Стратегічні напрями розвитку податкової служби та податкового менеджменту в Україні.

 

Формування податкової системи України потребує вивчення досвіду зарубіжних країн, податкові системи яких мають багатолітню історію. Досвід нашої держави в цьому напрямку надзвичайно обмежений. З огляду на це, для України важливим є вивчення зарубіжного досвіду у царині оподаткування.

Провідне місце в системі державних інститутів здійснення податкової політики займають органи державної податкової служби, які несуть основний тягар виконання державно-управлінських функцій у сфері оподаткування.

Податковими органами Чернівецької області в 2010 році мобілізовано 65 відсотків доходів зведеного бюджету, від суми, забезпеченої всіма органами стягнення. Отже, забезпечення належного рівня доходів бюджету нерозривно пов’язано із рівнем виконання своїх завдань та функцій самою податковою службою.

На сучасному етапі на реалізацію податкової політики України значний вплив мають умови, пов'язані з низькою фінансовою і управлінською дисципліною, ухиленням підприємств від сплати податків. Це визначає необхідність здійснення критичного аналізу діючих положень, а при необхідності - розробки нових.

В умовах нестабільної економіки, коли здійснюється швидкий розвиток підприємницької діяльності, бізнесових структур, існує ризик виникнення значного розриву між розвитком бізнесу та контролюючих органів, про що свідчать обсяги застосування схем мінімізації та ухилення від оподаткування.

30.11.2010 Президент України в своїй промові щодо Податкового кодексу наголосив: «… я вимагаю від Уряду провести реформу податкової служби з метою забезпечення прозорої роботи, недопущення адміністративного свавілля та зловживань».

Тому, на сьогодні з урахуванням положень Податкового кодексу України визначено основні принципи реформування державної податкової служби:

1. Прозорість і публічність у діяльності органів ДПС, взаєморозуміння у відносинах з платниками податків та їх довіра.

2. Надання платникам податків послуг вищої якості, належне і справедливе (стосовно усіх платників) застосування чинного законодавства.

3. Забезпечення балансу у відносинах з платниками податків, усунення негативних тенденцій щодо взаємодії з ними та ризиків у розрахунках з бюджетом.

4. Створення умов для припинення протиправної діяльності суб’єктів господарювання у сфері оподаткування та заохочення їх працювати відкрито, в рівних конкурентних умовах та за цивілізованими правилами.

5. Стимулювання платників податків виконувати свій обов’язок щодо добровільної і у повному обсязі сплати податків до бюджету.

6. Досягнення високого рівня професіоналізму працівників податкової служби.

7. Викорінення проявів корупції в органах ДПС.

Сьогодні першочерговим завданням державної податкової служби є розробка і впровадження в практику нових підходів, нової ідеології у відносинах за платниками податків, побудованої на засадах партнерства і взаємної довіри.

Саме впровадження такої ідеології покликана ззабезпечити Програма модернізації державної податкової служби України. Треба зауважити, що модернізація податкової служби здійснюється вже досить тривалий час. У 1999 році ДПА України розроблено Концепцію та проект Програми модернізації податкової служби, яка розрахована на період до 2013 року, в яких враховано не лише вітчизняний досвід, але й досвід інших країн світу у сфері податкової практики. Основні перспективи вдосконалення податкової служби передбачають:

- подальшу участь у вдосконаленні податкового та загального законодавства, спрямованого у бік спрощення механізму обчислення податків;

- забезпечення участі податкових органів у плануванні податкових надходжень з урахуванням макроекономічних показників та розробка порядку взаємодії органів влади під час складання проекту доходної частини бюджету;

- забезпечення дотримання положень Податкового кодексу, які встановлюють, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки;

- введення регулюючих основ при оподаткуванні шляхом делегування податковим адміністраціям права надання відстрочок та залежно від фінансового стану платника податку та перспектив розвитку на термін до 3 років, у тому числі й на правах податкового кредиту;

- забезпечення застосування непрямих методів визначення бази оподаткування фізичних осіб шляхом створення системи контролю за їх витратами;

- вирішення питання щодо доцільності створення комп’ютерної системи, яка б дозволила накопичувати відомості про витрати громадян на дорогі покупки, проведення цивільних угод (біржові, нотаріальні і т. п.) та подальше порівняння цих даних із даними про доходи, вказаними у деклараціях громадян.

Основою вдосконалення є модернізація структури податкової служби та практики її операційної діяльності відповідно до вимог ринкової економіки з одночасним забезпеченням стабільності надходжень до бюджету, контролем недоїмки та зменшенням тіньової економіки. Одночасно повинен бути забезпечений баланс між операційними та управлінськими вимогами, а також вимогами до автоматизації в обмежених часових рамках.

Варто зазначити, що проблеми модернізації державної податкової служби цікавлять не тільки вітчизняних політиків, науковців та практиків. У розробці Проекту модернізації державної податкової служби брали участь різні суб’єкти, в тому числі зарубіжні.

Внаслідок здійснення модернізації очікується досягнення ряду стратегічних цілей, серед яких: забезпечення стабільного надходження податків та зборів; зростання рівня добровільного виконання платниками податків вимог податкового законодавства; активізація діяльності суб’єктів підприємницької діяльності; сприяння виведенню доходів із «тіньової» економіки; поліпшення якості обслуговування платників податків; зменшення кількості перевірок та підвищення їх якості; забезпечення прозорості діяльності податкової служби; зростання довіри до державної податкової служби з боку суспільства; сприяння зменшенню податкового навантаження за рахунок розширення бази оподаткування та зниження ставок оподаткування; налагодження партнерських відносин між державною податковою службою і платниками податків; зменшення вартості процесу адміністрування податків; удосконалення кадрової політики та системи оплати праці працівників державної податкової служби; підвищення професійного рівня персоналу податкових органів.

Організаційна структура є одним з основних засобів створення ефективних технологій адміністрування податків в Україні. Удосконалення організаційної структури є важливим аспектом удосконалення державної податкової служби. Разом з тим у діючій організаційній структурі зазначеної служби існує ряд недоліків, характерних для системи в цілому.

Насамперед, на сьогодні державна податкова служба України є централізованою системою, побудованою за принципом багаторівневої ієрархічної організації: державного, регіонального (область, автономна республіка), міського та районного рівнів управління. Кожен регіон має свій податковий орган, і при цьому його значущість у загальній сумі надходжень податків до бюджету України, кількість населення, кількість зареєстрованих платників податків враховуються не завжди. Оскільки у діючій системі податкових органів країни передбачені додаткові рівні системи управління і значна кількість обласних податкових адміністрацій частково виконують функції районних державних податкових інспекцій (займаються нарахуванням і стягненням податків з платників), то вдосконалення податкової системи дозволить забезпечити необхідну інтеграцію функцій районного й обласного рівнів.

Має місце також недостатній рівень визначеності функцій та процедур, які мають виконуватись структурними підрозділами, функціональних обов’язків посадових осіб і працівників. Це негативно впливає на ефективність дій служби та можливості управління її персоналом. У структурі органів державної податкової служби відсутня служба стандартизації, що призводить до неузгодженості інструкцій, положень, методичних рекомендацій і як наслідок — до дублювання функцій, неточностей у нормативних документах, можливості різного трактування нормативних документів. Усунення зазначених недоліків в існуючій організаційній структурі державної податкової служби є одним із головних завдань її модернізації.

Внаслідок реформування має бути побудовано систему органів державної податкової служби України на трьох організаційних рівнях з чітким визначенням функціонального призначення кожного з них:

1) стратегічний рівень — Державна податкова адміністрація України — розробка стратегічних напрямів діяльності та розвитку державної податкової служби, створення методологічного та законодавчого забезпечення процесів, що виконуються всіма рівнями державної податкової служби України;

2) тактичний рівень — адміністрації податкових округів — поточне планування, організація і контроль за впровадженням політики та методології виконавчим рівнем державної податкової служби України;

3) виконавчий рівень — міжрайонні державні податкові інспекції; відділення міжрайонних державних податкових інспекцій; спеціалізовані державні податкові інспекції по роботі з великими платниками податків; центри обробки документів; телефонний інформаційно-довідковий центр — надання повного переліку податкових послуг платникам податків, практичне виконання завдань державної податкової служби.

Такі заходи, безсумнівно, сприятимуть покращенню фіскально-адміністративної системи держави за рахунок подолання проблеми громіздкості її управлінських структур та здешевлення процесів адміністрування податків і платежів.

В проекті консолідації податкових органів передбачено часткове реформування структури податкових органів районного рівня Чернівецької області. Як вже зазначалось, структура податкових органів Чернівецької області представлена 11 податковими інспекціями, а також функціонують два відділення для обслуговування платників податків в Герцаївському районі та в м.Новодністровськ. Передбачається скорочення чисельності податкових інспекцій до 7. Майбутня структура планується у вигляді створення на базі існуючих податкових органів 4 міжрайонних ДПІ:

- Вижницької, що обслуговуватиме платників Вижницького та Путильського районів;
- Глибоцької – для Глибоцького та Герцаївського районів;

- Кіцманської – для Кіцманського та Заставнівського районів;

- Новоселицької – для Новоселицького та Хотинського районів.

Крім цього, Сокирянська ОДПІ об’єднуватиме обслуговування Кельменецького, Сокирянського районів та м.Новодністровськ. Планується залишити без змін ДПІ у м.Чернівці та Сторожинецьку ДПІ.

Очевидно, що проведення консолідації є надзвичайно складним процесом, як з точки зору реалізації механізму її проведення, так і з точки зору управління людськими ресурсами. Адже за цифрами, що звітують про скорочення чисельності податкових органів та покращення якісних показників, стоїть значна кількість вивільнених працівників податкових органів. Вважаю це питання дуже важливим, адже існує значна імовірність того, що вивільнені кадри знайдуть засоби застосування свого досвіду роботи в податкових органах на службі у комерційних структур, які спеціалізуються на наданні платникам консультацій щодо способів оптимізації, а часто, і мінімізації податкових зобов’язань.

 

Стратегічною метою податкових органів є скорочення кількості перевірок суб’єктів господарювання, а також забезпечення об'єктивності та прозорості при здійсненні контрольно-перевірочної роботи, підвищення її результативності з точки зору наповнення державного бюджету.

Попри успіхи в забезпеченні надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів, у діяльності податкової служби існували й існують деякі проблеми. До них належать: відсутність у громадян податкової культури, поширена залежність платників податків від адміністративних процедур і досить толерантне ставлення в суспільстві до порушень податкового законодавства.

Зростання вимог до організації податкового контролю та підвищення його ефективності зумовлено, на нашу думку, такими причинами:

- уникнення податків та ухилення від їх сплати, що набуло загрозливих масштабів;

- зростання обсягів податкових пільг, передусім індивідуальних;

- збільшення невчасного виконання чи невиконання податкових зобов’язань перед державою.

Акцентом реорганізації процесів податкового контролю, на нашу думку, має стати постійне спостереження за фінансово-господарською діяльністю клієнта. Податкові органи повинні бути поінформовані на найбільш ранній стадії про можливі випадки порушення податкового законодавства і відповідно реагувати на них. Одночасно, не менш важливими є заходи, спрямовані на запобігання фактів таких порушень.

Попри те, що Податковим кодексом було врегульовано багато питань, законодавство щодо здійснення податкового контролю потребує подальшого вдосконалення. Також чималий вплив на ефективність адміністрування податків мають внутрішні недоліки в роботі ДПС, такі як слабка система заохочення працівників служби, низький рівень розвитку інформаційної системи органів ДПС, недосконалість операційних і управлінських процедур, системи внутрішнього контролю тощо.