Практичне завдання «Стиль Ренесанс в українській архітектурі».

Розгляньте зображення Підгорецького замку, побудованого в стилі Ренесанс. Які риси, притаманні архітектурі того часу, ви можете виділити? Обгрунтуйте свою думку.

А.дель Аква. Підгорецький замок.

Підгоре́цький за́мок (або Палац у Підгірцях) — пам'ятка архітектури епохи пізнього Ренесансу і бароко. Розташований у селі Підгірці Бродівського району Львівської області.

Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Підгорецький замок є одним із найкращих вЄвропі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.

Підгорецький замок розташований на краю рівнинного плато, що на одному з відрогів Вороняків (частинаПодільської височини), на висоті 399 м над рівнем моря, неподалік від долини верхів'їв річки Стир. Південна частина плато у цьому місці рівнинна, саме в її бік спрямовані укріплення замку і в'їзна брама, а в бікБродівської рівнини — палац, з вікон якого відкривається чудовий краєвид. Під час хорошої погоди місцевість на північ проглядається на десятки кілометрів.

Замок має форму квадрата, сторона якого дорівнює приблизно 100 метрів. На його рогах розташовані п'ятикутні бастіони.

Замок збудований з цегли і каменю. Між внутрішньою і зовнішньою стінами замку влаштовано каземати. Вимощена гладкими кам'яними плитами покрівля казематів утворює тераси, огороджені балюстрадами. Ці тераси, очевидно, використовувались для прогулянок, а в разі військової потреби — для розміщення гармат. Вістря бастіонів увінчують витесані з каменя-пісковику витончені сторожові вежі-кавальєри. Зі сходу, півдня і заходу замок оперізує смуга оборонних укріплень, важливими елементами якої є глибокий, облицьований каменем рів і земляні вали.

На місці теперішнього замку існували давніші укріплення, які згадуються під 1530 роком. На замовлення коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського, який придбав його 1633 року в родини Підгорецьких, відомий архітектор фортифікацій Гійом Левассер де Боплан створив проект укріплень, а Андреа дель Аква — двоповерхового палацу з 3-поверховими павільйонами по боках і вежею, в стилі бароко та пізнього ренесансу.

Будівництво велося протягом 1635–1640 років. Службові приміщення утворювали квадратний двір з терасою, пристосованою до оборони. З трьох боків палац був оточений глибоким ровом, з північного боку, зверненого до долини, він мав гарну терасу з балюстрадою і скульптурами. До замку в'їжджали через велику браму — портал з двома колонами. Мармурова таблиця на брамі зустрічала гостей латиномовним написом: «Вінець ратних трудів — перемога, перемога — тріумф, тріумф — відпочинок».

Вже у 1646 році замок зустрічав феєрверком короля Владислава IV. Під час бойових дій часів Хмельниччини замок зазнав серйозних ушкоджень. Станіслав Освєнцим 1651 року писав:

1656 — почалася відбудова замку. Онук коронного гетьмана подарував його Яну ІІІ Собєському разом із селами Підгірці і Загірці за умови, що той буде наглядати за Бродівською фортецею до повноліття королевича Якуба Людвіка. Реставрація замку тривала до 1680 року, та вже у 1688 році він постраждав від нападу татар.

Фасади Підгорецького замку мають очевидний «французький слід». Тричастинна композиція ризалітів простежується, як у замках Франції та у палацах, побудованих за їхніми взірцями (наприклад, львівський палац «Під Лебедем»).

Інтер'єри Підгорецького замку вражали сучасників своєю красою і пишнотою. Тематичні зали мали назви Китайська, Золота, Лицарська, Зелена, Дзеркальна та Мозаїчна. Інтер'єр Китайської зали Підгорецького замку, ймовірно, слід визнати найкращим інтер'єром у стилі шинуазрі на теренах тодішньої України. Окремо зберігалися речі, що належали королю Яну ІІІ Собєському. Кімнати прикрашали портрети власників замку, копії з Рафаеля, Рубенса, Тіціана,Караваджо. Картини польського художника Чеховича, полотна Якоба де Баана на історичні теми — «Облога Смоленська» і «Прийом шведських і бранденбурзьких послів Володиславом IV». Їдальню прикрашали портрет гетьмана Конецпольського на стелі та 72 портрети видатних політичних та духовних діячів, чорний мармуровий стіл, на якому хрестили короля Яна ІІІ.

1720 — замок разом із численними селами у Костянтина, сина Яна ІІІ Собєського, купив Станіслав Жевуський. 1728 року його син Вацлав Жевуський почав масштабну реконструкцію Підгорецького замку. Між павільйонами і вежею збудували додаткові приміщення, і палац став 3-поверховим. Підйомний міст з іншим павільйоном розібрали. Для численних гостей маєтку збудували так званий «Гетьманський заїзд» із сонячним годинником. Вацлав Жевуський зібрав велику колекцію цінних картин та старовинної зброї, перевіз до Підгірців найцінніші речі з Олеського замку. Були створені друкарня та театр.

1779 — Вацлав Жевуський помер, проживши останні роки ченцем-капуцином. Відбулися 3 аукціони для розпродажу майна і на останньому (1787 р.) Підгірці разом із селами Хватів, Гутище та Загірці викупив син Вацлава Северин Жевуський, відомий своїми алхімічними дослідами та пошуками скарбів.

У цей час замок поступово занепадає. Фактичним власником став управитель Ремішевський, який поступово розпродав цінності. Так триває і за спадкоємця Северина Жевуського, Вацлава, який провів більшу частину життя в подорожах і загинув 1831 року.

1833 — до замку переїхав Леон Жевуський. Він відновив зірваний дах, двері, шибки і довів замок до ладу. Бездітний Леон передав замок князю Євстахію Сангушку за умови, що той відреставрує його. Відтак у 1867–1903 роках тривали ґрунтовні реставраційні роботи

Станом на сьогодні замок зачинено на реставраційно-відновлювальні роботи. Для огляду доступні лише навколишні території та фасад.