Тема 6. Страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

План лекційного заняття

6.1.Сутність соціального страхування від нещасного випадку на виробництві

6.2.Соціальні послуги та виплати, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків

6.3.Система фінансування та джерела коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків

 

 

6.1. Сутність страхування від нещасних випадків на виробництві

 

Страхування від нещасних випадків — це ризикове страхування, яке передбачає і при настанні страхового випадку виплату страхової суми у певному розмірі або і певної її частини. Не передбачається виплати страхової суми або повернення сплачених внесків по закінченні терміну дії договору страхування.

Страхування від нещасних випадків може мати обов'язкову або добровільну форму.

Обов'язкове особисте страхування залежно від джерела сплати страхових платежів поділяється на державне обов'язкове й обов'язкове.

Метою обов'язкової форми страхування від нещасних випадків, яку встановлює держава, є захист інтересів не лише окремих страхувальників, а й суспільства в цілому.

Поняття «державне обов'язкове особисте страхування» означає, що джерелом сплати страхових платежів є Державний бюджет України і в разі неплатоспроможності страховика з таких видів страхування держава гарантує виконання зобов'язань перед страхувальниками.

Законодавчими актами визначається перелік об'єктів страхування, обсяги страхової відповідальності, норми страхового забезпечення, порядок сплати страхових платежів, права та обов'язки учасників страхування, коло страхових організацій, яким доручається здійснення обов'язкового страхування.

Державне обов'язкове особисте страхування охоплює:

■ військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори;

■ осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ;

■ медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфіку­вання вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними службових обов'язків;

■ працівників митних органів;

■ працівників прокуратури;

■ народних депутатів;

■ службових осіб державної контрольно-ревізійної служби;

■ службових осіб державних податкових інспекцій;

■ службових осіб державних органів у справах захисту прав споживачів;

■ посадових осіб інспекцій державного архітектурно-буді­вельного контролю;

■ спортсменів вищих категорій;

■ працівників державної лісової охорони;

■ суддів;

■ донорів крові і (або) її компонентів.

Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків охоплює страхування:

■ на транспорті;

■ працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних і пожежних дружин (команд);

■ життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;

■ членів екіпажу і авіаційного персоналу;

■ працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу під час виконання авіаційних робіт, та пасажирів, які перевозяться за його заявкою без придбання квитків;

■ ризикових професій народного господарства від нещасних випадків.

Обов'язковому страхуванню від нещасних випадків підлягають:

а)пасажири залізничного, морського, внутрішнього водного,
автомобільного і електротранспорту (крім внутрішнього міського) під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані;

б)працівники транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях, а саме:

■ водії автомобільного, електротранспорту, машиністи і по­мічники машиністів поїздів (електровозів, тепловозів, дизель-поїздів);

■ машиністи поїздів метрополітену, провідники пасажирських вагонів, начальники (бригадири) поїздів;

■ поїздові електромонтери;

■ кондуктори;

■ працівники вагонів-ресторанів, водії дрезин та інших одиниць рухомого складу;

■ механіки (начальники) рефрижераторних секцій (поїздів);

■ працівники бригад медичної допомоги.

Страхувальниками з цього виду страхування виступають самі пасажири, які сплачують страховий платіж додатково при оплаті проїзного квитка, а для водіїв — юридичні особи і громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності — власники транспортних засобів, які страхують водіїв на час обслуговування поїздок.

Страховий платіж становить для пасажирів при поїздках на лініях залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранспорту на міжобласних і міжміських маршрутах у межах однієї області в розмірі до двох відсотків, а на маршрутах приміського сполучення — до п'яти відсотків вартості проїзду. Страховий платіж за водіїв визначається у розмірі до одного відсотка страхової суми за кожного застрахованого.

Страхову суму встановлено в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До страхових випадків належать:

■ загибель або смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті;

■ одержання застрахованим травми внаслідок нещасного випадку на транспорті (при встановленні йому інвалідності);

■ тимчасова втрата застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку на транспорті.

Розмір виплати страхової суми залежить від ступеня втрати працездатності чи смерті застрахованого.

Страхування від нещасних випадків здійснюється за видами:

■ індивідуальне (сплата страхових платежів здійснюється за рахунок застрахованих);

■ колективне (сплата страхових платежів здійснюється за рахунок організацій, з якими застраховані перебувають у трудових або інших, передбачених законом відносинах).

Удосконалення індивідуального та колективного страхування — це насамперед розширення обсягів страхової відповідальності, контингенту страхувальників і застрахованих, підвищення рівня страхового забезпечення, платоспроможності страховиків, спрощення порядку та техніки виплат.