Характеристика основного нормативного інформаційного забезпечення аналізу господарської діяльності

Тема 2. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

АНАЛІЗУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ЛЕКЦІЯ 2.

Слайд 1.*

1.Класифікація та взаємозв'язок видів аналізу господарської діяльності.

2. Характеристика основних видів аналізу.

4. Організація аналітичної роботи на підприємстві.

8. Класифікація інформаційного забезпечення аналізу господарської діяльності.

9. Характеристика основних джерел інформаційного забезпечення аналізу господарської діяльності.

 

1. КЛАСИФІКАЦІЯ TA ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ВИДІВ АНАЛІЗУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Слайд 2.* Класифікація аналізу має важливе значення для правильного розу­міння його змісту і задач, для цього потрібно виокремити види аналізу господарської діяльності (рис. 1). Слово «вид» (лат. species) має бага­то значень, як таксономічна характеристика (лат. taxon, від taxare — «оцінювати») — це група в класифікації, що складається з дискретних об'єктів, які об'єднуються на підставі загальних властивостей і ознак.

За галузевою ознакою аналіз може бути галузевим, методика якого враховує специфіку окремих галузей економіки (промисловості, сільсь­кого господарства, будівництва, транспорту, торгівлі тощо), і міжгалу­зевим, що є теоретичною і методологічною основою аналізу господар­ської діяльності у всіх галузях національної економіки або теорією аналізу господарської діяльності.

За ознакою часу аналіз господарської діяльності поділяється на по­передній (перспективний) і наступний (ретроспективний, історичний).

За просторовою ознакою можна виділити аналіз внутрішньогоспо­дарський і міжгосподарський. Внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність тільки досліджуваного підприємства і його структурних під­розділів. При міжгосподарському аналізі порівнюються результати дія­льності двох або кількох підприємств.

За об'єктами управління аналіз господарської діяльності поділяєть­ся на: техніко-економічний, фінансовий, управлінський, маркетинго­вий, аналіз зовнішньоекономічної діяльності тощо.

За методикою вивчення об'єктів аналіз господарської діяльності можна подати так: експрес-аналіз, факторний аналіз, детермінований аналіз, стохастичний, функціонально-вартісний аналіз.

За суб'єктами (користувачами аналізу) розрізняють внутрішній і зовнішній аналіз.

За охопленням досліджуваних об'єктів аналіз ділиться на суцільний і вибірковий.

За змістом програми аналіз може бути комплексним і тематичним.*

 

 

 

Рис. 1. Класифікація видів аналізу господарської діяльності

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ВИДІВ АНАЛІЗУ

Слайд 3.* Попередній аналіз проводиться до здійснення господарських операцій. Він необхідний для обґрунтування управлінських рішень і планових за­вдань, а також для розробки економічної стратегії підприємства. *

Слайд 4.* Наступний фетроспективний) аналіз проводиться після здійснення господарсь­ких операцій. * Він використовується для моніторингу реалізації економічної стратегії підприємства, виконання плану, виявлення невико­ристаних резервів, об'єктивної оцінки результатів діяльності підприємств. Перспективний і ретроспективний аналізи тісно пов'язані між собою. Без ретроспективного аналізу неможливо зробити перспективний. Ретроспек­тивний аналіз поділяється на оперативний і підсумковий (результативний).

Слайд 5.* Оперативний (ситуаційний) аналіз проводиться відразу після здійс­нення господарських операцій або зміни ситуації за короткі відрізки ча­су (зміну, добу, декаду тощо). Ціль його оперативно виявляти хиби і впливати на господарські процеси. *

Слайд 6.* Підсумковий (заключний) аналіз проводиться за звітний період часу (місяць, квартал, рік). Його цінність полягає в тому, що діяль­ність підприємства вивчається комплексно і всебічно за звітними даними за відповідний період. Цим забезпечується більш повна оці­нка діяльності підприємства стосовно використання відповідних можливостей. Підсумковий і оперативний аналізи взаємозалежні і доповнюють один одного. *

Слайд 7.* Mema експрес-аналізу — наочне і просте оцінювання фінансового стану і динаміки розвитку господарюючого об'єкта. У процесі аналізу можна виконати розрахунок різних показників і доповнити його мето­дами, що ґрунтуються на досвіді та кваліфікації фахівця.

Слайд 8.* Мета експрес-аналізу — наочне і просте оцінювання фінансового стану і динаміки розвитку господарюючого об'єкта. У процесі аналізу можна виконати розрахунок різних показників і доповнити його методами, що ґрунту­ються на досвіді та кваліфікації фахівця.*

Слайд 9.* Факторний аналіз — один із видів комплексного аналізу основної дія­льності, пов'язаний з пошуком і класифікацією факторів, що впливають на економічні явища і процеси, з виявленням причинно-наслідкових зв'язків, що впливають на зміну конкретних показників основної діяльності.*

Слайд 10.* Детермінований підхід спрямований на вивчення прямих зв'язків, коли зв'язок між результативним і факторними показниками функціональна. *

Слайд 11.* Стохастичний аналіз спрямований на вивчення непрямих зв'язків.*

Якщо у випадку прямого детермінованого факторного аналізу вихі­дні дані для аналізу подано у формі конкретних чисел, то у випадку прямого стохастичного факторного аналізу задані вибіркою (часовою чи поперечною). Розв'язування задач стохастичного факторного аналізу вимагає: глибокого економічного дослідження для виявлення основних факторів, що впливають на результуючий показник; підбору виду ре­гресії, який би найкраще відбивав дійсний зв'язок досліджуваного по­казника з набором факторів; розробки методу, що дозволяє визначити вплив кожного фактора на результуючий показник.

Якщо результати прямого детермінованого аналізу є точними і од­нозначними, то стохастичного — з деякою імовірністю (надійністю), яку варто оцінити.

Слайд 12.* Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) одночасно та у взаємному зв'язку досліджує функції об'єкта і вартість цих функцій. Під функціями розуміють споживчі властивості (якість) об'єкта. Вони поділяються на:

1. головну функцію, яка виражає призначення об'єкта;

2. основні функції, що забезпечують виконання головної функції;

3. допоміжні функції, що реалізують основні;

4. зайві або непотрібні функції;

5. шкідливі функції.*

3. ОРГАНІЗАЦІЯ АНАЛІТИЧНОЇ РОБОТИ HA ПІДПРИЄМСТВІ

 

Слайд 13.* Організація аналітичної роботи на підприємстві включає:

· розробку загальних засад і порядку проведення аналізу;

· планування роботи в цілому, окремих її робіт та етапів;

· матеріальне, науково-методичне та кадрове забезпечення;

· загальне керівництво;

· прийом виконаних аналітичних робіт, порядок їх оформлення;

· контроль за реалізацією на практиці розроблених заходів із метою поліпшення діяльності підприємства. *

Аналітична робота підприємства розпочинається з планування. Роз­різняють загальний план аналітичної роботи на підприємстві та план (програму) конкретних аналітичних робіт. Загальний план роботи скла­дається на рік із розбивкою за кварталами. У плані зазначаються розді­ли основної діяльності та об'єкти, що мають вивчатися, періодичність і терміни проведення робіт, відповідальні технічні виконавці, технічні засоби та джерела інформації, потрібні для здійснення аналізу.

У планах окремих робіт, які складаються відповідно до загального плану аналітичної роботи, передбачаються об'єкти етапи аналізу, тер­міни виконання й завдання робіт тощо.

Організація проведення окремих аналітичних робіт включають такі питання:

· призначення керівника роботи;

· підбір кваліфікованих виконавців;

· складання плану роботи;

· забезпечення необхідним інструктивним матеріалом, технічними та іншими засобами;

· контроль роботи та реалізація пропозицій аналітиків тощо.

Аналітичні роботи можуть проводитися:

- працівниками підприємства для потреб управлінської діяльності. Аналіз проводять економічні підрозділи підприємства, але до виконан­ня аналітичних робіт залучаються також працівники технічних, техно­логічних, маркетингових та інших служб;

- зовнішніми суб'єктами як для потреб управлінської діяльності підп­риємства (аудиторами, працівниками банків та наукових установ), так і для потреб органів галузевого і державного управління (відомчими ревізорами, податковими органами, органами контрольно-ревізійної служби) тощо.

Програмою аналізу може виступати розгорнутий та деталізований перелік питань, які передбачено вивчати, а також комплект таблиць, обов'язковий до опрацювання під час аналізу. Аналітичні табл. дають змогу визначити та оцінити ступінь відхилення фактичних даних, тобто результати роботи від заданих заздалегідь величин (кошторису, норми, плану тощо). B окремих випадках розробку та монтаж аналітичних таб­лиць доцільно здійснювати з урахуванням майбутнього використання їх не лише для аналітичної роботи, а й як ілюстративного матеріалу до ви­сновків та пропозицій. Тому форма і зміст аналітичних таблиць мають відповідати вимогам повноти відображення, правильному групуванню показників та іншим вимогам до інформації.

Старанне складання програми аналізу забезпечує необхідну глибину і повноту проведення аналітичного дослідження. Визначаючи зміст аналітичної роботи і терміни її проведення, треба враховувати наяв­ність готового матеріалу для аналізу, трудомісткість збору й опрацю­вання іншої інформації і, нарешті, час, який потрібний для виконання окремих етапів робіт.

Форми результативної аналітичної інформації формуються на за­ключному етапі аналітичного процесу. Залежно від мети і місця прове­дення аналізу результати оформлюють у різних носіях. Основні форми оформлення результатів аналітичної роботи:

- текстові описового характеру — аналітичні записки, висновки, доповідні записки, звіти;

- безтекстові — таблиці, графіки, діаграми тощо.

Якщо аналіз здійснюється сторонніми організаціями або особами, то такий результат оформлюють у вигляді висновку.

Результати аналізу, який здійснюють підприємства, можуть оформ­лятися по-різному, що залежить від багатьох факторів: часу, обсягу то­що. За відносно короткий час — день, зміну, декаду — результати ана­лізу оформлюють у звітах-рапортах, аналітичних записках; за більш тривалий час — у пояснювальній записці.

Результати аналізу роботи окремих служб — постачання, маркетин­гу — оформлюють за відносно тривалий час — місяць, квартал. Основною формою узагальнення результатів аналізу є аналітична записка, де відображують характеристики стану ресурсів, причини порушень, а та­кож вжиті щодо відповідних порушень (недоліків) заходи.

Аналітична записка містить:

- загальні дані про об'єкт, який аналізують;

- характеристику виконання програми доручень, плану, договору;

- характеристику відхилень, які було виявлено, та вплив окремих факторів на показники, висновки, пропозиції.

Розділ «Загальні дані» містить відомості про назву підприємства, його структурні підрозділи, основні види продукції, яку випускає підп­риємство, тощо. Якщо результати аналізу у майбутньому використову­ватимуться за межами підприємства, то додають деякі дані про майбут­ній розвиток. Щоразу вказують на час, за який зроблено аналіз, які питання було розглянуто, основні результати.

У розділі, що характеризує виконання роботи, відображують дані про ступінь виконання, відхилення від завдань, темпи зростання і при­росту за відповідний період порівняно з минулими періодами. Обов'яз­ково аналізують фактори, які впливали на результати роботи, їх взаємо­зв'язок, взаємодію, причини відхилення. При цьому особливу увагу звертають на тенденції, що виникають у роботі підприємства або його структурного підрозділу.

Виклад у пояснювальній записці супроводжують таблицями, графі­ками та іншими ілюстраціями, які підтверджують текст. Крім того, до­дають розрахункові табл., що дають змогу зробити висновки і пропози­ції. Особливу увагу в цьому розділі приділяють питанням формування показників, які є критеріями оцінки ефективної роботи підприємства або його підрозділу.

У заключній частині пояснювальної записки дають оцінку діяльнос­ті підприємства або його структурного підрозділу, вмішують висновки, пропозиції та заходи, спрямовані на усунення недоліків.

Етапи проведення аналізу господарської діяльності нa підприємстві

 

Аналітичний процес доцільно уявити у вигляді певної послідовності однорідних за змістом робіт, тобто виділити етапи аналізу, які дозво­ляють систематизувати та оптимізувати методику, зменшити трудоміс­ткість аналітичних процедур і підвищити одержуваний ефект.

Специфіка діяльності підприємства взагалі та особливості об'єкту аналітичної оцінки, зокрема, призводять до розбіжностей у виділені окре­мих етапів аналізу. Однак, найчастіше зустрічається виділення трьох основних етапів проведення аналізу на підприємстві: підготовчий, ос­новний та заключний.

Підготовчий етап включає в себе роботи організаційного характе­ру, що гарантують достатню глибину й оперативність аналізу. Реаліза­ція підготовчого етапу відбувається за наступними напрямками:

1. Складання плану або програми аналізу, яка передбачає:

· визначення мети й об'єктів аналізу. Об'єкти аналізу відбирають такі, вивчення яких дало б змогу отримати найповніші відповіді на пос­тавлені запитання;

· ознайомлення з матеріалами і результатами раніше проведеного аналізу за окресленою програмою чи відібраними об'єктами, яке дасть змогу не лише оцінити ефективність вже проведеної аналітичної робо­ти, а й врахувати при подальшому плануванні допущені раніше помил­ки і недоліки;

· складання графіка проведення аналітичної роботи, який має пе­редбачати конкретні терміни, оскільки чим оперативніший аналіз, тим ефективніше використовують його результати в управлінні господарсь­кою діяльністю;

· перелік виконавців і розподіл обов'язків між ними. Кількість і кваліфікація виконавців залежить від програми аналізу і від термінів його проведення. Розподіл обов'язків між виконавцями потребує диференційного підходу. Значна частина аналітичних робіт має більш чи менш технічний характер (збір, систематизація, обробка даних), і тому її можна виконати за допомогою обчислювальної техніки і вручну без участі робітників високого рівня кваліфікації. Інша частина робіт — безпосередній аналіз оброблених і згрупованих даних, інтерпретація отриманих результатів, розробка висновків і пропозицій — потребують участі в них добре підготовлених фахівців;

· визначення методики аналітичної оцінки, яка сприятиме досяг­ненню сформованої мети.

2. Визначення необхідних джерел інформації та їх систематизація й узагальнення.

Другий — основний етап роботи включає в себе:

· збір і перевірку достовірності інформації, яка буде використову­ватись під час аналізу;

· систематизацію накопичених матеріалів;

· обробку отриманих даних і заповнення аналітичних таблиць;

· вивчення напрямків і причин відхилення фактичних показників від планових;

· оцінку динаміки об'єкту аналізу;

· визначення впливу факторів на зміну об'єкту аналізу;

· виявлення резервів збільшення ефективності діяльності підприємства

Достатня і достовірна інформація — головна умова успішності ана­літичної роботи, тому даний етап починається з підбирання, перевірки повноти і якості інформації, яку планується використовувати в аналізі. Обробка даних полягає у наступному:

- зіставленні показників (за оцінкою, структурою, принципами по­будови тощо);

- статистична обробка (розрахунок середніх, відносних величин групування показників тощо);

- проведення аналітичних розрахунків і формування таблиць.

Аналітичні розрахунки можна виконувати як окремо, так і в самих

таблицях. Взагалі роль складених аналітичних таблиць буває різною. Вони можуть служити ілюстративним матеріалом для аналітичних за­писок, відображати результати проведеного аналізу.

Вивчення відображених у таблицях цифрових даних потрібно для оцінювання досягнутого рівня показників в порівнянні з планом, мину­лими періодами, середньогалузевими даними тощо. Для обробки і ви­вчення показників діяльності підприємств використовують весь арсенал технічних прийомів аналізу.

По закінченні основного етапу, на підставі проведеного аналізу да­ють оцінку ефективності роботи суб'єкта господарювання, узагальню­ють досягнення і недоліки його діяльності (з визначенням причин від­хилень від встановлених планових завдань), виявляють наявні резерви для максимально ефективного використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

Заключний етап полягає в узагальненні отриманих результатів та науковому обґрунтуванні управлінських рішень, які спрямовані на під­вищення ефективності функціонування підприємства. Ha заключному етапі відбувається:

· проведення підсумкової оцінки діяльності і узагальнення резуль­татів аналізу;

· формулювання висновків і пропозицій щодо прийняття належних управлінських рішень за результатами аналізу, відповідно до його цілей і завдань. Ці висновки та пропозиції оформлюються у вигляді поясню­вальної записки до звіту;

· розробка організаційно-технічних заходів щодо усунення недолі­ків, підвищення ефективності використання виявлених резервів (за ви­конанням заходів слід встановити дійовий контроль);

· підготовка розпорядчих актів, призначення осіб, відповідальних за виконання прийнятих рішень.

Слайд 14.* Схематично етапи проведення аналізу господарської діяльності на підприємстві відображені на рис. 2.

 

 

Рис. 2. Етапи проведення аналізу господарської діяльності на підприємстві

 

Також необхідно звернути увагу на можливість повернення до під­готовчого етапу в ході реалізації основного етапу. Це стає необхідним у разі виявлення раніше не врахованих факторів і деталей. Саме в цьому випадку може виникнути необхідність коректування завдань, інформа­ційного забезпечення і методики проведення аналізу, тобто організа­ційних аспектів аналітичного процесу.

У процесі аналітичної роботи окремі складові названих етапів мо­жуть повторюватися. Така ситуація стає можливою, наприклад, тоді, коли на якомусь із етапів дослідження виникає необхідність розширити факторне поле аналізу, що потребує нової допоміжної роботи. Зрозумі­ло, що межі етапів мають певною мірою умовний характер і є дуже ру­хливими: за рахунок інтенсифікації робіт на одному з етапів відбува­ється скорочення на якомусь іншому. Отже, головним завданням такої поетапної регламентації аналізу господарської діяльності є забезпечен­ня дійового поточного контролю за дотриманням якості аналітичної роботи і термінів її виконання.

4. КЛАСИФІКАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІЗУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Ефективна реалізація аналітичної функції в системі управління під­приємством стає можливою лише при наявності чіткого, однозначного розуміння характеристик необхідної для цього інформації. Це оказує безпосередній вплив на вибір технології розв'язування сформованої аналітичної задачі. Інформаційне забезпечення аналізу господарської діяль-ності класифікується за різними ознаками. Основні з них, які сут­тєво впливають на якісну реалізацію аналітичної функції в системі управління підприємством, наведені на рис. 3.

Сфера формування економічної інформації, яка використовується в процесі здійснення аналізу діяльності суб'єкта господарювання, поділяється на дві групи: внутрішня та зовнішня. Остання займає значно меншу питому вагу в сукупності інформаційного забезпечення аналізу господарської діяльності, але це не зменшує її значущість та необхід­ність застосування.

Слайд 15.*

 

Рис. 3. Класифікація інформаційного забезпечення аналізу господарської діяльності

 

До головних джерел з яких надходить зовнішня інформація належать:

- Органи законодавчої і виконавчої влади: Верховна Рада, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів, Національний банк України, Державний комітет статистики, тощо. Ці органи державного регулю­вання формують основні законодавчі та нормативні положення щодо усіх напрямків діяльності підприємства;

- Контрагенти: постачальники, покупці, фінансові установи. Вони надають інформацію, яка безпосередньо впливає або буде впливати на діяльність підприємства та може її суттєво змінити: ставки кредитуван­ня; тарифи на комунальні послуги; умови придбання або реалізації то­варів, робіт, послуг тощо;

- Засоби масової інформації: звіти державних агентств та акціоне­рних товариств, огляд експертів, наукові публікації тощо.

Завдяки внутрішній інформації реалізується аналітична функція си­стеми управління. Саме внутрішня сфера формує майже 90% інформа­ції, яка є необхідною для здійснення процесу управління. До джерел формування внутрішньої інформації належать структурні підрозділи та відділи підприємства.

Збирання, як зовнішньої та і внутрішньої інформації відбувається регулярно, або епізодично. Епізодичне отримання інформації пов'язано з вирішенням специфічних задач аналітичної оцінки: порівняння з підприємством-конкурентом; оцінка можливості розширення ринку збуту; визначення доцільності заміни технологічного обладнання тощо. Регу­лярне інформаційне забезпечення має місце при вирішенні задач аналі­зу, які періодично повторюються: оцінка виконання плану та динаміки виробництва продукції, зіставлення продуктивності праці та витрат на оплату праці тощо.

Класифікація інформаційного забезпечення аналізу господарської діяльності за функціями управління дає змогу визначити той необхід­ний вид даних, застосування якого дозволить вирішити сформовані за­дачі аналізу. Так застосування планового інформаційного забезпечення є необхідною умовою оцінки виконання плану розвитку суб'єкта гос­подарювання.

Для досягнення мети застосовується і організаційна інформація. Облікове інформаційне забезпечення є головним джерелом при оцінці динаміки та визначенні впливу факторів на об'єкт дослідження. Засто­сування контрольного виду інформаційного забезпечення є обов'язко­вою умовою отримання об'єктивних результатів аналізу.

He викликає сумніву, що ефективна реалізація аналітичної функції управління стає можливою лише при наявності необхідного обсягу сут­тєвої інформації, яка, крім того, своєчасно надходить до суб'єкта аналі­зу. Несуттєва інформація також має місце в інформаційному забезпе­ченні аналізу господарської діяльності і одна з основних задач фахівця-аналітика — вміти виділяти та виключати несуттєву інформацію.

Доступне інформаційне забезпечення включає законодавчі та нор­мативні акти, статистичні дані, фінансову звітність, яка оприлюднена, тощо. Планова, облікова, організаційна та контрольна інформація підп­риємства при проведені внутрішнього аналізу є доступною; в той же час зовнішній аналіз господарської діяльності не може бути проведений з застосуванням цієї інформації, яка по відношенню до зовнішніх аналі­тиків є найчастіше конфіденційною.

 

5. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІЗУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

У структурованому вигляді інформацію, яка є основою інформаційних потоків та використовується під час проведення аналізу господар­ської діяльності на підприємстві, найбільш доцільно представити двома групами:

нормативно-довідкова інформація: включає як нормативну, так і довідкову інформацію;

фактографічна інформація: включає облікову, звітну та позаоблікову інформацію.

До нормативної інформації відносяться основні законодавчі та нормативні акти, які регулюють діяльність підприємств. Довідкова інформація передбачає її застосування рід час проведення аналітичної оцінки об'єкту дослідження. Характеристику основного нормативного інформаційного забезпечення аналізу господарської діяльності, надано в табл. 1.

Нормативні методики аналітичної оцінки діяльності суб'єктів господарювання представлені у додатку А.

Найбільш повний обсяг інформації, який необхідний при проведені аналітичних процедур, суб'єкти аналізу отримують з числа фактографічної інформації. Максимальна частина фактографічного інформаційного забезпечення аналізу господарської діяльності формується бухгалтерськім підрозділом підприємства. Але крім облікової, до складу фактографічної інформації входять дані, які надає відділ кадрів, відділ податкового обліку, фінансовий відділ підприємства. Характеристику основного фактографіч­ного інформаційного забезпечення, яке застосовується під час проведення аналізу господарської діяльності, надано в табл. 2.

Слайд 16.*

Таблиця 1

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНОГО НОРМАТИВНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІЗУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Нормативне інформаційне забезпечення	Стисла характеристика в контексті аналізу господарської діяльності
Господарський кодекс України.	Встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської
Прийнятий Верховною Радою України № 436-IV від 16.01.2003 p.	діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різ­них форм власності.
Закон України «Про бухгал­терський облік і фінансову зві­тність в Україні» Прийнятий Верховною Радою України №996-XlV від 16.07.99р.	Визначає правові принципи регулювання, орга­нізації, ведення бухгалтерського обліку і скла­дання фінансової звітності. Представлені: мета бухгалтерського обліку і звітності; основні принципи його функціонування; питання держа­вне регулювання; загальні вимоги до фінансової звітності; надання і обнародування фінансової звітності.
Податковий Кодекс Затвер­джений BP від 02.12.2011 № 2755-VI зі змінами і допов­неннями (Розділ V. Податок на додану вартість)	Визначає платників податку на додану вартість, особливості добровільної реєстрації платників податку, анулювання свідоцтва, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковува­них та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпо­ртних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Податковий Кодекс Затвер­джений BP від 02.12.2011 № 2755-VI зі змінами і допов­неннями (Розділ III. Податок на прибу­ток)	Визначає хто відноситься до платників податку, об'єкт оподаткування, порядок визначення до­ходів та їх склад, доходи, що не враховуються для визначення об'єкта оподаткування, порядок визнання доходів; склад витрат та порядок їх ви­знання, витрати, що не враховуються при визна­ченні оподатковуваного прибутку; та інше.
План рахунків бухгалтерсько­го обліку і інструкція по його застосуванню. Наказ Мініс­терства фінансів України №291 від 30.11.99 p.	Встановлює призначення і порядок ведення ра­хунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації для складання звіту про фінансові результати.
П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Наказ Мінфіну від31.03.99 p. №87.	Дане положення встановлює: мету складання фінансових звітів; їх склад; звітний період; якіс­ні характеристики і принципи, якими слід кори­стуватися під час складання фінансових звітів; вимоги до розкриття інформації у фінансових звітах.
П(С)БО 2 «Баланс». Наказ Мін- фіну від 31.03.99 p. №87.	Положення визначає структуру та склад статей балансу; порядок його формування та терміни надання.
П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати». Наказ Мінфіну відЗІ.ОЗ.99 р.№87.	Положення містить: визнання доходів і витрат; визначення прибутку (збитку) за звітний період; елементи операційних витрат; форму звіту про фінансові результати.
П(С)БО 6 «Виправлення по­милок і зміни у фінансових звітах». Наказ Мінфіну від 28.05.99 p. №137.	Розглядається порядок виправлення помилок, внесення і розкриття інших змін у фінансовій звітності.
П(С)БО 15 «Доходи». Наказ Мінфіну від 29.11.99 p. №290	Визначає визнання і класифікацію доходів, оці­нку доходів, розкриття інформації про доходи в примітках до фінансової звітності.
П(С)БО 16 «Витрати». Наказ Мінфіну від 31.12.99 p. №318	Описує порядок визнання витрат, їх склад і роз­криття інформації про витрати в примітках до фінансової звітності.
Порядок надання фінансової звітності. Наказ КМУ від 28.10.98 p. №419	B порядку розглядається, кому представляється фінансова звітність, в які терміни, а також в яких випадках проводиться інвентаризація ак­тивів і зобов'язань підприємства.
Інструкція про порядок прий­мання продукції виробничо-технічного призначення і то­варів народного споживання за кількістю. Постанова Держ­арбітражу при Раді Міністрів CPCP від 15.06.65 p. № П-6	Розкриває порядок приймання продукції за кіль­кістю, умови та порядок формування претензій­них документів.
Інструкція про порядок прий­мання продукції виробничо-технічного призначення і то­варів народного споживання за якістю. Постанова Держар­бітражу при Раді Міністрів CPCP від 25.04.66 p. № П-7	Розкриває порядок приймання продукції за якіс­тю, умови та порядок формування претензійних документів.

Слайд 17-18.*

Таблиця 2 (сделать табл..)