Схема психологічного аналізу уроку.

Протокол№1

Тема:Вивчення організації уваги учнів на уроці.

Мета:навчитися виявляти властивості уваги вчителя та учнів і аналізувати прийоми її активізації.

Дата: 06.10.16; школа №5 клас: 6-А;

Вчитель: Адамчук Інна Петрівна;

Предмет: Біологія;

Діяльність вчителя	Поведінка учнів	Психологічний аналіз фактів
На початку уроку вчителька перевіряє домашнє завдання учнів. Вчителька використовує метод заохочення.	Учні досить швидко переключились на зміст уроку. Вони з захопленням підтримали.І з задоволенням виконували запропоноване завдання.	На мою думку учителька досить добре вибрала метод для того,щоб переключити увагу учнів після перерви на зміст уроку.
Зміна видів діяльності була організована досить вдало. Спочатку учні разом з учителькою повторили пройдений матеріал,перейшла до виконання роботи. Після того,як учні виконали завдання учителька пояснила новий матеріал. Наприкінці уроку здала домашнє завдання.	Учні швиденько переключалися з одного виду діяльності на інший,були дисциплінованими і активними.	Така зміна видів діяльності була дуже ефективною. Це дало змогу учням повторити минулий матеріал і засвоїти новий.
Практичне значення матеріалу було добре розкрито. Учителька на прикладах показувала учням де і як застосовується даний матеріал на уроці	Учні уважно слухали учителя,все сприймали і намагалися осмислити,що вдалося їм нелегко,оскільки був 2 урок.	На мою думку учителька повністю розкрила значущість практичних навичок учнів.
Для того,щоб учні були уважними на уроці вчителька і учні повторювала нові вивчені слова і терміни. При пояснені нового матеріалу,вона давала запитання учням виконувати практичні завдання.	Учні були уважними на уроці вони слухали вчительку і давали відповіді майже на всі запитання,поставлені вчителем.	Завдяки тому,що учні були уважними на уроці урок пройшов добре,учні засвоїли нові тему і були досить активними.
При пояснені нового матеріалу,а також при виконані практичних завдань вчителька намагалася сконцентрувати свою увагу на учнях які могли б порушувати дисципліну і робила все для того щоб цього не трапилося.	Учні уважно стежили за тим,як потрібно виконувати те чи інше завдання,не порушуючи дисципліни. Цим вони допомагали вчительці провести урок.	Оскільки діти майже самостійно виконували вправи то можна сказати що урок учителька зуміла привернути увагу учнів до нового матеріалу та пояснити значущість цієї теми.

Тема уроку: Внутрішня будова кореня.

Висновок: Під час спостереження за учнями і учителем, на даному уроці, я вивчила організацію уваги на уроці, навчилася виявляти властивості вчительки та учнів.

Протокол№2

Тема: Виявлення шляхів активізації пам’яті учнів на уроці як важливо-складової їхньої навчальної-пізнавальної діяльності.

Мета: навчитися визначати і описувати характеристики процесів пам’яті учнів під час уроку.

Дата: 07.10.2016; школа: №5; клас: 6-А;

Вчитель: Воронюк Людмила Алімівна;

Предмет: Всесвітня історія; номер уроку у розкладі 4;

Тема уроку: держави середньовічної Європи

Діяльність вчителя	Поведінка учнів	Психологічний аналіз фактів
Перед початком пояснення нової теми, вчитель зробив невеличке опитування, з метою визначення рівня знань попередньої теми.	На поставлені питання вчителя майже всі учні піднімали руки і були досить активні.	Учні були досить добре підготовлені до уроку, учителю було легко і приємно з ними працювати.
Вчитель розповідав учням про доцільність і важливість даного матеріалу. Він пояснив їм, що не знаючи цієї теми їм буде важко сприймати наступні теми, тому що вони взаємопов’язані.	Учні слухали уважно вчителя, намагалися вникнути в дану тему і запам’ятати її.	Учителю вдавалося залучити учнів до діяльності і учні працювали з охотою.
Під час пояснення нової теми вчитель говорив учням на що потрібно звернути їм увагу.	Учні уважно слухали учителя, вони намагались сконцентрувати свою увагу на дану тему, разом з учителем повторювали раніше засвоєний матеріал.	Вчитель був задоволений учнями, оскільки він бачив що учні добре засвоїли новий матеріал.
Вчитель намагався приділити більше уваги учням яким важко вдавалося освоїти новий матеріал.	Учні виконували прохання вчителя, слухали його вказівки і повторювали раніше засвоєний матеріал.	На мою думку вчитель в даному випадку поступив правильно, тому,що новий матеріал засвоїли всі учні.
Вчитель врахував також вікові властивості учнів, він намагався не завантажувати їх пам'ять. Він також намагався організувати навчальну діяльність так, щоб учні мали змогу відпочити.	Учні активно працювали на уроці, виконували приклади і задачі. Вони з легкістю виконували завдання.	Учителю повністю вдалося врахувати вікові особливості учнів, оскільки вони були активними протягом усього року.
Для заучування нових властивостей і правил вчитель виділив кілька хвилин на уроці, які мають практичне застосування.	Учні старанно виконували своє завдання запропоноване вчителем.	На мою думку, вчитель вчинив правильно, тому, що при вивченні теми, учні легко виконували практичні завдання.
Для закріплення нового матеріалу вчитель по черзі викликала учнів до дошки і вони на практиці застосовували їх.	Учні дуже добре справлялись з завданням, знали у яких випадках застосовувати вивчений матеріал.	Такий метод був дуже ефективний тому,що учні не лише засвоїти нову тему, а й набули практичних навичок.
Для того щоб учні не забували вивчену тему вчитель, після виконання практичного завдання просив їх розказати вивчене, при цьому залучала кожного учня.	Учні при цьому краще запам'ятовували вивчений матеріал і таким чином не мали змоги його забути.	На мою думку, це дійсно допомагало учням тривалий час пам’ятати вивчене.
При поясненні нової теми вчитель наголошував на основному, тобто на важчому матеріалі, а те що учні запам’ятовували мимоволі.	Учні краще запам'ятовували те, що їм здавалося легшим і що їх найбільше зацікавило.	При такі роботі вчителя учні мали можливість досить добре освоїти новий матеріал.

 

Висновок: Під час спостереження за учнями і учителем, на даному уроці, я навчилася визначати і описувати характеристику процесів пам’яті учнів.

 

 

Протокол№3

Тема: Аналіз організації вчителем мислення учнів на уроці.

Мета: Навчитися характеризувати діяльність мислення учнів та її організацію вчителем у процесі заняття.

Дата: 08.10.2015; школа: №5; клас: 6-А

Вчитель: Шех Ольга Володимирівна;

Предмет: Англійська мова;номер у розкладі: 3;

Тема уроку: Активне дозвілля.

Діяльність вчителя	Поведінка учнів	Психологічний аналіз
На уроці вчителька ставила перед учнями ряд завдань,які вони мають виконати.	Для розв’язування певних завдань учні шукають різні шляхи,складають план розв’язування тієї чи іншої задачі,при цьому в них розвивається мислення.	При такій роботі,учні досить швидко зможуть розв’язувати задачі,знаходити відповіді на питання.
Для розвитку мислення вчителька підбирала такі завдання,щоб вони мали змогу аналізувати їх,порівнювати,робити висновки	Учні досить добре справлялися із завданнями. вони робили висновки вивченого матеріалу.	На мою думку,вчителька повністю справилася і досягла своєї мети.
При пояснені нової теми,вчителька намагалася подати матеріал якомога докладніше,щоб учні дізналися як найбільше.	Діти з легкістю зрозуміли нову тему,самостійно опрацювали матеріал,і правильно виконувати практичні завдання	По закінченню уроку,можна було зробити висновок,що учні оволоділи даною темою.
Під час виконання практичних завдань вчителька зверталася до учнів і запитувала їх хто який метод чи хід розв’язання може запропонувати для розв’язання тієї чи іншої задачі.	Учні в свою чергу пропонували різні методи для розв’язання певних задач і кожен намагався довести що його метод найкращий,таким чином в класі виникла дискусія	На мою думку,даний метод був доцільним тому,що учні мали змогу висловити свою думку щодо розв’язання вправ.
Для того,щоб учні розвивали своє мислення на уроці,вчителька проводила невеликі змагання. Наприклад хто скоріше відповість на дане питання,розв’яже певну задачу. Як правило,вона підбирала такі завдання,щоб учні мислили і шукали оптимальні шляхи для розв’язання даного завдання.	Учням дуже подобалися такі види діяльності на уроці,тому вони з радістю брали участь,намагалися якнайбільше дати відповідей на запитання,розв’язати завдання.	Такі невеликі змагання дуже ефективними тому що в них можуть і навіть хочуть приймати участь більшість учнів. При цьому в них розвивається швидкість мислення.
На даному уроці вчителька також розвивала в учнів і творче мислення. Вона поділила клас на три групи і запропонувала кожній з них скласти задачу,а інша група розв’язати її.	Учням дуже сподобалося таке завдання. Вони дуже охоче складали задачі які були цікавими і змістовими,і з радістю їх розв’язували.	На мою думку за допомогою таких завдань в учнів дуже добре буде розвиватися творче мислення.
Під час уроку вчителька також враховувала індивідуальні показники мислення школярів. Вона не вимагала від учнів швидкої відповіді,не обмежувала часом. Навпаки вона хотіла почути особисту думку кожного учня.	Учні працювали на уроці так,як могли,хто справлявся з завданням швидше,а хто повільніше,в кого були правильні результати,а в кого неправильні.	В даному випадку вчителька вчинила правильно тому,що деяким учням потрібно більше часу а іншим менше для засвоєння нового матеріалу.
Урок був побудований вдало. Матеріал був викладений послідовно,завдання які стояли перед учнями починалися з легших і під час уроку переходили до важливіших. Також матеріал досить зрозумілий для учнів.	Учні добре справлялися з завданнями,вони засвоїли тему і без труднощів відповідали на питання які ставила вчителька.	На мою думку урок був проведений досить вдало,учні гарно засвоїли новий матеріал.

 

Висновок: на даному уроці учні виявили своє мислення,відповідали на запитання вчителя,над якими потрібно було продумати,самостійно складали задачі,де проявили своє творче мислення

 

 

Протокол №4

Тема: Вивчення емоційно - вольових процесів учнів під час уроку.

Мета: Навчитися аналізувати прояви емоційно – вольової сфери учня та прийоми управління нею в навчальній діяльності.

Дата 10.10.2016 /школа №5 /клас 6 – А

Вчитель: Снігур Руслана Борисівна

Діяльність вчителя	Поведінка учнів	Психологічний аналіз фактів
Прийшовши на урок вчитель був усміхненим і н доброму гуморі. Він об'явив тему і мету уроку.	Учні, побачивши гарний настрій вчителя трохи заспокоїлися і уважно прослухали и завдання поставлені перед ними на даному уроці	Бачимо, що на настрій учнів впливає як настрій вчителя, так і знання теоретичного матеріалу необхідного на даному уроці
Вчитель сказала, що урок пройде у формі опитування, а також буде розглянуто нову тему. Опитуючи він ставив гарні відмітки за правильні відповіді і підбадьорював тих хто погано відповідав.	Коли учні правильно відповідали вони дуже раділи. Ті хто погано вивчив тихенько сиділи, боялися, що їх спитають, а коли їх питали вони злякавшись не могли нічого відповісти.	Отже, на процеси сприймання та пам’яті впливають такі емоційні стани як радість, страх, жаль.
В процесі пояснення нової теми вчитель виховував інтелектуальні, естетичні та морально-політичні почуття. При цьому вчителем було застосовано наочність, копія акту скасування кріпосного права.	Учні глибоко пройнялися настроєм уроку, слухали уважно, із зацікавленням. Ніхто не відволікався і не розмовляв.	Отже, на даному уроці вчителем було сформовано виховання таких почуттів як: естетичні, морально-політичні, та інтелектуальні, що позитивно сказалися на сприйняті учнями мети, теми і змісту уроку.
Вчитель для зацікавлення учнів на уроці використовувала наочність.	Зацікавленість учнів проявилася у великій кількості запитань із цієї теми.	Засоби, використані вчителем на уроці виявилися корисними, заохотили дітей до активної пізнавальної діяльності.
Вихованню естетичних почуттів у учнів сприяло уміння вчителя емоційно і пристрасно виявляти своє ставлення до фактів і явищ, створювання можливості для самостійного їх осмислення учнями, висловлення своїх поглядів, думок і почуттів	Така організація вчителя дала змогу учням більш повно розкрити свій емоційний і інтелектуальний світ, виявляти своє ставлення до подій, не боятись висловлювати свої погляди.	Така організація уроку сприяла вихованню учнів естетичних почуттів, що дає позитивний розвиток їх емоційно-вольової сфери.
Більш емоційно насичене було звернення до дітей,	При цьому учні яким спочатку було байдуже	Отже, застосовані методи щодо

Предмет: Фізична культура

Тема: стрибок у довжину з місця

у яких спостерігається недостатня рухливість нервових процесів. До них ставилися запитання з більшою емоційною забарвленістю, приводилися більш яскраві приклади.	до переживань і подій історії, вловивши емоції вчительки, й самі почали відповідати більш емоційно.	підвищення емоційності, у дітей, були влучними і дієвими.
На протязі всього уроку було реалізовано таку рису характеру, як дисциплінованість, оскільки учні вели себе спокійно, не перекрикуючи один одного і даючи змогу відповісти іншим. Самостійність проявилася у відповідях кожного з учнів. Все це було досягнено завдяки вимогам вчителя поважати думку один одного не дозволяти впливати на ваші особисті міркування іншим однокласникам.	При відповідях на запитання вчительки учні поводили дисципліновано, були наполегливими у відстоюванні власних думок та самостійними у роздумах.	Вчитель використав метод для формування, розвитку вольових рис характеру прийому.
Загалом вчитель був задоволений ходом уроку, хоча доводилось декілька разів робити зауваження, що до порушення дисципліни і чи запобігання підказкам з боку класу.	Більша частина учнів, була самостійною у відповідях, але були і такі, що слухали неуважно і потребували підказок. Також знайшлися такі учні, що не дуже хотіли вникати в суть уроку і мимоволі порушували дисципліну.	Отже, на уроці проявилися як позитивні так і негативні властивості волі учнів. .

 

 

Висновок: На даному уроці було досить повно застосовано методи, прийоми та засоби для виховання естетичних почуттів в учнів, формування та розвитку вольових рис характеру у них, індивідуальний підхід застосовано до учня з недостатньою рухливістю нервових процесів.

 

 

Протокол №5

Мета: Навчитись комплексно досліджувати психологічні особливості уроку, його учасників та фіксувати результати за відповідною формою.

СХЕМА ПСИХОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ УРОКУ.

1. Психологічна оцінка структури уроку у зв’язку його з конкретною метою і завданнями.

Тема уроку: Вивчення техніки гри в баскетбол

Мета уроку: Навчити дітей грати в гру баскетбол

Завдання уроку: Зберегти і зміцнити здоров’я дітей

Структура уроку та її психологічна доцільність:

Урок розпочинався із підготовчої і основної частини, учитель був готовий до уроку і провів його кваліфіковано.

2. Психологічна оцінка змісту уроку.

2.1 Якою була якість навчального матеріалу (описовий чи пояснювальний, ступінь наочності конкретності абстрактності й узагальненості? Учитель пояснював дітям помилки недоліки під час гри).

2.2 Активізація яких сторін пізнавальної діяльності вимагає сприймання цієї навчальної інформації (образне чи словесно-логічної пам'яті, абстрактного мислення, уяви)? Які емоції він викликає? Вчитель має створити в дітей уяву про помилки щоб діти запам’ятали і їх більше не виконувати).

2.3 Чи відповідає навчальний матеріал віковим особливостям навчально-пізнавальної діяльності учнів, їх власному досвіду і рівню знань? Я вважаю що матеріал відповідає особливостям учнів і їхньому віку, а також було продумане дозування.

2.4 Як вчитель робить складний навчальний матеріал доступним для сприйняття учнями даного віку (ясність і простота пояснення, наявність яскравих прикладів, порівняння, аналогії використання точних засобів, зв'язок з життям)? Учитель називає простими,зрозумілими для учнів словами помилки і говорить що ні помилки проти правил.

2.5 Яке виховне значення навчального матеріалу (моральне, естетичне). (Наскільки оптимально вчитель реалізує його вплив на формування особистості учнів)? Баскетбол збільшує словниковий запас, запас рухів, зручне і командне відношення один до одного, у вчителя чудово виходить формувати у учнів їхньої особистості.

 

3. Характеристика навчально - пізнавальної діяльності учнів на уроці управління нею вчителем.

3.1 Організація уваги на уроці.

Учитель організовує увагу на уроці за допомогою гри на увагу.

3.2 Організація сприймання та його характер (мовлення, текст підручника).

Учні добре сприймали матеріал під виразне мовлення вчителя.

3.3 Активізація пам’яті та її розвиток.

Учитель за допомогою електронної техніки покращує у учнів пам'ять.

3.4 Аналіз мислительної діяльності.

Вчитель за допомогою наочності добре сприяє розвитку мислення.

3.5 Як активізувалися на уроці уявлення пам’яті, репродуктивна і творча уява учнів? Які умови сприяли ефективній навчально – пізнавальній діяльності уяви дітей?

Ефективність навчально – пізнавальної діяльності уяви дітей сприяв метод проектування.

3.6 Як враховував вчитель індивідуальні особливості учня (темперамент, характер, здібності)?

Вчитель враховував індивідуальні особливості учнів за допомогою тестів, які проводив вчитель.

4. Ставлення учнів до навчання і мотиви навчальної діяльності на уроці,

4.1 Яке ставлення учнів до навчання переважно на уроці. Чи були причини, які викликали в них негативне ставлення до навчання? В учнів не було причин до негативного ставлення до учнів.

4.2 Які стимули використовував вчитель, спонукаючи дітей до навчальної роботи?

Учитель використовував такі стимули що призводили до покрашення оцінок.

43. Чи стимулював вчитель учнів своїм ставленням до навчального предмету, чи сприяв

цим самим появі у них нових мотивів поведінки?

Так вчитель стимулював учнів до вивчення предмету і позитивного ставлення до нього.

5. Організація вчителем зворотного зв'язку.

5.1. На яких етапах уроку (опитування, пояснення закріплення) вчитель звертався до учнів з

якою метою.

Учитель на етапі пояснення пояснював учням помилки і робив на них акцент.

5.2 Які рівні засвоєння знань учнями можна виявити на уроці?

На уроці можна виявити такі засвоєння знань: початковий, середній, високий.

5.3 Чи носив зворотній зв'язок не тільки контролюючий характер, але їй навчальний? У чому це проявлялося?

5.4 Як сприймали учні одержані на уроці оцінки?

Учні були задоволені своїми оцінками.

5.5 Чи впливав характер відповідей учнів на подальші слова і дії вчителя, тобто як він перебудовував свою діяльність залежно від отриманої зворотної інформації?

Впливав після незадовільної відповіді у вчителя погіршувався настрій, він був обурений, а після хорошої покращувався, він був задоволений відповіддю учня.

6. Виховний вплив особистості вчителя і його діяльність на уроці.

6.1 Виховний вплив особистості вчителя (дикція, темп, культура, мовлення, образність, і емоційність

зовнішність, спілкування), ставлення учнів до вчителя, емоційний клімат на уроці?

Для того щоб учні добре ставились до учителя і був позитивний емоційний клімат на уроці то у вчителя повинна бути правильна дикція, темп,правильна культура мовлення, відповідна зовнішність.

6.2 Вимоги до вчителя(до відповіді,поведінки,мовлення, дисципліни),ставлення учнів до вимог.

Вчитель має бути з певною культурою мовлення та поведінки дисциплінований.

6.3 Виховне значення методів і прийомів навчання, які використовувались на уроці.

На уроці вчитель використовував метод проектування, наочності методу контролю.

6.4 Як учитель навчав техніці навчальної роботи (слухати записувати, працювати з книгою, бути активним на уроці), тобто як він вчив дітей вчитись?

Вчитель підходив до кожного учня індивідуально.

6.5 Які педагогічні здібності, уміння й навички найбільш яскраво проявились у діяльності вчителя?

У діяльності вчителя проявилися правильна культура мовлення,поведінка, дикція.

6.6 Які риси характеру вчителя сприяли або заважали успішному перебігу навчально-виховної діяльності?

Навчально - виховній діяльності сприяли такі риси характеру: кмітливість, винахідливість.

7. Результати уроку.

7.1 Чи досягнуті цілі уроку? За яким психологічним показником можна судити про це(інтерес,прояв емоцій, увага, рівень засвоєння матеріалу)?

Учні на уроці виявили цікавість до проводженого матеріалу.