Органи управління в сфері оподаткування та їх функції

 

При розгляді основ державного податкового менеджменту, звернімося до визначення органів державної влади, причетних до оподаткування та стосунків платників податків з органами державної влади. В управлінні податковими процесами в Україні приймають участь органи законодавчої та виконавчої влади, Конституційний суд, науково-дослідні заклади та Вузи, громадські організації.

У відповідності до сучасної організаційної системи, на рис. 1.2. зображено структуру органів управління в системі державного податкового менеджменту.

Для забезпечення надходжень платежів до бюджету в кожній державі створюються спеціалізовані органи. Їх кількість та компетенція, підпорядкованість і структура залежать від ряду факторів: державного устрою, специфіки бачення проблеми впливовими політичними силами та їх лідерами, історичних традицій тощо.

 

Важливу роль у такому менеджменті відіграють органи з правом встановлення та скасування податків, порядку їх справляння: це Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Парламенти (Верховна рада) займають вагоме місце в управлінні державою. Саме вони забезпечують і гарантують її демократичний устрій. Громадяни країни через парламенти стають авторами тих законів, за якими зобов’язуються жити (у тому числі й податкових). У всіх демократичних країнах парламенти творять закони, це їх основна функція, якої вони не повинні передавати виконавчій владі за жодних обставин.

Верховна Рада України є парламентом України і єдиним органом законодавчої влади загальнодержавного рівня. До повноважень і завдань Верховної Ради у податковій сфері належать:

- прийняття законів;

- затвердження Державного бюджету і внесення змін до нього;

- контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

- визначення засад фіскальної політики;

- регламентація загального рівня податкового навантаження;

- визначення переліку податкових пільг, дозволених до застосування;

- визначення методів і форм податкового менеджменту.

Відповідно до цих повноважень Верховна Рада України може впливати на стан справ у державі не тільки через прийняті податкові закони і постанови, а й через парламентський контроль.

Головним досягненням Верховної Ради у сфері управління оподаткуванням є створення цілісного варіанту податкового законодавства у вигляді Податкового кодексу, який затверджено 2 грудня 20010 року. Треба зауважити, що перший проект Податкового кодексу було ухвалено 29 листопада 2001 р. 244 голосами народних депутатів. Однак після двох читань у Верховній Раді України проект Податкового кодексу більше не розглядався

Президент України, як глава держави створює у межах коштів, передбачених державним бюджетом України, для виконання своїх повноважень, консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби; підписує закони, прийняті Верховною Радою України; має право “вето” щодо прийнятих Верховною Радою України податкових законів із подальшим їх поверненням на розгляд Верховної Ради України. Посада Президента України з його повноваженнями якраз і дозволяє впливати на “лобістські угрупування“ вітчизняного парламенту через повноваження “вето”, забезпечуючи таким чином реалізацію демократичного вибору при реалізації державного податкового менеджменту.

Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади забезпечує виконання фіскальної, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сфері праці і зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; організовує розробку проекту закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого закону про Державний бюджет України, надає Верховній Раді звіт про його виконання.

Міністерство фінансів України (центральний орган державної виконавчої влади) підвідомчий Кабінетові Міністрів України реалізовує державну фінансову та фіскальну політику; складає проект та організовує виконання державного бюджету; проводить методичну роботу з питань фінансового, фіскального планування.

Вагому роль у державному податковому менеджменті відіграють податкові органи. Завданнями органів державної податкової служби є:

- внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

- прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

- формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;

- надання податкових консультацій;

- запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Створення та забезпечення функціонування митної служби є обов’язковим атрибутом зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності кожної незалежної держави. Поряд із захистом економічних інтересів України, сприянням розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та контролем за дотриманням вимог митного законодавства України, Державна митна служба України виконує важливі фіскальні функції. Митні органи забезпечують стягнення мита, податку на додану вартість та акцизного збору при переміщенні товарів через митний кордон України.

Податковий менеджмент митної служби спрямований на забезпечення повноти справляння податків і зборів при експортно-імпортних операціях та їх своєчасне перерахування до Державного бюджету, а також на раціональний та обґрунтований підхід до використання державних коштів, що асигнуються на утримання та розбудову системи.

Постійно зростаюча залежність приватного сектора і населення від програм і послуг держави, необхідність створення середовища для більш продуктивного, орієнтованого на результати й ефективність, надання державних програм і послуг з меншими затратами, потреба відновлення довіри населення до державних установ шляхом переорієнтації державних служб у напрямку до громадян викликають необхідність поширення менеджерської практики управління на державний сектор економіки і державні органи управління.

Можна стверджувати, що на даний момент в Україні сформована структура органів влади, що беруть участь у державному податковому менеджменті. Проте, подекуди виконання функцій органами державної влади відбувається відособлено, без належного координування, у невідповідності з загальноприйнятими правилами управління. Незважаючи на певні наукові розробки у цьому напрямку, практична реалізація державного податкового менеджменту в Україні потребує вдосконалення.