Привіт. Ви проглянули ознайомлювальний фрагмент реферату на тему: «М.С. Грушевский» об’ємом 15 сторінок. Для отримання повного варіанту роботи напишіть нам.

Реферат М. Грушевський

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………....3

Розділ І. Дитинство, юність вченого. Перші наукові кроки………………………...4

Розділ ІІ. Політична діяльність та фундаментальні дослідження вченого……..7

Розділ ІІІ. Брат та дружина вченого:Олександр Грушевський та Галина Грушевська………………………………………………………………………..…11

Висновки……………………………………………………………………………..13

Список використаних джерел та літератури………………………………..…..14

 

Вступ

Актуальність. Понад сімдесят років тому в Кисловодській міській лікарні відійшов у вічність Михайло Сергійович Грушевський – видатний учений, державний і громадсько-політичний діяч. Постать лідера українського відродження XX ст. по праву заслуговує на підготовку фундаментальної біографії. Сьогодні із жалем доводиться констатувати, що українська історіографія загалом і молода вітчизняна біографістика, зокрема, ще далекі від втілення в життя цього, поза сумнівом, масштабного і складного проекту. Причини такого стану загальновідомі. Перша – політичний остракізм, яко­му піддавалося в СРСР ім'я Грушевського як «голови контрреволюційної Цен­тральної Ради», «українського буржуазного націоналіста», «фальсифікатора істо­рії» [2, с.6].

 

Розділ І.

Дитинство, юність вченого. Перші наукові кроки

В історію Михайло Сергійович Грушевський увійшов як учений, педагог, громадський і політичний діяч, публіцист, історик і письменник.

Походив відомий історик з родини Грушів-Грушевських, які проживали в Чигиринському повіті на Київщині. Є відомості, що цей рід, був колись козацьким. При гетьмані Богдані Хмельницькому служив військовий писар Іван Груша, «чоловік дуже освічений і розумний», який часто бував у різних посольствах і на переговорах [7, с.184.]. Пізніше Груші замінили шаблю на хрест – стали священиками, але багатством ніколи не славилися.

Розділ ІІ.

Політична діяльність та фундаментальні дослідження вченого.

 

Політичну діяльність Михайло Сергійович Грушевський розпочав у Галичині, де в 1899 став одним із засновників Української національно-демократичної партії.

На початку двадцятого століття Михайла Сергійовича запрошують до Парижа прочитати курс лекцій з історії України в російській вільній школі. З метою розширення наукових контактів він відвідує Лондон, Лейпціг, Берлін, де знаходить однодумців серед відомих вчених-істориків.

Львів подарував Михайлові Грушевському і особисте щастя. Тут він познайомився з громадською діячкою, педагогом і перекладачем Марією Сильвестрівною Вояковською, котра стала його дружиною. В 1900 році у Львові у Грушевських народилася донька Катерина, відома пізніше як етнолог, культуролог, фольклорист і незмінний помічник батька у його науковій роботі [8, с.297].

Розділ ІІІ.

Брат та дружина вченого: Олександр Грушевський та Галина Грушевська

 

Михайло Грушевський – геніальний учений, як і незрівнянний організатор

наукових досліджень, вихователь молодих адептів історичної науки. У своїй діяльності опирався М. С. Грушевський і на своїх родичів. Усім їм відкривав двері для праці в царині україністики, закликав до віддачі зусиль у вільний розвиток української історичної науки [1, с.49].

В установах Історичної секції ВУАН плідно працював молодший брат академіка Олександр Грушевський, відомий історик, дослідник української літератури. Вони були братами не лише по крові, а й по духу. Обидва поклали свої життя на вівтар служіння українській ідеї, історичній науці. Наслідуючи старшого брата, Олександр Сергійович Грушевський у 1899 р. з дипломом I ступеня та золотою медаллю закінчив історико-філологічний факультет Київського університету св. Володимира. Для своєї магістерської праці студіював архівні збірки в Австрії, Німеччині, Росії. 1906-1907 рр. разом з братом працював над розробкою статуту Українського наукового товариства в Києві. О. Грушевський серед тогочасних університетських кіл Російської імперії першим запровадив викладання історії України рідною мовою. Ці, овіяні славою, лекції прочитав у Новоросійському університеті у 1907 р., за що отримав догану і був змушений залишити вищу школу. Науково-педагогічну діяльність продовжив у Московському та Петербурзькому університетах. В останньому став одним з керівників популярного студентського гуртка українознавства. Події Української революції покликали Олександра Грушевського до Києва, де проявився його хист організатора, провідника культурно-освітнього руху. Його обирають членом Української Центральної Ради, він очолює справу із заснування першого Українського народного університету. Як історик особливо переймався проблемою збереження унікальних історичних джерел, розробляв проект створення Українського національного архіву, концепцію архівно-археологічного інституту, входив до комісії із заснування Національної бібліотеки. Від 1919 р. діяльність вченого була пов’язана з Українською академією наук. Директор Постійної комісії зі складання Історично-географічного словника українських земель, Олександр Грушевський підняв студії з історії заселення України до рівня фундаментальної академічної дисципліни [4, с.6].

Висновки

За останні півтора десятиліття виявлено й оприлюднено величезний за обсягом і різноманітний за змістом емпіричний матеріал, який становить поважну базу біографічної реконструкції життєвого шляху М.Грушевського. Сучасні дослідники життя та діяльності М.Грушевського творчо і критич­но сприйняли напрацювання української зарубіжної історіографії з теми, які власне й стали відправною платформою розвитку новітнього грушевськознавства. Його життя і діяльність досліджують уже десятки вче­них. Сконцентрована спочатку у Києві та Львові, ця тематика набирає дедалі більшого поширення. Проте в її розробці й особливо оприлюдненні результатів зберігається традиція «ювілейної циклічності». Сучасний стан українського грушевськознавства вимагає функціонування, якщо не координаційного, то, при­наймні, аналітико-інформаційного центру.

 

 

Список використаної та рекомендованої літератури:

1. Бурлака Г. Літературна творчість Михайла Грушевського [Текст] / Г. Бурлака // Дивослово. – 2009. – №1. – С. 48-58.

2. Войтко В. Перший президент України [Текст]: [Михайло Грушевський] / В. Войтко // Журавлик. – 2009. – №8. – С. 6-7.

3. Грушевський Михайло Сергійович [Текст] // Котляр, М., Кульчицький, С. Шляхами віків: довідник з історії України / М. Котляр, С. Кульчицький. – К.: Україна, 1993. – С. 125.

4. Ідзьо В.С. Михайло Грушевський на шпальтах часописів українців Росії у першій чверті XX ст.[Текст] / В.С. Ідзьо. – Львів: Сколом, 2007. – 64с.

5. Копиленко О.П. Повернення Михайла Сергійовича Грушевського [Текст] / О. П. Копиленко – К.: Видавн. т-ва «Знання» України, 1991. – 48 с.

6. Костенко Т. «Я оснувався у Москві, Арбат, 55....» [Текст] (Московські адреси Михайла Грушевського) / Т. Костенко // Високий замок. – 2006. – 18 жовтня. – С. 6.

7.

Привіт. Ви проглянули ознайомлювальний фрагмент реферату на тему: «М.С. Грушевский» об’ємом 15 сторінок. Для отримання повного варіанту роботи напишіть нам.

https://vk.com/club129840625

Aib1512@ukr.net