Огляд систем соціального страхування зарубіжних країн
Лекции.Орг

Поиск:


Огляд систем соціального страхування зарубіжних країн




 

Соціальне страхування є найважливішим елементом системи соціального захисту, практично її організаційною основою в більшості розвинутих країн світу. Доцільність диверсифікації фінансових ресурсів соціального страхування виправдана практикою зарубіжних країн. Так, система соціального страхування в Німеччині включає декілька автономних фондів, які охоплюють окремі види страхування: Фонд пенсійного страхування робітників та службовців, Фонд страхування через хворобу, Фонд страхування по безробіттю. У Великобританії функціонують два основні соціальні фонди: Фонд національного страхування і пенсійні фонди державних підприємств; у Японії чотири великих фонди: Фонд страхування здоров'я, Фонд національних пенсій, Фонд страхування від виробничого травматизму та Фонд страхування від безробіття; у Франції найбільш значними соціальними фондами є Фонд страхування через хворобу, інвалідність, материнство, Пенсійний фонд, Фонд допомоги родинам та Національний фонд допомоги безробітним. Дані фонди посідають важливе місце у фінансовій системі країн, про що свідчить обсяг сконцентрованих у них коштів: у Франції спеціальні фонди за розміром наближаються до державного бюджету країни; в Японії зі спеціальних фондів фінансується більше половини державних витрат, у Великобританії – близько третини [138,64].

Соціальне страхування країн ЄС спрямоване па забезпечення основних життєвих потреб та недопущення суттєвого зниження доходів внаслідок дії факторів соціального ризику.

І. За механізмами фінансування соціальних видатків можна визначити декілька варіантів:

1) північно-європейський варіант (Ірландія, Великобританія та скандинавські країни), де за рахунок соціального страхування покривається до половини соціальних видатків: загальна сума відрахувань до фондів встановлена в межах 15 % ВВП. При цьому може значно коливатись як співвідношення між страховими та бюджетними виплатами, так і загальна частка соціальних виплат у ВВП. Так, у Данії та Швеції загальна частка соціальних видатків становить майже 40 % ВВП, водночас соціальне страхування покриває лише чверть цих витрат у Данії та близько половини — у Швеції. В Ірландії ж ці показники становлять відповідно 20 та 33 %;

2) континентальний варіант представлений у Німеччині, Бельгії та Нідерландах, де частка соціальних видатків у ВВП становить приблизно 30 %, дві третини з них покриваються за рахунок систем соціального страхування.

Соціальне страхування отримало найбільш ранній розвиток і набуло своєрідних «класичних» форм у континентальних країнах (Німеччина та Франція). Для цього типу можна виділити чотири основні види соціального страхування: пенсійне, медичне, на випадок безробіття та від нещасних випадків на виробництві чи професійних захворювань. В окремих країнах існують інші види: сімейне (Франція), на випадок піклування та догляду (Німеччина, Австрія).

Система соціального страхування Нідерландів, на відміну від «класичних» зразків, характеризується постійними змінами і має значний адаптаційний потенціал. Вона є найбільш розвиненою в Європі за масштабами виплат і має багато спеціальних характеристик. У Нідерландах соціальне страхування здійснюється за двома організаційно-фінансовими формами:

- системою державного або національного страхування;

- системою страхування найманих працівників.

 

2.2. Проблеми розвитку системи соціального страхування за кордоном та в Україні

Існування сучасних систем соціального страхування і досягнення ними значних соціальних результатів не позбавляють їх від суттєвих проблем. За оцінками спеціалістів, найбільш глобальною проолемою є зростання видатків пенсійного та медичного страхування. Це обумовлено змінами загальної демографічної ситуації — збільшенням частки населення похилого віку. Розвиток системи медичних технологій призводить до суттєвого подорожчання вартості медичних послуг та потребує їх адаптації до нових умов. Це стосується розподільчих пенсійних систем континентального типу з високим коефіцієнтом заміщення втраченого заробітку. Розрахунки свідчать, що без зміни основних засад функціонування протягом найближчих кількох десятків років такі системи стануть фінансово неспроможними.

Неефективність контролю при управлінні фондами соціального страхування через механізми соціального партнерства є новою проблемою у розвитку соціального страхування, що виникає у разі зростання числа офіційних оформлень інвалідності. Наприклад, у Нідерландах число інвалідів працездатного віку досягає 15 % загального числа представників відповідної вікової категорії. Спеціалісти пояснюють це недостатньою зацікавленістю органів управління фондів, які не несуть фінансової відповідальності, в обгрунтованому визначенні підстав для надання допомоги. Тому Данія вже провела, а Нідерланди приступають до здійснення заходів із реорганізації цього виду соціального страхування.

Основними заходами щодо вирішення вказаних проблем вбачаються:

• боротьба з шахрайством, обмеження видатків, посилення контролю;

• передача функцій соціального страхування приватним некомерційним та комерційним організаціям (за оцінками спеціалістів під час здійснення таких заходів на першому етапі спостерігається зростання видатків);

• використання нових фінансових механізмів. Так, в межах розподільчих систем пенсійного страхування створюється стратегічний резерв, кошти якого шляхом здійснення фінансових вкладень мають елімінувати у довгостроковому періоді дію демографічних чинників. Крім цього, запроваджується обов'язкова участь застрахованих у накопичувальних пенсійних планах — серед членів ЄС, крім Данії, такий підхід має вже досить довгу історію, він запроваджений у Швеції й Італії.

 





Дата добавления: 2017-02-28; просмотров: 218 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Рекомендуемый контект:


Поиск на сайте:



© 2015-2020 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.002 с.