Схема написання виховного заходу.

План-конспект виховного заходу

_______________________________________________________________

 

проведеного в групі

 

студента_______групи_______курсу_____

факультету педагогіки і психології

Глухівського національного педагогічного університету

імені Олександра Довженка

_____________________________________________

(прізвище, імя, по-батькові)

Виховний захід – це одна з найпоширеніших організаційних форм у позаурочній та позашкільній виховній роботі.

Він повинен природно витікати з конкретних життєвих ситуацій у класі, школі, у навколишньому середовищі. При плануванні варто зважати, по-перше, на умови життя і оточення, на національну культуру, традиції; по-друге, на вікові і індивідуальні особливості дітей, конкретного класу, та інші інтереси; по-третє, на завдання виховної роботи з певним класом та обговорення проблеми; по-четверте, на особливості шкільного колективу.

Підготовка і організація виховного заходу спрямовані на формування і розвиток ставлення учнів до оточуючих людей і речей, підвищення рівня вихованості дітей. При цьому слід пам`ятати, що в процесі кожної взаємодії зазвичай розв`язують цілий комплекс виховних завдань.

Виховний захід – є процес, перебіг якого передбачає кілька взаємопов`язаних стадій (етапів):

1. Планування (підготовча частина, організаційна частина, складання програми позакласного заходу).

2. Організація діяльності вихованців.

3. Самовираження особистості і безпосереднього виховного впливу.

4. Наслідок – аналіз досягнутих результатів.

 

1 сторінка – відмітка про консультації та затвердження конспекту класним керівником і керівником групи.

 

2 сторінка – тема, мета, завдання заходу, форма проведення, діяльнісна структура, обладнання, місце проведення.

 

Складання програми позакласного заходу

I. Планування.

Підготовча частина:

- визначити мету і завдання заходу;

- обрати види, форми та методи роботи з урахуванням віку учнів;

- вибір форми виховних занять від змісту та спрямування виховних завдань, віку учнів, рівня їх вихованості;

- продумати, як найоптимальніше залучити дітей до підготовки та проведення заходу;

- визначити можливість участі батьків, фахівців з тематики заходу, психологів, представників громадських організацій.

 

Організаційна частина

- добір тематичного матеріалу (змістовність, переконливість з огляду на застосування вербальних методів, методів привчання, спонукання, а також вправлення, змагання, заохочення)

- застосування цікавих, творчих, індивідуальних завдань;

- побудова логічної послідовності і завершеності теми на підставі обраної мети заходу;

- визначення тривалості заходу згідно з огляду на вік вихованців та місце проведення;

- добір матеріалу для оформлення композицій з метою досягнення емоційності сприймання (за потреби).

Розробка

1. План підготовки (детальний). Письмовий виклад.

2. Написання сценарію. Письмовий виклад перебігу заходу.

3. Складання схеми аналізу запланованого заходу.

Схема написання конспекту виховного заходу

 

Тема: стислий, короткий вислів, іноді віршований, що розкриває суть виховного заходу. (“Святе слово мати”).

 

Мета: ідеальне уявлення результату, який має бути досягнутий в діяльності.

(Глобальна – держзамовлення: модель особистості; стратегічна – мета кожного річного циклу виховання; практична – мета кожного циклу виховання; процедурна – мета виховання операцій та ідей на кожному етапі циклу виховання).

Приклад: мета: формування моральної свідомості, що пов`язане у вихованні з розумінням доброго і поганого, виховувати у дітей повагу та любов до рідного краю, людяність, самоповагу. Загальна мета на тому чи іншому рівні таксономії (ієрархії) є синтетичною категорією, що охоплює всі аспекти педагогічної взаємодії. Вона конкретизується завданнями, які повинні бути реальними (посильними).

 

Завдання

1. стратегічні

2. тактичні:

а) емоційного стимулювання (ще древні філософи говорили, що без людських емоцій не може бути шукання істини);

б) напрравленої мотивації (формування відповідних мотивів);

в) потребові (викликати відповідні потреби);

г) пізнавальні (когнітивні);

д) адаптивні (формування дієво-практичних навиків)