Перелік та вимоги до оформлення звітної документації з виробничої педагогічної практики на базі вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації

Після завершення виробничої педагогічної практики на базі вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації магістрантам слід подати наступну звітну документацію:

1. Індивідуальний план роботи практиканта із зазначенням виконання запланованих дій і заходів.

2. Педагогічний щоденник практиканта.

3. Запис ходу і змісту відвіданих занять (однієї лекції і одного практичного заняття).

4. Аналіз відвіданих занять (однієї лекції і одного практичного заняття).

5. План-конспект одного виховного заходу (кураторської години) із відповідним методичним забезпеченням.

1. Індивідуальний план роботи магістранта на період проходження виробничої педагогічної практики.

На початку педагогічної практики перед магістрантом постає завдання розробити індивідуальний план проходження педагогічної практики. Індивідуальний план магістранта має складатися згідно поставлених цілей і задач педагогічної практики і відповідати трудомісткості (навантаженню) педагогічної практики, що визначається безпосередньо навчальним планом підготовки магістрантів з певного напряму і спеціальності.

Індивідуальний план проходження педагогічної практики оформлюється магістрантом з дотриманням встановлених норм.

Упродовж першого тижня педагогічної практики (ознайомчий період) у плані на кожний тиждень з визначенням дня необхідно означити загальні (уже відомі після спілкування з викладачами, методистами) завдання. При цьому дотримуватися наказової форми дієслів („Що зробити?”: відвідати, підготувати, провести бесіду, визначити завдання).

У плані роботи необхідно залишати місце для фіксування побіжних завдань, що випливають з особливостей щоденної навчально-виховної роботи зі студентами, з доручень викладачів, методистів. У плані варто фіксувати виконання (чи невиконання) означених завдань.

Зразок ведення індивідуального плану роботи практиканта подано в додатку А.

 

2. Педагогічний щоденник магістранта.

Важливим чинником, що має характеризувати ставлення практиканта до виконання завдань педагогічної практики, є ведення педагогічного щоденника. У ньому має відображатись системність діяльності практиканта, а також рівень сформованості педагогічних умінь, педагогічної культури в цілому. Щоденник має довільну форму, але він повинен повністю відображати завдання, сформульовані практикантом в індивідуальному плані. А отже, працюючи над змістом щоденника, магістранту варто співставляти: які види робіт були заплановані на конкретний день – хід і якість їх виконання з необхідним психолого-педагогічним аналізом.

При заповненні педагогічного щоденника важливо уникати формалізму (робити формальні записи за тиждень, констатувати лише певні дії без їх аналізу). Магістранту слід не лише спостерігати педагогічні явища, але й навчитися розкривати їх сутність шляхом проведення глибокого і детального аналізу.

У щоденнику магістрант має: щоденно аналізувати результати своєї роботи, давати психолого-педагогічну оцінку явищам і процесам, з якими стикається у навчальному закладі; висловлювати своє ставлення до тих чи інших дій викладачів, студентів; аналізувати й оцінювати власні педагогічні дії.

Хід і зміст записів у щоденнику має відображати якість виконання завдань педагогічної практики (не з позиції фіксації тих чи тих дій, а передусім з погляду змістовності, результативності, ефективності цієї праці, задоволення нею чи незадоволення).

Зразок ведення педагогічного щоденника подано в додатку Б.

 

3. Запис ходу і змісту відвіданого заняття (однієї лекції і одного практичного заняття).

Важливим завданням для практикантів є відвідання навчальних занять педагогів, запис ходу і змісту лекції, практичного, семінарського заняття, їх педагогічних аналіз.

Запис ходу і змісту відвіданого заняття треба вести у педагогічному щоденнику, дотримуючись запропонованої схеми. Безпосередньо на занятті ці записи магістрант веде конспективно, а потім більш дбайливо фіксує цей матеріал у педагогічному щоденнику. Спостерігаючи за ходом і змістом відвіданого заняття, варто мати перед собою програму спостереження й аналізу заняття і вже на цій основі робити необхідні записи.

Програма спостереження й аналізу занять у вищому навчальному закладі, а також схема запису змісту і ходу заняття подано у додатку В (зокрема, наведено уривок із запису змісту і ходу заняття).

 

4. Аналіз відвіданого заняття (однієї лекції й одного практичного заняття).

На основі зроблених записів ходу і змісту відвіданого заняття тут же (у щоденнику) необхідно подати розгорнутий аналіз цього заняття відповідно до рекомендованої програми.

У додатку Г наведені різні варіанти проведення аналізу лекційного, семінарського і практичного/лабораторного заняття. Це дозволяє магістрантові творчо підійти до аналізування відвіданих занять, а також надає можливість сформувати власний підхід.

5. План-конспект одного виховного заходу (кураторської години) із методичним забезпеченням.

Розробка позанавчального виховного заходу (кураторської години) зі студентами також має відповідати певним вимогам, містити необхідне методичне забезпечення. передусім це: тема, мета, учасники, обладнання, хід і зміст заходу, розподіл «ролей» учасників під час підготовки і проведення виховного заходу та інше.

План-конспект виховного заходу (кураторської години) подається з його короткою характеристикою і підписом безпосереднього викладача-куратора академічної групи, за якою був закріплений магістрант.