Як організовується проведення психологічного супроводження та інших заходів забезпечення адаптації молодого поповнення?

Психологічне супроводження повинно включати в себе наступні заходи:

- вивчення біографічних особливостей. Особлива увага при цьому звертається на сімейний стан (виховання в неповній сім’ї, наявність дружини, дітей, відносини в родині, матеріальний рівень родини, наявність важкохворих родичів), освітній рівень, причини перерваної чи незакінченої освіти, фаховий рівень – наявність спорідненого з військовим фаху, відсутність кваліфікації, досвіду праці в колективі, наявність досвіду асоціального життя у вигляді приводів у міліцію, перебування на обліку в дитячій кімнаті міліції, притягнення до кримінальної відповідальності незалежно від виду покарання, епізодичне вживання наркотичних речовин чи зловживання алкогольними напоями, наявність спроб суїциду, відношення до служби у ЗС України, національні та соціальні особливості, особливості релігійних переконань, активність у суспільному житті – в перші дві доби перебування у частині;

- вивчення стану здоров’я за результатами військово-лікарської комісії та на підставі персонального опитування – у перший тиждень перебування у частині;

- вивчення фізичного стану щодо наявності чи відсутності спортивних розрядів, фізичних можливостей щодо виконання нормативів (біг на 1000 метрів, кількість підтягувань) та загально-фізичної підготовленості – протягом першого тижня перебування у частині;

- вивчення психічних особливостей із застосуванням тесту “Прогноз”, результатів тестування на ризик суїциду, СЗЧ-3 – протягом другого-третього тижня перебування у частині;

- вивчення комунікативних особливостей та моделі поведінки у конфліктній ситуації – перший-другий місяць служби;

- вивчення ходу адаптації військовослужбовця до умов військової служби – другий місяць служби; до умов штатних підрозділів – за підсумками І періоду служби;

- дослідження соціометричного статусу особи в групі – за підсумками І періоду служби.

Особливості інтерпретації отриманих матеріалів полягають у наступному:

- опитування особового складу проводиться офіцерами з гуманітарних питань, інтерпретація психологічних методик – лише особами, що мають відповідну підготовку та певний досвід такої роботи. Інформація щодо психологічних особливостей особового складу не повинна поширюватись за межі потрібного. Ключі до опитувальників, опитувальники зберігаються як документи для службового користування. Обов’язково враховується, що в період адаптації молодого поповнення на його поведінку впливають не стільки особливості психіки, скільки досвід попереднього життя, тому отримані психологічні показники відіграють допоміжну роль, головне – спрямованість особи та попередній досвід;

- відхильна поведінка найбільш вірогідна за умов поєднання кількох факторів ризику, наприклад, недостатня освіта + досвід соціального життя до призову + високі показники за шкалою нейротизму + акцентуація особи.

У першу чергу, доцільним є поглиблене вивчення осіб із порушеннями адаптації. З метою активного виявлення таких осіб необхідно особливу увагу звернути на особовий склад, який часто звертається до медичного пункту або при зверненні до лікаря не отримує лікарської допомоги через відсутність наявної хвороби.

Це дає можливість припустити наявність проблем у психологічній сфері.

Перші два місяці після призову психологам частин доцільно вести свої прийоми в медичних пунктах разом із лікарями, що дозволить своєчасно та оперативно вирішувати питання психологічної допомоги особовому складу.

Забороняється призначити до варти особовий склад, який прибув на поповнення раніше:

- двох місяців після проходження програми молодого солдата і прийняття Військової присяги;

- одного місяця після прибуття з навчальних підрозділів;

- одного тижня після повернення з відпустки, лікувальних закладів та відряджень;

- який не пройшов комісію на допуск до несення вартової служби.

Психологічні заходи щодо поліпшення умов адаптації молодого поповнення до служби та терміни їх проведення:

- вивчення психофізіологічних особливостей молодого поповнення – у перший тиждень перебування (психологом, лікарем, начальником фізичної підготовки та спорту);

- психологічні тестування – у 1-ий – 4-ий тижні (психологом, заступником командира підрозділу з гуманітарних питань);

- вивчення соціометричного статусу особи в групі – за підсумками І періоду служби (психологом, заступником командира підрозділу з гуманітарних питань);

- визначення соціально-психологічного клімату в підрозділах у 4-ий – 9-ий четвертий-дев’ятий тижні (психологом, заступником командира частини з гуманітарних питань);

- планування індивідуальних співбесід та їх проведення – з першого дня перебування (заступником командира з гуманітарних питань роти, батальйону, частини, психологом, лікарем, начальником фізичної підготовки та спорту, а також командирами підрозділів та відповідними начальниками родів військ та служб, в які планується направити поповнення);

- поглиблена індивідуальна співбесіда – у 1-ий – 2-ий тижні (психологом, заступником командира підрозділу з гуманітарних питань);

- медичний огляд та планування індивідуальних профілактичних заходів – у 1-ий тиждень (начальником медичної служби);

- загальна бесіда з усім молодим поповненням – у 1-ий місяць (командиром частини особисто);

- вивчення фізичного стану – у 1-ий місяць (особисто начальником фізичної підготовки та спорту). В перші 3 тижні виключаються надмірні фізичні навантаження, марш-кидки, кроси;

- планування індивідуального фізичного виховання для осіб з низьким та нижче середнього рівнем фізичного здоров’я – 1-ий місяць (начальником фізичної підготовки та спорту, лікарем частини).

У кожній частині плануються заходи психологічного супроводу ходу адаптації молодих солдатів до умов військової служби, якими передбачається:

- дослідження з проблем вивчення самовільного залишення частин – у 1-ий місяць перебування у частині та в кінці І періоду;

- вивчення рівня нервово-психологічної стійкості – у 1-ий місяць перебування у частині та кожний квартал;

- вивчення ризику суїциду – у 1-ий – 4-ий місяці перебування у частині;

- дослідження проблем адаптації молодого поповнення до служби у ЗС України – у 2-ий місяць перебування молодих військовослужбовців у частині та в кінці І періоду служби;

- соціометричне вивчення внутрішньоколективних взаємовідносин – за підсумками І періоду служби у частині;

- вивчення морально-психологічного клімату військових колективів – у 3-ий – 4-ий місяць перебування у частині;

- дослідження з проблем нестатутних взаємовідносин – у 1-ий – 2-ий місяць перебування молодих військовослужбовців у частині;

- вивчення проблем несення вартової служби та загальне соціально-психологічне вивчення індивідуальних якостей та психологічних особливостей військовослужбовців – водіїв автотранспорту – щомісячно.

Заступник командира частини з гуманітарних питань відповідає за якісне і своєчасне проведення досліджень та повноту розробки рекомендацій з визначених проблем. Командир частини зобов’язаний за підсумками кожного дослідження прийняти рішення щодо впровадження рекомендацій у життєдіяльністьчастини.

 

Висновки

 

Підбиваючи підсумки лекції, можна зробити висновок, що чітке функціонування єдиної системи морально-психологічного забезпечення, поглибленого вивчення військовослужбовців сприяє створенню здорових умов служби у військових колективах та поліпшенню процесу адаптації військовослужбовців до служби у Збройних Силах України.

 

Контрольні питання та завдання

1. Що таке адаптація?

2. Що включає у себе адаптація військовослужбовця до умов військової служби?

3. Що таке психологічне забезпечення адаптації військовослужбовців до умов військової служби?

4. Алгоритм роботи посадових осіб щодо забезпечення адаптації військовослужбовців до умов служби.

 

Список використаної літератури

1. Атаманчук М.О. Індивідуалізація виховання військово-службовців (Основи теорії, методика і організація): Навч. посібник. – К., КВГІ, 1996.

2. Бабенко М., Ротань М.П. Морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактика правопорушень. – К., ВГІ НАОУ, 2000.

3. Бойко О.В., Голик М.М., Романишин А.М. Інноваційні форми та методи навчання військовослужбовців. Навчально-методичний посібник – Львів: ЛВІ, 2006. – 67 с.

4. Варій М.Й., Букреєв В.О. Соціально-психологічний аспект взаємовідносин у військовому підрозділі. – Львів, ВІ ДУ “ЛП”, 1997.

5. Варій М.Й.,Зачепа А.М., Яковенко В.Л. Соціальні відхилення у військовому підрозділі. / Наук.-метод. посібник. – Львів: ЛВІ НУ “ЛП”, 2001.

6. Виховна робота в Збройних Силах України. Вип. 1. Виховна робота в бойових обставинах. – Львів, ДУ ”ЛП”, 1996.

7. Виховна робота в Збройних Силах України. Вип. 2. Навч.-метод. посібник – Львів: ВІ ДУ “ЛП”, 1999.

8. Державна Програма розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки.

9. Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України. Затверджена Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 28/2004 // Народна армія. – 2004. – 4 лютого.

10. Концепція морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України. Затверджена Наказом Міністра оборони України від 5.05.1999 р., № 142.

11. Методичні рекомендації командирам військових частин (підрозділів) щодо організації профілактики порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями. – К.: ГУВР, 2003.

12. Організація виховної роботи в підрозділах (Методичні рекомендації випускникові). – Харків, ХВУ, 1998.

13. Попович О.І., Петрович В.І., Стасюк В.В. Виховна робота в підрозділі. Навч.-метод. посібник. – К.: КВГІ, 2000.

14. Практичні рекомендації посадовим особам курсантських підрозділів щодо вивчення індивідуально-психологічних якостей курсантів – першокурсників та полегшення процесу адаптації до умов військової служби. – Львів: ВІ НУ “ЛП”, 2002.

15. Про додаткові заходи щодо поліпшення дисципліни у Збройних Силах України та інших військових формуваннях: Директива Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 28.10.2002 р., № 1-1/1384.

16. Про зміцнення військової дисципліни у Збройних Силах України: Наказ Міністра оборони України від 19.04.1997р., № 11.

17. Про удосконалення діяльності органів військового управління щодо попередження пияцтва та впровадження здорового способу життя в Збройних Силах України: Директива Міністра оборони України від 29.07.1999 р., № 17.

18. Про організацію правової підготовки у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України: Наказ Міністра оборони України від 24 лютого 2006 року № 117.

19. Робота командира підрозділу щодо зміцнення військової дисципліни (Методичні рекомендації). – Харків: ХВУ, 1998.

20. Ротань М.П.,Стасюк В.В. Методика індивідуальної виховної роботи. Навч.-метод.посібник. – К.: КВГІ, 1999.

ТЕМА 10 Система морально-психологічного забезпечення військової дисципліни в частині та підрозділі

План

1. Дисциплінованість як провідна риса особистості воїна.

2.Зміст та основні напрямки морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень.

3. Система роботи командирів (начальників) щодо зміцнення військової дисципліни.

В усі часи і в усіх арміях, як свідчить історія, надавалось велике значення військовій дисципліні. Наполеон Бонапарт, Олександр Суворов, Михайло Драгомиров у високому моральному дусі, дисциплінованості солдатів вбачали важливий чинник перемоги над ворогом.

На думку Михайла Драгомирова, дисципліна має бути релігією військ. Система дисципліни, яка заснована на страху, дуже зручна, але така дисципліна, застерігав він, не міцна навіть в мирний час, а на війні вона зовсім нічого не варта.

Повна єдність, злагодженість і ефективність бойової діяльності особового складу підрозділу (частини) в екстремальних умовах досягаються, як відомо, високою військовою дисципліною.

У зв’язку з цим нас військова дисципліна як психологічне явище цікавить своїм змістом, психічними механізмами нормативної поведінки військовослужбовців та з’ясуванням умов, в яких вона ефективно функціонує, розвивається і зміцнюється.