Реєстрація та оформлення всіх видів біржових угод здійснюється у спеціально відведеному відділі біржі як під час торгів, так і протягом кількох годин після їх закінчення.
При укладанні угоди сторони підписують договір поставки. Брокер-продавець представляє гарантію поставки товару, а брокер-покупець -
Тема 7. БІРЖОВІ УГОДИ
гарантію оплати за товар. Гарантійний внесок не може бути нижчим 0,5% суми заявки, помноженого на кількість місяців до виконання контракту (якщо це форвардний контракт).
При оформленні і реєстрації договорів купівлі-продажу або договорів поставки брокери підписують три копії документів: дві видаються сторонам угоди і один примірник залишається на біржі. Біржовий реєстратор присвоює цьому документу реєстраційний номер і проставляє на всіх екземплярах печатку відділу реєстрації угод. Договір поставки може також бути оформлений поза біржею, але він повинен бути обов'язково зареєстрований у реєстраційному відділі в термін, передбачений Правилами біржової торгівлі (3-х днів).
Укладання форвардної угоди передбачає виконання брокерами зобов'язання щодо визначення неустойки за непоставку чи недопоставку товару у розмірі певного відсотка від суми угоди. Брокер також може провести операції страхування своїх угод, у тому числі з перерахуванням
страхових премій.
Угода оформлена і зареєстрована у книзі (картотеці) має юридичну силу і може бути розірвана у встановленому порядку.
Порядок розірвання угод на кожній біржі визначається згідно з її правилами, при цьому угода не може бути розірвана лише однією зі сторін. Якщо брокер відмовляється від виконання своїх зобов'язань, тоді зацікавлена сторона протягом певного терміну подає заяву на розірвання угоди і визнання її недійсною у комісію з розгляду спорів. Ця заява розглядається комісією у певний термін.
Визнання угоди недійсною здійснюється на базі існуючого законодавства і правил ведення торгів на біржі.
Якщо одна зі сторін не погоджується із рішенням комісії, вона має право звертатися у суд або арбітражний суд.
Якщо виникають суперечки з питань технічного характеру, вони вирішуються через біржовий арбітраж, який для цього формує арбітражну колегію (третейський суд).
Члени біржі не можуть уникнути вирішення суперечки і зобов'язані виконувати рішення біржового арбітражу. При накладанні штрафу на винуватця біржа виплачує цю суму потерпшій стороні.
Якщо учасник біржового зібрання порушує правила біржової торгівлі, то представник біржового комітету має право застосувати наступні санкції:
^> накласти штраф у розмірі, який встановлений біржою. Штраф може бути накладений на розголошування інформації, що є комерційною таємницею, за нез'явлення брокера на торги (при цьому і товар знімається з торгів), за відмову або уникай-
120 ЧАСТИНА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ня від оформлення договору купівлі-продажу. Якщо винні не сплатять штраф протягом встановленого біржею терміну, то біржа має право списати його у безакцентному порядку або продати брокерське місце через аукціон і виплатити винуватцю суму, що залишиться після сплати штрафу;
% просити винного залишити біржове зібрання, наприклад, за розголошення неправдивих чуток. Якщо неправдиві чутки є систематичними, тоді винного можуть позбавити брокерського місця;
% заборонити на певний час або назавжди проводити біржові операції на даній біржі;
% позбавити права на продаж: конкретної продукції на даному біржовому зібранні;
% затримати повернення внесеної застави;
% накласти арешт на товари, які зберігаються у приміщеннях, що належать біржі.
Товарний арбітраж
Одним із найважливіших інструментів економічної системи ринку є товарний арбітраж, у який входять:
© Угода з метою отримання прибутку від різниці у цінах на один і той самий товар на двох або більше ринках. Різниця у цінах може виникнути у зв 'язку з коливаннями попиту і пропозиції на окремих ринках, державним втручанням, під впливом валютних чинників і т. п.;
© Операції на одному і тому ж ринку, що здійснюються з метою отримання прибутку, в результаті будь-якої різниці у котируванні цін на товар з різними термінами поставки "арбітраж у часі". Ціни на біржові товари з поставкою у різні строки знаходяться на різних рівнях під впливом як вартісних чинників (витрати та зберігання), так і співвідношення попиту і пропозиції та перспектив розвитку виробництва і споживання. Як правило, за умов збалансованого попиту і пропозиції і сприятливих перспектив, співвідношення цін на товар з різними строками поставки характеризується як контанго, а за нестачі наявного товару - беквардейшн. Постійні зміни оцінок поточного і перспективного співвідношення цін на товари з різними строками поставки і створюють основу для "арбітражу у часі". Наприклад, 1 січня товар з поставкою у лютому продається за 1000 грн. за 1 т, а з поставкою у квітні -за 1050 грн. за 1 т. У зв'язку із сезонною активізацією попиту і зниженням виробництва 26 січня ціна на товар з поставкою в лютому зростає до
Тема 7. БІРЖОВІ УГОДИ
1100 грн. за 1 т., а в квітні - до 1120 грн. При проведенні "арбітражу у часі" 1 січня можуть бути куплені 10 контрактів на товар з поставкою в лютому і продажі 10 контрактів з поставкою у квітні. 26 січня 10 раніше куплених контрактів з поставкою в лютому продаються, а 10 раніше проданих контрактів з поставкою у квітні викупляються. Прибуток з такої операції складає 30 грн. за 1 т.
Більш складним є використання географічної різниці в цінах на продукцію. Купуючи дешеву продукцію в одному регіоні з метою її продажу за більш високими цінами в другому регіоні, необхідно пам'ятати про затрати на транспортування, зберігання, втрати в дорозі, зниження якості
частини продукції.
Торговців, які відслідковують ціни на географічно віддалених ринках і заробляють на купівлі товару там, де від дешевший і продажу там, де від дорожчий називають арбітражистами.
Існує також проблема пов'язання цін на один і той самий продукт в різні періоди року. Всім відомо, що жива худоба восени продається за більш низькою ціною, ніж в інші періоди року. Кукурудза в період зібрання і зразу після нього буде вартувати дешевше, ніж через кілька місяців, оскільки на ціні вже позначаються затрати на зберігання. Ще більш очевидною є дана істина для сезонної продукції, яка швидко псується і потребує спеціальних приміщень і великих затрат на зберігання.
Аналізуючи динаміку змін ціни по днях і місяцях за певний період, трей-дер, який спеціалізується на часовій різниці у цінах і називається спредером, встановлює, що ціни на даний вид товару в різні періоди взаємозалежні.
Взаємозалежність цін існує не лише стосовно виду товару в різні періоди часу, а також і між різними, якимось чином пов'язаними між собою товарами. Наприклад, коли один біржовий товар виробляється з іншого або з використанням іншого (соєва олія і соєвий шрот - з сої-бобів, зерно викорисовується як головний вид сировини для виробництва свинини і т. п.). Тут зміни цін на сировину обов'язково позначаються на цінах на готову продукцію, і навпаки.
Отже, існує стійка закономірність зв'язку між цінами на сировину і готовий продукт. Спредер може її виявити і використати на торгах, купуючи сировину і продаючи готову продукцію, і навпаки.
Менш очевидними, проте зрозумілими є випадки взаємопов'язаної зміни цін на два або більше продуктів під впливом однієї і тієї ж причини. Наприклад, сильна засуха одночасно змінить урожайність всіх зернових культур, але не в однаковій мірі.
Знаючи закономірності змін урожайності зернових культур в посушливі роки, спредер зможе використовувати їх, купуючи одні види продукції і продаючи інші.
122 ЧАСТИНА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Взаємозалежність цін на товари може проявлятися і у випадку, коли вони є конкурентоздатними на споживчому ринку. Наприклад, підвищення цін на свинину призведе до зростання цін на яловичину.
Тому, виявивши кількісні співвідношення між цінами на ці два види товарів, спредер постійно слідкує за його збереженням, і якщо він спостерігає відношення, то купує контракт на один із них, продає на другий і виграє, коли різниця досягає нормального рівня. Подібні операції називають арбітражними угодами.
* Розрізняють арбітражні операції у часі і просторі. Перші укладаються на одному ринку і отримують вигоду від сприятливих змін ціни в майбутніх періодах; другі укладаються одночасно на різних ринках і отримують прибуток від реалізації рівня цін на один і той же товар на цих ринках. Наведені вище приклади відносно прості, зрозуміліші і доступні кожному. Проте рух ринкових цін - явище досить складне, і для його аналізу окремі торговці, особливо крупні фірми, використовують досить складні методи.
Тих, хто використовує методи графічного аналізу, зазвичай називають чартистами. Завдання класичного графічного аналізу цін - виявити за допомогою графіка, або чарта (спагі), зміни цін, визначити моменти змін тенденцій.
ИЯ Висновки:
В біржовій практиці розрізняють два основні типи угод: угоди з реальним товаром і угоди без реального товару, тобто угоди з правами на товар.
Розвиток біржової торгівлі розпочинається з купівлі-продажу реального товару. В процесі еволюції біржової торгівлі був розроблений механізм, що дає змогу укладати угоди за відсутності товару і реальна поставка якого здійснюватиметься у майбутньому, у зазначені в контракті терміни та на погоджених умовах.
Основна відмінність угоди без реального товару полягає у тому, що об'єктом купівлі-продажу є не реальний товар, а контракт на нього протягом певного періоду.
Питання для самоперевірки
1. Що таке біржова угода? Розкрити її зміст.
2. Яка різниця між економічною і організаційною сторонами біржо
вої угоди?
Тема 7. БІРЖОВІ УГОДИ
3. 
Назвати основні умови і реквізити біржової угоди.
4. Які є види біржових угод стосовно специфіки товарів?
5. Що таке "форвардна угода"?
6. Яка різниця між угодою з заставою і державним контрактом?
7. У чому полягає суть угоди з премією та угоди з кредитом?
8. Розкрити зміст поняття "товарний арбітраж".
9. Що таке маржа або "спред"?
10. Назвати види арбітражних операцій.
11. Як вирішуються суперечки на біржових торгах при укладанні угод?
12. Чому в структурі угод бартерні займають високу питому масу на
біржовому ринку України?
Тестові завдання
1. До основних умов договору не відноситься:
1) вид контракту;
2) об'єкт та обсяг угоди;
3) рівень конкурентоспроможності товарів;
4) ціна і форма оплати;
5) терміни виконання угоди.
2. Угоди з реальним товаром поділяються на:
1) ф'ючерсні угоди; 2) бартерні угоди;
3) спот-угоди; 4) форвард-угоди;
5) угоди з кредитом.
3. Юридичне зобов'язання з постачання або приймання товарів за визначе
ними умовами називається:
1) біржовий контракт;
2) договір-доручення між брокером і клієнтом;
3) договір постачання клієнта-продавця;
4) заява на купівлю товарів;
5) реєстр учасників торгів.
4. Розрізняють арбітражні операції:
1) у часі; 2) у просторі;
3) міжнародні; 4) стандартизовані;
5) страхові.
5. Документ, що фіксує досягнення двосторонньої угоди між юридичною
(фізичною) особою, яка має намір продати товар і покупцем, який хоче
одержати цей товар на певних умовах називається:
1) сертифікат; 2) оферта;
3) вексель; 4) контракт;
5) дереватив.
