Основні правила бібліографічного опису використаних джерел.

Перелік посилань повинний містити список джерел, використаних при виконанні реферативної роботи. Джерела в переліку посилань вказуються в алфавітному порядку. Заголовок книги, якщо автор не зазначений, треба позначити в алфавітному порядку.

Об'єктами бібліографічного опису є закони України, Укази Президента України, постанови виконавчих і розпорядчих органів, а також твори преси: книги, періодичні чи видання, що подовжуються; статті в книзі, у випуску періодичного чи видання, що подовжується; глава чи розділ, параграф книги тощо.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць.

На першій сторінці (титульному аркуші) слід написати назву університету (інституту) і факультету (або спеціальності), прізвище, ім¢я, по батькові, курс і групу студента, назву роботи (тему), вчений ступень, звання та прізвище наукового консультанта, рік написання роботи. (Див. зразок Додаток Б)

На другій сторінці пишуть зміст реферату. У роботі необхідно, щоб були розділи і підрозділи, найменування яких слід виділяти.

Після списку літератури, яка використовується (або додатку за його наявності) ставиться підпис студента і дата виконання роботи.

Оцінка реферату (контрольної роботи) проводиться диференціовано, у залежності від ступеня правильності, власної аналітичної роботи, повноти викладу теми.

Під час складання списку літератури, яка використовувалася при написанні реферату слід керуватись такими правилами:

1. До списку літератури вносяться роботи всіх згаданих у тексті реферату авторів – вітчизняних та зарубіжних.
2. До списку не включається рукописний матеріал, повідомлення на наукових форумах, якщо немає опублікованих матеріалів; роботи, які перебувають у друку.
3. Роботи вітчизняних авторів, перекладені на інші мови, наводяться серед вітчизняної літератури, роботи зарубіжних авторів у російському виданні – серед іноземної літератури.
4. Список складається у строго алфавітному порядку.
5. Нумерація літературних джерел наскрізна по всьому списку арабськими цифрами.
6. Роботи одного автора перелічуються в хронологічному порядку кожного разу з абзацу і з повторенням прізвища (“він же” – не допускається).
7. Якщо наводяться роботи автора із співавторами, то спочатку вказується робота автора, а потім його роботи з одним, двома, трьома співавторами і більше.
8. Бібліографічний опис складається на мові оригіналу.

9. Номери томів, частин, випусків, розділів, указані у виданнях цифрами чи словами, позначаються арабськими цифрами.

10. Якщо авторів більше трьох, то наводяться імена всіх або перших трьох зі словами “та ін.”.

11. Якщо авторів чотири або більше, то імена наводяться після заголовку.

12. Назва міста видання пишеться повністю у називному відмінку, за винятком назв міст: Москва (М), Київ(К), Санкт-Петербург (СПб). За наявності двох місць видання в описанні наводять обидва місця через крапку з комою. За наявності трьох і більше місць видання наводять назву міста, вказаного першим, зі словами “та ін.”. Якщо назва одного із міст не скорочується, то обидва пишуть повністю: М., К., але: Київ, Херсон. Місця видань і найменування видавництв енциклопедій не вказують. Найменування видавництва чи видавничої організації (слово “видавництво” опускається) наводять без лапок у називному відмінку після двокрапки – К.: Вища школа.

13. В описанні статей, опублікованих у періодиці, заголовки збірників не скорочуються, крім заголовок книг, складених зі слів (“Вибр. тв.”,”Тв.”,

”Збірн. тв.”, “Доп.”, “Тез. доп”,”Всесоюзн. Конф.”, “Всеукр. з¢їзд”, “Всеукр. Симпоз.”, “Респуб. Наук.-практич. Конф.” Та ін.).

14.При описанні статті в неперіодичних виданнях перед відомостями про видання ставиться помітка “У кн.” (лат. “in”).

Наприклад:

Підручники

Бех І.Д. Виховання особистості: у 2-х кн. Кн. 1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади / І.Д. Бех. – К.: Либідь, 2003. – 280с.

Навчальні посібники

Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: науково-метод.посібник / І.Д. Бех; МО України. ІЗМН. – К.:ІЗМН, 1998. – 204с.

Словники

Філософський словник / за ред. В.І.Шинкарука. – 1-е вид. – К.:УРЕ, 1973. –600с.

Монографії

Самоукина Н.В. Психология оптимизма. – М.: Изд-во Института психотерапии. – 2001. – 240 с.

Статті із наукових збірників, журналів

Хвойницкая В.Ч.Технология социально-эмоционального воспитания детей с нарушениями интеллекта как фактор их интеграции / Хвойницкая В.Ч. //Интегративные тенденции современного специального образования: материалы Международной научно-практической конференции по проблемам интегративного обучения лиц с ограниченной возможностью здоровья (с особыми образовательными потребностями),– 26-28 ноября 2003, Минск, Беларусь. – Москва: Полиграф сервис, 2003.– С. 192-196.

 

Дисертації і автореферати дисертацій

Турчинская В.Е. Формирование эвристической направленности познавательной деятельности умственно отсталых школьников на основе оптимизации установки: автореф. дис. …канд. пед. наук: спец. 13.00.03 „Коррекционная педагогика” / В.Е.Турчинская. – К., 1976. – 26с.

Дмитрієва І.В. Корекція художнього сприймання розумово відсталих підлітків засобами образотворчого мистецтва: автореф. дис. …к-та пед.наук: спец. 13.00.03 „Корекційна педагогіка” Дмитрієва І.В. – К., 2002. – 23с.

 

Після списку літератури, яка використовується (або додатку за його наявності) ставиться підпис студента і дата виконання роботи.

Оцінка реферату проводиться диференціовано, у залежності від ступеня правильності, власної аналітичної роботи, повноти викладу теми.

Зразок титульного аркуша

Міністерство освіти і науки України

(ДВНЗ) «Донбаський державний педагогічний університет»

Кафедра загальної психології