Суть поняття «фінансовий інжиніринг» та його роль в залученні грошових ресурсів для інвестицій

Фінансовий інжиніринг - це цілеспрямована розробка та реалізація нових фінансових інструментів і (або) нових фінансових технологія а також творчий пошук нових підходів до вирішення фінансових проблем за допомогою уже відомих фінансових інструментів і технологій. Можна говорити про те, що фінансовий інжиніринг допомагає банкам та іншим фінансовим посередникам оперативніше та ефективніше реагувати на зміни, яке відбуваються у світі, в законодавстві та економіці конкретної країни, всередині конкретного суб'єкта господарювання.

Фінансовий інжиніринг, використовуючи результати фінансового аналізу, відповідний власний інструментарій та операційні схеми, а також власне розуміння проблеми, займається розробкою, конструюванням та реалізацією нових фінансових інструментів та (або) технологій з метою розв'язання відповідних фінансових проблем.

В окремих випадках шляхи вирішення цих проблем мають одноразовий характер, вони непридатні для повторного використання. Водночас може бути, що готове рішення фінансової проблеми має досить широке застосування, тобто може використовуватися значною кількістю суб'єктів господарювання. Отже, кожний фінансовий інструмент чи схема повинні задовольняти конкретні потреби клієнта. У більшості випадків схеми фінансового інжинірингу не можуть бути універсальними та уніфікованими.

До проблем фінансового інжинірингу належать питання, що виникають при злитті або поглинанні підприємств. Прикладом такого фінансового інжинірингу можна назвати появу «проміжного» фінансування. При такому фінансуванні інвестиційний банк надає кредит групі викупу на строк, доки не буде організовано фінансування на стабільній основі. Надаючи такий кредит інвестиційний банк отримує не лише проценти, а й комісійні доходи за надання консультаційних та інших послуг. Водночас банк заінтересований у найскорішому поверненні кредиту, оскільки такий кредит є досить ризикованим.

Фінансовий інжиніринг відіграє значну роль в управлінні коротко- та довгостроковими інвестиціями. Зокрема, були розроблені та впроваджені в практику такі інструменти, як взаємні фонди грошового ринку, взаємні фонди та ринок репо.

Репо - це операції з продажу та купівлі цінних паперів з різними датами розрахунку. Зворотне репо, або угода про купівлю цінних паперів із зворотним продажем, є дзеркальним відображенням репо.

Значна роль фінансового інжинірингу пов'язана з обслуговуванням населення. Тут можна назвати, зокрема, «нау»-рахунки, індивідуальні пенсійні рахунки.

Відчутну роль відіграє фінансовий інжиніринг у фінансуванні зовнішньої торгівлі, залученні грошових ресурсів для інвестицій; покритті бюджетного дефіциту; зниженні бази оподаткування у клієнта, включаючи самі банки; сек'юритизації активів; управлінні ризиками тощо.

Застосування фінансового інжинірингу передбачає роботу в банках висококваліфікованих спеціалістів, які повинні мати відповідний рівень знань у галузі економічної та фінансової теорії бухгалтерської та банківської справи, юриспруденції, математики, статистики та оподаткування володіти мистецтвом моделювання. Крім того, їм необхідно знати комп'ютерну та телекомунікаційну техніку, бути поінформованими про наявні, розроблені фінансові інструменти і схеми, розуміти, в який спосіб їх можна використати при вирішенні поставлених фінансових проблем.

Розвиток фінансового інжинірингу обумовлений низкою факторів, які умовно можна поділити на дві групи: 1) екзогенні, що діють ззовні відносно фірми та 2) ендогенні, що є внутрішніми відносно неї і які вона частково може контролювати.

До екзогенних факторів відносяться зокрема: мінливість ціни, загальна глобалізація ринків податкові асиметрії, досягнення науки і технології, досягнення економічної та фінансової теорії, зміни в регулюючому законодавстві, посилення конкуренції, зниження операційних витрат тощо.

Ендогенні фактори включають у себе такі, як потреби в ліквідності, несхильність акціонерів і менеджерів до ризику, розбіжності в інтересах власників і менеджерів, розрив між високим рівнем професіоналізму керуючих інвестиціями та поверховим рівнем підготовки старшого персоналу.