Предмет, історія розвитку, завдання психіатрії.

Інститут права та психології

Кафедра теоретичної та практичної психології

 

 

 

ПСИХІАТРІЯ

 

Конспект лекції № 1

Вступ до загальної психіатрії

 

Склала:

старший викладач Легендзевич Г.Я.

 

Обговорено та схвалено на засіданні кафедри теоретичної та практичної психології (Протокол № 1 від 31.08.2016 р.)

 

Львів − 2016

Тема № 1. «Вступ до загальної психіатрії»

ПЛАН:

Вступ

1. Предмет, історія розвитку, завдання психіатрії, зв'язок з іншими дисциплінами.

2. Основні напрями та розділи психіатрії.

3. Поняття про здоров’я та психічне здоров'я. Основні критерії загального та психічного здоров'я (за ВООЗ).

Висновки

Мета:

Навчальна:

· сформувати у студентів теоретичні знання про основні методи дослідження в психіатрії;

· сформувати у студентів та теоретичні знання про особливості психічних розладів;

· засвоїти основні терміни та зону їх застосування;

Розвиваюча:

· поглибити широту знань про методи і способи діагностики психічних розладів;

· сформувати знання про психологічні особливості взаємовідносин пацієнта і медичного працівника; конкретні психопрофілактичні, психокорекційні і психотерапевтичні способи допомоги пацієнтам;

Виховна:

· сприяти осмисленню визначених проблем психіатрії, з розкриттям різних поглядів учених на їх витоки та шляхи розв’язання;

· впливати на культурний розвиток та моральні принципи студентів посередництвом звернення їхньої уваги на форми та засоби забезпечення оптимальних умов розвитку особистості, яка має зміни психічної діяльності внаслідок психічних або соматичних захворювань.

Ключові слова: психіатрія, психопатологія, загальна психіатрія, спеціальна психіатрія, здоров’я, психічне здоров’я, психічний розлад.

 

ВСТУП

У сучасній психологічній науці іноді спостерігається змішання понять і некоректне використання термінів психопатології. У зв'язку з цим закономірним є запитання про розмежування понять «психопатологія» і «патопсихологія». Визнання того, що психопатологія або психіатрія є медичною, а не психологічною дисципліною, визначає предмет психопатології і відмежовує його від предмета патопсихології.

Компетенція психіатра – це встановлення клінічного діагнозу захворювання, призначення відповідного лікування.

Предмет, історія розвитку, завдання психіатрії.

ПСИХІАТРІЯ (від грецьк. psyhe – душа + iatreia – лікування) – це медична дисципліна, що вивчає причини і сутність психічних хвороб, їх прояви, перебіг, методи діагностики, лікування і попередження, систему організації допомоги хворим.

Як самостійна медична дисципліна психіатрія почала складатися лише наприкінці ХVІІІ століття.

Термін «психіатрія» був запропонований німецьким лікарем-анатомом Йоганом Крістіаном Рейлем (Рейль) у 1803 році, що означало буквально «лікування душевних хвороб»

В Біблії є згадки про марення, меланхолійні та галюцинаторні психози. Їх виникнення пов'язується із дією бісів, а засобом лікування були заклинання, молитви. Серед єгипетських папірусів вчені віднайшли декілька рецептів лікування нервових порушень. На розвиток психіатричних уявлень вплинули погляди давньогрецьких (Алкмеон Кротонський, Гіппократ) та давньоримських (Цельс, Аретей Каппадокійський, Гален) лікарів.

У середньовічній Європі панувало уявлення про психічнохворих як про одержимих злим духом, біснуватих. Свята інквізиція понад 200 років спалювала їх на вогнищах.

Урбанізація населення У ХVІ – ХVІІ ст. поставила перед суспільством проблему ізоляції психічнохворих. У великих містах для них почали створювати притулки. Хворих перестали страчувати, однак ставлення до них залишалось жорстоким.

У 1792р. професор медичної школи у Парижі Філіп Пінель з дозволу Конвенту зняв ланцюги з хворих психіатричної лікарні у Сальпетрієрі.

У Російській імперії після 1864р. на земські управи було покладено будівництво психіатричних лікарень (Харків, Одеса, Казань, Новгород, Твер, Москва, Петербург). На чолі психіатричних лікарень стали лікарі, що мали підготовку з психіатрії.

Незалежна Україна має науково-дослідні інститути, що займаються психіатричними проблемами у Києві, Одесі і Харкові.

Сучасна психіатрія вивчає етіологію, патогенез, клініку, діагностику, терапію, профілактику, реабілітацію і експертизу психічних порушень. Тісно пов’язана з такими дисциплінами як клінічна психологія, патопсихологія.

Основний метод психіатрії – клінічне дослідження. Крім того, сучасна психіатрія використовує: нейрофізіологічні, біохімічні, імунологічні, генетичні, психологічні, епідеміологічні та інші методи.

Практичні задачі психіатрії:

- Діагностика психічних розладів.

- Вивчення клініки, етіопатогенезу, протікання психічних хвороб.

- Вивчення епідеміології психічних розладів.

- Вивчення впливу ліків на патоморфоз психічних захворювань.

- Розробка методів лікування психічної патології.

- Розробка способів реабілітації психічнохворих.

- Розробка методів профілактики психічнох патології.

- Питання організації психіатричної допомоги населенню.