Розвиток психічних функцій дитини в дошкільному віці.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

І СПОРТУ УКРАЇНИ

Факультет здоров’я, фізичного виховання та туризму

Кафедра психології і педагогіки

 

 

ПЛАН-ПРОСПЕКТ ЛЕКЦІЇ № 3

тема: Вікові та індивідуальні закономірності дитячого розвитку

 

для студентів ІІ курсу

напряму підготовки 6.010201 «Фізичне виховання»

 

 

Затверджено на засіданні кафедри

пр. № від “ ” 201 р.

в. о. зав. кафедри ___________ Петровська Т. В.

 

План лекції:

1. Дошкільне дитинство і розвиток дошкільної світу.

2. Розвиток психічних функцій дитини в дошкільному віці.

3. Розвиток емоцій, мотивів, самосвідомості.

 

Рекомендована література:

· Рыбалко Е.Ф. Возрастная и дифференциальная психология: Учеб. пособие. – Л.: Изд-во Линингр. ун-та, 1990. – 236 с.

· Немов Р.С. Психология. – М.: просвещение, 1990. – 301 с.

· Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека: Учеб. пособие дл студентов вузов. – М.: ТУ Сфера, 2002. – 464 с.

· Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Питер, 2002. – 992 с.

· Обухова Л.Ф. Возрастная психология: Учебник. – М.: Пед. общество России, 2004. – 442 с.

Короткий зміст лекції:

1. Дошкільне дитинство і розвиток дошкільної світу.

В період дошкільного дитинства дитина відкриває для себе світ людських взаємовідносин, різних видів діяльності і суспільних функцій людей. Складається нова соціальна ситуація розвитку «дитина – суспільний дорослий». Дошкільник відчуває сильне бажання включитися в доросле життя, але не має можливостей (брак сили, знань, умінь, досвіду). З цього протиріччя виникає рольова гра, яка моделює життя дорослих людей.

Рольова гра – діяльність, у якій діти беруть на себе ролі дорослих людей і узагальнено, у спеціально створених ігрових умовах відтворюють їхні дії і стосунки між ними. Питання виникнення гри тісно пов’язане з рівнем розвитку суспільства та характером виховання підростаючого покоління у ньому.

Основною одиницею рольової гри є роль і органічно пов’язані з нею дії. У ролях втілюється сюжет (сфера діяльності, яку відображають діти) і зміст (те, що відтворюється малюком як характерний момент діяльності дорослих і стосунків між ними).

У процесі ігрової діяльності зароджуються та виокремлюються нові види діяльності дошкільняти. Типовою для цього віку є художня діяльність, яка диференціюється на малювання, ліплення, конструювання, виготовлення аплікації, танці, слухання казок, читання віршів та ін.

У дошкільному віці починають готувати дитину до майбутнього трудового життя. Передусім зосереджуються на формуванні у неї таких передумов майбутньої трудової діяльності як уміння діяти відповідно до обставин та вимог інших людей, проектувати свої дії; здатність до самоконтролю та самооцінки; довільні рухи руки; рухові навички.

У дошкільному віці диференціюються перцептивні і емоційні процеси. Сприйняття стає цілеспрямованим, усвідомленим, аналітичним. У ньому виділяються довільні дії: спостереження, розглядання, пошук. Значну роль у розвитку сприйняття відіграє мовлення. Розказуючи про певні властивості, відмінності, дитина тим самим виділяє їх для себе, розуміє відношення між ними. Спеціально організоване спостереження сприяє кращому розумінню явищ. Так, дитина, яка розглядає картину разом з дорослим, краще розуміє зміст картини, її композицію, окремі деталі.

Протягом дошкільного дитинства формуються 3 основні види дій сприйняття:

- перцептивні дії ідентифікації;

- перцептивні дії відношення до еталона;

- перцептивні дії моделювання.

Головний напрям розвитку мислення– перехід від наочно-дієвого мислення до наочно-образного і в кінці періоду до словесно-логічного. Однак, основним видом мислення залишається наочно-образне (оперування з образами без виконання практичних дій з предметами).

Особливістю мислення дошкільнят є пізнавальна центрація – недостатня диференціація між «Я» та навколишнім світом, сприйняття своєї точки зору як єдино правильної і абсолютної. Одна з основних ліній розвитку мислення – подолання егоцентризму і досягнення децентрації мислення.

Це найбільш сприятливий вік для розвиткупам’яті. Л.С. Виготський вважав пам’ять домінуючою вищої психічною функцією, яка проходить тривалий шлях становлення. Ні до цього, ні після дитина не запам’ятовує так швидко найрізноманітніший матеріал.

Розвиток уяви – найголовніше новоутворення дошкільного віку. Цей психічний процес спирається на попередній досвід дитини і повноцінно розгортається і формується в процесі сюжетно-рольової гри. Шляхом інтеріоризації – переходу у грі до уявної дії з предметом, якого насправді немає, а також до ігрового перетворення предмета, надання йому нового змісту, нових властивостей та уявних дій з ним.

У кінці дошкільного дитинства поведінка втрачає безпосередність, виникає манірність, кривляння, що свідчить про кризу 7 років. Психологічний зміст кризи полягає в усвідомленні правил соціальної поведінки та необхідності діяти самостійно. Головне новоутворення – потреба в соціальному функціонуванні, в занятті соціально значимої позиції. Тому, коли не виходить, дитина посміхається, кривляється, завіряючи оточуючих в успішності своєї діяльності і намагаючись отримати похвалу – «гірку цукерку».

Психолого-педагогічна діагностика готовості дитини до школи має на меті – з’ясувати, наскільки дитина готова до тих вимог, які ставить перед нею навчальний процес, наскільки вона готова бути успішною в навчанні.

Початок дошкільного віку знаменується появою складності життєвого світу, зумовленої супідрядність мотивів. Супідрядність мотивів і пов'язана з ним складність стають можливими завдяки новому рівню розвитку пам'яті і появі часової перспективи. Життєвий світ виходить за рамки ситуативності, за рамки спонукань, пов'язаних з безпосередньо сприймаючими ситуаціями. Спочатку з'являється можливість пригнічувати свої безпосередні спонукання завдяки більш сильним, що стоять «над ситуацією» мотивами (вперше це проявляється під час кризи 3 років); потім, з подальшим розвитком довгострокової пам'яті і часової перспективи (психологічного минулого і психологічного майбутнього), поступово складається система відносно стійкості мотивів і мотиваційних переваг. До кінця дошкільного віку, з появою усвідомлення переживань, починають формуватися постійні (Надситуативно) мотиви. Закладається фундамент майбутньої структури життєвого простору і спрямованості особистості дорослої людини.

Розвиток психічних функцій дитини в дошкільному віці.

Мова. У дошкільному дитинстві в основному завершується довгий і складний процес оволодіння мовою. До 7 років мова стає засобом спілкування і мислення дитини, а також предметом свідомого вивчення, оскільки при підготовці до школи починається навчання читання та письма.

У молодших дошкільників пам'ять мимовільна. Дитина не ставить перед собою мети щось запам'ятати або згадати, і не володіє спеціальними способами запам'ятовування.

У середньому дошкільному віці (між 4 і 5 роками) починає формуватися довільна пам'ять. Свідоме, цілеспрямоване запам'ятовування і пригадування є тільки епізодично. Зазвичай вони включені в інші види діяльності, оскільки потрібні і в грі, і при виконанні доручень дорослих, і під час занять підготовки дітей до шкільного навчання. Найбільш важкий для запам'ятовування матеріал дитина може відтворити, граючи.

Сприйняття в дошкільному віці завдяки появи опори на минулий досвід стає багатоплановим. Крім чисто перцептивної складової (цілісного образу, що визначається сумою сенсорних впливів) вона включає найрізноманітніші зв'язку сприйманого об'єкта з навколишніми предметами і явищами, з котрими дитина знайома за своїм попередньому досвіду. Поступово починає розвиватися апперцепція - вплив на сприйняття власного досвіду.