Зимові рекреаційні рухові технології

План

Біг на лижах. Зимові види фізичних вправ – є доступною альтернативою ходьбі, бігу, плаванню у зимовий період. Популярним і найбільш універсальним із зимових видів фізичних вправ є біг на лижах, де навантаження значно менші, порівняно з бігом, оскільки у фазі ковзання лижник, зберігаючи швидкість, розслабляє м’язи і відновлює працездатність. Біг на лижах благотворно впливає на функціональні можливості дихальної, серцево-судинної, травної і нервової систем. Біг на лижах – не тільки циклічна вправа, яка розвиває витривалість, але й має силову спрямованість. Так, під час інтенсивного бігу рівнинною величина опору у момент відштовхування ногою може досягати 120 кг, а навантаження на палки при відштовхуванні – 25-30 кг.

Енергетичні витрати під час бігу на лижах залежать від швидкості переміщення, рельєфу траси, метеорологічних умов, характеру лижні, тощо. Біг на лижах потребує спеціального спорядження – лижі та палиці, які підбираються відповідно до конкретних антропометричних показників лижника. Взуття для лижних занять підбирається під кріплення і можуть бути у вигляді легких рантових черевиків чи напівчеревиків. Одяг для занять підбирається в залежності від погодних умов, однак костюм повинен бути зручним, теплим та щільним. У лижному тренуванні виділяють:

підготовчий період, метою якого є оволодіння чи вдосконалення у техніці бігу, різних лижних ходів, способів підйому і спуску, видів гальмування і поворотів. Тривалість підготовчого періоду залежить від розвитку навичок та індивідуальних якостей людини, проте показником завершення періоду може бути безперервний біг на лижах 3-4 км у будь-якому темпі; - основний період, метою якого є вдосконалення у техніці бігу з утриманням пульсу у межах тренувального режиму;

підтримуючий період, де використовуються заняття з високим навантаженням. Адекватність тренувальних навантажень можна встановити за показниками ЧСС до відновлення після тренування: нормальна реакція ‒ коли впродовж першої хвилини зниження ЧСС відбувається на 20% від тренувального, впродовж третьої хвилини – на 30%, п’ятої хвилини – на 50%, а десятої хвилини – на 70-75% [ Фролова Л. ].

Катання на ковзанах - один з наймасовіших видів зимового спорту. Просте катання на ковзанах зміцнює дихальну та серцево-судинну системи, м'язи ніг, спини, живота, суглоби і зв'язки, покращує координацію рухів, сприяє загартовуванню організму, виробляє витривалість, та й просто додає позитивні емоції. При регулярних тренуваннях катання може стати прекрасним засобом для схуднення. Легкість і швидкість пересування по льоду на ковзанах при невеликій витраті сил робить ковзанярський спорт широкодоступним і дітям, і дорослим. Фігурне катання, крім того, сприяє естетичному вихованню, розвиваючи красиві пластичні рухи.

Хокей - найбільш популярна гра на льоду. Завдяки великій швидкості пересування на ковзанах, темп гри в хокей є найвищим серед усіх спортивних ігор. За загальним впливом на організм і значенням для фізичного розвитку хокей схожий з футболом. Велика різноманітність рухів, ковзання з частою зміною напрямку, удари по шайбі добре розвивають мускулатуру всього тіла, особливо нижніх кінцівок. Гра виховує вольові якості, розвиває силу, швидкість, спритність, витривалість.

Сноуборд. Під час тренувань на дошці задіяні всі групи м'язів, розвивається вестибулярний апарат, зміцнюється серцево-судинна і дихальні системи.

Зимовий кайтінг (сноукайтинг) відрізняється від звичайного кайтсерфінгу тим, що замість водних лиж в ньому використовуються звичайні (або сноуборд). Зручність сноукайтингу полягає в тому, що кататися можна як з гір, так і по рівнині - досить вітру, вітрила або повітряного змія, а всілякі трюки робити легше, ніж на сноуборді. Сноукайтинг. Этот модный вид спорта появился в 70-е годы прошлого века благодаря парапланеристам Дитеру Стразиллу и Андреа Куну. Именно они первыми испробовали на склонах Альп слегка модифицированные парашюты и парапланы в сочетании с собственной системой управления и техникой катания. Сейчас сноукайтинг представляет собой катание на сноубордической доске с использованием специального буксировочного кайта. В качестве "передвижных" средств можно также использовать лыжи или коньки.

Плюсы сноукайтинга заключаются в том, что попробовать этот экстремальный вид спорта можно и в горах, и на равнине

Буєр - це вітрильна човен на ковзанах, дуже схожа на яхту. у́́єр (нід. boeier) — легкий човен або платформа, встановлена на особливих металічних ковзанах, призначена для ковзання по льоду й оснащена щоглою з вітрилами. Керування буєром має багато чого спільного з керуванням яхтою, але потребує спеціальних навичок через особливості керування і великою швидкістю руху.

В англомовній термінології буєр іменується, як англ. iceboat (льодовий човен).

Буєр є основним знаряддям для занять буєрним спортом.

Айсшток -баварський керлінг - зародився він, зрозуміло, в Баварії та її околицях, тобто місцевості з великою кількістю водойм, які замерзають взимку. Гра в айсштоков відрізняється тим, що в ній не задіяні щітки і в цілому правила набагато легше. Суть змагання полягає в тому, щоб учасники кидали на лід спортивні снаряди так, щоб вони доскользілі якомога ближче до мішені. У грі беруть участь вісім чоловік, тому айсштоков розвиває соціальні навички, крім того, що допомагає тримати в тонусі м'язи рук і покращує витривалість. Мета айсштоков - протягом 6 ендів (періодів) підкочувати камінь максимально близько до клепанні (12-сантиметрової шайбі), яка встановлюється на певній відстані від старту. Проводяться змагання на точність (як в боулінгу), швидкість і дальність кидка. У грі беруть участь 8 осіб, які можуть розбитися на дві команди по 4 учасника. Цей вид спорту набагато простіше звичайного керлінгу і відсутність "людей з щітками" наближає його до боулінгу.

Зимовий футбол як засіб фізичного виховання студентів технічних ВНЗ запропонований у кліматичних умовах Сибіру [86]. Різновиди: футбол на снігу, пляжній футбол на снегу, сніжній футбол, міни-футбол на снігу, великий футбол на снігу (Ільін, 2013)

Рінгетт. Цей спорт, прийшов до нас з Канади, можуть протестувати дівчата, які люблять хокей, але не бажають постійно опинятися в епіцентрі страйків на крижаному полі. У 1963 році канадець шотландського походження Сем Джекс представив новий вид спорту, який відрізнявся від звичного хокею лише трьома ключовими моментами: шайбу змінило гумове кільце, ключку - палиця, а замість чоловіків цим видом спорту зайнялися жінки. В іншому практично все сходиться: в рінгетте тільки заборонено нападати один на одного.

Скіджорінг. Ця забава сподобається тим, хто любить справжню російську їзду. Тільки місце саней займають лижі, а тягне людини як і раніше звичайна коня. Нею керує наїзник, але існує і більш ризикований варіант - коня контролює сам лижник. На півночі популярна і інший різновид скіджорінг: лижника забирає вперед собака або олень.

У Росії цей вид спорту, який є відносно молодим і бере свій початок в Норвегії, найчастіше асоціюється саме з собаками. А ось в Америці воліють скіджорінг з кіньми, в 1928 році в рамках Олімпійських ігор в Сент-Моріц цей вид їзди був вперше продемонстрований публіці.

У нашій країні скіджорінг поки так і не отримав широкого поширення, на відміну від Північної Америки та Скандинавії. Там віднедавна проходять чемпіонати світу з цього виду спорту.

Волейбол на снігу. За останні сім років звичайний пляжний волейбол, який проводиться не так на піску, а на сніговому покриві, став уже традиційною зимової забавою. Як і чому з'явилася ця версія гри, припустити складно, але, очевидно, що любителів волейболу не можуть зупинити ні сніг, ні холод, ні необхідність грати в теплій, важкої одязі.

Різдвяні турніри з незвичайного виду спорту проводяться в багатьох містах Європи. На них приїжджають і аматори, і професійні спортсмени. Можливо, і для вас волейбол на снігу стане відмінним видом відпочинку на свіжому повітрі в ці свята.

Тюбинг. Тим, хто не любить спортивні лижі, сноуборд і всілякі небезпечні спуски, може припасти до душі тюбинг. Спеціальні надувні "санки" нагадують великі кола для плавання. Тюб - це надувна кругла камера в чохлі з укріпленим дном і гумовими ручками. Чохол для тюби зроблений з міцних матеріалів, а ділянки, які відчувають максимальні навантаження, додатково укріплені капроновою стрічкою.

Юкігассен (гра в сніжки). В 1987 році для залучення туристів на гірський курорт Сева-Синдзан японці перетворили дитячу забаву в справжній вид командного спорту. Сьогодні юкігассен широко поширений в снігових європейських країнах, таких як Норвегія, Швеція, Фінляндія і Росія. Але мета гри - не просто закидати супротивника сніжками. За допомогою снігових атак потрібно першими захопити прапор, перешкодивши суперникам зробити те ж саме.

Перед початком змагань дві команди будують на рівній засніженій майданчику зміцнення зі снігу для того, щоб ховатися за ними під час гри. Матч ділиться на три періоди, по три хвилини кожен з перервами по 1 хвилині. На період видається по 90 сніжків. Команда, що виграла два періоди з трьох, стає переможцем матчу. Виграш визначається захопленням прапора або більшою кількістю залишилися в грі членів команди.

Тюбінг. Таке спеціальне покриття допомагає мінімізувати тертя з поверхнею при ковзанні, що дозволяє розвивати велику швидкість на маленьких схилах. Сама камера таких "санок" пом'якшує удари при падінні або зіткненні і, незважаючи на велику швидкість, знижує можливість травми до мінімуму. Саме тому ви можете не боятися кататися на тюбах разом з дітьми.

У тюбінги є кілька плюсів: по-перше, на тюбах можна спускатися не в гордій самоті, а парою або навіть цілим натовпом, а по-друге, для спуску не потрібно спеціальне спорядження.

Брумбол. Вважається, що ця гра з'явилася в Канаді наприкінці XIX століття і з тих пір встигла поширитися по всьому світу. На перший погляд, брумбол може здатися трохи безглуздим видом спорту, адже, по суті, він являє собою хокей з мітлами і гумовим м'ячем, а його гравці бігають по льоду в кедах. Команда брумбола складається з такої ж кількості людей, що і хокейна. Ворота в грі - меншого розміру, а матч включає три періоди по 20 хвилин.

Їзда на собачих упряжках. Цей романтичний вид спорту далеко не новий - північні народи з давніх часів використовують собак як тяглової сили.

Айскартінг. Карт - найпростіший гоночний автомобіль, по частині безпеки близький до велосипеда. Те ж саме можна сказати і про айскартінге: головне вибрати досить міцний лід і захистити голову якісним шоломом. Цей вид спорту підходить навіть для підлітка, єдиним обмеженням може стати зростання: щоб керувати картом, потрібно бути не нижче 140 см.

Айскарт призначений для їзди по льоду, інших принципових відмінностей від звичайного карта у нього немає.

Швидкісний спуск на лопаті. Так-так, саме на лопаті, хоча ми теж здивувалися, вперше дізнавшись про існування такого виду спорту. Зимові гонки на лопаті з'явилися на початку 1970-х років за участю винахідливих інструкторів гірськолижних курортів. Саме за допомогою цього робочого інструменту вони спускалися з вершин в кінці робочого дня, коли підйомники для туристів вже відключалися, а лижі здавалися на склад.

Велолижі. Велолижі - це проміжне "ланка" між гірськолижним і санним спортом. Популярність цей "гібрид" лиж і велосипеда отримав після Другої світової війни: оскільки багато людей, колись любили покататися на лижах, повернулися з фронту з важкими травмами, тільки велолижі дозволяли їм продовжувати займатися улюбленим видом спорту.

Конструкцію, раніше складається з однієї лижі, рами, керма і сідла, винайшли в Америці, але широку популярність велолижі отримали на європейських гірських курортах.

Снігоступінг. Любителям гірського туризму і активних піших прогулянок не варто сидіти взимку без діла. Зверніть увагу на снігоступінг. Він поєднує в собі елементи лижного спорту, дозволяючи не тільки ходити, але й легко котитися по снігу, минаючи будь-які гірки.

Снігоступи - найдавніше пристосування для пересування людини по снігу, свій сучасний вигляд (спеціальні кріплення, симпатичний дизайн) вони придбали в США в кінці XX століття. У 90-ті роки їх почали використовувати для абсолютно нового виду змагань, і зараз щороку по всьому світу проходять десятки змагань по снігоступінгу.