Суть реструктуризації підприємства

Тема 8. Реструктуризація підприємства

У світовій і вітчизняній теорії та практиці одним із поширених засобів фінансового оздоровлення підприємства є реструктуризація, але єдиного визначення цього поняття не існує, їх сукупність можна поділити на дві групи.

Перша група авторів поняття реструктуризації розглядає у найзагальнішому вигляді як "будь-які зміни стратегічного характеру на підприємстві" [36]. Подібну оцінку наводить Л.Водачек: "... реструктуризація - це комплексні та взаємозв'язані зміни структури, що забезпечують функціонування підприємства в цілому" [16].

Друга група авторів у своїх визначеннях реструктуризації робить акцент на окремих її аспектах - цілях, напрямках проведення та формах реалізації. Так, О. Паровий відзначає націленість процесу реструктуризації на "збільшення продуктивності праці та конкурентоспроможності підприємств, що має на меті підвищення ефективності виробництва та ефективного розподілу ресурсів" [37]. Дж. Монтгомері розглядає наслідки реструктуризації як докорінні зміни у діяльності підприємства, в управлінні ним, в його робочій силі та в структурі фінансів для підвищення прибутковості, скорочення витрат і поліпшення якості продукції [58]. Ще реструктуризація визначається як "структурна перебудова з метою забезпечення ефективного розподілу і використання всіх ресурсів підприємства (матеріальних, фінансових, трудових, землі, технології), яка полягає у створенні комплексу бізнес-одиниць на основі розподілу, об'єднання, ліквідації (передавання) діючих і організації нових структурних підрозділів, приєднання до підприємства інших підприємств, придбання визначальної частки у статутному капіталі або акцій сторонніх організацій" [24]. Ці визначення ніяк не суперечливі, вони лише менше чи більше розшифровоють внутрішні механізми реструктуризації.

На погляд Л. Кальніченко та О. Медрул поняття реструктуризації можна сформулювати таким чином: реструктуризація -це перебудова підприємства, яка націлена на підвищення його конкурентоспроможності і здійснюється шляхом змін у використанні ресурсів і напрямах діяльності задля досягнення цілей підприємства [21]. Таке трактування реструктуризації стосується підприємств незалежно від умов, в яких вони функціонують. Проте їх реструктуризація в економіці, що трансформується від командно-адміністративної системи до ринкової, має свої особливості, які дістали відображення у відповідних дослідженнях науковців. Основне, як акцентують у працях Б. Мілер та С. Ничипорчук, - реструктуризація полягає у найповніший адаптації до нових умов господарювання [35]; під час реструктуризації створюються підприємства, здатні ефективно працювати в ринковому середовищі [32].

 

Наприкінці 80-х - початку 90-х років назрілим питанням для економічно розвинутих країн, таких як Франція, Португалія, Чилі, Японія, Канада, Бразилія, Мексика, Німеччина, СІЛА, став глобальний перегляд економічної ролі держави в сучасному суспільстві через неефективність державного підприємництва та державного регулювання ринкових відносин. Державні підприємства цих країн, особливо оборонного призначення, традиційно працювали в надзвичайно "теплих умовах". Вони виявилися повністю неспроможними до функціонування в умовах ринкових, конкурентної боротьби, орієнтації на постійні зміни попиту споживачів, проведення діяльності при фінансових обмеженнях.

Термін "реструктуризація" в цих країнах використовувався для комплексного вивчення процесів, необхідних для підготовки підприємств до докорінної зміни парадигми бізнесу, впровадження нової культури управління, концепції маркетингу в практичну діяльність підприємств. Основною формою їхньої реструктуризації була реорганізація, тобто зміна форми власності.

Виходячи з такого розуміння "реструктуризації", її доцільно застосувати виключно до державних підприємств України для характеристики засобів та інструментів їх структурної перебудови, адаптації до умов конкурентного ринкового середовища, вона розглядалася як невід'ємний елемент їх доприватизаційної підготовки, який забезпечує зростання інвестиційної та кредитної привабливості підприємства.

Існує і протилежна точка зору на сутність реструктуризації. Останнім часом в розвинутих капіталістичних країнах цей термін почав вживатися для визначення комплексної програми впровадження змін, метою якої є зростання ринкової вартості підприємства.

У цьому розумінні реструктуризацію можуть і повинні проводити не тільки кризові та державні підприємства, а й усі суб'єкти господарювання, оскільки відповідно до сучасної концепції менеджменту стратегічною метою підприємства найчастіше визнається зростання ринкової вартості та добробуту власників (акціонерів). За узагальненнями всесвітньо відомої консалтингової фірми Мак-Кінзі, що поділяє таке тлумачення змісту цього терміна, зростання ринкової вартості підприємства повинно забезпечуватися через можливі внутрішні змін (мобілізації внутрішніх резервів удосконалення усіх аспектів діяльності) та оцінки можливого їхнього впливу на зростання вартості підприємства; розробки альтернативних варіантів зовнішніх змін, які пов'язуються з проведеними операціями продажу структурних одиниць, їх закриттям, перепрофілюванням або наданням більшої господарської самостійності, купівлею нових бізнесів (компаній, структурних підрозділів) тощо; розробки та впровадження спеціальних інструментів фінансового інжинірингу, використання яких дозволяє додаткове збільшення ринкової вартості підприємства за рахунок ефективного фінансового менеджменту (управління дебіторською та кредиторською заборгованістю, грошовими потоками, оптимізація структури капіталу тощо).

 

 

Окремі особливості реструктуризації, на погляд науковців, зводяться до:

по-перше, реструктуризація забезпечує виживання підприємству, таким чином, виступає як їх захисна реакція [35];

по-друге, реструктуризація, націлена (крім виживання) ще й на досягнення фінансово-економічних успіхів [23];

по-третє, деякі автори пов'язують її із зміною форми власності і зазначають, що реструктуризація - це "зміна структури і системи управління капіталом підприємств під час переходу від командно-адміністративної економіки до ринкової", реструктуризація полягає у повній або частковій зміні власника статутного фонду (юридичної особи-банкрута) на користь санатора" [17];

по-четверте, реструктуризація пов'язується зі зміною форм і методів управління виробництвом: "... реструктуризація - це послідовне використання сукупності адміністративно-економічних, правових, інформаційно-технічних заходів, спрямованих на усунення суперечностей між вимогами ринку і застарілою системою форм і методів управління виробництвом" [27];

по-п'яте, реструктуризація виступає як трансформація виробництва та зміна відносин з контрагентами: "реструктуризація підприємств у постсоціалістичній епосі зумовлює корінну трансформацію їх організаційно-правових форм, виробничо-технологічної структури, системи менеджменту та взаємодії з контрагентами і державою" [19];

по-шосте, реструктуризація повинна забезпечувати зростання ринкової вартості підприємства за рахунок можливих внутрішніх змін (мобілізації внутрішніх резервів удосконалення усіх аспектів діяльності).

Отже в умовах створення ринкового середовища "реструктуризація підприємств - це здійснення адміністративно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форм власності, організаційно-правових форм, здатних привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва" [33].

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" іншими нормативно-правовими документами передбачено використання реструктуризації як ефективного засобу відновлення платоспроможності підприємства, який рекомендується включати до плану санації.

Міністерство економіки України затвердило методичні ре­комендації щодо здійснення реструктуризації державних підприємств, Агентство з питань попередження банкрутств підприємств та організацій розробило методику складання планів такої реструктуризації. Велику роботу в напрямку методичного забезпечення процесів реструктуризації суб'єктів господарюван­ня виконує Фонд державного майна України.

 

Реструктуризація - сукупність організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва та задоволення вимог кредитів.

 

Форми реструктуризації

У літературних джерелах, присвячених дослідженню реструктризацїі підприємств, залежно від характеру застосовуваних заходів розрізняють такі форми реструктуризації:

1) реструктуризація виробництва;

2) реструктуризація активів;

3) фінансова реструктуризація;

4) корпоративна реструктуризація (реорганізація).

Реструктуризація виробництва передбачає внесення змін до організаційної та у виробничо-господарської сфери підприємства з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспроможності. Ідеться насамперед про такі заходи:

—зміна керівництва підприємства;

—упровадження нових, прогресивних форм та методів управління;

—диверсифікація асортименту продукції;

—поліпшення якості продукції;

—підвищення ефективності маркетингу;

—зменшення витрат на виробництво;

—скорочення чисельності зайнятих на підприємстві; Реструктуризація активів передбачає:

—продаж частини основних фондів;

—продаж зайвого обладнання, запасів сировини та матеріалів тощо;

—продаж окремих підрозділів підприємства;

—зворотний лізинг;

—реалізація окремих видів фінансових вкладень;

—рефінансування дебіторської заборгованості.

Фінансова реструктуризація пов'язана зі зміною структури й розмірів власного та позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства. Отже, це такі заходи:

—реструктуризація заборгованості перед кредиторами;

—одержання додаткових кредитів;

—збільшення статутного фонду;

—заморожування інвестиційних вкладень.

Найскладнішим видом реструктуризації є корпоративна реструктуризація. Остання передбачає реорганізацію підприємства, що має на меті змінити власника статутного фонду, створення нових юридичних осіб і (або) нову організаційно-правову форму діяльності. У межах такої реструктуризації виконують:

—часткову або повну приватизацію;

—поділ великих підприємств на частини;

—виокремлення з великих підприємств тих чи інших підрозділів, зокрема об'єктів соцкультпобуту та інших підрозділів;

—приєднання до інших чи злиття з іншими, потужнішими підприємствами.

Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виокремлення, перетворення).

Перш ніж вдатися до санаційної реорганізації, слід поглиблено проаналізувати фінансово-господарський стан підприємства, яке перебуває в кризі, з огляду на основні характеристики його діяльності, на основі результатів аналізу робиться висновок про санаційну спроможність підприємства. Якщо прийнято рішення про його реорганізацію, потрібно розробити план реорганізаційних заходів, який має містити:

—економічне обґрунтування необхідності проведення реструктуризації;

—пропозиції щодо форм та методів реорганізації;

—витрати на здійснення реструктуризації та джерел їх фінансування;

—конкретні заходи, спрямовані на реалізацію плану;

—оцінювання ефективності проекту реструктуризації.