Здоров’язберігаючі технології в вузах

Подопригора Руслан

Науковий керівник: доцент Редько Е.Г.

Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського
Постановка проблеми та аналіз результатів останніх досліджень.
У статті розглядаються різні види освітніх здоров'язберігаючих технологій і підкреслюється важливість їх використання в вузах для збереження здоров'я студентів. Методом традиційного аналізу документів виділяються основні тематичні аспекти, які зачіпають вчені і фахівці в своїх роботах з цієї проблеми.
У випадку охорони здоров'я в усіх країнах студенти виділяються в категорію підвищеного ризику. Підставою для цього є існуюче в системі вищої освіти протиріччя між необхідністю оптимізувати діяльність вищого професійного освітнього закладу з метою збереження здоров'я студентів і одночасної інтенсифікацією навчального процесу з метою підвищення якості та рівня готовності до професійної діяльності. І якщо дослідження соціальних чинників здоров'я дітей і підлітків стають більш грунтовними і продуктивними, то у випадку охорони здоров'я молоді і студентства зберігається дефіцит інформації, пов'язаний з недостатністю прийнятих в системі медичної та відомчої статистики показників і обмеженістю дослідних можливостей.
Мета дослідження - звернути увагу вчених, дослідників і педагогів на важливість теми студентського здоров'я і на необхідність пошуку шляхів його охорони та оптимізації.
Результати дослідження та їх обговорення. Вчені відзначають, що для студентів вступ до вищих навчальних закладів характеризується зміною діяльності і ускладненням процесів адаптації. Студенти відчувають високу психофізіологічну навантаження на всі функціональні системи організму. В останні роки великі потенційні ресурси студентського організму використовуються цілеспрямовано і нераціонально. Спираючись на класичну теорію онтогенезу, згідно з якою у молодих людей у ​​віці 17-25 років спостерігається оптимізація майже всіх функцій організму, вони стверджують, що у студентів на цьому етапі є досить великі функціональні можливості для роботи по 10-12 годин на добу, але при умови дотримання режиму сну, харчування, рухової активності і відпочинку. Однак студентська молодь змушена працювати в жорстких рамках, визначених навчальними планами і програмами, коли надмірні навантаження призводять спочатку до формування дисфункцій, а потім до стійких порушень різних фізіологічних показників. Розумова праця студентів супроводжується необхідністю переробки великого обсягу. Якщо дослідження соціальних чинників здоров'я дітей і підлітків стають більш грунтовними і продуктивними, то у випадку охорони здоров'я молоді і студентства зберігається дефіцит інформації, пов'язаний з недостатністю прийнятих в системі медичної та відомчої статистики і обмеженістю дослідних можливостей. Хронометражні спостереження показують, що робочий день більшості студентів становить в середньому 10 годин, вони сплять не більше 7 годин на добу, а навчальні завдання зазвичай виконуються вечорами і недільні дні, до іспитів готуються в ситуації гострого дефіциту часу. Це призводить до загострення психо-вегетативних проявів в умовах стресових ситуацій. Недолік рухової активності в цьому віці викликає розвиток детренированности всіх систем організму, що сприяє підвищенню стомлюваності і зниження працездатності. На тлі відсутності здоров'язберігаючих механізмів в роботі багатьох вузів все це призводить до розвитку у студентів хронічних неінфекційних хвороб. Особливо актуальна проблема медико-психологічної реабілітації студентів, які мають групу інвалідності.
Власне здоров'язберігаючих технологій включають в себе систему цінностей і установок, які формують потребу в підвищенні рухової активності, попередженні гіподинамії і придбанні гігієнічних навичок. Особлива роль відводиться фізкультурно-оздоровчої діяльності, дотримання режиму дня, якості харчування, чергуванню праці і відпочинку, що сприяє попередженню виникнення шкідливих звичок і різних захворювань.
Емоційно-вольові технології включають в себе прояв емоційних і вольових психологічних механізмів, які закріплюють бажання вести здоровий спосіб життя.
Основними видами здоров'язберігаючих технологій, застосовуваних для збереження і зміцнення здоров'я студентів у вищих навчальних закладах, є фізкультурно-спортивні заходи, технології забезпечення безпеки життєдіяльності та просвітницько-педагогічна діяльність. Інші види контролю, охорони і збереження здоров'я студентів у вузах представлені набагато слабкіше.
На сьогоднішній день роль фізичної культури і спорту в оздоровленні суспільства визнається всіма державними органами. Роль фізичного виховання у всебічному розвитку особистості студентів проявляється за двома основними напрямками. По-перше, воно забезпечує збереження і зміцнення здоров'я студентів, високий ступінь розвитку рухових якостей, придбання знань, умінь і навичок, необхідних для успіху в майбутній професійній діяльності; по-друге, прилучає студентів до систематичних занять фізичними вправами, активної участі в спортивному житті. Основними видами здоров'язберігаючих технологій¸ застосовуваних для збереження і зміцнення здоров'я студентів у вищих навчальних закладах, є фізкультурно-спортивні заходи, технології забезпечення безпеки життєдіяльності та просвітницько-педагогічна діяльність.
Сучасний соціум вимагає від випускника вузу готовності вступити в активну громадсько корисну діяльність здорової і повноцінною особистістю, яка має високий резерв здоров'я, стресостійкість. Але сучасна соціально-економічна ситуація, падіння рівня життя і несприятливі екологічні умови позначаються не тільки на фізичному, а й на психічному здоров'ї молоді. У зв'язку з цим бачиться необхідним пошук інноваційних технологій збереження психічного здоров'я сучасних студентів. За даними деяких соціально-психологічних досліджень, близько 90% першокурсників відзначають труднощі в навчальній діяльності (погіршення пам'яті, тривожність, невмотивовані страхи). Особлива проблема - хвороби соціального характеру: алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, куріння, туберкульоз, суїциди тощо. В якості конкретних інноваційних методів для вирішення завдань по розвитку психічного адаптаційного студентського ресурсу фахівцями пропонуються такі форми роботи: 1) індивідуальне консультування фахівця психолога або психотерапевта; 2) навчальні тренінги за напрямками: саморегуляція, впевненість перед іспитами, пристрій на роботу, управління почуттями, соціальна активність, стратегія поведінки в конфліктах і т. Д.; 3) організація служби дистанційного психологічного консультування студентів через інтернет; 4) комплексна комп'ютерна психодіагностика індивідуально-психологічних властивостей і особливостей особистості; рівня розвитку когнітивної, мотиваційно-потребностной, емоційно вольовий, комунікативної, діяльнісної сфер і ступеня дезадаптації студента; 5) проведення психокорекційних, психопрофілактичних, псіхореабелітаціонних заходів; 6) організація кабінетів релаксації (ароматерапія, фітотерапія, музична терапія і т. Д.).
Висновки. Описана модель здоров'язберігаючих освітніх технологій, існуюча на даний момент у вищій школі, як і будь-яка система, знаходиться в розвитку і вдосконаленні. Її еволюція підпорядковується головній меті - збереженню здоров'я учнів. При реалізації цієї мети важливо звернути увагу на два основні моменти. По-перше, саме неблагополучний стан здоров'я студентів, його прогресуюче погіршення гостро ставить питання про здоров'язберігаючих технологіях в вищих навчальних закладах країни. По-друге, процес формування здоровьесбережения нерозривно пов'язаний з методологією навчання здоров'язберігаючих технологій, який стосується як учнів, так і викладацького складу.
Література.
1. Здоровьесберегающие технологии в образовательном процессе: проблемы и перспективы / Под ред. Л. О. Артемьевой. – Пенза: АНОО Приволжский Дом знаний.

2. Инновационные технологии в реализации приоритетного национального проекта в сфере здравоохранения и образования // Высшее образование: опыт, проблемы, перспективы / Под ред. А. П. Гаевой, С. Н. Жирякова, В. М. Полякова. – Белгород: ГОУ ВПО Белгородский государственный техно- логический университет им. Шухова В. Г.

3. Здоровьесберегающие технологии в системе высшего педагогического образования // Теория и практика физической культуры.

4. Здоровьесберегающие технологии в российских вузах, перспективы / Под ред. А. П. Гаевой, С. Н. Жирякова, В. М. Полякова. – Белгород: ГОУ ВПО Белгородский государственный технологический университет им. Шухова В. Г.