4.1 Загальні вимоги
Залежно від особливостей та змісту пояснювальну записку складають у вигляді тексту, ілюстрацій, таблиць або їх сполучень.
Пояснювальну записку оформляють на аркушах формату А4 (210 х 297 мм).
Пояснювальну записку виконують на державній мові рукописним або за дозволом заступника директора з навчальної роботи машинним (за допомогою комп'ютерної техніки) способом на одному боці аркуша білого паперу.
При виконанні пояснювальної записки від руки, текст документу повинен бути написаний чорною пастою на одній стороні білого паперу. Висота літер і цифр рукописного тексту не менше 2,5 мм, при цьому застосовується сітка №3 де відстань між рядками 8 мм.
При виконанні пояснювальної записка за допомогою комп'ютера - друк у редакторі Microsoft Word застосовується шрифт Times New Roman розміром 14, відстань між рядками полуторна (1,5).
Текст пояснювальної записки слід виконувати, додержуючись таких розмірів берегів: лівий - не менше 25 мм, верхній та нижній - не менше 20 мм, правий - не менше 10 мм. Необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності та чіткості зображення впродовж вciєї записки. Всі лінії, літери, цифри та знаки повинні бути одного кольору - чорного впродовж вciєї записки.
4.1.1 Встановлення параметрів сторінок для текстової частини пояснювальної записки
Для встановлення параметрів сторінок пояснювальних записок технічних спеціальностей (сторінки з рамкою) необхідно виконати команди «Поля» → «Настраиваемые поля» → вікно «Параметры страницы» → «Поля» встановити:
- верхнє – 2 см;
- ліве – 2,5 см;
- праве – 1 см;
- нижнє – 3 см.
В розділі «Ориентация» вибираємо – «книжная», у розділі «Страницы»- «Обычний», в розділі «Образец» встановлюємо «Применить ко всему документу», як показано на рисунку 4.1а.
Для визначення розміру аркушів виконуємо наступні дії: вікно «Параметры страницы» → «Размер бумаги» → А4 (рисунок 4.1б).
а) б)
а – налаштування полів сторінки; б - -налаштування розміру бумаги
Рисунок 4.1- Встановлення параметрів сторінок
Для сторінок з великим штампом кінець тексту потрібно буде зносити в ручну (Enter).
4.1.2 Встановлення розміру та типу шрифту
Для установки шрифту виконати команди «Главная» → вікно «Шрифт» (рисунок 4.2) встановити наступні параметри: тип шрифту - Times New Roman, написання – «Обычный», розмір – 14.
Рисунок 4.2– Встановлення параметрів шрифту
4.1.3 Встановлення інтервалів та відступів у тексті
Для встановлення інтервалів та відступів у тексті необхідно виконати команди «Главная» → «Абзац». У діалоговому вікні «Абзац» у розділі «Общие» в полі «Выравнивание» встановлюємо параметр - «по ширине» для основного тексту (рисунок 4.3)
У розділі «Отступ» встановлюємо такі параметри: відступ з лівої сторони – 0 см, з правої сторони – 0 см; для першої строки тексту відступ (абзац) – 1,5 см, як показано на рисунку 4.3.
У розділі «Интервал» в полі «Междустрочный» вибрати із списку «1,5 строки» (рисунок 4.3).
Рисунок 4.3 – Налаштування інтервалів та відступів у тексті
Кожний аркуш пояснювальної записки дипломного проекту повинен мати рамку і основний напис. Основний напис (рисунок 4.4) виконується на першому аркуші кожної частини записки, включаючи реферат, зміст, вступ, висновки, перелік посилань і додатки. На інших аркушах записки його роблять як на рисунку 4.5.
На титульному аркушеві, завданні і пояснювальній записці основний напис не виконується.
У графах основних написів пояснювальної записки дипломного проекту зазначають (номери граф показано в дужках):
у графі 1 - назва частини;
у графі 2 - позначення частини;
у графі 7 - порядковий номер аркуша в межах частини;
у графі 8- загальна кількість аркушів частини;
у графі 9 - шифри спеціальності та академічної групи;
у графах 10-12 - прізвища, підписи, дати підписання.
Відстань від рамки аркуша до межі тексту на початку і в кінці рядків повинна дорівнювати 3-5 мм. Відстань від верхнього і нижнього рядка тексту до верхньої чи нижньої рамки - 10-15 мм, абзац - 15-17 мм.
7 10 23 15 10
8  5=40
| (2) | ||||||||||||||
| (13) | (14) | (15) | (16) | (17) | |||||||||||
| Змін | Аркуш | №Документа | Підпис | Дата | |||||||||||
| Розробив | (1) Назва розділу | Літера | Аркуш | Аркушів | |||||||||||
| Керівник | (7) | (8) | |||||||||||||
| Рецензент | (10) | (11) | (12) | 5 5 5 15 20 (9) | |||||||||||
| Н.Контроль | |||||||||||||||
| Затвердив | |||||||||||||||
| 120 | |||||||||||||||
Рисунок 4.4 - Розміри напису специфікації головного аркуша
7 10 23 15 10
 5=15
| ||||||||||
| (2) | Аркуш | |||||||||
| (7) | ||||||||||
| Змін | Аркуш | №Документа | Підпис | Дата | ||||||
| 110 10 | ||||||||||
Рисунок 4.5 - Розміри напису специфікації рядового аркуша
Щоб встановити рамку з відповідним основним написом необхідно через путь: локальний диск С:\Program Files\Microsoft Office\Office 12 в папку STARTUP встановити файл Forms_A4.dot, відкрити файл, вибрати необхідну рамку, навести на неї курсор і натиснути ліву клавішу «миші» (рисунок 4.6).
Рисунок 4.6 – Установка рамки з відповідним основним написом
Кожному розділу записки привласнюють позначення документа за структурою:
ХХХХХХХХ. ХХ. ХХ.ХХ
ПЗ – позначення пояснювальної записки
Порядковий номер розділу згідно з завданням або перші літери частин, що не нумеруються (Р- реферат, З- зміст, ВС- вступ,
В- висновки, П- перелік посилань, ДА- додаток А і т. ін.)
Номер теми проекту в списку за наказом директора по ІТ КНУ
Про затвердження тематики дипломних проектів і робіт
Рік подання проекту (роботи) до захисту
ПД – для дипломного проекту, РД- для дипломних робіт
Код навчального закладу (від 2 до 4 позицій)
Приклад: ІК.ПД 15.21.В.ПЗ (ІК – код навчального закладу, ПД - проект дипломний, 15 - рік подання до захисту 2015 р, 21 - тема № 21, В - висновки; ПЗ - пояснювальна записка).
Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою i нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення. Виправлення повинно бути такого ж кольору, як i уся записка. Пошкодження листів текстових документів, помарки, сліди колишнього тексту при виправлені не допускаються.
Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви в пояснювальній записці наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви та наводити назви організацій у перекладі на мову пояснювальної записки, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.
Скорочення слів i словосполучень, які наводяться у пояснювальній записці, повинні відповідати чинним стандартам з бібліотечної та видавничої справи.
Розділи та підрозділи, пункти повинні мати заголовки.
Заголовки poздiлів слід розташовувати посередині рядка та писати чи друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.
4.1.4 Встановлення заголовків розділів
Для встановлення заголовків розділів у тексті необхідно виділити заголовок розділу і виконати команди «Главная» → «Стили» → «Заголовок 1» → «Изменить». (рисунок 4.7)
Рисунок 4.7 – Змінення стилю заголовків
Заголовки підрозділів, пунктів i підпунктів пояснювальної записки слід починати з абзацного відступу та писати чи друкувати маленькими літерами, крім пepшoї великої, не підкреслюючи, без перенесення слів і без крапки в кінці.
Для форматування потрібно обирати «Заголовок 2», «Заголовок 3», «Заголовок 4» і т.п.
Якщо заголовок складається з двох i більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку не допускається. Biдcтaнь між заголовком i подальшим чи попереднім текстом має бути не менше, ніж два рядки (18 пунктів до та після заголовку).
Відстань між основами рядків заголовка, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті.
Не допускається pозмiщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині cтоpінки, якщо після неї розміщено менше ніж два рядки тексту.
Текст записки викладається, як правило, в безособовій формі, наприклад, "...проектом передбачено..." або "...проектом передбачається...".
При описі операцій, що виконуються людиною, рекомендується використовувати третю особу множини або однини, наприклад, "... видобування вугілля починають...", "... майстер допускає машиніста до роботи...".
В математичних викладках допускається вживання першої особи множини, наприклад, "...враховуючи рівняння (1.5) і (1.6), знаходимо...".
При описі роботи механізмів, автоматичних пристроїв і т. ін. рекомендується використовувати третю особу однини, наприклад, "...конвеєр переміщує...".
Викладення від першої особи однини не допускається (крім цитат). Наприклад, не можна писати: "Я в своєму проекті вирішив..,".
4.2 Нумерація сторінок пояснювальної записки
Cторінки слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту пояснювальної записки. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці, починаючи із реферату.
Щоб встановити номер сторінки необхідно виконати послідовність команд: «Вставка» → «Верхний колонтикул» → вікно «Изменить верхний колонтикул» «Номер страницы» → «Вверху страницы в правому куті».
Для встановлення нумерації сторінок потрібного нам формату натискаємо кнопку «Формат» → «Начать с» вибираємо номер «6», тому що нумерації починаються з реферату (рисунок 4.8).
Рисунок 4.8 – Нумерація сторінок
Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.
Ілюстрації й таблиці, які розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок пояснювальної записки.
4.3 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів
Розділи, підрозділи, пункти, підпункти пояснювальної записки слід нумерувати арабськими цифрами.
Розділи пояснювальної записки повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення cyтi пояснювальної записки та позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т.д.
Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Пicля номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д.
Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1.1, 1.1.2 i т.д.
Для нумерації заголовків потрібно обрати «многоуровневый список», рисунок 4.9
Рисунок 4.9 – Нумерація заголовків
Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати, за винятком додатків, порядковими номерами.
Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту та порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 i т.д. Після номера підпункту крапку не ставлять.
Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.
Структурні елементи "РЕФЕРАТ", "ЗМІСТ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ" не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів.
4.4 Ілюстрації
Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати в пояснювальній записці безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На yci ілюстрації мають бути посилання в пояснювальній записці.
Рисунки повинні бути виконані чітко й охайно, з застосуванням інструментів для креслення.
Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, що розміщені в пояснювальній записці, мають відповідати вимогам стандартів "Єдиної системи конструкторської документації" та "Єдиної системи програмної документації". На графіках, які містять експериментальні криві, слід наносити крапки, які були одержані у дослідах. Якщо на графік наносять сітку, тоді на координатних вісях стрілок не ставлять. Якщо на графіку сітки немає, тоді oci повинні закінчуватися стрілками. Якщо на осях є поділки, необхідно вказати одиниці значень.
Фотознімки розміром менше за формат А4 мають бути наклеєні на аркуші білого паперу формату А4.
Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, "Рисунок 3.2" - другий рисунок третього розділу. Якщо в пояснювальній записці вміщено тільки одну ілюстрацію, її також нумерують.
Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності, під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (під рисунковий текст). Ілюстрація позначається словом "Рисунок__", яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, "Рисунок 2.1 - Природна механічна характеристика двигуна МТН 412-6У ".
Для автоматичної нумерації рисунків натискаємо кнопку «Ссылка» → «Вставить название» вибираємо «Рисунок» (рисунок 4.10).
Рисунок 4.10 – Нумерація рисунків
4.5 Таблиці
Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць відповідно до рисунка 4.11.
Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.
Для утворення таблиці необхідно виконати команди «Вставка» → «Таблица», в діалоговому вікні «Вставка таблицы» виконати команду «Вставить таблицу» (рисунок 4.11а). В розділі «Вставить таблицу» в полі «Число столбцов» вказати необхідну кількість стовбців, а в полі «Число строк» вказати необхідну кількість строк таблиці, як показано на рисунку 4.11б.
| а) | б) |
а) вікно «Вставка таблицы»; б) розділ «Вставка таблицы»
Рисунок 4.11 – Вікна для утворення та визначення параметрів таблиці
Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Оформлення таблиці приводиться на рисунку 4.12
Таблиця_________ - __________________
номер Назва таблиці
| Головка | Заголовки граф | |||||
| Підзаголовки граф | ||||||
| Рядки (горизонтальні рядки) | ||||||
Боковик Графи (колонки)
(графа для
заголовків рядків)
Рисунок 4.12 - Форма таблиці
Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, “Таблиця 2.1” - перша таблиця другого розділу. Якщо в пояснювальній записці одна таблиця, її нумерують так само.
Для автоматичної нумерації таблиць натискаємо кнопку «Ссылка» → «Вставить название» вибираємо «Таблиця» (рисунок 4.13).
Рисунок 4.13 – Автоматична нумерація таблиць
Таблиця повинна мати назву, яку пишуть малими літерами (крім першої великої) та вміщують над таблицею. Назва має бути стислою i відбивати зміст таблиці.
На всі таблиці повинні бути посилання в тексті записки, наприклад: "... наведені в таблиці 6.1 дані...".
Заголовки таблиці, її граф і рядків треба писати в однині без крапки в кінці з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. Заголовки граф можуть бути записані паралельно рядкам таблиці чи перпендикулярно до них.
Поділяти заголовки боковика і граф діагональною лінією не допускається.
Графу "Номери по порядку" в таблицю включати не допускається. При необхідності нумерацію рядків зазначають безпосередньо перед їх заголовком.
Якщо всі показники виражені в одних і тих одиницях фізичної величини, то найменування цієї величини розміщують над таблицею справа, а при перенесенні таблиці - над кожною її частиною.
Якщо в більшості граф показники наведені в одних і тих же одиницях, але також є показники, що надані в інших одиницях, то над таблицею пишуть найменування переважного показника і одиниці його виміру, наприклад: "Розміри в міліметрах". Позначення одиниць виміру інших величин зазначають у заголовках (підзаголовках) відповідних граф чи рядків.
Позначення одиниці фізичної величини, загальне для графи (рядка), зазначають у кінці її заголовка через кому, наприклад: "Напруга, U, кВ".
Обмежувальні слова "понад", "не більше", "менше", "не менше", а також граничні відхилення, розміщують після позначення одиниці фізичної величини в кінці заголовка графи (рядка) або безпосередньо в графі таблиці біля числа.
Через нестачу місця допускається в заголовках (підзаголовках) граф (рядків) замінювати окремі поняття їх літерними позначеннями, що повинні бути пояснені в тексті записки.
Текст, що повторюється в рядках однієї і тієї ж графи і що складається з одного слова з цифрою чи без неї, замінюють лапками. Якщо текст, що повторюється, складається з двох і понад слів, то при першому повторенні його замінюють словами "Те ж саме", а при наступних повтореннях - лапками. Замінювати лапками цифри, що повторюються, знаки, позначення не допускається.
За відсутності окремих даних в таблиці треба ставити прочерк (тире).
Таблицю, як правило, розміщують під текстом, в якому дано посилання на неї, чи на наступній сторінці. Допускається розміщувати таблицю уздовж довгої сторони аркуша таким чином, щоб вона читалася при повороті записки на 90 градусів за годинниковою стрілкою. Таблиці, що мають другорядне значення, можна виносити до додатка.
Якщо висота таблиці перевищує одну сторінку, її продовження переносять на наступну сторінку. При цьому лінію, що обмежує першу частину таблиці знизу, не проводять, а над продовженням пишуть "Продовження таблиці" і зазначають її номер. При перенесенні таблиці допускається її головок замінювати номерами граф, відповідними до їх номерів в першій частині таблиці.
Приклад оформлення таблиці наведено на рисунку 4.14
Таблиця 4.1 – Електричних навантажень відділення дроблення
| Назва споживача | Кількість | Номінальна потужність,P, S, кВт, кВА | Сумарна потужність, P, S, кВт, кВА | Коефіцієнт попиту Kп | cosφ | tgφ |
| Дробарка ККД 1500/180 | 0,54 | 0,8 | 0,72 | |||
| Дробарка КСД 2200 | 0,54 | 0,8 | 0,72 | |||
| Дробарка КМД | 0,54 | 0,8 | 0,72 | |||
| Конвеєр К1 | 0,5 | 0,88 | 0,5 | |||
| Конвеєр М1 | 0,5 | 0,87 | 0,5 | |||
| АТУ | 0,5 | 0,86 | 0,57 | |||
| ТП | ||||||
| КТП | 0,4 | 0,4 | 2,24 | |||
| КТП | 0,4 | 0,4 | 2,24 | |||
| ГСМ |
Рисунок 4.14 – Приклад оформлення таблиці
4.6 Переліки
Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.
Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи - дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).
Переліки першого рівня деталізації пишуть малими літерами з абзацного відступу, другого рівня - з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.
Приклад
Класифікація гальм рейкового транспорту:
а) колісні;
б) рейкові;
1) електромагнітні;
2) на постійних магнітах;
в) парашути;
…………….
4.7 Примітки і виноски
Примітки вміщують в пояснювальну записку за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації.
Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються.
Одну примітку не нумерують.
Слово "Примітка" пишуть з великої літери з абзацного виступу, не підкреслюють, після слова "Примітка" ставлять крапку та з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки.
Приклад
Примітка. _________________________________________
Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова "Примітки" ставлять двокрапку та з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки.
Приклад
Примітки:
1._________________________________________________________________
2._______________________________________________________________
Виноски
Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформляти виносками.
Виноски позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою.
Нумерація виносок - окрема для кожної сторінки.
Знаки виноски проставляють безпосередньо після того слова, числа, символа, до якого дають пояснення, та перед текстом пояснення.
Текст виноски вміщують під таблицею або в кiнцi сторінки й відокремлюють від таблиці або тексту, лінією довжиною 30-40 мм, проведеною в лівій частині cтopiнки.
Текст виноски починають з абзацного відступу та виконують з мінімальним міжрядковим інтервалом.
4.8 Формули та рівняння
Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище та нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено один вільний рядок.
Для виконання формули у тексті необхідно виконати команду «Вставка» в діалоговому вікні «Символы» вибрати розділ «Формула» і «Вставить новую формулу» (рисунок 4.15).
Рисунок 4.15 – Діалогове вікно «Символы», розділ «Формула»
Формули i рівняння слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.
Номер формули або рівняння складається з номера розділу та порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, “формула (1.3)” - третя формула першого розділу.
Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Якщо в пояснювальній записці тільки одна формула чи рівняння, ix нумерують так само.
Символи, які входять до формули, необхідно вписувати згідно з латинською або грецькою абеткою (додаток Н).
Пояснення значень символів i числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою, у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.
Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки.
Приклад
Повний опір петлі "фаза - нуль" Zп визначається по залежності:
, (4.6)
де Rф, Rн - активні опори фазного і нульового провідників, Ом;
Хф, Хн - внутрішні індуктивні опори фазного і нульового захисного провідників, Ом;
Хп - зовнішній індуктивний опір петлі "фаза - нуль", Ом.
Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак "х".
При виконанні чисельних розрахунків за формулою треба наводити первинний вираз із підставленими в нього числовими значеннями і кінцевий результат з зазначенням одиниці виміру без проміжних викладок.
Приклад
По залежності (5.5) розрахується сила струму короткого замикання
(5.7)
Посилання
В записці повинні бути посилання на всі джерела, які використовувались. Посилатися слід, як правило, на джерело в цілому. При необхідності допускаються посилання на розділи, таблиці, ілюстрації чи сторінки джерела.
Посилання в тексті пояснювальної записки на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділених двома квадратними дужками, наприклад, "... у роботах [1-4]...".
Якщо необхідно посилатися одночасно на декілька джерел, їх номери зазначають через кому чи тире.
При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їx номери. При посиланнях слід писати: "... у розділі 4...", "... дивись 2.1...", "... за 3.3.4...", ''... відповідно до 2.3.4.1...", "... на рис. 1.3..." або "... на рисунку 1.3...", "... у таблиці 3.2...", "... (див.табл.3.2)...", "... за формулою (3.1)...", "... у рівняннях (1.23)-(1.25)...", "... у додатку Б...".
Додатки
Додатки слід оформляти як продовження пояснювальної записки на її наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті пояснювальної записки.
Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, який пишуть або друкують вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами, з першої великої, повинно бути написано слово "Додаток__" i велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г,Є, 3, I, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б i т.д.
За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти й підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначання додатка (літеру) та крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; Б.3.1 - підрозділ 3.1 додатка Б; Д.4.1.2-пункт 4.1.2 додатка Д; Ж.1.3.3.4- підпункт 1.3.3.4 додатка Ж.
Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, рисунок А.3 - третій рисунок додатка А; таблиця А.2 - друга таблиця додатка А; формула (А.1) - перша формула додатка А.
Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їx нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця Д.1, формула (В.1)
В посиланнях у тексті додатка на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: "... на рисунку А.2...", "... в таблиці Б.З...", або "... в табл.Б.3...", "... за формулою (В.1)...", "... у рівнянні (Ж.2)..".
Переліки, примітки та виноски в тексті додатка оформляють i нумерують відповідно до вимог, указаних вище.
Джерела, що цитують тільки у додатках, повинні розглядатися незалежно від тих, які цитують в основній частині пояснювальної записки, та повинні бути перелічені наприкінці кожного додатка в переліку посилань.
Форма цитування, правила складання переліку посилань та виносок повинні бути аналогічними прийнятим у основній частині пояснювальної записки. Перед номером цитати та відповідним номером у переліку посилань та виносках ставлять позначення додатка.
Якщо у пояснювальній записці як додаток використовується документ, що має самостійне значення та оформляється згідно з вимогами до документа даного виду, його копію вміщують у пояснювальній записці без змін в оригіналі. Перед копією документа вміщують аркуш, на якому посередині пишуть або друкують слово "ДОДАТОК__" i його назву (за наявності), праворуч у верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документа нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок пояснювальної записки (не займаючи власної нумерації сторінок документа).
У додатках дипломних проектів вміщують специфікації.
5 ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ ВИПУСКНИХ РОБІТ
Графічна частина проекту з достатньою повнотою повинна ілюструвати основний матеріал дипломного проекту, представлений у пояснювальній записці, що й дозволяє студентові послідовно викласти весь зміст проекту при його захисті.
Обсяг i зміст графічної частини визначаються завданням. Креслення виконують олівцем або чорною тушшю.
Конструкторські та проектні креслення виконують на аркушах стандартних форматів: А0 (841x1189), А1 (594x841), А2 (420x594), А3 (297x420), А4 (210x297 мм). Перевагу слід віддавати формату А1. При необхідності використання форматів А2, А3 і А4 рекомендується розміщати їх на полі формату А1, не розрізаючи аркуша.
Додаткові формати утворюють збільшенням коротких боків основних форматів на значення, яке кратне їx розмірам.
На кожному форматі дається зовнішня рамка, яка наноситься тонкою суцільною лінією за розміром формату й рамкою робочого поля, яка наноситься основною суцільною лінією на відстані від зовнішньої рамки 20 мм для підшивання та 5 мм з останніх трьох боків.
Внутрішню рамку креслень наносити згідно з рисунком 5.1. Товщина лінії внутрішньої рамки S=1 мм. Зовнішня рамка відповідає лінії обрізки аркуша стандартного формату. Якщо розміри аркуша дещо перевищують стандартний формат, то зовнішня рамка виконується суцільною тонкою лінією товщиною 0,5 мм за розмірами симетрично поля аркуша. Лінії внутрішньої і зовнішньої рамок (якщо остання необхідна), рамок основного напису і додаткових граф виконують, як і весь аркуш, олівцем чи чорною тушшю.
У правому нижньому куті аркуша розміщують основний напис. Для формату А4 його розташовують уздовж короткої сторони аркуша, для інших форматів - уздовж довгої чи короткої сторони (рисунок 5.1 а, б, в).
1 - рамка основного напису; 2 - рамки додаткових граф; З - лінія обрізу аркуша або зовнішня рамка; 4 - внутрішня рамка
Рисунок 5.1 - Оформлення аркушів графічних матеріалів
Рамки основних і додаткових граф виконують згідно з рисунком 5.2 суцільними лініями завтовшки 1,0 і 0,5мм
Основний напис на кресленнях регламентується ГОСТ 2.104-68. Основний напис розташовують у правому нижньому куті креслення (з чільного боку креслення) незалежно від того, як його орієнтовано - по горизонталі або по вертикалі. Форма основого напису викреслюється згідно з ГОСТ 2.104-68. Розміри граф основного напису та зразок заповнення наведено на рисунку 5.2.
| Вид схеми Номер аркуша Тема №21 Рік розробки Проект дипломний Коледж 7 10 23 15 10 | ||||||||||||||
11  5=55
| (2) ІК. ПД 15.21.04.Е3 | |||||||||||||
| (14) | (15) | (16) | (17) | (18) | ||||||||||
| (1) Назва листа (схеми) | Літера | Маса | Масштаб | |||||||||||
| Змін | Лист | № документа | Підпис | Дата | (4) | (5) | (6) | |||||||
| Виконав | ||||||||||||||
| Керівник | ||||||||||||||
| Рецензент | Лист (7) | Листів (8) | ||||||||||||
| (10) | (111) | (12) | (3) | ІК КНУ МЕП 15 1/9 | ||||||||||
| Н. контроль | ||||||||||||||
| Затвердже. | ||||||||||||||
| 50 | ||||||||||||||
Рисунок 5.2 - Розміри та зразок заповнення основного напису на кресленні
Рисунок 5.3– Основний напис проектних креслень та схем
У графах основних написів і додаткових графах конструкторських креслень (номери граф показані в дужках) зазначають:
У графах основного напису вказують:
а) у графі 1 - найменування графічного документа, що записують без переносів і крапки в кінці. Якщо найменування складається з кількох слів, іменник ставлять на перше місце, наприклад: "Двигун тяговий", "Магніт постійний", "Електровоз рудниковий";
б) у графі 2 - позначення документа за структурою:
| Код документа |
Номер аркуша згідно з завданням
Номер теми проекту згідно з наказом директора
про затвердження теми дипломного проекту
Рік подання проекту (роботи)
ПД- для дипломного проекту, РД – для дипломних робіт
Код навчального закладу (від 2 до 4 позицій)
Код документу проставляється згідно з ГОСТ 2.102-68 - для конструкторських документів, ГОСТ 2.701-84 - для схем; ГОСТ 2.601-95 - для експлуатаційних документів і ГОСТ 2.602-95 - для ремонтних документів. Для креслень деталей, які входять в складальні одиниці і наведені в графічній частині, замість коду документу проставляють номер позиції деталі відповідно специфікації по типу 01...99.
Коди конструкторських документів:
- креслення загального вигляду – ВЗ;
- складальне креслення – СК;
- монтажне креслення – МК.
Найменування та код схем визначають їх видом і типом. Код схеми повинен складатися з буквеної частини, що визначає вид схеми, і цифрової частини, що визначає тип схеми.
Види схем позначають буквами:
- електричні - Е;
- гідравлічні - Р;
- пневматичні - П;
- газові (крім пневматичних) - X;
- кінематичні - К;
- вакуумні - В;
- оптичні - Л;
- енергетичні - Р;
- ділення - Е;
- комбіновані - С.
Типи схем позначають цифрами:
- структурні - 1;
- функціональні - 2;
- принципові (повні) - 3;
- з'єднань (монтажні) - 4;
- підключення 5;
- загальні - 6;
- розташування - 7;
- об'єднані - 0;
Наприклад, схема електрична принципова – Е3; гідравлічна схема з'єднань - Г4; структурна схема відділення - E1; схема електрогідравлічна принципова – С3; схема электрогидропневмокинематическая принципова – С3; схема електрична з'єднань і підключення – Е0; гідравлічна схема структурна, принципова і з'єднань – Г0.
Будівельні креслення різноманітні за призначенням, змістом та оформленням. Комплекти креслень, відповідні певних видів будівельно-монтажних робіт, розрізняють за особливим буквеним позначенням - маркам. Марка складається з початкових букв назви даної частини проекту. Окремим комплектам робочих креслень присвоюють такі марки: генеральний план - ГП; архітектурно-будівельні креслення - АС; робочі креслення архітектурних рішень – АР; конструкції залізобетонні, металеві, дерев'яні відповідно - КЗ, КМ, КД; технологія, механізація виробництва - ТХ (або ТМ); опалення і вентиляція - ОВ; водопровід і каналізація - ВК; електрообладнання - ЕЛ; автоматизація виробництва – АВ.
Приклад заповнення графи 2 - ІТ.ПД 15.21.04.Е3 (ІК – Індустріальний коледж, ПД - проект дипломний, 15 - 2015 р. подання, 21 - тема №21, 4- номер аркуша; Е3 – схема електрична принципова;
в) у графі 3 - позначення матеріалу деталі (графу заповнюють тільки на кресленнях деталі);
г) у графі 4 - у лівій клітинці проставляють літеру Н (навчальний);
д) у графі 5 - масу виробу; якщо масу вказано у кілограмах, тоді "кг" не пишуть, у інших випадках розмірність вказують. В необхідних випадках масу зазначають в тоннах з зазначенням одиниці виміру по типу - 2,5 т;
ж) у графі 6 – масштаб. Перевагу віддають масштабу 1:1. Для зменшення застосовують масштаби 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000; для збільшення - 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1;
к) у графі 7 - порядковий номер листа креслення;
л) у графі 8 - загальну кількість листів з однаковими позначеннями у графі 2;
м) у графі 9 - шифри навчального закладу (ІККНУ), спеціальності (напряму), академічної групи;
н) у графі 10 - 11 - прізвища осіб (без зазначення ініціалів), підписи;
п) у графі 12 - дату підпису документа(за типом 01. 06. 2015).
Крім зображення предмета креслення може містити текстову частину. Змісти тексту i написів повинні бути стислими й точними. У написах на кресленнях не повинно бути скорочень слів, за винятком передбачених відповідними стандартами.
Нумерація схем дипломного проекту повинна бути наскрізною. Креслення по різних розділах проекту розташовують у такій же послідовності, що й відповідні розділи у пояснювальній записці. Якщо креслення формату А1 складається з декількох самостійних креслень меншого формату, тоді на кожному такому кресленні розташовують основний напис. Номери дають усім кресленням, на яких розташовано основний напис, в тому числі й кресленням, формат яких менше формату А1.
Електричні схеми креслять без масштабу. Умови позначення елементів електричних машин та комутаційних пристроїв наведені в додатках С, Т, У, буквені коди у додатку Ф.
При розробці креслень нового об'єкта, коли встановлюються лише принципові рішення, дають найзагальніші уявлення про приcтpiй i принцип роботи виробу.
У більшості випадків прототип є, та у проекті надані остаточні тexнiчнi рішення, які дають повне уявлення про конструкції виробу. Таку роботу слід вважати технічним проектом, як розроблене технічне рішення.
Графічне позначення елементів схеми й з'єднуючих їхніх ліній слід розташовувати так, щоб забезпечувалася найкраща уява про структуру установок і взаємодію її основних елементів. Відстань між двома сусідніми лініями графічного зображення повинне бути не менш 1мм. Відстань між паралельними лініями повинне бути не менш 3мм. Відстань між окремими умовними графічними зображеннями повинна бути не менш 2 мм.
Розміри деяких умовних графічних позначень установлюються стандартами. Товщина ліній повинна бути однаковою на всіх схемах. Розміри графічних позначень допускається змінити пропорційно.
Лінії зв'язку виконуються товщиною від 0,2 до 1,0 мм, залежно від формату аркушів і розмірів графічних позначень. Лінії зв'язку повинні складатися з горизонтальних і вертикальних відрізків і мати мінімальне число зламів і взаємних перетинань. В окремих випадках допускається застосовувати похилі лінії зв'язку. Лінії зв'язку повинні креслитися повністю.
Дані про елементи, зображені на схемі, записують у перелік елементів. Зв'язок між умовними графічними позначеннями й переліком елементів здійснюється через позиційні позначення. Літерні та цифрові позначення, що виконані одним номером шрифту, наносять по можливості, праворуч або зверху від умовного позначення.
У загальному випадку позначення складається із трьох частин, що визначають вид елемента. Його номер і виконувану функцію. Перші дві є обов'язковими складовими позначення. Наприклад, LRK (реактор струмообмежувальний, межсекційний).
Порядкові номери елементам слід привласнювати, починаючи з одиниці, в межах групи елементів, яким на схемі присвоєно однакове буквене позиційне позначення, наприклад, Q1, Q2, Q3, у відповідності з послідовністю їх розташування на схемі зверху вниз і зліва направо. На принциповій схемі повинні бути однозначно визначені всі елементи, що входять до складу установки і зображені на схемі. При виконанні схеми на декількох аркушах повинні виконуватися наступні вимоги:
― нумерація позиційних позначень елементів має бути наскрізною в межах установки;
― перелік елементів повинен бути загальним;
― при повторному зображенні окремих елементів на інших листах схеми слід охороняти позиційні позначення, присвоєні їм на одному з перших листів схеми.
На принципових схемах зображують усі елементи, необхідні для здійснення в схемі заданих електричних процесів. Схеми креслять для елементів, що перебувають у відключеному положенні. У технічно обґрунтованих випадках допускається окремі елементи схеми креслити в обраному робочому положенні із вказівкою на полі схеми режиму, для якого накреслені ці елементи схеми.
Кожний елемент або пристрій, що мають самостійну принципову схему, повинні мати позиційне кодове позначення (додаток Т, таблиця Т.1) відповідно до ГОСТу 2.710–81.
Приклад принципової електричної схеми наведений у додатку Х
5.1 Оформлення переліку елементів
Перелік елементів оформляють у вигляді таблиці. Заповнюють її зверху вниз. Перелік виконують як самостійний документ на окремому форматі А4 (з основним написом).
Таблицю виконують за розмірами відповідно до стандарту (рисунок 5.4).
Рисунок 5.4 – Таблиця переліку документів
В таблиці в графі "Поз. позн." зазначають позиційну познаку елемента, у графі "Найменування" — назву елемента, його параметри та номер стандарту або ТУ.
Елементи записують групами в алфавітному порядку позиційних познак, в межах групи — за зростанням порядкових номерів. Між групами бажано залишати кілька вільних рядків для внесення змін.
Якщо перелік виконується на окремому форматі, то в основному написі після назви виробу необхідно вказати назву документу — "Перелік елементів", а до шифру схеми додати літеру "П" з кодом схеми. Наприклад, для принципової електричної схеми — ПЕ3. В специфікацію перелік записують одразу після схеми, до якої його виконано.
Перелік елементів схеми, виконаний окремим документом, наведено в додатку Ц
5.2 Правила заповнення специфікації
Специфікацію друкованого вузла виконують відповідно до вимог ГОСТ 2.106-96, беручи до уваги доповнення та зміни, встановлені ГОСТ 2.413-72, а саме:
Складові частини, що є елементами електричної принципової схеми та застосовані за стандартами або технічними умовами, записують у специфікацію на початку відповідного розділу групами в порядку розташування літерних позиційних познак. Усередині групи складові частини записують у порядку зростання основних параметрів.
Для складових частин, що є елементами електричної принципової схеми, у графі „Примітка зазначають позиційну познаку, присвоєну цьому елементу в схемі.
До розділу «Документація» заносять документи, що складають основний комплект конструкторських документів даного виробу, окрім його специфікації.
До розділу «Комплекси», «Складальний кресленик», «Деталі» заносять відповідно комплекси, складанні одиниці та деталі, що безпосередньо входять до виробу, на який складають специфікацію.
У розділі «Стандартні вироби» записують вироби, форму та розміри яких встановлюють стандарти на ці вироби в такому порядку: за міждержавними, державними та галузевими стандартами.
У розділі «Інші вироби» записують назви та умовні познаки виробів відповідно до документів на їх поставку, вказуючи познаку цих документів, наприклад, за технічними умовами. Запис виробів виконують за однорідними групами аналогічно запису стандартних виробів (приклад наведено у додатку Ш).
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Правила устройства электроустановок.- Х.: Издательство «Индустрия», 2007. – 416 с.
2. Правила будови електроустановок. Енергообладнання спеціальних установок: ДНАОП 0.00 – 1.32 – 01 – К.: Державне підприємство «Укрархбудінформ», 2001 – 121 с.
3. ДНПАОП 0.00–1-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. – К.: АТ «Київська книжкова фабрика», 1998.– 380 с.
4. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів – К.: ДП НТУКЦ «АсЕлЕнерго», 2007. – 304 с.
5. Александров К.К., Кузмина Е.Г. Электротехнические чертежи и схемы – М.: Энергоатомиздат, 1990 – 228 с.
6. Артемьев Б.Г., Голубев С.М, Справочное пособие для работников метрологических служб, М.: Издательство стандартов 1990.
7. Балабанов А.Н. Контроль технической документации. М.: Издательство стандартов 1988, 352с.
8. Борушек С.С., Волков А.А., Ефимова М.М, Единая система контрольной документации: справочное пособие М.: Издательство стандартов 1989, 352с.
9. Системы качества: сборник нормативно-методических документов. М.: Издательство стандартов 1989, 120с.
10. Ткаченко В.В. Основы стандартизации. М.: Издательство стандартов 1986, 310с.
11. ГОСТ 2.102-68 ЕСКД. Виды и комплектность конструкторских документов
12. ГОСТ 2.104-2006 ЕСКД. Основные надписи
13. ГОСТ 2.701-84 ЕСКД. Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению
14. ГОСТ 2.601-95 ЕСКД. Эксплуатационные документы
15. ГОСТ 2.602-95 ЕСКД.Ремонтные документы
16. ГОСТ 2.755-87 ЕСКД. Обозначения условные графические в электрических схемах. Устройства коммутационные и контактные соединения.
17. ГОСТ 2.727-68 ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. Разрядники, предохранители.
18. ГОСТ 2.756-76 ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. Воспринимающая часть электромеханических устройств
19. ГОСТ 2.729-68 ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. Приборы электроизмерительные
20. ГОСТ 2.728-74 ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. Резисторы, конденсаторы
21. ГОСТ 2.726-68 ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. Токосъемники
22. ГОСТ 2.732-68 ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. Источники света
23. ГОСТ 21.614-88. Изображения условные графические электрооборудования и проводок на планах.
24. ГОСТ 2.710-81 ЕСКД. Обозначения буквенно-цифровые в электрических схемах
25. ГОСТ 2.702-75 ЕСКД.Правила выполнения электрических схем
26. 2. ДСТУ 2391–94. Система технологічної документації. Терміни та ви-значення // http://document.ua/sistema-tehnologichnoyi-dokumentaciyi.-termini-ta-viznachenn-std285.html
27. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. – К.: Держ. стандарт України, 1995. – 37 с.
28. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 Библиографическая запись. Библиографическое описание
29. ДСТУ 3321:2003. Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять.
30. 3ДСТУ 3440-96. Системи енергетичні. Терміни та визначення.
31. ДСТУ ISO 7573:2006. Кресленики технічні. Специфікація (ІSO 7573:1983, ІDT).
32. ДСТУ ГОСТ 2.001:2006. ЄСКД. Загальні положення (ГОСТ 2.001-93, ІDT), (Изм. №1 от 01.03.2007).
33. ДСТУ ГОСТ 2.001:2006. ЄСКД. Загальні положення (ГОСТ 2.001-93, ІDT), (Изм. №1 от 01.03.2007).
34. ДСТУ ГОСТ 2.104:2006. ЄСКД. Основні написи (ГОСТ 2.104-2006, ІDT).
35. ДСТУ Б А.2.4-2-95. СПДБ. Умовні графічні позначення і зображення елементів генеральних планів та споруд.
36. ДСТУ Б А.2.4-4-99. СПДБ. Основні вимоги до проектної та робочої документації.
37. ДСТУ Б А.2.4-19:2008. СПДБ. Зображення умовні графічні електрообладнання і проводок на планах.
38. ДСТУ Б А.2.4-21:2008. СПДБ. Силове електрообладнання. Робочі креслення.
39. ДСТУ Б А.2.4-38:2008. СПДБ. Позначення умовні графічні у схемах. Устаткування енергетичне.
40. Стандарт вищого навчального закладу ІК ДВНЗ КНУ Кваліфікаційні роботи випускників. Загальні вимоги до дипломних проектів і дипломних робіт Кривий ріг 2015 – 31 с
41. А. П. Сінолиций, д. т. н., проф., Ю. Г. Осадчук, к. т. н., доцент, В. Ю. Момот, к. т. н., доцент Методичні вказівки щодо виконання дипломних проектів і робіт студентами зі спеціальності 7.092203 “Електромеханічні системи автоматизації та електропривод” Навчальний посібник. – Кривий ріг 2007 – 166 с
42. В.П. Іващенко. Організація виконання кваліфікаційних робіт у Наці-ональній металургійній академії України/ В.П. Іващенко, А.К. Тараканов, А.М. Должанський: Навчальний посібник. - Дніпропетровськ: НМетАУ, 2007.-73с.
Додаток А
Форма відгука
ВІДГУК
на дипломний проект
студента __________
(прізвище, ім'я, та по батькові)
спеціальності 5.05070104 « Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд»
1.Рівень загальної та спеціальної підготовки, загальний розвиток студента:
______________________________________________________________
2. Якість виконання розділів дипломного проекту:
________________________________________________________________________________
3. Оцінка дипломного проекту: _______________________________________________________
4. Рекомендації консультанта з економічної частини:
__________________________
Консультант ___________________________________________ _________________
(прізвище, ім'я, та по батькові) (підпис)
Керівник проекту _______________________________________ ________________
(прізвище, ім'я, та по батькові) (підпис)
«______» _________________________________2015р
Додаток Б
Форма рецензії
РЕЦЕНЗІЯ
на дипломний проект студента Індустріального коледжу КНУ денного відділку
спеціальності 5.05070104
«Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд»
__________________
на тему:
______________________________________________________
На розгляд представлена пояснювальна записка на ____ сторінках та графічна частина проекту на _____ аркушах.
1.Відповідність проекту дипломному завданню
______________________________________________________
2. Характеристика розділів проекту
______________________________________________________________
3. Якість оформлення проекту
______________________________________________________
4. Відгук про проект в цілому та можливості його використання
________________________________________________________________________
Дипломний проект заслуговує оцінки__________________________________________________
Рецензент _________
«______»______________________________2015р
Додаток В
Форма зауважень нормоконтролера
ПЕРЕЛІК ЗАУВАЖЕНЬ НОРМОКОНТРОЛЕРА
на дипломний проект
студента групи ЗМЕП 10
Зінченка Олексія Володимировича
1.ГРАФІЧНА ЧАСТИНА
____________
_____________________________________________________________
