Суть внутрішнього контролю

Внутрішній контроль, будучи функцією управління, є засо­бом оберненого зв'язку між об'єктом управління і органом управ­ління, інформуючи про дійсний стан об'єкта і фактичне вико­нання управлінських рішень. Внутрішній контроль — це процес, який забезпечує відповідність функціонування конкрет­ного об'єкта прийнятим управлінським рішенням і направлений на успішне досягнення поставленої мети. Основною його метою є об'єктивне вивчення фактичного стану справ у суб'єкта господа­рювання, виявлення та попередження тих факторів і умов, які негативно впливають на виконання прийнятих рішень і досяг­нення поставленої мети та доведення цієї інформації до органа управління. Внутрішній контроль за діяльністю цехів, відділень, ділянок та інших внутрішньогосподарських формувань прово­диться у господарюючих суб'єктів їх керівниками і спеціаліс­тами при виконанні ними своїх функціональних обов'язків, а також штатними контролерами, ревізорами та аудиторами.

Завдання внутрішнього контролю

Будучи функцією управління, внутрішній контроль вико­нує такі завдання:

- дає інформацію про процеси, які відбуваються в суб'єкта господарювання;

- допомагає приймати найбільш доцільні рішення із загаль­них і спеціальних питань розвитку підприємства;

- надає можливість судити про правильність прийнятих рішень, своєчасність і результативність їх виконання;

- дозволяє своєчасно виявити й усунути ті умови і фактори, які не сприяють ефективному веденню виробництва і досягненню поставленої мети;

- дозволяє скоригувати діяльність суб'єкта господарю­вання або окремих його виробничих підрозділів;

- дає можливість встановити, які саме служби і підрозділи підприємства, а також напрями його діяльності сприяють досягненню поставленої мети і підвищенню результатив­ності діяльності підприємства.

Перевагою внутрішнього контролю є те, що він здійснюється як попередній, поточний (оперативний) і наступний, може бути документальним, фактичним і комбінованим; може проводи­тись у вигляді: ревізії, тематичної перевірки, розслідування та службового розслідування.

У зв'язку з цим внутрішній контроль є одним із найбільш ефективних за умови умілого використання функцій контролю органами управління.

Суб'єкти

Суб'єктами внутрішнього контролю є:

- управлінський персонал та спеціалісти, до функцій яких входить попередній, поточний та наступний контроль;

- обліковий персонал на чолі з головним бухгалтером, якому належать функції контролю на всіх етапах відображення господарських процесів;

- спеціальні внутрішні контролюючі служби, створені на під­приємстві з метою проведення того чи іншого контролю;

- спостережні ради;

- ревізійні комісії;

- інвентаризаційні комісії;

- комісії по розслідуванню надзвичайних подій;

- внутрішні аудиторські служби.

Управлінський персонал та спеціалісти

Посадові особи здійснюють контрольні функції при вико­нанні своїх функціональних обов'язків. Нормативно вони зафік­совані в посадових інструкціях. Наприклад, економіст з оплати праці, підписуючи наряд на відрядну роботу, перевіряє досто­вірність та правильність таких реквізитів первинного доку­мента, як обсяг виконаної роботи, норми і розцінки.

Обліковий персонал

Обліковий персонал при виконанні своїх професійних обов'язків здійснює відповідні контрольні функції, які забезпе­чують надання користувачам фінансової звітності для при­йняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошо­вих коштів підприємства. За Законом України «Про бухгалтер­ський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксу­вання фактів здійснення всіх господарських операцій у пер­винних документах, збереження оброблених документів, регі­стрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Рада акціонерного товариства (спостережна рада)

В акціонерному товаристві може створюватися рада акціо­нерного товариства (спостережна рада), що здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу. Статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на раду акціонерного товариства (спостережну раду) може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до ком­петенції загальних зборів. Члени ради акціонерного товариства (спостережної ради) не можуть бути членами виконавчого органу.