Підготовка і проведення позакласного біологічного заходу

 

Робота в якості вчителя біології під час педагогічної практики не обмежується лише проведенням уроків. Вона передбачає виконання іншої навчально-методичної роботи, зокрема позакласної, а саме – проведення позакласного біологічного заходу для учнів класу. Мета позакласної роботи – розвиток інтересу до вивчення біології, поглиблення і розширення кругозору учнів, розвиток самостійності, ініціативи, творчої активності. Позакласна робота допомагає формувати колектив учнів, посилює відчуття відповідальності перед колективом. Вона є істотним елементом в єдиній системі навчально-виховного процесі в загальноосвітньому навчальному закладі, допомагає формувати дозвілля учнів.

Позакласну роботу можна визначити як систему, що складається з окремих елементів. У позакласній роботі визначальним є зміст, який обирається довільно. Тематика її вельми різноманітна. В цій роботі більше, ніж будь якій іншій, проявляється вплив особистості вчителя, його кругозору, інтересів, ерудиції, теоретичного і етичного багажу. Проте зміст позакласної роботи з біології підпорядковується суворим вимогам і ґрунтується на загальнодидактичних принципах, зокрема:

Ø науковості – найважливіша умова успіху позакласної роботи;

Ø доступності – зміст має відповідати віковим особливостям учнів, не відходити далеко від шкільної програми, стимулювати прагнення до пізнання, до роботи з додатковими інформаційними джерелами, до дослідницької діяльності;

Ø актуальності і практичної значущості, зв’язку теорії з практикою – це проведення заходів, присвячених знаменним датам (вечори, присвячені, наприклад, відкриттю Дж.Уотсоном і Ф.Криком моделі будови ДНК), науково-практичні конференції з питань охорони навколишнього середовища, робота, пов’язана з розміщенням поблизу навчального закладу сільськогосподарського або промислового виробництва;

Ø цікавість – за всієї серйозності проблем, що висвітлюються під час виконання позакласної роботи, вона має бути цікавою: включати цікаві факти, несподівані порівняння. Необхідно широко використовувати наукову фантастику, розробляти творчі завдання, стимулювати диспути, дискусії тощо;

Ø тривалість – в залежності від змісту заходу тривалість може бути від 1 до 2,5 астрономічних годин.

Найпоширенішим видом позакласної роботи з біології є проведення тематичних заходів. Їхня тематика різноманітна. Одні присвячені поглибленому вивченню окремих представників Царств («Чи знаєте ви кімнатні рослини?», «Медична п’явка – друг чи ворог?») або біологічних процесів («Кровообіг»), інші – актуальним проблемам людства («Біологічні засоби підвищення урожаю», «Біологічно-активні добавки», «Переробка пластику»). Великою популярністю користуються заходи, які розкривають творчий шлях учених-біологів: Миколи Вавілова, Іллі Мєчнікова, Льва Симиренка ін. Особливим успіхом у школі відрізняються різноманітні вікторини. Детальні розробки деяких позакласних біологічних заходів розміщуються в навчально-методичних виданнях, в періодичних виданнях і на освітянських сайтах мережі Інтернет.

Позакласний захід потребує тривалої організаційної підготовки. Тому студенту-практиканту важливо під час складання індивідуального плану проходження практики визначитися з часом його проведення і тематикою. А розпочати готуватися до нього потрібно вже з перших днів етапу активної педагогічної роботи. В загальному вигляді можна виділити наступні етапи підготовки позакласного біологічного заходу:

1) консультація з учителем-предметником і груповим керівником з приводу тематики і терміну проведення заходу;

2) вивчення дійсної освітньої програми з предмету, підручників, за якими навчаються учні, навчальних і методичних посібників з метою поєднання освітніх вимог навчальної та позакласної роботи;

3) визначення основних цілей і завдань проведення біологічного заходу, проектування результату їхньої освітньої діяльності;

4) вивчення методичних посібників і журналів, ресурсів мережі Інтернет, додаткової літератури для учнів з даної тематики;

5) підбір матеріалу, розробка композиції заходу, прийомів емоційного впливу, активізації учнів;

6) розподіл доручень учням класу з питань написання сценарію, підбору літературних запозичень, віршів на хімічну тему;

7) підготовка художньої частини: розподіл ролей серед учнів класу;

8) підготовка демонстраційних біологічних експериментів, при цьому слід пам’ятати, що досліди будуть проводитися при масовому скупченні учнів, тому особлива увага приділяється правилам техніки безпеки;

9) підготовка біологічної вікторини, питання можуть бути вирішені як теоретично, так і за допомогою біологічного експерименту;

10) підготовка обладнання, аудіовізуальних приладь, проекторів та інших технічних засобів навчання з метою звукового оформлення заходу;

11) оформлення заходу: виготовлення яскравих афіш, запрошень, костюмів, підбір призів;

12) підбір складу журі: учні класу, класний керівник, учитель біології;

13) запрошення гостей: адміністрації навчального закладу, вчених-хіміків, учителів;

14) підбір кандидатури ведучого, адже від нього залежить успіх заходу, тому цю роботу слід робити надзвичайно ретельно;

15) написання остаточного сценарію заходу з щохвилинним плануванням його частин;

16) підготовлений сценарій надається на перевірку і затвердження вчителю біології не пізніше, чим за день до його проведення.

Без затвердженого сценарію студент-практикант до проведення позакласного біологічного заходу не допускається та отримує незадовільну оцінку!

 

РОБОТА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

Програма педагогічної практики передбачає виконання студентами-практикантами функцій класного керівника (куратора). Класний керівник – це вчитель, що проводить навчально-виховну роботу в довіреному йому класі.

Завдання класного керівника:

ü різнобічне вивчення учнів класу;

ü проведення щоденних спостережень за успішністю учнів, контроль за їхньою домашньою роботою, а також регуляція обсягів домашнього завдання;

ü формування активу класу;

ü організація самоврядування;

ü проведення в тісній співпраці з іншими вчителями виховної роботи з учнями довіреного йому класу;

ü формування високих моральних якостей;

ü виховання відповідального ставлення до навчання;

ü роз’яснення і впровадження культури поведінки учнів;

ü розвиток пізнавальних інтересів і здібностей;

ü забезпечення єдності педагогічних вимог до учнів з боку школи та родини, підтримка постійного зв’язку з батьками;

ü організація у випадку необхідності своєчасної навчальної допомоги учням;

ü періодичне проведення учнівських зборів у класі, класних годин, позакласних виховних заходів, культпоходів, екскурсій тощо;

ü перевірка щоденників;

ü ведення встановленої класної документації, надання адміністрації школи відомостей про успішність, відвідування та поведінку учнів, перевірка стану їхніх щоденників;

ü внесення пропозицій адміністрації навчального закладу щодо заохочень і покарань окремих учнів;

ü проведення заходів, які сприяють зміцненню здоров’я учнів, організація їхньої суспільно-корисної праці.

Функції класного керівника:

Ø діагностична функція пов’язана з вивченням особливостей розвитку й поведінки учнів, рівня їх вихованості;

Ø організаторська функція полягає в тому, що класний керівник залучає учнів до різноманітної діяльності: пізнавальної, спортивної, художньо-творчої та ін.;

Ø виховна функція – у процесі роботи з учнями формує в них почуття національної свідомості, любові до Батьківщини, науковий світогляд, моральне обличчя, піклується про фізичний розвиток, розширення пізнавальних інтересів і т.ін.;

Ø координаційна функція – класний керівник намагається об’єднати спільні зусилля і вимоги учителів-предметників, батьків, громадських організацій, позашкільних установ, що отримувати позитивний результат у вихованні учнів;

Ø стимулююча функція полягає у своєчасному виявленні класним керівником негативних відхилень у діяльності, поведінці учнів та успішному їх подоланні, а також залучені школярів до організації і проведення цікавих і корисних справ;

Ø інформаційно-методична функція – класний керівник надає методичну й практичну допомогу учням, активу класу, батькам;

Ø соціальна функція – класний керівник виявляє й вивчає чинники, що впливають на розвиток і формування особистості учнів, сприяє нейтралізації впливу негативних чинників та формуванню навичок соціальної поведінки.

Починаючи роботу з класом студенту-практиканту необхідно розглянути особисті справи учнів, провести бесіди з класним керівником й учителями, проаналізувати класний журнал за попередній навчальний рік і скласти загальне уявлення про успішність, позитивні сторони і недоліки класу, традиції колективу для того, щоб визначити найефективніший підхід до організації виховної роботи.

Плануючи виховну роботу на період педагогічної практики студент повинен виходити з наступних положень:

ü в загальній системі позакласної роботи слід обов’язково виділяти те чи інше провідне для цього часу виховне завдання і визначити шляхи для його досягнення;

ü слід передбачати різноманітні форми роботи з учнями (індивідуальні, групові, колективні), що сприяли б різнобічному розвитку й вихованню учнів;

ü виховання реалізується лише через діяльність, тому необхідно включати учнів в пізнавальну, патріотичну, трудову, художньо-естетичну, спортивно-оздоровчу діяльність;

ü система позакласної виховної роботи має буди спрямована на організацію, виховання і розвиток учнівського колективу;

ü важливо, щоб план містив позакласний захід, який відповідає конкретній педагогічній ситуації, віковим і індивідуальним особливостям учнів, рівню розвитку колективу.

Під час практики студент обов’язково веде щоденник класного керівника, який складається з:

Ø списку учнів (прізвище, ім’я, по-батькові, дата народження, доручення у класному колективі);

Ø домашніх адрес і телефонів кожного учня, місць роботи батьків та їх робочих телефонів;

Ø списку учнів з хронічними захворюваннями.

 

ПІДГОТОВКА І ПРОВЕДЕННЯ ПОЗАКЛАСНОГО ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

 

Робота класного керівника складна і багатогранна. Проведення позакласних виховних заходів є одним з її видів, метою яких є всебічний розвиток і виховання учнів. Тематика таких заходів визначаються віковими особливостями класу, рівнем розвитку учнівського колективу, конкретним педагогічними ситуаціями, випадками девіантної поведінки серед учнів, загальними виховними завданнями загальноосвітнього навчального закладу тощо. Позакласний виховний захід може проводитися у формі бесіди із запрошеним фахівцем, класної години, спільних зборів учнів і батьків, обговорення фільму або публікації, диспутів тощо.

Як і будь-яка позакласна робота, проведення виховного заходу передбачає попередню організаційну підготовку, яка включає наступні етапи:

1) консультація з класним керівником і груповим керівником з приводу тематики і терміну проведення заходу;

2) з’ясування місця позакласного виховного заходу в системі виховної роботи класу;

3) вивчення особливостей класу, з’ясування інтересів учнів;

4) визначення основних цілей і завдань проведення виховного заходу, проектування результату виховної роботи;

5) вивчення методичних посібників і журналів, ресурсів мережі Інтернет, додаткової літератури для учнів з даної тематики;

6) підбір матеріалу, розробка композиції заходу, прийомів емоційного впливу, активізації учнів;

7) розподіл доручень учням класу з питань написання сценарію, підбору літературних запозичень;

8) підготовка художньої частини: розподіл ролей серед учнів класу;

9) підготовка аудіовізуальних приладь, проекторів та інших технічних засобів навчання з метою звукового оформлення заходу;

10) оформлення заходу: виготовлення яскравих афіш, запрошень, костюмів;

11) запрошення гостей: адміністрації навчального закладу, вчених-хіміків, учителів;

12) підбір кандидатури ведучого, адже від нього залежить успіх заходу, тому цю роботу слід робити надзвичайно ретельно;

13) написання остаточного сценарію заходу з щохвилинним плануванням його частин;

14) підготовлений сценарій надається на перевірку і затвердження класному керівнику не пізніше, чим за день до його проведення.

Без затвердженого сценарію студент-практикант до проведення позакласного виховного заходу не допускається та отримує незадовільну оцінку!