Методичні вказівки до вивчення питань теми. Відповідальність суб’єктів ЗЕД

Відповідальність суб’єктів ЗЕД. Основні положення. При відповіді на це запитання студент повинен виходити з того, що основним нормативним актом, що регулює відносини у зовнішньоекономічній сфері, у тому числі основні умови відповідальності її суб’єктів, є закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Саме у його статті 32 (а також у статтях 34, 35) визначені основні положення цієї відповідальності. Студентові доречно ознайомитися з ними. Особливу увагу йому варто приділити положенню норми, згідно з якою держава Україна не несе відповідальності навіть за незаконні дії суб’єктів ЗЕД, і навпаки. Для більш глибокого розуміння теми студент може проаналізувати відповідну учбову літературу. Він повинен знати, у чому знаходить свій вираз сутність та мета відповідальності як такої, на яких загальноправових принципах будується її практичне втілення у житті та як ці принципи відображаються у теорії зовнішньоекономічної діяльності, виконанням яких функцій (стимулюючої, штрафної, попереджувальної, компенсаційної, інформаційної чи сигналізаційної) характеризується інститут відповідальності та на яких підставах вона реалізується у ЗЕД.

Загальна характеристика різновидів і форм відповідальності у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Розгляду цього питання присвячені статті 33, 35 закону «Про зовнішньоекономічну діяльність». Студент повинен доповісти, що майнова відповідальність (як вид відповідальності у ЗЕД) винних суб’єктів ЗЕД реалізується у формах накладення на них обов’язку матеріального відшкодування прямих збитків, побічних збитків чи упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди або інших майнових санкцій. Сутність вказаних форм майнової відповідальності визнаних винними суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності має бути відома студентові. Також він повинен зазначити, у чому виражається специфіка кримінальної відповідальності, у тому числі у відношенні суб’єктів ЗЕД, а саме – у принципі: дозволено усе те, що прямо не заборонено кримінальним законом. Для повноти відповіді студенту варто навести кілька статей Кримінального кодексу України 2001 року (наприклад, статті 201, 203-1 та 333), якими законодавець передбачив кримінальну відповідальність суб’єктів ЗЕД. Йому також слід вказати на загальний порядок здійснення відповідальності суб’єктів ЗЕД, згідно із ст. 36 відповідного закону. Також студенту слід зазначити, що хоча в ст. 33 Закону України «Про ЗЕД», яка передбачає основні види та форми відповідальності у зовнішньоекономічній діяльності, адміністративна відповідальність не названа, вона досить широко застосовується в сфері зовнішньоекономічної діяльності та навести приклади такої відповідальності.

Застосування спеціальних санкцій за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність. Перш за все, студенту доречно визначитися з поняттям спеціальних санкцій, яке закріплене законодавцем у п. 1 Положення «Про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"». Вказана ст. 37 є загальною підставою для застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України спеціальних санкцій за порушення чинного законодавства про ЗЕД. Студент повинен навести коротку загальну характеристику цих санкцій (індивідуального режиму ліцензування та тимчасового припинення здійснення зовнішньоекономічної діяльності) та умови їх накладання компетентними органами (Міністерством економіки за рішеннями судових органів чи поданнями інших органів). Він має вказати, у чому саме полягають та чому застосовуються до українських суб’єктів, щодо яких діють спеціальні санкції, певні обмеження, згідно з п. 1.5 Положення «Про порядок застосування до суб'єктів ЗЕД України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про ЗЕД»». Студенту треба пам’ятати, що ці санкції мають застосовуватися лише до появи достовірної інформації щодо прийняття зацікавленими суб’єктами практичних заходів, які дають достатні підстави (гарантії) вважати, що надалі порушення законодавства про ЗЕД будуть припинені (зокрема, пп. 1.3 та 4.12 вказаного Положення).

Індивідуальний режим ліцензування. Індивідуальний режим ліцензування є одним з двох (разом з тимчасовим призупиненням здійснення ЗЕД) основних спеціальних санкцій, що застосовуються до суб’єктів – порушників чинного законодавства про ЗЕД, згідно з п. 1.1 Положення «Про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про ЗЕД"». Студент має знати, що саме передбачається встановленням щодо певного суб’єкта індивідуального режиму ліцензування (п. 2 вищевказаного Положення та п. 1.1 Положення «Про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій»), та повинен вміти коротко, але змістовно охарактеризувати, зокрема, порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій (п. 2 Положення «Про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій», ст. 16 закону «Про ЗЕД»).

Тимчасове припинення здійснення ЗЕД. У відповідності з п. 1 Положення «Про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про ЗЕД"», тимчасове припинення здійснення ЗЕД є одним з двох (разом з індивідуальним режимом ліцензування) основних спеціальних санкцій, що застосовуються до суб’єктів – порушників чинного законодавства про ЗЕД. Зміст тимчасового припинення здійснення ЗЕД полягає у накладенні офіційної заборони на здійснення будь-яких законних видів зовнішньоекономічної діяльності, про що має доповісти студент при відповіді на дане запитання, як і про умови застосування цієї спеціальної санкції та про винятки з вказаного правила. Це він зможе зробити, ознайомившись з п. 3 згадуваного вище Положення.

Порядок застосування до суб’єктів ЗЕД України й іноземних суб’єктів господарської діяльності спеціальних санкцій. Положення «Про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність» є основним у законодавчому врегулюванні цього питання. При характеристиці зазначеного порядку студент, перш за все, має вказати, на які види зовнішньоекономічної діяльності розповсюджується дія спеціальних санкцій (п. 1.6 вищевказаного Положення та ст. 4 закону «Про ЗЕД»). Безпосередньо порядок застосування спеціальних санкцій (оформлення, скасування та ін.) має бути охарактеризований у відповідності з п. 4 Положення. Особливу увагу студенту слід приділити положенню п. 4.7, згідно з яким застосуванню спеціальних санкцій може передувати офіційне попередження порушників з боку Міністерства відносно можливості накладення на них цих санкцій.

Особливості розгляду спорів за участю іноземних осіб. Відповідь на зазначене питання студентові слід розпочати з положень ст.33 Закону «Про ЗЕД», яка встановлює, що спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарювання у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України. Також студентові варто розглянути питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, надати перелік випадків виключної підсудності, визначити право право сторін на самостійне визначення місця розгляду спору, надати характеристику поняття пророгаційної угоди, принципу абсолютного судового імунітету іноземної держави, розглянути питання взаємодії судів України із судовими органами інших держав.

Нормативна література:

· Господарський кодекс України, № 436-IV вiд 16.01.2003 // ВВР України 2003р., № 18, №19-20, № 21-22, ст.144.

· Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991р. № 959-XII // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991р., № 29, ст. 377.

· Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 // ВВР України 1993, № 17, ст.184.

· Про міжнародне приватне право: Закон України від 23.06.2005 № 2709-IV// Відомості Верховної Ради України, 2005, №32, ст..442

· Про міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24.02.1994 № 4002-XII // Відомості Верховної Ради України, 1994, №25,ст..198

· Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства: Указ Президента України вiд 27.06.1999 № 734/99 // УК 01.07.99 /ОВУ від 23.07.1999 р. №27 стор.79.

· Про затвердження Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій: Наказ МінекономікиУкраїни, Положення вiд 17.04.2000р. № 47 // ОВУ №19 стор. 129 від 26.05.2000 р.

· Про затвердження Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність": Наказ Мінекономіки, Положення вiд 17.04.2000р. № 52 // ОВУ №19 стор.177 від 26.05.2000 р.

Спеціальна література:

1. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Підручник. / В.О. Новак, Т.Л. Мостенська, М.Г. Луцький, Г.С. Гуріна, О.В. Ільєнко – К.: Кондор-Видавництво, 2013, – 495 с.

2. Основи зовнішньоекономічної діяльності [текст]: підручник. / 4-те вид. перероб. та доп. / О.П. Гребельник – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 452 с.

3. Зовнішньоекономічна діяльність: теорія і практика. Навчальний посібник / А.Р. Дунська. – Кондор-Видавництво, 2013. – 688 с.

4. Господарське право: підручник / В.С. Щербина. – 6-те вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2013. – 640 с.

5. Господарське право: Курс лекцій / В.В. Чайковська. – Одеса: Астропринт», 2012. – 408с.

6. Господарське право: Підручник // О.П. Подцерковний, О.О. Квасніцька, А.В.Смітюх та ін.; За ред. О.П. Подцерковного — Х.: ООО “Одіссей”, 2011. — 640 с.

7. Правові основи зовнішньоекономічної діяльності. Навчальний посібник: // Л.С. Сміян. — К.: КНТ, 2008. — 416 с.

8. Зінь Е.А., Дука Н.С. Оcнови зовнішньоекономічної діяльності: Підручник / За ред.д.е.н., професора Е.А. Зіня. — К.: Видавництво «Кондор», 2009. — 432 с.

9. Навчальний посібник „Регулювання зовнішньоекономічної діяльністі” // За ред. І.І. Дахна— К.: Центр учбової літератури, 2009. — 472 с. –ISBN;

10. Гребельник О.П. “Основи зовнішньоекономічної діяльності”.3-тє видання перероблене та доповнене: Підручник. — Київ: Центр навчальної літератури, 2008. — 432 с..

11. Поєдинок В.В. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 288 с.

12. Вишняков А.К. Регулирование внешнеэкономической деятельности в Украине: Учебное пособие — Х.: ООО “Одиссей”, 2005. — 256 с.;

13. Кавторєва Я. Все про організацію та облік ЗЕД. – Х.: Фактор, 2004. – 320с.