Оформлення звітної документації

ПРОГРАМА

Виробничо-редакторської практики

Студентів 3 курсу

спеціальності “Видавнича справа та редагування”

(з відривом від навчання)

МЕТА ПРАКТИКИ:

Набуття конкретних навичок із верстання майбутнього видання.

 

ОБСЯГ ПРАКТИКИ:

 

Оволодіти на практиці методикою верстки видання, звернувши особливу увагу на:

1) види оригінал - макетів та способи їх підготовки;

2) шрифтову гаму заголовної та текстової частин конкретного видання (в залежності від його виду) та способи виділення тексту;

3) проблему повторюваних переносів слів та “висячих” рядків;

форматування і верстку сторінок;

4) технічні вимоги до верстки.

ЗВІТНІСТЬ ПРО ПРАКТИКУ:

Після закінчення практики подати на кафедру такі документи:

1) характеристика від редакції;

2) оформлений щоденник;

3) варіант виконаної студентом верстки конкретного видання, що готується до виходу у світ, завірений керівником практики від виробництва;

4) відредаговані статті та власні матеріали, надруковані у ЗМІ на момент проходження практики.

 

ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Оцінка з навчальної та виробничої практики виставляється на підставі звітної документації, до якої входять: звіт; щоденник практики; матеріали, підготовлені відповідно програми практики. Звіт і щоденник є обов’язковими складовими звітної документації.

Щоденник практики оформляється перед від’їздом на практику і повертається студентом повністю оформленим після її закінчення. Цей звітний документ являє собою хронологічно послідовний опис праці практиканта. Студент зобов’язаний вести щоденник кожного дня, записуючи після закінчення роботи всі події свого професійного життя. У щоденнику слід записувати переважно події. Свої думки й оцінки студент висловлює у звіті. Завдання ж щоденника – подати вичерпну інформацію про його практичну діяльність, виникнення проблем та рух до їх розв’язання, обсяг перешкод та виконану для їх подолання роботу.. Щоденник допомагає систематизувати виробничий і творчий процес, правильно розподілити час, самокритично проаналізувати зроблене.

Також у щоденнику практики подається характеристика діяльності студента у видавничо-поліграфічній структурі або редакції ЗМІ, завірена керівником практики від підприємства та гербовою печаткою установи. У характеристиці повинно бути представлено загальну оцінку роботи студента, рівня його теоретичної та практичної підготовки, ставлення студента до своїх обов’язків; висловлено побажання щодо організації самостійної роботи студента, спрямованої на вдосконалення тих чи інших професійних якостей.

У конкретиці функціональних обов’язків технічного редактора:

· визначити відповідно до затвердженого головним редактором формату видання, формату сторінки й кількості рядків на ній, розміру інтерліньяжу (відступів між рядками), розмірів абзацних відступів, спусків на початкових сторінках;

· підібрати шрифтові параметри видання (тип гарнітури, кеглів для заголовків, підзаголовків, основного тексту);

· дати вказівки операторові комп’ютерного складання (верстальника) щодо внутрішньо-текстових відбивок (проміжків) між різними фрагментами текстів (скажімо, історичних довідок, розгорнутих цитат);

· зазначити місця розташування та форми подачі ілюстрованих вставок (таблиць, схем, графіків, фотографій, графічних малюнків та текстівок до них);

· відпрацювати верстку та оригінал-макет у контексті якості набору, якості відтворення тексту та ілюстрацій на плівках;

· скласти «Технічну видавничу специфікацію поліграфічного виконання друкованого видання» перед передачею оригінал-макету до друкарні;

· звірити у «чистих аркушах» текст зі змістом, зміст і відтворення колонтитулів, вклейок і накидок;

· перевірити якість друкування, фальцювання аркушів, палітурних та оздоблювальних процесів і візування сигнальних примірників.

· зчитування як порівняння видавничого оригіналу з авторським (а також другої верстки з першою) після внесення редакторських виправлень;

· вичитування як усунення орфографічних, пунктуаційних помилок, буквених неточностей та технічних огріхів верстки;

· дотримання принципу однорідності (уникнення різночитань елементів тексту, що повторюються) в поданні прізвищ та ініціалів, бібліографічних посилань, географічних та історичних назв, мір ваги, скорочень;

· виявлення змістових, логічних, стилістичних та фактичних помилок;

· звіряння цитат і використаних текстів за першоджерелами;

· читання з посиленою увагою специфічних елементів тексту (висновків і визначень термінів, дат, чисел, імен);

· спеціальне звіряння з оригіналом прізвищ, оскільки редакторські комп’ютерні програми нерідко довільно змінюють невідоме прізвище на подібне, яке вже введене до їх словників;

· «прив’язування» у змістовий контекст слів, у яких при комп’ютерній заміні літери спотворюється зміст речення;

· перевірка правильності побудови таблиць, рисунків і креслень, відповідність їх підписів до коментування в тексті;

· перевірка вихідних відомостей в останній підписній верстці;

· звіряння сторінок сигнального примірника з наростанням пагінації сторінок та методом «прив’язування» змісту за перехідними сторінками;

· звіряння ідентичності назв розділів, параграфів, «ліхтариків» у змісті та за текстом видання;

· стеження за правильністю, логічно вмотивованою розбивкою тексту на абзаци, особливо в останній верстці, коли зробити таку неправильну розбивку може «допомогти» комп’ютер.