Характеристика методик оцінки інвестиційних проектів.

Інвестиційний проект у процесі свого здійснення повинен забезпечувати досягнення таких цілей: 1) одержання прийнятного прибутку на вкладений капітал; 2) підтримування стійкого фінансового становища підприємства.

Для досягнення зазначених цілей використовуються такі групи коефіцієнтів фін. оцінки проекту:

• рентабельності;

• оборотності (ділової активності);

• фінансової стійкості;

• ліквідності.

Комерційна ефективність (фінансове обґрунтування) проекту визначається співвідношенням фінансових витрат і результатів, що забезпечують необхідну норму прибутковості. Комерційну ефективність можна розраховувати як для проекту в цілому, так і для окремих його учасників з урахуванням їх внесків по показниках.

Бюджетна ефективність для бюджетів різних рівнів, окремого бюджету або консолідованого відбиває вплив результатів реалізації проекту на доходи і витрати бюджету відповідного рівня (федерального, регіонального або місцевого).

До складу доходів (припливів) рекомендується включати надходження в бюджет, що відносяться до здійснення проекту: плату за користування природними ресурсами (землею, водою таін.), доходи від ліцензування, тендерів на розвідку, проектування, будівництво й експлуатацію проекту; дивіденди по цінних паперах, що належать державі, і випущених для фінансування проекту; податкові надходження (включаючи прибутковий податок з заробітної плати) і рентні платежі в бюджет, мита й акцизи по вироблених (затрачуваних) продуктах (ресурсах); відрахування в позабюджетні фонди (пенсійний, зайнятості, медичного страхування та ін).

У складі витрат (відтоків) бюджету враховують бюджетні кошти, які виділяються на пряме фінансування проекту, включаючи безоплатне інвестиційне кредитування, бюджетні надбавки до ринкових цін (на паливо, енергію та ін.), кредити, що підлягають компенсації за рахунок бюджету, різні виплати (по державних цінних паперах; особам, які залишилися без роботи) та ін.

При реалізації інвестиційного проекту за рахунок бюджетних коштів враховується непрямий ефект, одержуваний сторонніми організаціями й обумовлений впливом проекту на них. Він може складатись із: а) зміни податкових надходжень від діяльності підприємства, б) виплати грошової допомоги особам, які залишилися без роботи в результаті реалізації інвестиційного проекту, в) виділення коштів з бюджету для переселення і працевлаштування громадян.

Соціальна ефективність визначається на рівні народного господарства, галузі, підприємства, а також враховує витрати і результати, пов'язані зі здійсненням інвестиційних проектів, показники яких виходять за межі прямих фінансових інтересів їх учасників.

Показники соціальної ефективності містять у собі:

• кінцеві виробничі результати, одержувані учасниками в ході здійснення проекту;

• соціальні й екологічні результати, розраховані, виходячи з спільного впливу всіх учасників проекту на здоров'я населення, соціальну й екологічну обстановку в регіонах;

• прямі фінансові результати;

• кредити і позики іноземних держав, банків і фірм, надходження від імпортного мита та ін.

Соціальні результати відображають внесок проекту в поліпшення соціального середовища і в кінцевому підсумку - підвищення якості життя населення, що характеризується оцінками:

• рівня життя - доходи населення (середня заробітна плата й інші виплати); забезпеченість населення товарами і послугами споживчого призначення; ціни й тарифи на товари і послуги; споживання населенням продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг; забезпечення житлом, об'єктами господарсько-побутового призначення і комунальними послугами;

• способу життя - зайнятість населення (кількість нових робочих місць); підготовка кадрів (чисельність працівників, які пройдуть перепідготовку, підвищать кваліфікацію, одержать нову професію); забезпечення населення об'єктами культури і мистецтва, охорони здоров'я, спорту, транспортного обслуговування; соціальна безпека (зниження правопорушень і злочинності);

• здоров'я і тривалості життя - поліпшення умов праці (скорочення числа робочих місць з важкими шкідливими і небезпечними умовами праці, професійних захворювань і виробничого травматизму); розвиток сфери охорони здоров'я, забезпеченість об'єктами охорони здоров'я, рівень обслуговування.

Окремі компоненти соціальної ефективності можуть мати вартісну оцінку і відображуватись у розрахунках економічної ефективності проекту. До них варто відносити такі:

• зміну робочих місць у регіоні;

• поліпшення житлових і культурно-побутових умов працівників;

• зміну структури виробничого персоналу;

• зміну надійності постачання населення регіонів або населених пунктів окремими товарами;

• зміни рівня здоров'я працівників і населення в цілому;

· економію вільного часу населення.

Однак слід визнати, що оцінка соціальної ефективності досить складна, а тому з цією метою найчастіше використовують експертний метод.

Показники і розрахунок соціальної ефективності практично не відрізняються від принципів оцінки комерційної ефективності.