Особливості розвитку мислення дошкільників.

Характеристика мислення дитини раннього віку.

Мислення — це процес опосередкованого і узагальненого пізнання людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв’язках і відношеннях.

На розвиток мислення дитини раннього віку значний вплив справляє оволодіння ходьбою та мовленням, що змінює всю її пізнавальну діяльність.. Спостерігаючи взаємозв’язки між предметами у ході дій з ними, малюк помічає, що за допомогою одного предмету можна впливати на інший: розлиту воду зібрати за допомогою ганчірки. Накопичен- ня досвіду практичних предметних дій поступово призводить до того, що малюк передбачає, як добитися бажаного результату: відразу вибирає паличку необхідної довжини, щоб дістати коробку з-під шафи. Такі орудійні дії говорять про те, що у дитини виникає уявлення про результат, послідовність дій, знаряддя необхідне для вирішення задачі. А значить, складаються передумови наочно-образного мислення, яке підвищує ефективність вирішення практичних задач. У мислення дитини включається мова. Малюк розуміє, коли дорослий коментує дії зі знаряддям, результат дії дитини, формулює проблеми. Мовлення у зв’язку з дією стає основою ситуативно-ділової форми спілкування дитини з дорослим, значно прискорює розвиток мислення.

Важливим компонентом мисленнєвої діяльності виступають питання. Їх зміст об’єднує відоме і невідоме. Питання ґрунтуються на уявленнях дитини та спрямовані на їх розширення. За допомогою питань мислення дитини набуває пошукового характеру. Мовлення виникає у два-три роки і одразу з’являються питання ситуативного характеру (перший вік питань)про назви предметів, їх місцезнаходження. Переважає комунікативна функція питань. Водночас присутні і питання пізнавального характеру на встановлення прихованих зв’язків і відношень, коли дитина зустрічається з перешкодами: чому машина не їде (зламалося колесо), чому олівці роз- сипаються (коробка розірвалася). Питання свідчать про те, що у малюка з’являються деякі уявлення про причинно-наслідкові зв’язки. У ранньому віці починають складатися розумові операції. Формування інтелектуальних операцій відбувається переважно при оволодінні автоматизованими діями. Елементарні розумові операції виступають в розрізненні та порівнянні таких властивостей предметів, як колір, величина, відстань, форма. З 2-х років порівняння привертає малюка і, знаходячи в предме- тах спільне, він переживає радість. Дитина виконує завдання дорослого на порівняння предметів за однією ознакою (кольором, чи вели- чиною, чи формою). Спочатку дитина проводить наочні узагальнення: предмети групуються дітьми за найяскравішими ознаками, насамперед, за кольором. Згодом, на основі предметних дій, малюк виділяє окремі предмети, об’єднуючи зорові і дотикові їх ознаки в єдиний образ. При цьому дитина не відокремлює основні, стійкі ознаки від вторинних, мінливих. І лише потім починають формуватися загальні поняття, коли дитина виділяє зі всіх ознак порів- нюваних предметів найістотніші та постійні спільні ознаки.Таким чином, розвиток перших розумових операцій нерозривно пов’язаний з оволодінням мовою. До кінця раннього дитинства виникає знаково-символічна функція свідомості. Передумовою виникнення знакової функції є оволодіння предметними діями і подальше розмежування дії із предметом, що виявляється в операції заміщення.

Особливості розвитку мислення дошкільників.

У дошкільному віці відбувається подальший розвиток наочно-дієвого мислення, формування елементів словесно-логічного мислення. Основною формою розумової діяльності дошкільнят є наочно-образне мислення.

Дошкільнята продовжують використовувати при вирішенні завдань наочно-дієве мислення, яке знаходиться в тісному зв'язку з практичними діями, що перетворюють пізнаваний предмет. при вирішенні нових розумових завдань дитина знову вдається до дієвого способу їх вирішення. У процес вирішення таких завдань тим чи іншим чином включається мова. Формування дитиною активного і пасивного словника і граматичного ладу мови сприяє осмисленню самого завдання, усвідомленню способів її рішення. Мова при включенні в практичну діяльність дитини трансформує його розумовий процес, сприяючи перетворенню практичної дії в розумовий дію, складне за своєю структурою.

Домінуючою формою розумової діяльності дошкільнят є наочно-образне мислення, при якому дитина діє не з конкретними предметами, а з їх образами та уявленнями. Такий вид мислення формується на основі здатності диференціювати план реальних об'єктів і план моделей, що відображають дані об'єкти. Найважливіша передумова образного мислення - наслідування дорослому, в процесі якого дитина відтворює, моделює дії дорослого і будує їх образ. Гру також можна вважати однією з форм наслідування, оскільки в ігровій діяльності у дитини з'являється здатність представити одну річ за допомогою іншої.

Ще однією формою розумової діяльності дитини є словесно-логічнемислення, що складається до кінця дошкільного віку. Логічне мислення відрізняється оперированием абстрактними категоріями і встановленням різних відносин, які не представлені в наочній або образній формі. Діти рано заучують слова, що позначають об'єкти, їх властивості та дії з ними, однак поняття, які позначаються цими словами, як узагальнене відображення сукупності однорідних предметів із загальними суттєвими ознаками, формуються у дошкільнят тільки поступово.

Таким чином, розумова діяльність дошкільника являє собою складну взаємодію і взаємозв'язок наочно-дієвого, наочно-образного і словесно-логічного мислення, при якому здійснюється поступовий перехід зовнішніх дій з вирішення розумової задачі у внутрішній план.