіб, допущених до секретних робіт, документів, виробів; організація і
умови, встановлені для їх робіт;

- Установлення ступенів важливості відомостей, визначення ступеню секретності
відомостей, що містяться в роботах, документах, виробах. Призначення та зміна
грифу таємності робіт, документів та виробів;

- Організація перепускного режиму;

Відповідальність за розголошення відомостей (втрату документів чи виробів), що складають державну та військову таємницю.

7.2 Дотримання режиму таємності у військах.

Захист державних таємниць припускає планування і організацію виконання комплексу заходів по виявленню і закрито каналів витоку інформації, Витік інформації можливий через різні носії, тобто матеріальні об'єкти, Ідо містять секретні відомості та людей, які з ними працюють.

Зв'язок цих носіїв (джерел) інформації з навколишнім середовищем і здійснюється через канали витоку інформації. Досвід показує, що найбільш ймовірними каналами витоку секретних відомостей є:

- Порушення правил ведення службового та особистого листування;

- Канали оперативного зв^’язку;

- Побічні випромінювання (радіо, електромагнітні, звуків, світові);

- Оптичні (візуальні);

- Ведення розмов на службові теми поза службою;

- Порушення правил ведення переговорів по відкритих та закритих каналах зв'
язку;

-7-

- Ведення записів секретного характеру в зошитах, блокнотах записних книжках,
не поставлених на облік;

Порушення правил збереження і роботи з секретними документами і виробами;

- Порушення правил фото, кіноробіт і проведення магнітофонних записів
Основу рішення задач збереження державної таємниці складають своєчасний

прогноз, виявлення і закриття каналів витоку інформації.

Система збереження державної таємниці - це сукупність організаційних заходів та технічних засобів направлених на виявлення та знищення каналів витоку інформації.

Спеціальний порядок доступу громадян до державної таємниці. Падання доступу громадян України до державної таємниці передбачає:

- наявність відповідної форми допуску в залежності від ступеню секретності інформації;

- наявність прийнятого рішення керівниками державних органів, підприємств,
установ і організацій про надання допуску до конкретної інформації;

- необхідність спеціальних приміщень для забезпечення робіт з таємною
інформацією;

- наявність техніки, що пройшла перевірку (обчислювальна, військова та інша).
Надання допуску відповідної форми передбачає:

- необхідність роботи з таємною інформацією за умовами службової та наукової
діяльності

дієздатний громадянин України віком з 18 років;

- прийняття громадянином на себе обов'язків по збереженню державної таємниці;

- отримання письмової згоди на передбаченні законом обмеження прав у зв'язку з
допуском;

- відсутність карних покарань затяжкі злочини;

- відсутність участі громадянина в організаціях, що ведуть протизаконну
діяльність;

- наявність перевірки органами служби безпеки України, яка прийняла
рішення про надання допуску.

Форми допуску („особливої важливості", „цілком таємно", „таємно")

встановлюються в залежності від ступеню секретності. Форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності „особливої важності", „цілком таємно", „таємно";

Форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності „цілком таємно", „таємно";

Форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності „таємно".

Терміни дії допусків: для форми 1 - 1-5 років для форми 2 - 2-5 років для форми 3 - 3-15 років.

Рішення про допуск громадянина до державної таємниці приймається не пізніше п'яти днів після закінчення перевірки особи в зв'язку з допуском до державної таємниці. Допуск до державної таємниці не надається у випадку:

- відсутності у громадянина обгрунтування необхідності роботи з інформацією,
що представляє державну таємницю;

- відмова громадянина взяти на себе обов^’язок по збереженню державної таємниці, яка
йому буде довірена, або відсутність його згоди на передбачені законодавством
обмеження прав у зв'язку з допуском до державної таємниці;

- наявність у громадянина карного покарання за тяжкі злочини, не погашеного
або не знятого у встановленому порядку;

- наявність в особі психічних захворювань, які можуть причинити шкоду охороні державної таємниці, відповідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України і Державним Комітетом України з питань державних таємниць, В наданні допуску до державної таємниці може бути відмовлено також у випадку: - наявності у громадянина особистих зв'язків з особами, причетними до противоправної діяльності іноземних держав та іноземних організацій, якщо громадянин не припинить ці зв'язки після офіційного попередження органів Служби Безпеки України;

- повідомлення громадянином під час оформлення допуску недостовірних відомостей
про себе;

- постійного проживання громадянина за кордоном або оформлення ним
документів на виїзд за постійним місцем проживання за кордон.

Законом України "Про державну таємницю" передбачається обмеження прав у зв'язку з допуском до державної" таємниці. Громадяни можуть бути обмежені в праві виїзду на постійне проживання в іноземну державу до розсекречення відповідної інформації, але не більше ніж на 5 років під часу відміни допуску до державної таємниці.

Не обмежувані виїзд па постійне проживання І? держави, в яких Україна має погодження про взаємну охорону державних таємниць або інші міжнародні згоди, що передбачають такий виїзд.

На громадянина також розповсюджуються обмеження свободи інформаційної діяльності.