Взаємозв’язок швидкості руху й частоти кроків під час туристичного походу, М ± m

 

Темп	Кількість кроків за хвилину	Швидкість руху, км/год.
Повільний	75,0±5,2	2,9±0,2
Середній	96,3±8,4	4,7±0,3
Швидкий	131,2±7,4	5,2±0,2
Дуже швидкий	142,0±6,8	6,3±0,3

З точки зору організації руху на маршруті найбільш важливими виявилися: розстановка учасників та його стабільність упродовж походу, наявність зв’язку (звукового, візуального) від провідника до замикаючого, оптимальний інтервал між учасниками, темп руху, дотримання усіх принципових положень тактики [ Рут Є. ].

12.2.1. Водний туризм. На території України налічується 116 річок довжиною понад 100 км. Річкова мережа республіки належить басейнах Чорного та Азовського морів і лише частково - басейну Балтійського моря. Вона складається з річкових систем Дніпра, Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця та річок приморського узбережжя. Більшість річок тече з півночі на південь. Найбільш густа річкова мережа в Карпатах.

За характером місцевих умов на території України виділяють три основних типи річок:

1. Річки Полісся. Характерні повільним перебігом і невеликим (до 1 м/км) ухилом, мають заболочені басейни і слабо врізані долини (Прип'ять, Горинь, Льва).

2. Річки розчленованих рівнин. Мають переважно широкі, з пологими схилами, долини, піщане річище, ухил від 1 до 10 м/км і швидкість течії від 0,2 до 0,5 м/с. У повінь швидкість течії збільшується до 1 м/с і більше. Південні річки цього типу влітку пересихають. Річки центральній і західній частині України в місцях виходу на поверхню скельних порід утворюють пороги.

До річок розчленованих долин відносяться притоки Дніпра, Сіверського Дінця, Південного Бугу, майже всі лівобережні притоки Дністра і річки степової зони.

3. Передгірні і гірські річки Карпат. Відрізняються неширокими долинами з крутими схилами висотою 150-250 м в передгір'ях і 600-800 м в горах. Ухил коливається від 60-70 м/км у верхів'ях до 5-10 м/км в нижній течії. Швидкість течії сягає 1-2 м/с, а при паводках 3-5 м/с.

Для річок такого типу характерні різкі зміни рівень води, велика кількість порогів і перекатів (Черемош, Стрий, Смотрич). Подорож по цих річках вимагає хорошої технічної підготовки учасників. Головне джерело живлення річок України – атмосферні опади. Рівнинні річки живляться переважно сніговими водами, гірські – дощовими. Підземне живлення річок незначітелино (I0-2О%).

Характерна особливість режиму річок – чітко виражений весняний паводок. Меженний період відрізняється незначним коливанням рівнів і втрати води (крім південних річок).

Більшість українських річок замерзає в кінці листопада. На південних річках лід утворюється в грудні. Річки південно-західній частині республіки очищаються від льоду на початку березня, а північно-східній частині – у квітні.

Тривалість навігаційного періоду в середньому коливається від 270-280 днів на південному заході до 240 днів на південному сході.

По річках України можна здійснювати самодіяльні туристські подорожі до III категорії складності включно. Слід сказати, що через щільну населеності берегів багатьох річок категорії складності маршрутів іноді знижені. Тому деякі маршрути навіть першої та другої категорій вимагають достатньої технічної підготовки учасників та ретельного вивчення особливостей річки.

Основна водна артерія України - Дніпро, друга за величиною ріка Європи (Дніпро третя за величиною річка в Європі після Волги і Дунаю – примітка автора веб-сайту), у зв'язку з будівництвом каскаду ГЕС для легких туристських човнів недоступна. Рух по відкритим водних просторах, які представляють собою штучні моря і водосховища, небезпечно, а шлюзування туристських човнів разом з великими судами виключено.

По Дніпру можна здійснити захоплюючу подорож-відпочинок на туристському теплоході або судах на підводних крилах [ Горбунова ].

Водний туризм – один з видів спортивного туризму, який полягає в подоланні маршруту по водній поверхні. Розрізняють декілька видів водного туризму: сплав по річках, рафтинг, вітрильний туризм, морський каякінг [ википедия ].

До агітаційних форм пролетарської фізичної культури можна віднести велопробіги і шлюпочні походи. У 1935 р з Миколаєва до Москви, долаючи 4480 км, було здійснено перехід шлюпкою через Чорне та Азовське моря, річки: Дон, Волга, Ока, Москва. При сухопутних переходах човен транспортувалася без сторонньої допомоги, силами учасників походу з використанням спеціально-сконструйованого двоколісного розбірного шасі. Мета походу: «Довести рідному народові, що немає нічого непереборного для радянської людини, прагнення в спорті послужити Батьківщині». У цьому поході взяли участь семеро спортсменів: працівники миколаївської міліції, володарі перших значків ГТО, «ворошиловські стрілки» [Гололобов].

Популярність водного туризму не слабшає навіть в даний досить складний час. У цьому немає нічого дивного, адже відпочинок на воді, найчистіше повітря, чудові краєвиди, багатство отриманих вражень – це саме те, чого можна очікувати від відпочинку на воді. За своєю суттю водний туризм – це унікальна можливість поєднувати активний відпочинок з оздоровленням організму. Одним з основних переваг водного туризму є його загальна доступність.

Особливостями водного туризму, як і будь-якого іншого виду туризму є по-перше, тактичні завдання при підготовці походу. Тут дуже важливо: 1) вибір цільових рекреаційних і пізнавальних об'єктів; визначення маршруту самого маршруту, його протяжності і тривалості; 2) визначення місць організації привалів (біваків); 3) розробка графіка походу (тривалість денних переходів, кількість груп, місць, термінів проведення екскурсій та розважальних спортивних заходів; 4) вибір оптимального варіанту матеріально-технічного забезпечення і комплектування груп; 5) особливу увагу слід звернути на засоби пересування - човни, байдарки, каное, яхта і т.п. 6) вибір похідного режиму руху і навантажувального режиму; 7) вибір режиму харчування і оптимального раціону харчування; 8) розподілу обов'язків кожного члена групи.

У водний похід не обов'язково вирушати на тривалий період часу. Короткі подорожі по річках, на вихідні, можуть принести масу позитивних емоцій і якщо стають регулярними то сприяють оздоровленню організму. Найголовніше, що потрібно у водному поході - це оволодіння технікою переміщення по воді і дотримання всіх неписаних законів і звичаїв водного туризму. Починати треба зі знайомства з засобом пересування по воді - човен (народна, спортивна), байдарка, каное, яхта та ін. Вивчити конструкцію, освоїти кошти, що забезпечують рух і пройти хоча б мінімальний тренувальний маршрут.

Човни одинаки, двійки, дерев'яні та з пластмасових пляшок, і навіть багатомісні плоти і катамарани ще збереглися на водних станціях і яхтклубом. Це, мабуть найпростіше і безпечний засіб пересування по воді. Досить вдалою для прогулянок і водного туризму можна вважати човен "Бакай -1".

Байдарки бувають надувні, каркасно-надувні й розбірні каркасні. Всі ці види байдарок можуть бути як одномісними так і двомісними. Найпоширенішими і універсальними є каркасні байдарки. Вони відмінно підійдуть навіть для новачків купують досвід у водному туризмі.

Каное, застосовується для сплавів по бурхливій воді. Мінус у каное – це, те, що туристу доводиться стояти на колінах і гребти однолопастний веслом, тому найбільш зручним варіантом є каяк. У каяку турист і гребе сидячи дволопатевим веслом. Всі сучасні каяки зроблені з високомолекулярного поліетилену і являють собою дуже міцну конструкцію.

Катамарани – двокорпусні судна, які з'єднані між собою рамою. Вітрильні катамарани використовуються для здійснення подорожей під вітрилами (в тому числі морського і океанського класу).

Плоти – судна різноманітних конструкцій, розраховані на рух головним чином з потоком води, з маленькою власною швидкістю. Зібравшись у водний похід необхідно взяти з собою особисте спорядження. Набір і кількість спорядження залежить від категорії походу і типу засобів пересування, термінів походу.

У водному туризмі одним із способів оздоровчої фізичної культури є заняття веслуванням, поряд з різноманітними фізичними вправами. Простота і ритмічність рухів, вплив свіжого повітря, води і сонця, постійні зміни ситуацій визначають оздоровче і одночасно гартуючу дію.

При систематичних занять водним туризмом (веслуванням) удосконалюються фізичні якості людини, а саме сила, витривалість, швидкість. Для виконання гребка необхідні спритність, гнучкість, координація, відчуття рівноваги.

При веслування в роботі беруть участь основні системи організму, а саме нервова, м'язова, серцево-судинна, дихальна.

Водний туризм дозволяє не тільки зміцнити силу м'язів, але і дає можливість побачити на власні очі красу рідного краю, економічні, культурні здобутки регіону, виховує любов до батьківщини, гордість за свій народ. Важливе значення у поході має морально-вольова, психологічна підготовка студентської молоді.

Таким чином, у процесі участі у водному туризмі задіяно основні системи організму, здійснюється корекція наявних порушень їх діяльності. Гребля позитивно впливає на загальний рівень фізичного стану, фізичної підготовленості та психологічного настрою [ Бойчук Ю.Д. ].

Турист-водник повинен добре плавати (особливо в одязі), пірнати, діставати з дна предмети. Його організм повинний безболісно переносити й охолодження, і тривале перебування у воді, і відбиті від неї яскраві сонячні промені. Особливості спеціальної фізичної підготовки туриста-водника залежать від видів судів (байдарка, моторка, яхта, пліт), від особливостей водяного маршруту. Туристу-водникові можна порекомендувати займатися узимку лижним спортом [ Липач О. ].

Забезпечення безпеки в водній подорожі. Безпека – основна і найважливіша вимога до всіх туристських маршрутів. Персональна відповідальність керівника за безаварійність. Основні причини виникнення небезпеки в подорожі: погана технічна, фізична і моральна підготовка учасників і недисциплінованість туристів, недостатній досвід керівника, слабке вивчення району та умов майбутньої подорожі, погана розробка маршруту, невміле подолання перешкод, зневага страховкою, недооцінка труднощів і небезпек і переоцінка власних сил і можливостей, послаблення уваги на «легких» ділянках, перевтома, незнання прийомів надання долікарської допомоги, раптова зміна погоди, отруйні рослини і плазуни. Обов'язки керівника та учасників групи у забезпеченні безпеки. Заходи попередження небезпеки в подорожі: регулярний огляд байдарок, рятувальних засобів та іншого спорядження і своєчасний ремонт їх. Відпрацювання прийомів використання рятувальних засобів на першому порозі. Суворе дотримання порядку руху суден, попередній огляд серйозних перешкод, організація страховки при подоланні природних і штучних перешкод.

Додатково. Приклад проведення походу вихідного дня.

Горюновим В.І. було запропоновано похід вихідного дня»

План проведення заходу: похід одноденний 6-ти годинний; беруть участь всі групи ліцею; маршрут походу: Ровеньківський професійний гірничий ліцей – «Наталчин балка», протяжність 5 км.

Цілі заходу: пропаганда здорового способу життя; спортивно-туристичні (пройти маршрут, подолати певні перешкоди – перевали, переправи, пороги, завали); навчально-туристичні (навчитися ставити намети, розпалювати багаття, орієнтуватися на місцевості); краєзнавчі (ознайомитися з новим районом, його природою, історією і сьогоднішнім днем); дослідні (вивчити новий маршрут, скласти життєпис видатних людей селища); військово-патріотичні (пройти по місцях революційної, бойової та трудової слави жителів селища); суспільно-корисні (очистити ліс, зібрати лікарські рослини). «Поход вихідного дня»

Завдання заходу: розвивати пізнавальні здібності, емоційну сферу, фізичні здібності; зацікавити учнів спостерігати за природою, милуватися її красою, розуміти її значимість для людини; дати учням основоположні краєзнавчі та туристичні знання та вміння; формувати нетерпиме ставлення до шкідливих звичок (куріння, алкоголізм, наркотична залежність, безладні статеві зв'язки); долучити учнів до занять з туризму; формувати дбайливе ставлення до природи, навколишнього середовища рідного краю; виховати в учнів витривалість, силу волі, характер; оздоровити учнів.

Інвентар: секундомір, свисток, м'ячі, палатка, канат, прапорці, резинки.

Допоміжне спорядження: казанки, каша, вода, тушонка, олія

Місце проведення: «Наталчин балка».

Хід заходу: загальні сбори; доповідь керівників груп про чисельність і готовності групи до походу; адміністрація ліцею оголошує про початок заходу, про техніку безпеки під час руху, призначають відповідальних за правила поведінки під час руху та порядок пересування; рух здійснюється згідно правил дорожнього руху під наглядом педагогічних працівників; прибуття на місце проведення заходу, розташування груп, вибір місць для багать;

Організаційна частина: сбори; оголошення програми змагань; оголошення складу суддівської бригади; доповідь груп про готовність до участі в змаганнях; назва команди, девіз; збір сушняка для багать, підготовка команд для участі в спортивних змаганнях та художньої самодіяльності.

Початок змагань: естафети та нормативні вимоги по туристичній підготовці; суддівська бригада стежить за правильністю виконання командами естафет і оголошує результати змагань.

Вимоги щодо виконання конкурсів: всі естафети починаються і закінчуються на лінії старту і фінішу; оббігти свій прапорець зобов'язаний кожен з учасників змагань, при цьому він зобов'язаний дотримуватися правильність виконання естафети.

Суддівська бригада має право додати 10 з штрафу кожної з команд за неправильність виконання естафет.

Команди, які прибули першими, отримують 1 бал, другими 2 бали і т.д. Перемагає команда, яка набрала найменшу суму балів.

I Привітання, доповідь про готовність груп

Оцінка в балах, за чіткість доповіді, правильність обраних девізів.

II Конкурси та естафети

1. Естафета з рюкзаком (кількість учасників – 10)

По сигналу напрямні своїх команд починають одягати рюкзак. Одягнувши його, рухаються в бік свого прапорця, оббегая його, знімають рюкзак за 1 м до наступного учасника.

Кожен наступний починає рухатися тільки тоді, коли рюкзак одягнений повністю.

2. Естафета «Паровоз» (кількість учасників – 5)

Перший учасник по сигналу починає виконувати стрибки на одній нозі до прапорця. Назад повертається «гладким бігом», прибігши до лінії старту «зчіплюється» з другим учасником і починає стрибати на одній нозі до свого прапорця. Зворотно, взявшись за руку, «гладкий біг» і так всі 5 учасників.

До прапорцю стрибають всі на одній нозі, тримаючи рукою стоїть попереду за ногу. Зворотно повертаються, тримаючись за руки.

3. Естафета «Перегони тарганів» (кількість учасників – 5)

Вихідне положення - упор зігнувшись ззаду. По сигналу перший учасник руху до прапорця і назад ногами вперед, передаючи естафету наступному, яка прийняла вихідне положення.

4. Естафета «Ходьба на руках» (кількість учасників – 10)

Дівчата виконують ходьбу до прапорця в упорі ззаду, назад «гладким бігом».

Команди, розбившись по парам, займають вихідне положення. Один з учасників приймає положення упор лежачи, другий бере його за ноги. По сигналу перший учасник починає рух до прапорця на руках, другий при цьому тримає за ноги. У прапорця відбувається зміна позиціями і повернення до лінії старту, де відбувається передача естафети наступній парі.

Оцінюється швидкість і правильність виконання завдання.

5. Встановлення намету (кількість учасників – 4)

По сигналу команди почергово встановлюють намет, на час, правильність і якість: зміцнення дна кілочками; установка передньої і задньої стійок з одночасним натягуванням центральних передніх і задніх розтяжок за допомогою кілочків; натяжка бічних розтяжок почергово закріпивши їх кілочками.

7. Естафета «Перенеси постраждалого»

Юнаки розбиваються по парах. Повернувшись спиною один до одного, один захоплює руки другого і укладає собі на спину. По сигналу починає рух до прапорця, несучи партнера на спині. Дійшовши до прапорця, міняються позиціями. Зворотно несе другий учасник етапу, передаючи естафету наступним учасникам естафети, який прийняв вихідне положення на лінії старту.

Дівчата, розбившись по трійках, несуть постраждалого на руках, схрестити і взялися один одного за руки. Оббігши прапорець, трійка в тому ж положенні загортає назад, передаючи естафету наступному трійці.

7. Художня самодіяльність (кількість учасників - довільне)

Кожна з груп готує номер, пов'язаний з відпочинком на повітрі, на природі.

Оцінка в балах: масовість; винахідливість; згуртованість групи.

8. Розведення багаття (кількість учасників – 2). Багаття розводять на місцях, де групи надалі готуватимуть кашу. За командою учасники починають складати багаття, підпалюють його, використовуючи тільки природний матеріал і сірники. Учасники конкурсу повинні знати види багать і їх призначення. Костер повинен розпалюватися, щоб з'явилося полум'я.

9. Приготування каші (кількість учасників – 3)

Після того, як багаття розгорілися, команди продовжують брати участь у змаганнях. Відповідальні за приготування каші під наглядом своїх керівників готують кашу.

10. Естафета «Біг в гумках» (кількість учасників – 5)

Команди по черзі повинні подолати дистанцію, попередньо одягнувши на обидві ноги гумку від автомобільної камери, яка буде служити естафетної паличкою.

Пересуватися можна дрібними стрибками або кроками туди і назад, передаючи гумку по закінченні свого етапу наступному учаснику естафети як естафетну паличку.

11. Естафета «Біг в гумках» в парах (кількість учасників – 10)

Для цього конкурсу використовується дві гумки з автомобільної камери, пов'язаних між собою. Естафета виконується парами. Кожен з учасників одягає одну з гумок собі на ногу, так щоб можна було пересуватися в одну сторону.

По сигналу пара пересувається (спосіб пересування вибирає кожна пара довільно) до прапорця оббігають його, повертаються до лінії старту, передаючи гумки наступній парі.

12. Перетягування каната (кількість учасників – 8, склад може змінюватися)

За коловою системою перетягування проводиться до двох перемог. Команда переможців визначається за набраними перемогам, в разі рівних очок - по співвідношенню обраних спроб.

13. «Каша» з обов'язковим захистом (художній номер, вірш, пісня і т. п.). Смак і якість приготування каші визначається суддями і таємним голосуванням.

III Підбиття підсумків та нагородження переможців [ Впровадження тех. сучасних ].

Література:

1. Федотов Ю. Н. Спортивно-оздоровительный туризм: учебник для студентов вузов, осуществляющих образовательную деятельность по направлению 521900 - Физическая культура и специальности 022300 – Физическая культура и спорт / Ю. Н. Федотов, И. Е. Востоков. – М.: Советский спорт, 2002. – 361 с.

2. Семиреков В.А. Использование средств рекреационного туризма для восстановления здоровья трудящихся и служащих промышленного производства / В.А. Семиреков // Ученые записки университета имени П.Ф. Лесгафта. – №12 (82). – 2011. – Режим доступа: http://bmsi.ru/doc/62af22ca-9da7-4ac1-8a6b-fc325ecade22

3. Рут Є. З. Організаційно-методичні основи туристично-краєзнавчої діяльності в школі та її вплив на організм школярів: дис... д-ра наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02 / Прикарпатський національний ун-т ім. Василя Стефаника. – Івано-Франківськ, 2004. – 332арк.: рис., табл. – Бібліогр.: арк. 292-321.

4. Впровадження сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій у навчально-виховний процес ПТНЗ[Текст]: навчально-методичний посібник / уклад. Погорелов В. П., Амелещенко І. В. – Луганськ: НМЦ ПТО у Луганській області, 2011. – 127 с. + 1 ел. опт. диск (DVD-ROM).

5. Липач О. Спеціальна підготовка туриста / О.Липач // Фізична культура дітей, підлітків, молоді та дорослого населення в сучасному світі: матеріали І Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції, (Умань, 5-6 квітня 2013 р.) / [ред. кол.: Ткачук Л.В. (гол. ред.) та інші]. – Умань: ВПЦ «Візаві», 2013. – 186 с.

6. Бойчук Ю.Д. Особенности водного туризма и его оздоровительное влияние на организм человека / Бойчук Ю.Д. Одинцов Н.В. // Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку / Матеріали ХII міжнародної науково-практичної конференції, 10 квітня – 11 квітня 2014 р., Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2014. – С.13-14.

7. Гололобов І. Герої незвіданих доріг. До ювілею шлюпкового походу Миколаїв–Москва / І. Гололобов // «Спортивна газета» від 17 січня 1976 р.

8. Горбунова Н.Н. Водные маршруты Украины.

9. Туризм и спортивное ориентирование [ учебника для институтов и техникумов физической культуры]. Составитель В. И. Ганопольский. - Москва "Физкультура и спорт" 1987