Проблема історичного часу та спрямованості історичного процесу.

Структура історичного часу. Лінійні та циклічні часові моделі історичного процесу та періодизації. Циклічні моделі та їх відображення в сучасних концепціях цивілізацій.

Гегелівська та негегельянська концепція спрямованості та кінця історії. Ідея поступу в філософії історії та його критеріїв. Проблема суспільної еволюції та її складові. Проблема початку історії та її кінця в сучасній християнській історіософії. Зміст поняття «Кінець історії». «Кінець історії» або «реванш історії» – альтернативні сценарії розвитку суспільно-історичної думки.

Теорія прогресу та її іудео-християнські корені. Марксистська концепція прогресу. Соціальні, культурні та екологічні протиріччя прогресу як проблема сучасної філософії історії.

Криза прогресистської ідеології. Концепція постіндустріального суспільства. Проблема кінця історії в новітній філософії історії. Концепція «постісторії». «Генеалогія історії».

Зміст проблеми смислу історії.

Специфіка історіософічного бачення. Мета і смисл історії. Питання про смисл всесвітньої історії у контексті різних культурних традицій: античній, християнській, просвітницькій, постмодерністській. Генезис історіософічного знання та його джерела: античні, вітхозавітні, новозавітні, новоєвропейські.

Сенс історії як філософсько-світоглядна проблема. Класика та сучасність: основні парадигми смислу історії. Плюралістичний характер сучасного вирішення проблем сенсу історії. Онтологічний, гносеологічний та методологічний аспекти проблеми сенсу історії. Єдність людства, мета та сенс історії у релігійному екзистенціалізмі. Неопротестантизм про «драму історії».

Сучасний неотомізм про кінцеву мету людського суспільства. Проблема співвідношення добра і зла в історії. Протиріччя між соціально-культурною доцільністю та ідеалом вільного розвитку особистості. Проблема історичної відповідальності та свободи вибору.

Проблема цінності історії. Цінності історії та цінності людини

 

Теорія (епістемологія) історичного пізнання

Проблеми історичного пізнання: Історична уява та вимисел в історичному пізнанні. Історичне свідчення: особливості, аналіз, інтерпретація. Історична подія та історичний факт. Пояснення і розуміння історії: концепції, методи і моделі. Об’єкт, предмет і суб’єкт історичного пізнання. Проблема розуміння історії: функції та методи. Передбачення в історії. Об’єктивність і оцінка: картина історичної реальності: цінності, факти та сюжет. Уявлення та вимисел в історичному пізнанні. Основні методи історичного пізнання. Історичний детермінізм та свобода волі. Модель історичного пізнання: природа та роль нарративу. «Епістемологічні бої» ХХ ст.: про пізнаваності / непізнаваності історії.

 

Література

Основна

1. Бойченко І.В. Філософія історії / І.В. Бойченко. – Х.: Прапор, 2006. – 656 с.
2. Ильин В. В. Философия истории / В.В. Ильин – М.: Изд-во МГУ, 2003. – 380 с.

Рузавин Г.И. Основы философии истории: Учебник для вузов / Г.И. Рузавин. – М.: Юнити-дана, 2001. – 303 с.

1. Философия истории: Антология / Сост., ред. и вступ. ст. Ю.А. Кимелева. – М.: Аспект-Пресс. – 1995. – 351 с.
2. Ящук Т.І. Філософія історії: Курс лекцій. Навчальний посібник / Т.І. Ящук. – К.: Либідь, 2004. – 536 с.
3. Козеллек Р. Часові пласти. Дослідження з теорії історії / Р. Козеллек; [пер. з нім.]. – К.: Дух і літера, 2006. – 436 с.

Додаткова

1. Августин. О граде Божьем: В 4-х т. – М., 1994.

2. Адорно Т., Хоркхеймер М. Диалектика Просвещения. – М.-СПб., 1997.

3. Азарин Н.М. Монтескье. – М., 1988.

4. Антипин Г.А. Историческое прошлое и пути его познания. – Новосибирск, 1987.

5. Арон Р. Избранное: Введение в философию историю. – М.-СПб., 2000.

6. Арон Р. Этапы развития социологической мысли. М., 1993.

7. Барг М.А. Категории и методы исторической науки. – М., 1984.

8. Барг М.А. Эпохи и идеи: Становление историзма. – М., Мысль, 1987.

9. Бердяев Н.А. Смысл истории. М., 1991.

10. Блок М. Апология истории или ремесло историка. - М., 1986.

11. Бродель Ф. История и общественные науки. Историческая деятельность // Философия и методология истории. – М., 1977.

12. Бэкон Ф. Сочинения: В 2-х томах. – М., 1978-1979.

13. Вебер М. Избранные произведения. – М., 1990.

14. Вебер М. Избранные произведения. Образ общества. – М., 1994.

15. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. – К., 1994.

16. Вико Дж. Основания новой науки об общей природе наций. – М., 1994.

17. Гегель Г.В.Ф. Философия истории. – СПб., 1993.

18. Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества. – М., 1977.

19. Гулыга А.В. Гердер. – М., 1975.

20. Гулыга А.В. Искусство истории. – М., 1980.

21. Данилевский Н.Я. Россия и Европа. М., 1991.

22. Дворцов А.Т. Ж.-Ж. Руссо. – М., 1980.

23. Державин К.П. Вольтер.- М., 1946.

24. Жильсон Э. Разум и откровение в средние века // Богословие в культуре средневековья. – К., 1990.

25. Заиченко Г.А. Дж. Локк. – М., 1973.

26. Зашкільняк Л. Методологія історії. – Львів, 1999.

27. Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане // Кант И. Сочинения: В 6 т. – М., 1966. – Т.6.

28. Коллингвуд Р.Дж. Идея истории. Автобиография. – М., 1980. Колінгвуд Р.Дж. Ідея історіі. – К., 1996.

29. Комар Ю.И. Рец. на кн. Гюлальп Х “Глобализация постмодернизма: исламская и западная социальные теории. – Лондон, 1997. // Арабо-мусульманский мир на пороге ХХ1 века. Реф. Сборник. – М., 1999.

30. Кондорсе Ж.-А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума. – М., 1930.

31. Кроче Бенедетто. Теория и история историографии. – М., 1998.

32. Кун Т. Структура научных революций. – М., 2001.

33. Лооне Э. Современная философия истории. – Таллин, 1990.

34. Лосев А.Ф. Античная философия истории. – М., 1977.

35. Лосев А.Ф. Античная философия истории. – М., 1977.

36. Маркс К. Введение // Из экономических рукописей 1857-1858 гг. // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. 2-е изд. – Т. 12.

37. Мельник Л.Г. Розвиток наукового пізнання історії. - Київ, 1983.

38. Могильницкий Б.Г. Введение в методологию истории. – М., 1989.

39. Московичи С. Век толп. – М., 1996.

40. Мотрошилова Н.В. Социально-исторические корни немецкой классической философии. – М., 1990.

41. Нарский И.С. Давид Юм. – М., 1973.

42. Нарский И.С. Кант. – М., 1976.

43. Ницше Ф. О пользе и вреде истории для жизни // Ницше Ф. Сочинения: В 2-х т. – М., 1990. – Т.1.

44. Одиссей. Человек в истории. – М., 1989-1991. – Вып.1-3.

45. Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас // Ортега-і-Гасет Х. Вибрані твори. – К., 1994.

46. Поппер К.Р. Злиденність історицизму // Філософська і соціологічна думка. – 1990. – № 9-10. або Поппер К.Р. Нищета историцизма. – М., 1993.

47. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. – К., 1994. – Т.1-2.

48. Ревель Ж. История и социальные науки во Франции. На примере эволюции школы «Анналов» // Новая и новейшая история. – 1998. – № 5-6.

49. Соколов В.В. Средневековая философия. – М., 1979.

50. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.

51. Тойнби А. Постижение истории. – М., 1991.

52. Тойнбі А. Дж. Дослідження історії: В 2-х т. – К., 1995.

53. Трельч Э. Историзм и его проблемы. – М., 1994.

54. Февр Л. Бои за историю. – М., 1991.

55. Философия эпохи ранних буржуазных революций. – М., 1983.

56. Фукуяма Ф. Конец истории // Вопросы философии. – 1990. – № 3.

57. Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность. – М., 1993.

58. Хайдеггер М. Бытие и время. – М., 1997.

59. Хёйзинга Й. Homo ludens. В тени завтрашнего дня. – М., 1992.

60. Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1992.

61. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.