Етапи розвитку Державної казначейської служби України

 

Створення Державного казначейства України відбувалося у складних економічних та політичних умовах, які переживала країна на той час, при суперечливій нормативно-правовій базі і у достатньо короткий термін.

У розвитку Казначейство можна виділити декілька основних етапів:

1)1992-1995 роки – початковий період, протягом якого виникли достатні і необхідні умови становлення Казначейства. Саме в цей період банківська система виявила свою неспроможність належно забезпечувати виконання державного бюджету, що змусило Президента України і Кабінет Міністрів України прийняли ряд заходів:

- у 1992 році у Мінфіні на базі Головного бюджетного управління створено Управління виконання державного бюджету, яке з 1993 року стало виконувати бюджет за видатками;

- при фінансових управліннях створено спеціальні групи з фінансування видатків державного бюджету;

- з 1 липня 1993 року запроваджено нову систему виконання бюджетів за видатками.

Мінфін отримав можливість налагодити облік видатків державного бюджету, а саме фінансування видатків почало здійснюватися за рахунок надходжень до бюджетів та кредитів НБУ.

Саме у цей період проблеми формування доходів державного бюджету та ефективного їх використання остаточно переконали керівництво держави у необхідності створення окремого органу – Державного казначейства України, з широкими обліковими і контрольними функціями. Розроблена концепція створення та функціонування Казначейства знайшла свою практичну реалізацію у 1995 році в Указі Президента України і постанові Кабінету Міністрів України.

2) 1995-1997 роки – період утворення Казначейства і становлення його організаційної структури, передачі йому функцій від інших структурних підрозділів Мінфіну та розробки перших внутрішніх інструкцій казначейського виконання державного бюджету. У 1996 році сформована трирівнева структура Державного казначейства (ДКУ): Головне управління, територіальні управління в Автономній Республіці Крим (АРК), областях, містах Києві і Севастополі та відділення в районах і містах. Кількість працівників Казначейства склала близько 13 000 чоловік.

Головному управлінню ДКУ передана функція фінансування від галузевих управлінь Мінфіну. Органи Казначейства забезпечують перерахування коштів на здійснення видатків на рахунки міністерств і відомств, відкриті в установах банків.

З 1997 року на базі Національного університету ім. Т.Г.Шевченка, трьох міністерств та Державного фонду зайнятості у трьох областях проводився експеримент з оплати рахунків суб’єктів господарської діяльності, які виконали роботи чи надали послуги розпорядникам коштів (замість фінансування видатків), який у другому півріччі був поширений по всій Україні.

У 1997 році запроваджено казначейську систему виконання державного бюджету за видатками, що передбачала відкриття реєстраційних рахунків розпорядникам коштів у Казначействі та відкриття Єдиного казначейського рахунку (ЄКР) в НБУ та уповноважених банках. У цьому ж році казначейським обслуговуванням було охоплено близько 45% операцій з коштами державного бюджету, 18,4 тис. установ і організацій перейшли до нього на обслуговування, де їм було відкрито 21 тис. реєстраційних рахунків.

3) 1997–2000 роки – період розбудови і удосконалення роботи Казначейства. У 1997 році завершено перехід від відомчого до казначейського принципу виконання державного бюджету та передачу відповідних функцій від Мінфіну до Казначейства, яке почало здійснювати розмежування загальнодержавних податків між державним бюджетом і бюджетами областей, операцій з надходженнями від єдиного податку та їх облік, перерахування дотацій місцевим бюджетам. Все це прискорило рух бюджетних коштів, посилило контроль та ефективність їх використання.

У 1998 році запроваджено нову бюджетну класифікацію та План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевого бюджетів. Крім цього, здійснено лімітування видатків бюджету, введено контроль за розпорядниками коштів, розпочато експеримент щодо касового виконання бюджету за доходами.

Протягом 1999 року на казначейське обслуговування переведено позабюджетні кошти бюджетних установ і організацій, у порядку експерименту здійснювалося касове виконання місцевих бюджетів через органи Казначейства в Дніпропетровській та Черкаській областях, прийнято рішення про введення Казначейства у систему електронних платежів (СЕП) НБУ.

На кінець 1999 року казначейська система виконання бюджету охоплювала всіх розпорядників коштів на всіх управлінських рівнях, що дало можливість забезпечити оптимальні процедури для безперебійного надходження коштів розпорядникам, а останнім можливість оперативного їх використання. Інформаційні потоки були консолідовані як по всій вертикалі, так і по горизонтальних структурах Державного казначейства, що забезпечило достовірний оперативний бюджетний облік та звітність.

4) 2000-2004 роки – період оптимізації управління бюджетними коштами. Практично лише у 2000 році вдалося повністю перейти на казначейську систему виконання державного бюджету. У 2001 році 30 тисяч розпорядників коштів мали у органах Казначейства 114 тисяч реєстраційних рахунків. На казначейське обслуговування переводяться й місцеві бюджети.

2001 року розпочинається робота по створенню Трансакційної автоматизованої системи казначейства (ТАСК) - системи реєстрації, обліку, організації платіжного документообігу, генерації звітності учасників бюджетного процесу. Ця система фактично є внутрішньою платіжною системою Казначейства і дозволяє отримувати реальну оперативну інформацію про грошові ресурси, ефективно управляти наявними ресурсами та забезпечувати їх оперативне використання, прозорість та контроль за цільовим спрямування бюджетних коштів.

З червня 2001 року територіальні управління Казначейства стали повноправними учасниками СЕП НБУ в частині виконання державного бюджету за доходами, а управління Державного казначейства Дніпропетровської та Чернігівської областей ще й за видатками.

Казначейське виконання місцевих бюджетів за доходами передбачалося запровадити з 1 січня 2002 року, проте у зв’язку з необхідністю істотного поліпшення матеріально-технічної бази Казначейства (загальна потреба ДКСУ у коштах, у тому числі для придбання комп’ютерної, телекомунікаційної та іншої оргтехніки, ще у 2000 році була визначена у розмірі 15 млн. дол. США, більше половини з яких мав надати Світовий банк у вигляді позики) Верховна Рада України, зважаючи на різнопланові проблеми, що виникли у зв’язку із переведенням місцевих бюджетів на казначейське обслуговування, продовжила термін цього переведення на 2004 рік.

У 2002 році затверджено Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів та Порядок відкриття рахунків у національній валюті в органах ДКУ. Розпочинається введення в експлуатацію нової більш досконалої програми обліку доходів і видатків бюджетів, розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів в органах ДКСУ – АС «Казна».

У 2003 році завершується переведення на казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками і з 2004 року органи Державного казначейства розпочинають повнофункціональне обслуговування державного і місцевих бюджетів. Запроваджується 8 модель обслуговування єдиного казначейського рахунку (ЄКР) в СЕП, що дозволило Казначейству працювати не тільки в СЕП, а й у системі термінових переказів(СТП).

На казначейське обслуговування переведено також кошти державних цільових фондів: Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і Фонду соціального страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами.

5) 2005-2010 роки – період подальшої розбудови ДКУ, покращення обслуговування розпорядників бюджетних коштів, реформування системи бухгалтерського обліку та звітності.

З 2005 року ДКУ розширює коло учасників казначейського обслуговування, відкривши для Пенсійного фонду України окремий рахунок для зарахування коштів для виплати пенсій.

Протягом 2005 року ДКУ провело експеримент із переходу на новий механізм обслуговування розпорядників коштів державного бюджету - від виділення асигнувань до запровадження погашення зобов’язань. У 2006 році по системі ДКУ запроваджено Порядок відображення в бухгалтерському обліку по виконанню державного бюджету операцій з обліку зобов’язань розпорядників коштів в органах ДКУ, відкриття асигнувань та здійснення видатків.

З 2007 року в секторі державного управління розпочинається реформування системи бухгалтерського обліку на основі Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки». Основні напрямками цієї Стратегії визначено: модернізація системи бухгалтерського обліку; удосконалення системи фінансової та бюджетної звітності; створення уніфікованої організаційно-інформаційної облікової системи.

На цьому етапі Державне казначейство України отримало власну офіційну символіку, прапор, музей «Державна скарбниця», оновлене професійне видання «Казна України».

Статус Головного управління Міністерства фінансів України ДКУ мало до 1999 року. У 1999 році воно стає самостійним суб’єктом. Указом Президента України його віднесено до інших органів центральної виконавчої влади. 20 квітня 2005 року Указом Президента України здійснена реорганізація ДКУ шляхом його перетворення в урядовий орган державного управління у складі Міністерства фінансів України з метою забезпечення проведення єдиної збалансованої державної фінансової політики. Згідно Указу Президента України Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади від 09 грудня 2010 р. № 1085/2010 Державне казначейство України у березні 2011 року перейменоване у Державну казначейську службу України (ДКСУ). Її нинішній статус визначає Положення про Державну казначейську службу України, затверджене Указом Президента України від 13 квітня 2011 р. № 460/2011. Постановою Кабінету міністрів України від 15 червня 2011 р. № 651 «Про утворення територіальних органів Державної казначейської служби» встановлено структуру територіальних органів ДКСУ (Головні управління Казначейства – в АРК, обласних центрах, містах Київ та Севастополь, управління Казначейства – в районах та містах), які діють як юридичні особи публічного права і є правонаступниками прав та обов’язків територіальних органів ДКУ.

Сьогодні ДКСУ продовжує забезпечувати якісне обслуговування державного та місцевих бюджетів, удосконалює технологічні процедури і нормативно-правову базу своєї діяльності, формує сучасну інформаційну систему, розпочинає реорганізацію взаємовідносин із розпорядниками коштів та іншими суб’єктами бюджетного процесу, поліпшує методологію та методику бухгалтерського обліку, звітності і контролю тощо. Всі зміни і покращення діяльності ДКСУ логічно ув’язані із проектом системного розвитку фінансової системи України «Модернізація державних фінансів» на 2007-2011 рр.(див. розділ 14) та «Стратегією модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки».

ДКСУ за свою більш ніж двадцятилітню історію успішно пройшла процес свого становлення, стала невід’ємним елементом системи державних фінансів України і має добрі перспективи для подальшої якісної розбудови своєї діяльності. Досвід її функціонування однозначно підтверджує доцільність утворення та необхідність такої структури у перехідній економіці.