Роботи до укладання договору

Документальне оформлення

Характер планування залежить від організаційної форми, розміру і виду діяльності підприємства, виду аудиту, правиль­ного уявлення аудитора про стан справ на підприємстві. Ауди­торові слід розробити і документально оформити загальний план аудиту, визначити в ньому істотність помилок, а потім здійснити аудит за цим планом.

Фактори, які впливають на формування загального плану

Загальний план аудиту розробляється настільки детально, щоб аудитор мав можливість на його основі підготувати про­граму аудиту. У свою чергу програма аудиту, її зміст та розмір залежать від розміру, виду і специфіки підприємства, умов договору на проведення аудиту, а також особливостей мето­дики і техніки, що їх використовує аудитор під час перевірки.

Під час розробки загального плану аудитор здійснює аналіз наступних питань:

Розуміння аудитором бізнесу клієнта:

- головних факторів, які мають вплив на діяльність підпри­ємства;

- найважливіших характеристик підприємницької діяль­ності підприємства, його організаційної структури, про­цесу виробництва, надання послуг, фінансового стану, а також порядку його звітування, включаючи зміни, які, можливо, сталися після попереднього аудиту;

- розподілу обов'язків між керівництвом підприємства.
Розуміння обліку і системи внутрішнього контролю:

- методології і принципів бухгалтерського обліку, які засто­совувались бухгалтерією підприємства;

- можливого ефекту від змін в обліковій політиці чи термі­нології аудиту;

- знання аудитора з питань бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю, які можуть бути використані ауди­тором у тестах оцінки надійності внутрішнього контролю підприємства та в незалежних аудиторських процедурах.

Визначення ризиків і суттєвості:

- оцінка аудитором ризику внутрішнього контролю — ефективності системи внутрішньогосподарського конт­ролю підприємства, тобто її спроможності попереджати і виявляти помилки на підприємстві, оцінка розміру осо­бистого аудиторського ризику невиявлення суттєвих помилок у звітності підприємства, яка існує під час про­ведення аудитором аудиторських процедур, і визначення на підставі цього найважливіших напрямів аудиту;

- визначення порогу суттєвості помилок для цілей аудиту з кожного виду операцій;

- імовірність існування суттєвих помилок в обліку, яка оці­нюється аудитором з огляду на попередній період пере­вірки і виявлені ним раніше помилки;

- визначення складних бухгалтерських операцій, включа­ючи ті, які робилися з використанням суб'єктивної думки бухгалтера (нарахування резервів тощо).

Види, час і повнота процедур:

- існування можливості оперативного внесення змін в окремі напрями аудиту;

- вплив інформаційних технологій на процес аудиту;

- робота внутрішніх аудиторів підприємства та можливий вплив її на аудиторські процедури зовнішніх аудиторів.

Координація, керівництво, супроводження і нагляд:

- участь в аудиті інших аудиторів, аудиторських фірм (перевірка іншими аудиторами дочірніх підприємств,

- філій та відділень головного підприємства);

- участь в аудиті експертів та фахівців, які не є аудито­рами;

- дислокація (місцезнаходження) підрозділів підприєм­ства;

- підбір виконавців аудиту і розподіл між ними обов'язків, враховуючи їхній професійний рівень і стаж роботи.

Інші питання:

- можливість оперативного включення до програми аудиту (наприкінці аудиторської перевірки) питання безперерв­ності діяльності підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати у найближчий час;

- умови, які повинні привернути особливу увагу аудитора, відносини підприємства зі зв'язаними сторонами. Поря­док визначення зв'язаних сторін наводиться в МСА 550 «Зв'язані сторони».

Складання загального плану

План — це послідовний перелік дій у процесі виконання певної роботи. В аудиті загальний план скоріше нагадує сукуп­ність найбільш важливої інформації, яку слід брати до уваги при вивченні розвитку та особливостей аудиту.

Загальний план повинен служити основою для підготовки програми аудиту. Він передбачає визначення терміну прове­дення аудиту, складання графіка проведення аудиту, зазна­чення дати надання письмової інформації про результати аудиту й аудиторського висновку. Під час планування витрат часу аудитору необхідно враховувати:

- витрати часу на аудит за попередній період (у разі про­ ведення наступного аудиту) і його зв'язок із поточним розрахунком;

- рівень суттєвості перевірок;

- проведені оцінки ризиків.

Етапи планування

Планування аудиту — це складний процес, який допомагає аудитору сконцентрувати увагу на найважливіших напрямах перевірки, найкращим чином організувати свою роботу та роботу асистентів, а також дає можливість здійснювати конт­роль виконання аудиторських процедур у період перевірки з метою вчасного коригування планових завдань.

Процес планування аудиту умовно можна розділити на декілька етапів. У таблиці 1 виділено 7 етапів планування. Розглянемо послідовність планування більш детально.

Таблиця 1 Етапи планування

 

Етап	Види робіт
	Згода клієнта та укладання договору
	Постановка мети і завдань аудиту Мета: - висловлення незалежної думки на предмет достовірності фінансової звітності Завдання: - збір загальних даних та інформації про бізнес клієнта; - ознайомлення із системою обліку і внутрішнього контролю; - визначення и оцінка матеріального и аудиторського ризику; - визначення критеріїв оцінки фінансової звітності; - збір аудиторських доказів та їх аналіз
	Оцінка існуючого середовища суб'єкта перевірки Внутрішні фактори системи: - управління; - облік і внутрішній контроль; - виробництво; - фінансова діяльність; - діяльність персоналу Зовнішні фактори сфери: - економічна; - політична; - соціальна; - юридична.
	Складання загального плану аудиту
	Розробка програми аудиту
	Визначення процедур для кожного етапу процесу аудиторської діяльності
	Коригування загального плану і програми протягом усього процесу аудиту

 

Укладанню договору на проведення аудиту передує етап обстеження об'єкта аудиту з метою визначення обсягів роботи, вартості аудиту та власної спроможності. Ця робота виділяється

у плані як «домовленість до контракту», і на її виконання, залежно від типу клієнта, може відводитись до 20% часу, перед­баченого на проведення аудиту.

Роботи до укладання договору

Безпосередній аудиторській перевірці передує такий вид роботи як визначення обсягу аудиту. Аудитор повинен достат­ньо розуміти всі сторони господарсько-фінансової діяльності клієнта, особливості організації бухгалтерського обліку і внут­рішнього контролю на підприємстві.

Рівень обізнаності аудитора про діяльність підприємства буде достатнім для того, щоб якісно провести аудит, якщо він знає загальновідому інформацію про економіку та галузь, у якій підприємство провадить діяльність, а також більш детальну інформацію про те, як це підприємство працює. Однак, інфор­мація, яка використовується аудитором з цією метою, як пра­вило, менша за обсягом ніж та, яка знаходиться в розпоряд­женні керівництва.

Знання бізнесу клієнта

Порядок отримання інформації про стан справ на підприєм­стві наводиться в МСА 310 «Знання бізнесу». Отримання необ­хідних знань про діяльність підприємства — це безперервний процес накопичування та оцінки даних, а також співвідношення інформації, набутої в результаті цього, з фактичними резуль­татами аудиту протягом усіх етапів аудиторської перевірки.

Для ефективного використання інформації, яка стосується діяльності підприємства, аудитор повинен проаналізувати, як вона впливає на звітність у цілому, і чи узгоджуються дані цієї звітності з уявленням та знанням аудитора про цю діяльність. Це необхідно йому для того, щоб установити обсяг, характер і види діяльності клієнта, що безпосередньо впливає на обсяг і зміст аудиторської перевірки і тим самим дозволяє правильно спланувати аудиторську перевірку. У зв'язку з цим аудитор повинен вивчити наступні матеріали: річні звіти; інформацію з протоколів зборів акціонерів, засідань ради директорів; вну­трішні фінансові звіти клієнта; аудиторський звіт за попере­дній період; матеріали внутрішнього контролю; періодичні дру­ковані комерційні видання (газети, журнали тощо).

Аудиторові необхідно уважно ознайомитися з діючою на під­приємстві системою організації документування господарських операцій і документообігу, організацією аналітичного обліку, його взаємозв'язку з синтетичним обліком, матеріалами інвен­таризацій господарських засобів і розрахунків (строки про­ведення, склад інвентаризаційних комісій, результати інвен­таризації і відображення їх в обліку) та іншими питаннями організації і ведення бухгалтерського обліку.

Попереднє планування аудиту передбачає ознайомлення з потенційним клієнтом: аналіз зовнішніх факторів, що вплива­ють на його господарську діяльність, збір інформації про його індивідуальні особливості.

На етапі попереднього планування аудитору необхідно:

- забезпечити повну незалежність аудитора;

- виконати попередню оцінку ризику системи внутрішнього контролю;

- визначити розмір необхідної вибірки;

- оцінити власний ризик заздалегідь;

- попередньо розрахувати витрати часу на аудиторську перевірку.

Для визначення всіх аспектів незалежності аудитора збір інформації про нового клієнта досить часто здійснюється за неофіційними каналами шляхом проведення усного опитування осіб, які мають відповідні стосунки з потенційним замовником (юристи, банкіри, постачальники, покупці, контролюючі органи та інші джерела інформації).

Офіційним джерелом інформації у такому разі може бути попередній аудитор. Аудитор, що має проводити аудит, може звернутися з проханням до попереднього аудитора одержати всю необхідну інформацію про клієнта. Проте для цього він повинен отримати дозвіл замовника на контакт із попереднім аудитором.

У процесі проведення підготовчої роботи, тобто початкового вивчення підприємства, аудитор зобов'язаний:

- визначити приблизний обсяг роботи та тривалість пере­вірки;

- відокремити найбільш важливі питання аудиту;

- з'ясувати питання, які вимагають особливої уваги (можли­вість матеріальних помилок, шахрайства або залучення інших підприємств, організацій до сфери зловживань тощо);

- виявити ступінь довіри до облікової системи і внутріш­нього контролю клієнта;

- установити суть і обсяг необхідних аудиторських доказів;

- проаналізувати роботу суб'єктів внутрішнього контролю і можливість залучення їх до аудиту;

- вивчити доцільність залучення інших аудиторів для про­ведення аудиту у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства, які мають окремий баланс;

- виявити необхідність у залучені експертів.

У відповідності з обсягом і складністю роботи встановлю­ється та погоджується з клієнтом вартість аудиту. Якщо клієнт невпевнений в обґрунтованості суми, слід підкріпити її вели­чину відповідними розрахунками. Погоджена сума вказується в договорі на проведення аудиторської перевірки.

Підготовчий процес закінчується складанням договору на проведення аудиту.

Якщо керівництво аудиторської фірми прийняло рішення почати аудит і договір про проведення аудиту був підписаний обома сторонами, аудитору необхідно одержати подальшу — більш детальну — інформацію для підготовки до планування аудиту.

Підготовчі роботи

Під час підготовки до планування аудиту необхідно:

- вивчити організаційно-управлінську структуру підпри­ємства;

- отримати інформацію про види діяльності і номенклатуру продукції, яка виготовляється підприємством;

- розрахувати основні економічні показники діяльності під­приємства та провести фінансовий аналіз діяльності під­приємства за попередній звітний період;

- провести аналіз структури власного і залученого капі­талу;

- ознайомитися з технологічними особливостями вироб­ництва продукції;

- проаналізувати інформацію про основних покупців і постачальників;

- з'ясувати порядок розподілу прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства;

- отримати інформацію про дочірні та споріднені підприємства;

- провести аналіз системи внутрішнього контролю;

- проаналізувати робочу програму внутрішнього аудиту;

- перевірити виконання рекомендацій, наданих за резуль­татами попереднього аудиту;

- ознайомитися з актами перевірок державних контролю­ючих органів;

- ознайомитись зі змінами в діяльності підприємства, які відбулися з моменту останнього аудиту.

Джерелом отримання інформації про діяльність підприєм­ства для аудитора можуть бути:

- статут підприємства;

- документи про реєстрацію підприємства;

- протоколи засідань ради директорів, зборів акціонерів або інших аналогічних органів управління підприємства;

- документи, які регламентують облікову політику підпри­ємства;

- бухгалтерські документи та звітність;

- статистична звітність;

- документи планування діяльності підприємства;

- контракти, договори, угоди;

- внутрішні звіти аудиторів, консультантів;

- внутрішні інструкції;

- акти податкових перевірок;

- документи по арбітражних та судових справах;

- документи, які регламентують виробничу й організаційну структуру підприємства, список його філій і дочірніх ком­паній;

- свідоцтва, отримані від керівництва, про існування спо­ріднених підприємств;

- інформація, отримана з різних джерел у ході ознайом­лення з діяльністю підприємства.

При заміні аудитора (аудиторської фірми) для правильної оцінки початкових залишків по рахунках, якщо існує така необ­хідність, попередній аудитор надає відповідні пояснення. За згодою підприємства він дає пояснення аудитору, який починає роботу, використовуючи свою робочу документацію.