Тема 2Тема лекції: Становлення ринкової економіки в Україні. Посилення конкуренції на ринку

 

Мета: Метою лекції є оптимальне подання матеріалу студентам для засвоєння, набуття ними необхідної сукупності теоретичних знань про суть поняття ринкової економіки, хрктеристика поняття ринку та визначення видів ринку, а також визначення необхідності маркетингової діяльності в умовах ринкової економіки.

План лекції

1.Поняття та економічний зміст ринку.

2.Види, типи і моделі ринку.

3.Ринкова концепція конкуренції.

4.Необхідність маркетингу в період економічної нестабільності.

Висновки

Література

1.Поняття та економічний зміст ринку.

 

 

Головні питання суспільного виробництва: що виробляти (які товари та послуги, та в якій кількості), як виробляти (за допомогою яких засобів виробництва) та для кого виробляти (хто їх споживатиме) в кожній економічній системі вирішуються по різному. Світовий досвід виділяє дві основні форми організації економіки: командна та ринкова.

 

В ринковій економіці, за висловом А. Сміта, “незрима рука” ринку об`єднує виробників і споживачів у єдину економічну систему, підпорядковує виробництво суспільним потребам. Це обумовлює необхідність чіткого усвідомлення сутності категорії “ринок”, передумов та умов його формування та функціонування, механізму дії.

 

Розвиток суспільного поділу праці, економічна відокремленість суб`єктів господарювання в умовах різних форм власності, необхідність обміну продуктами праці стали об`єктивними причинами виникнення ринку.

 

Поняття “ринок” формувалось та змінювалось разом з розвитком суспільного виробництва. Спочатку це був базар, площа де відбувався обмін. Поглиблення поділу праці, розвиток товарного виробництва, приводять до ускладнення та розширення міжгосподарських зв`язків, формування самостійної сфери товарного обігу.

 

Ринок виступає як форма господарських зв`язків між товаровиробниками та споживачами через купівлю-продаж товарів. Здійснення цих актів пов`язано з певними організаційно-правовими та економічними відносинами.

 

Як економічна категорія ринок являє сукупність відносин, що виникають у сфері обігу в зв`язку з купівлею-продажем товарів.

 

Товарно-грошові відносини, здійснювані за допомогою ринку, включають господарські зв`язки по доведенню товару до споживача (виробництво-ринок-споживач) та зворотні (споживач-ринок-виробництво). Зворотній зв`язок характеризується як рухом грошових коштів, так і відповідної інформації про потреби та платоспроможний попит споживачів. Матеріальною основою ринкових відносин є рух товару і грошей, який відбувається на підставі вільної взаємовигідної угоди в умовах конкуренції. Наслідком ринкових відносин є задоволення платоспроможного попиту споживачів (покупців) та відшкодування витрат і отримання прибутку продавцями (товаровиробниками і посередниками).

 

Конституючими параметрами ринку виступають попит, пропозиція, ціна, кон`юнктура, рівновага.

 

Кон`юнктура (лат. conjunctura, від conjungo – з`єдную) – це економічна ситуація на ринку, яка характеризується співвідношенням між попитом та пропозицією, рухом цін та товарних запасів в кожний даний момент часу. Оптимальним станом кон`юнктури є рівновага, тобто такий стан кон`юнктури, при якому досягнута рівність між попитом і пропозицією по обсягу і структурі товарів, в межах яких виробник і споживач мають намір продовжувати поставки і закупівлі і тільки при такій рівноважній ціні.

2.Види, типи і моделі ринку.

 

 

Сучасний ринок являє складну інтегровану систему для аналізу і характеристики, структури якої використовують різноманітні класифікаційні ознаки та критерії. Класифікація ринків необхідна також для більш глибокого розуміння закономірностей та особливостей організації ринкових процесів, функцій їхньої інфраструктури.

 

Тому, виходячи з мети дослідження вибирають ті чи інші класифікаційні ознаки і розробляють відповідну класифікацію. Теорія маркетингу виділяє ринок ресурсів (ринки сировини, валютні ринки та ринки праці); ринок товарів та послуг; ринок виробників; ринок споживачів; ринок посередників.

 

Інша класифікація використовується в політичній економії. Незважаючи на певні відмінності та розбіжності в існуючих класифікаціях, їх поєднує спільність найбільш істотних класифікаційних ознак: економічне призначення об`єктів ринку, географічне положення, суб`єкти ринку, характер співвідношення попиту і пропозиції, рівень розвитку конкуренції та інші.

 

1. Економічне призначення об`єктів ринку

 

Ринок товарів і послуг

 

Ринок праці (робочої сили)

 

Ринок капіталів

 

2. Функціональне призначення об`єктів ринку

 

Ринок товарів виробничо-технічного призначення

 

Ринок споживчих товарів

 

Ринок нерухомості

 

Ринок цінних паперів

 

3. Галузева приналежність об`єктів ринку

 

Автомобільний ринок

 

Комп`ютерний ринок

 

Аграрний ринок і т.п.

 

4. Фізико-хімічні та конструктивні особливості об`єктів ринку

 

Ринок металів

 

Ринок зерна

 

Ринок тканин, тощо

 

5. Обсяги та методи продажу об`єктів ринку

 

Оптовий ринок

 

Роздрібний ринок

 

Біржовий ринок

 

Аукціон, тощо

 

6. Суб`єкти ринку

 

Ринок державних структур

 

Ринок промислових підприємств

 

Ринок посередників

 

Ринок кінцевих споживачів

 

7. Географічні межі ринку

 

Місцевий (локальний) ринок

 

Регіональний ринок

 

Національний ринок

 

Світовий ринок

 

8. Рівень впливу держави

 

Вільний

 

Замкнутий (монополістичний)

 

Регульований

 

9. Відповідність законодавству

 

Легальний

 

Тіньовий

 

10. Характер співвідношення попиту та пропозиції

 

Ринок продавця

 

Ринок покупця

 

11. Рівень розвитку конкуренції

 

Ринок досконалої конкуренції

 

Ринок недосконалої конкуренції

 

Більшість з названих ознак характеризує особливості об`єкту ринкових відносин. Найбільш детально диференційовано ринок товарів та послуг (в подальшому – товарний ринок). Це обумовлено як значними обсягами цього ринку, так і його впливом на стан інших ринків. Адже саме на цьому ринку здійснюється обіг речовинних чинників виробництва, задовольняється попит людини в предметах споживання. Саме тут відбувається інтеграція ринків сировини, робочої сили та капіталу, закладаються підвалини розвитку продуктивних сил. Визначаючи потреби в товарах та послугах, цей ринок впливає на розподіл інвестиційних ресурсів, виявляє найбільш привабливі галузі для залучення капіталів. Сприяє створенню нового або вдосконаленню існуючого виробництва. Разом з тим, його розвиток знаходиться під впливом інших ринків, перш за все ринку капіталів, робочої сили, тощо. Цей взаємозв`язок формує певну структуру інтегрованої ринкової системи, порушення якої веде до зміни ситуації в загальній економічній системі.

 

Обов`язковими атрибутами ринку є конкуренція, монополія, олігополія.

 

Під конкуренцією розуміють змагальність між товаровиробниками за вигідніші умови виробництва й збуту товарів. Це та сила, що змушує виробництво і ринок рухатись до рівноваги. Взаємодія попиту, пропозиції та ціни в умовах конкуренції визначає появу і дію механізму ринкового саморегулювання.

 

Рівень конкуренції залежить від кількості суб`єктів ринку: товаровиробників, продавців, покупців (споживачів).

 

Монополія означає стан ринку, на якому виступає один постачальник певних товарів і послуг.

 

Олігополія характеризується груповою монополією, коли панівне становище на ринку або в окремій галузі виробництва займає невелика кількість великих фірм (підприємств), що ведуть між собою переважно нецінову конкуренцію.

 

Ринок виконує важливі економічні функції, до яких відносяться:

 

узгоджувальна узгоджує асортиментну структуру виробництва та споживання економічних ресурсів; балансує попит та пропозицію за обсягом та товарною структурою;

 

регулювальна – регулює пропорції між виробництвом та споживанням через встановлення цінових еквівалентів для обміну товарів;

 

оцінювальна виявляє цінність товару за допомогою визначення не тільки кількості витраченої праці, але й її віддачі, порівнює витрати і результати;

 

стимулювальна – мотивація виробників до підвищення ефективності виробництва, створення товарів з найменшими витратами та отримання прибутку, реалізації у виробництві науково-технічних досягнень;

 

ощадна – забезпечує економічність споживання, скорочення витрат обігу як у сфері виробництва, так і в сфері споживання.

 

Завдяки виконанню цих функцій ринок формує структуру та обсяг пропозиції та попиту, врівноважує їх, забезпечує збалансованість економіки, “викидає” неконкурентоспроможні підприємства, морально застарілі вироби та виробництва.

3.Ринкова концепція конкуренції.

 

4.Необхідність маркетингу в період економічної нестабільності.

 

 

Формування ринкових відносин в Україні створює все більший попит на фахівців з напряму маркетингової діяльності. Пояснюється це тим, що маркетинг органічно невіддільний від бізнесу і незамінний в умовах конкуренції. Кожен підприємець у своїй комерційній діяльності завжди орієнтується на стратегію маркетингу, яка забезпечує йому ефективну реалізацію продукції на ринку.: Формування ринкових відносин в Україні створює все більший попит на фахівців з напряму маркетингової діяльності. Пояснюється це тим, що маркетинг органічно невіддільний від бізнесу і незамінний в умовах конкуренції. Кожен підприємець у своїй комерційній діяльності завжди орієнтується на стратегію маркетингу, яка забезпечує йому ефективну реалізацію продукції на ринку. Відмінні риси спеціалістів-маркетологів: діловитість, ініціативність, здатність до аналізу ринкової ситуації,самостійне прийняття рішень, зайняття активної позиції

 

В умовах глобальних змін у світі продовжує розвиватися і маркетинг. Кожне десятиріччя спеціалістам цієї галузі необхідно переглядати цілі і методи маркетингу, розробляти нові стратегії з огляду на стрімкі зміни у світі. У ХХІ ст. проблеми в галузі маркетингу можуть стати ще складнішими. Менеджерам, спеціалістам з маркетингу необхідно враховувати майбутні зміни ціннісної орієнтації споживача; погіршення стану навколишнього середовища; застій в економіці; зростання конкуренції в глобальних масштабах, а також низку інших економічних, політичних і соціальних проблем. Національні ринки європейських країн швидко зникнуть, об’єднуючись в єдиний ринок, де відбуватиметься подальше ускладнення конкуренції серед продавців. Однак ці проблеми відкривають для маркетингу нові можливості.

 

У новому столітті від компаній вимагається ще більша орієнтація на споживача і ринок за всіма напрямками діяльності. Недостатньо лише вдосконалювати товари і технології, потрібно домагатися, щоб ринок не відмовився від них. Підприємства стикаються з великою кількістю складних проблем і невизначеністю, що зростає. Вони змушені конкурувати не тільки з підприємствами у своїй країні, а й з іноземними фірмами, від яких частіше надходять більш привабливі пропозиції, ніж від вітчизняних. Нині кожна країна зацікавлена в тому, щоб її компанії виходили на міжнародний ринок. Кожна фірма повинна використовувати маркетингові технології для визначення своїх можливостей, щоб вибрати саме ті, які дадуть змогу створювати товари з найвищою споживчою цінністю.

 

Основне завдання підприємства — задоволення потреб споживачів. Якщо в умовах економіки, заснованої на конкуренції, компанії не вдається задовольнити бажання споживачів, вона приречена на банкрутство. Отже, маркетинг є основним завданням менеджменту фірми. Це завжди повинен пам’ятати спеціаліст з маркетингу.

 

Висновки

 

Ринок виступає як форма господарських зв`язків між товаровиробниками та споживачами через купівлю-продаж товарів. Здійснення цих актів пов`язано з певними організаційно-правовими та економічними відносинами.

 

Як економічна категорія ринок являє сукупність відносин, що виникають у сфері обігу в зв`язку з купівлею-продажем товарів.