Хімічне зношування – усі види корозії металів: хімічна, атмосферна, електрохімічна корозії.

Теплове зношування. Воно є наслідком дії теплоти, яка виникає внаслідок тертя поверхонь при великих швидкостях ковзання і високих питомих тисках. При цьому виникає поверхневе нагрівання металу, в результаті якого в ньому відбуваються структурні перетворення. Процес супроводжується розм’якшенням металу, значними пластичними деформаціями, контактним сполученням і т.д. Чим менше теплостійкий метал деталі, тим скоріше вона зношується.

Втомлюване зношування (руйнування металу). З’являється у поломці деталей під дією циклічних або знакозмінних навантажень. Воно реалізується при пружному характері контакту нерівностей полімерного тіла з стираючим агентом за рахунок місцевих напружень і деформацій. При цьому велике значення мають деформаційні процеси. Так, при пластичній деформації полімеру втомлюване зношування на декілька порядків вище, ніж при інших видах деформації.

Адгезійне зношування основане на фрикційному переносі: в локальних зонах контакту полімеру з контртілом при терті протікає інтенсивна молекулярна (адгезійна) взаємодія, сили якого перевищують міцність зв’язку між молекулами або надмолекулярними утвореннями в напружено-деформаційній зоні тертя. В результаті цього відбувається руйнування поверхні полімера і утворені продукти („третє тіло”) зникають з зони тертя. Зношування в цьому випадку залежить від будови і структури полімера. Наприклад, адгезій не зношування аморфних полімерів навіть при невеликих навантаженнях переходить термічний і, як правило, супроводжується втомлюваним зношуванням і абразивним.

Порядок визначення руйнуючого напруження при розтягу і відносного видовження при розриві полімерної плівки.

Ознайомлення з будовою приладу. Роботу починають з ознайомлення будови розривної машини ФП-100 (динамометра), а також правилами користування нею за інструкцією. За 15 хв. до випробування вмикають машину і перевіряють роботу двигуна, включаючи послідовно пускові кнопки „Робочий хід”, „Стоп”, „Зворотній хід”.

Рис. 5. Схема розривної машини.

Підготовка зразків. Вирізати з полотна полімерної плівки по п’ять зразків шириною 10 мм і довжиною 220 мм у двох взаємно перпендикулярних напрямках. Краї зразків повинні бути рівні, гладкі, без видимих дефектів.

3. Виконання експерименту. За допомогою металевої лінійки і товщиноміра заміряти ширину(а) і товщину (в) зразків в мм у трьох місцях: з двох країв і по середині. Розрахувати площу поперечного перерізу S₀ (в мм²) за формулою:

S₀ = а × в.

Розірвати на розривній машині спочатку зразки плівок вмрізаних в одному напрямку, а потім – у протилежному. Випробування проводити при швидкості руху затискачів розривної машини, передбаченої в нормативно-технічній документації на дану полімерну плівку (до 500 мм/хв.).

Зразки, які зруйнувалися за межами робочої довжини l0, до уваги не приймати. Перед початком роботи на розривній машині, визначити направлення волокон по вирізаних взірцях. Далі визначити розривне зусилля та розтяг полімерної плівки перед розривом. Заміри записати у таблицю 1.

Таблиця 6.

№ зразка	Перший напрямок	Другий напрямок
Розривне зусилля, Q1, гс	Розтяг Δl, мм	Розривне зусилля, Q2, гс	Розтяг Δl, мм

Розрахувати руйнуюче напруження при розтягу (σ_p) в мПа за формулами:

P₁ = g × Q₁,

P₂ = g × Q₂,

σ_{p 1.} = P₁ / S₀,

σ_{p 2}= P₂ / S₀,

де P₁, P₂ – розтягуюче навантаження відповідно у першому і другому напрямках, Н;

S₀ - площа поперечного перерізу (мм²),