Чинники естетичної культури та естетичного виховання

За підсумками аналізу основних показників рівня естетичної культури особистості ми можемо підійти до питання головних чинниках, які впливають молодої людини у його естетичного виховання і самовиховання. Вплив творів мистецтва є лише одне, хоч і найчастіше визначальним, чинником естетичного виховання.

До основним чинникам естетичного виховання молодої людини в розвиненому суспільстві належить виховання:

у праці та інших видах людської діяльності;

під впливом оточуючої предметної середовища;

через вплив творів мистецтва;

під час занять художньої самодіяльністю;

теоретичне естетичне виховання.

Спробуємо розглянути перелічені чинники докладніше.

Для сучасної людини становлення почуття прекрасного буде одностороннім, неповною і пасивним, якщо він тільки милується красотами природи, творами мистецтва чи досконалими результатами матеріальної людської діяльності. Лише знаходячи волю будь-якому вигляді предметно-трудовой і взагалі людської практики, індивід безпосередньо зтикається з джерелами прекрасного у суспільстві та не умоглядно, а дієво прилучається творчості за законами краси.

Тому естетичне виховання у процесі праці є необхідний компонент у формуванні високою і багатосторонній естетичної культури.

Важливу роль естетичному вихованні грають В.Гвоздицький і ті, кому доручено охорона лісів, водоймищ і заповідників, хто відпо-відає збереження і розмноження багатьох видів птахів та тварин, словом, ті, хто піклується про збереження екологічного рівноваги природи за умов бурхливого розвитку промислового виробництва, сучасної науково-технічної революції" і урбанізації.

Радості безпосереднього естетичного спілкування із дикою природою не замінять людині ніякі книжки, симфонії пли кінофільми, А безпосередньо чи опосередковано затягнута в людську практику природа володіє величезним облагораживающим потенціалом у своїй естетичному вплив на особистість.

Мистецтво шляхом узагальнення і передачі непрямого досвіду допомагає молодому, людині відчути естетичні моменти, моменти волі народів і творчості власному праці. Художнє опис таких моментів, присутніх найпростіших робота як фізично важких трудових операціях, може бути поштовхом до зміни ставлення до праці, постійних пошуків у ньому творчих, естетичних аспектів. Це ж стосується навчання, наукових досліджень про, організаторської роботи і громадської роботи.

Майстерність в усіх проявах людського праці служить фундаментом і залишається основою естетичного у самій дійсності. А художнє майстерність — певний еталон і каталізатор появи естетичних моментів у трудовій діяльності. Чималу роль грає мистецтво у формуванні естетичних аспектів оточуючої людини речовинної середовища.

Архітектура віддавна вважається особливим різновидом мистецтва. І саме зодчі — творці відділи будинків, промислових об'єктів, міських комплексів, інтер'єрів, садів, парків тощо. буд. — надають значний вплив формування оточуючої людини середовища. З стандартизацією житлового будівництва, широким впровадженням у нього залізобетону, скла, алюмінію художня функція архітектури лише підвищилася. Монотонность архітектурної середовища завдає повільний і непомітний, але часто непоправної шкоди формуванню та розвитку естетичного свідомості, особливо молоді. Міста, які споруджуються і реконструюються зараз, стоятимуть десятиріччя і навіть століття. Практика показала, що шкідливими крайнощами в архітектурі є як функціонально необумовлене прикрашальство, і похмура оголеність суто утилітарних деталей. Перед зодчими містобудівниками поставлено завдання як забезпечення безупинно зростаючих потреб населення житло, а й задоволення зростаючих духовних потреб людини. І, певне, роль архітектури та містобудування в естетичному вихованні з кожним роком дедалі більш зростати.

Зростають ще й вимоги до естетичним якостям промислового устаткування, предметів домашнього побуту. Поява з виробництва художников-модельеров і дизайнерів може бути задоволенню цієї потреби. Вони стоять хіба що з кінця матеріального виробництва та мистецтва; у разі, повинні мати високої художньої культурою, естетичним смаком.

Художники-модельеры свого роду законодавці у сфері моди.

Мода — цей складний явище повсякденного естетичного свідомості. У процесі формування та поширення її діють багато соціально-психологічні закономірності.

Проте й процесі роботи, й у матеріальному світ* навколишньому людини, естетичні моменти виявляють лише супутніми.

Особистість може бути естетично розвиненою, не володіючи високої художньої культурою, оскільки художнє є квінтесенція, своєрідний екстракт естетичного, існуючого у самій життя.

Твори мистецтва — головний засіб формування в особистості передового естетичного ідеалу, прищеплення кожному доброго смаку, підвищення культури почуттів. Саме тому витвори мистецтва, де прекрасне й потворне, трагічне і комічне, нице і високе, гарне й витончене у самій життя постає в художньо перетвореному, якійсь мірі «очищеному» випадкових моментів і естетично заостренном вигляді, є визначальною чинником такого виховання.

Проте пасивне сприйняття малярських творів, з урахуванням серйозної виховної роботи мистецтвознавців, критиків і теоретиків мистецтва, які завжди для придбання справді високій естетичній та мистецької культури. Справжнє художнє сприйняття обов'язково містить у собі момент «співтворчості» читача, глядача, слухача. Розуміння мистецького твору переживання, пов'язані з нею, в кожного людини у деталях і нюансах будуть різними. У що така «співавторство» вливається неповторний індивідуальний досвід минулого і весь емоційний світ особистості.

Здатність до співтворчості і співпереживання у процесі сприйняття творів багато в чому визначиться широтою і різноманіттям естетичного досвіду самого читача, глядача чи слухача.

Прекрасне у житті й мистецтво сприймається значно більше глибоко й органічно, Якщо людина сам починає «творити за законами краси» у праці, суспільної діяльності, сімейному побуті, спорті, своїх колег та взаєминах із людьми. І особливо важливою на шляху зростання художньої культури є причетність молодої людини до якогось виду художньої творчості.

Найважливішим чинником естетичного виховання є її теоретичні форми — від уроків і курсів лекцій у навчальних закладах, лекцій екскурсоводів в музеях і виставках до поширення цих знань засобами масової інформації. Але це теоретичне естетичне виховання обов'язково має спиратися якісь вихідні естетичні аспекти діяльності самої людини, на певне вміння вбачати їх у життя, навколишнього природного і речовинної середовищі і, звісно, визначений запас знань, оцінок і суджень у сфері художня культури.

Теоретичне виховання грає великій ролі в систематизації естетичних та мистецьких знань особистості. Для людини, знайомого з засадами історії різних видів мистецтва, все художнє минуле людства виступає у вигляді єдиного у своїй нескінченному різноманітті історично що розвивається процесу, а чи не у вигляді уривчастих вражень про якісь класичних художні твори.

Важливе значення для глибини сприйняття і розуміння естетичного у житті й мистецтві має і пізнання його законів — квінтесенції естетичного й художнього досвіду людства. Знаючи загальні естетичні закони співвідношення дійсності і мистецтва, закономірності формування його художнього уявлення, закони співвідношення форми та змісту мистецтво, закономірності естетичного й художнього сприйняття й т. буд., то вона може глибші й набагато змістовніші судити як про окремих художніх явищах, і про прекрасне і потворне у самій життя. У той самий час теоретичне естетичне виховання сприяє раціональному осмисленню і поглибленню тих смаків та ідеалів, що складаються, особливо в молоді, багато в чому інтуїтивно. У ідеалі кожен у зрілому суспільстві, щоб бути розвиненою в естетичному відношенні особистістю, повинен знати хоча б вузлові елементи історії і теорії різних видів мистецтва, і навіть познайомитися з засадами естетики.

Кошти масової інформації за її вмілому використанні несуть у собі практично необмежені змогу підвищення ефективності естетичного виховання народу, насамперед самовиховання і самоосвіти найбільш тянущейся знаннями молоді.

На теоретичне естетичне виховання мистецтво також надає найбезпосередніший вплив насамперед тому, основним матеріалом, яким користуються на свої узагальнень і висновків теоретики і істориками мистецтва, мистецтвознавці і критики, є матеріал конкретних малярських творів. У той самий час подібне виховання набагато поглиблює розуміння й оцінне сприйняття різноманітних мистецьких явищ, і навіть спроможність до співтворчості у читача, глядача, слухача як одна з головних умов ефективності їх естетичного впливу.

Усі чинники естетичного виховання органічно взаємодіють між собою. Особливо важливо розвинути прагнення наймолодшого людини до підвищення своєю естетичною та мистецької культури, стимулювати його потребу у безупинному глибокому і різнобічну самоосвіті і самовихованні. Адже кінцевому підсумку рівень соціальної культури залежить від рівня естетичної активності самої особистості, проте розглянуті нами раніше чинники спрямовані саме у те що її розвивати і стимулюватиме.

 

Укладання

Рівень естетичної культури особистості — складне структурне освіту, у тому числі ряд взаємозалежних між собою елементів.

До нього входить як теоретичне освоєння естетики, відчуття історії і теорії різних видів мистецтва, і, переважно, практичне ознайомлення зі багатьма класичними і сучасними художніми творами, тобто весь запас знань, сприйнятий особистістю протягом, і навіть закріплене у пам'яті художньої інформації.

До основним чинникам естетичного виховання в розвиненому суспільстві належить виховання: у праці та інших видах людської діяльності; під впливом оточуючої предметної середовища; через вплив творів мистецтва; під час занять художньої самодіяльністю; теоретичне естетичне виховання.

Усі чинники естетичного виховання органічно взаємодіють між собою. Особливо важливо розвинути прагнення людини до підвищення своєю естетичною та мистецької культури, стимулювати його потребу у безупинному глибокому і різнобічну самоосвіті і самовихованні. Рівень культури залежить від рівня естетичної активності самої особистості, проте чинники спрямовані саме у те що її розвивати і стимулюватиме.