Поняття банківського права та його характеристика

Тема: Поняття банківського права України (4 години).

 

Питання:

1. Поняття банківського права та його характеристика.

2. Предмет та метод банківського права України.

 

Терміни, що мають бути засвоєні студентами:

Література:

1. Алексеева Д.Г., Пыхти С.В., Хоменко Е.Г. Банковское право: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб и доп. – М.: Юристь, 2005. – 525 с.

2. Банківське право України. Під ред. д.ю.н. проф. А.О. Селіванова – К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2000. – 384 с.

3. Банковское законодательство: Учебник / Под ред. Е.Ф. Жукова – М.: Вузовский учебник, 2006. – 270 с.

4. Банковское право РФ: учебное пособие / отв. Е.Ю. Грачева. – М.: Норма, 2008. – 384 с.

5. Банковское право: Учеб. пособие / Отв.ред. А.А. Травкин. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2005. – 459 с.

6. Банковское право: ученик / отв. ред. Д.Г. Алексеева, С.В. Пыхтин. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Высшее образование, 2009. – 829 с.

7. Белов В.А. Банковское право России: теория, законодательство, практика: Юридические очерки. – М.: Учебно-консультационный центр «ЮрИнфоР», 2000. – 359 с.

8. Біленчук П.Д. Диннік О.Г., Лютий І.О. Скороход О.В. Банківське право: українське та європейське.- К.: Атіка, 1999. – 400 с.

9. Ващенко Ю.В. Банківське право: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 344 с.

10. Гетьманцев Д.О., Шукліна Н.Г. Банківське право України: – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 344 с.

11. Гуревич И.С. Очерки советского банковского права. – Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1959.

12. Ефимова Л.Г. Банковское право. Учебн. пособие. — М.: БЕК, 1994. – 360 с.

13. Заверуха І.Б. Банківське право України: посібник для студентів юридичних та економічних спеціальностей ВНЗ. – Л.: Астролябія, 2002. – 222 с.

14. Карманов Є.В. Банківське право України: Навчальний посібник. – Харків: Консул, 2000. – 464 с.

15. Костюченко О.А. Банківське право України: Підручник. – 3-є вид. – К. А.С.К., 2003. – 928 с.

16. Костюченко О.А. Правові аспекти банківської діяльності: Посіб. із проблем банківського права. – К.: Криниця, 2003. – 320 с.

17. Костюченко О.А. Правові основи банківської діяльності. Підручник – К.: Магістр – ХХІ сторіччя, 2005. – 400 с.

18. Олейник О.М. Основы банковского права: Курс лекций. – М.: Юрист, 1997. – 424 с.

19. Орлюк О.П. Банківська система України. Правові засади організації: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 240 с.

20. Орлюк О.П. Банківське право: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 376 с.

21. Орлюк О.П. Теоретичні питання банківського права і банківсько­го законодавства: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 104 с.

22. Саперов С.А. Банковское право: теория и практика / С.А. Саперов. – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2003. – 640 с.

23. Тосунян Г.А., Викулин А.Ю. Банковское и смежное законодательство Российской Федерации: Учеб.-практич. пособие. – М.: Дело, 2003. – 368 с.

24. Тосунян Г.А., Викулин А.Ю., Экмалян А.М. Банковское право Российской Федерации. Общая часть: Учебник – М.: Юрист, 1999. – 448 с.

25. Тосунян Г.А. Теория банковского права: в 2 т. – М.: Юристь, 2004. – Т.1 – 2-е изд., перераб. – 696 с.

 

Основні фахові юридичні та економічні видання, що є в Україні:

1. Право України

2. Підприємництво, господарство і право

3. Юридична Україна

4. Держава і право

5. Правова держава

6. Вісник Національного банку України

7. Банківський вісник республіки Білорусь

 

 

Поняття банківського права та його характеристика

 

А) Говорячи про банківське право слід зробити акцент, що сьогодні, нажаль, немає його єдиного сприйняття. Сприйняття мається на увазі в аспекті його місця в системі права України.

Взагалі саме словосполучення «банківське право» все частіше і частіше починає вживатись в нашому суспільстві. При цьому важко навіть уявити сферу життєдіяльності суспільства в якій банківські установи не приймали б участі. Також варто звернути увагу на те, що практично останні 15 років банківська система відіграє провідну роль у становленні економіки країни, а також, нажаль, є каталізатором більшості фінансових проблем в економіці.

 

В той же час слід акцентувати увагу на тому, що регулювання банківської діяльності в Україні починаючи з моменту отримання незалежності (до цього часу враховуючи те, що Україні входила до складу СРСР про регулювання банківської діяльності союзними республіками говорити не можна) можна охарактеризувати як регулювання за допомогою методу проб та помилок (особливо це яскраво можна проілюструвати на прикладі регулювання грошово-кредитної та валютної політики). Таку ситуацію досить легко пояснити тим, що в Радянському Союзі регулювання економіки здійснювалось адміністративно-командним методом (імперативно), а отримання незалежності призвело до неможливості подальшого проводження такої діяльності. І відповідно стала очевидна необхідність запроваджувати економічні (ринкові) методи регулювання суспільного життя, в тому числі і банківської діяльності.

Якщо поглянути на кадровий потенціал молодої України, то відповідно можна з сумом констатувати його недостатність та невідповідність. І саме з цих причин (недостатні знання керівників) активно застосовувався згаданий метод проб та помилок.

 

Проте, поступово, українське суспільство почало усвідомлювати важливість правового регулювання банківської діяльності (особливо це яскраво проявилось в період банківських криз 1998 та 2009 р.р.). У ВУЗах України вводяться спецкурси «Банківське право» та «Банківське законодавство».

Саме це показує усвідомлення науковою елітою та практикою функціонування суспільства важливості дослідження банківської діяльності, а особливо можливості її державного регулювання.

 

 

Б) Але не дивлячись на важливість для суспільства адекватного правового регулювання банківської діяльності коли мова заходить про місце банківського права (законодавства) нажаль серед дослідників немає єдності в його сприйняття.

 

Аналіз фахової юридичної літератури, як навчальної так і наукової (статті, монографії, дисертації) дає можливість сказати, що сьогодні сформувались наступні точки зору на місце банківського права в системі права:

- Банківське право як галузь чи інститут права не існує взагалі, слід говорити про існування банківського законодавства (Ефимова Л.Г.);

- Банківське право є підгалуззю права: фінансового (Гуревич, Горбунова, Костюченко), цивільного (Іоффе), господарського (Коган І.Л., Олейник);

- Банківське право є комплексний (міжгалузевий) правовий інститут (Орлюк, Заверуха, Ващенко);

- Банківське право є комплексною галуззю права (комплексною предметною галуззю права) (Пискотин, Тосунян, Викулин, Екмалян, Карманов, Качан).

 

 

В) Ми схильні банківське право в двох аспектах – у вузькому та в широкому.

Вузьке: банківське право – це впорядкована сукупність юридичних норм, що являють собою нерозривну єдність та регулюють суспільні відносини, які складаються з приводу банківської діяльності

Широке: банківське право – це система формально визначених правил поведінки, які регулюють відношення що пов’язані з визначенням правового статусу суб’єктів банківської системи, відносин які складаються в процесі публічно-правового регулювання банківської діяльності, а також відносин, що безпосередньо пов’язані з здійсненням банківської діяльності як систематично здійснюваних кредитними організаціями та НБУ банківських операцій направлених на отримання прибутку.

 

При цьому ми вважаємо банківське право самостійною комплексною предметною галуззю права України.

 

Відносячи банківське право до комплексних предметних галузей права України ми виходимо з того, що всі галузі права в системі українського права можна поділити на системоутворюючі (профілюючі), спеціальні (методоутворюючі) та комплексні (предметні) (в дужках класифікація Алексеева С.С. надана в книзі Алексеев С.С. Общая теорія права в 2-х томах. М., 1981.; Проблемы теории государства и права / Под ред. С.С. Алексеева. М., 1987. – С. 228).

 

(Алексеев С.С. «По общему правилу отдельная юридическая норма регулирует поведение на уровне поведенческой операции, інститут права – поступка, отрасль права – деятельности».)

 

 

Г) Обставинами, які дають підстави для виділення банківського права як відносно самостійної предметної галузі права, є такі:

1. Наявність самостійного предмета правового регулювання, тобто банківських відносин, що характеризуються специфічними рисами, серед, яких необхідно назвати такі:

- об’єкт відносин. Їх об’єктом завжди є банківська діяльність (визначення надане в Законі «Про банки і банківську діяльність» характеристику зробимо нижче);

- особливість правового регулювання. Вони регулюються системою різних за своєю природою, але взаємодіючих правових норм, причому взаємодія опосередковується через діяльність Національного банку України, як уповноваженого державною органу який наділений суверенним правом здійснювати правове регулювання банківської діяльності;

- сфера виникнення, існування банківських відносин. Відносини виникають у економічній сфері пов’язані з мобілізацією та використанням грошових коштів (грошей) з метою вирішення економічних завдань господарського обігу;

- неоднорідність банківських відноси, що складають предмет банківського права. До складу банківських правовідносин належать відносини, що виникають із приводу здійснення банківських операцій банківськими установами та НБУ, а також правовідносини, що виникають у процесі регулювання та контролю сфери грошового обігу Національним банком України та іншими уповноваженими державою органами з метою забезпечення інтересів фізичних, юридичних осіб та держави.

2. Наявність суспільної потреби і державної зацікавленості в самостійному правовому регулюванні банківської сфери, обумовленому особливим значенням банківської системи для нормального функціонування ринкової економіки (економіки країни). Політична зацікавленість держави в самостійному регулюванні комплексу суспільних відносин, як обставина для виділення галузі права, обстоювалася радянськими вченими з початку 60-х років минулого сторіччя.[1] Особливе значення функціонування банківської системи, наявність суспільної потреби і державного інтересу (зацікавленості) в самостійному правовому регулюванні банківської сфери обумовлені тим, що діяльність комерційних банків, Національного банку України та інших уповноважених державою органів безпосередньо впливає на реалізацію державної економічної політики і забезпечення економічної безпеки країни. Тісний взаємозв’язок з поточними економічними тенденціями і показниками фінансово-економічного розвитку країни, її платіжним балансом є обставиною, що обумовлює нестабільність і безсистемність законодавчої бази, це в кінцевому рахунку призводить до труднощів у її вивченні, систематизації і вдосконаленні.

3. Наявність особливих джерел права (характеристика джерел банківського права буде здійснено на наступних лекціях).

4. Спосіб закріплення правових норм, що регулюють банківську діяльність у нормативно-правових актах. Аналіз банківського законодавства України показує, що це переважно бланкетний (відсилочний) спосіб. Хоча безумовно є два основних нормативно-правових акти, а саме ЗУ «Про НБУ» та «Про банки і банківську діяльність».

5. Наявність специфічної (характерної тільки для даної галузі права) системи понять і категорій. Прикладом таких понять і категорій може бути: “банківська операція ”, “андеррайтинг”, “еквайринг”, “крос-курс”, “конверсія”, “делькредере” та інші. Але при цьому слід зазначити, що валютне право значною мірою використовує поняття та категорії різних галузей права, наприклад цивільного – “договір”, “контрагенти”, “купівля-продаж”, “робота”, „послуга”, а також містить норми, які безпосередньо пов’язані з інститутами цивільного права (“недійсність угоди”, “виконання зобов’язання”). Не менший зв’язок понятійного апарату банківського права простежується з економічними та фінансовими поняттями: “баланс”, “депонент”, “списання”, “зарахування” і т.д.