Науково-дослідна діяльність студентів магістратури

Науково-дослідна робота студентів магістратури сприяє підготовці висококваліфікованих фахівців. Однією з провідних вимог до магістрантів є всебічний розвиток їхніх творчих здібностей і дослідницьких навичок.

Магістр (від латин. magіster – учитель) – перший учений ступінь, що присуджувався університетами й духовними академіями особам, які витримали спеціальний іспит і привселюдно захистили дисертацію.

Підготовка магістрів може здійснюватися для науково-педагогічної й науково-дослідної діяльності.

Особи, які пройшли магістерську підготовку за науково-педагогічним спрямуванням, здобувають кваліфікацію «Магістр педагогічної освіти» й викладача з відповідної спеціальності; за науково-дослідним спрямуванням – кваліфікацію «Магістр-дослідник» з відповідної спеціальності.

Магістри-викладачi можуть займати первинні посади у вищих навчальних закладах різних рівнів акредитації; магістри-дослідники – у науково-дослідних підрозділах вищих навчальних закладів, науково-дослідних установах та організаціях.

Сьогодні, в умовах двоступеневої освіти, вимоги до професійної підготовки магістрів зорієнтовані на здобуття ними необхідних методологічних знань, умінь і навичок здійснення науково-дослідної роботи. Окрім спеціальної наукової підготовки у практиці вищих навчальних закладів широко використовуються завдання для самостійної роботи магістрів, які передбачають складання:

аналітичних таблиць;

структурних блок-схем лекції;

кросвордів за темами;

тестів за темами (одиничних, множинних, альтернативних і впорядкованих за вибором);

переліку визначень ключових термінів і понять курсу з посиланням на джерела;

анотування статей (5-6 з однієї теми курсу), книги або її окремих глав;

написання рефератів і доповідей.

 

В умовах активної творчої пізнавальної діяльності магістерські роботи все більше набувають дослідницького характеру. Магістерська робота – це форма самостійної роботи за вибором магістранта. Залежно від рівня сформованості в студента дослідницьких умінь викладач може запропонувати написання реферату або статті.

Найпростіша форма НДР магістранта – реферат – це доповідь на певну тему, що включає огляд наукових та інших джерел з обраної теми або наукової праці. Важливо відзначити, що в рефераті магістранту необхідно не тільки висвітлити відповідну наукову інформацію, але й показати своє ставлення до неї. Реферат демонструє ерудицію дослідника, його вміння самостійно аналізувати, систематизувати, класифікувати й узагальнювати суттєву наукову інформацію. Реферат може містити аналіз і критику відповідних наукових теорій.

Основні вимоги до реферату:

повнота відображення змісту статті або декількох наукових праць з теми;

виокремлення методики, яку автор обрав для реферування статті або використовує задля вирішення проблеми;

відповідність висновків автора поставленим завданням.

 

Методика розгляду проблеми розкриває характер дослідження з погляду концептуальних основ і базових принципів, а також рівня новизни дослідження.

Аргументація є ілюстративною або наочною системою доказів або спростуванням тієї чи іншої тези (думки). Особливу увагу варто звертати на висновки, які подають наприкінці реферування.

Студентам, у яких прояв дослідницьких умінь досягає середнього рівня, доцільно пропонувати написання статті.

Попередньо на консультаціях, практикумах, навчальних заняттях викладачі допомагають студентам з‘ясувати сутність науково-дослідної праці, шляхи та способи організації дослідження, загальні та специфічні критерії окремих наук, вимоги до оформлення результатів наукової праці.

Результати науково-дослідної праці з різних дисциплін магістранти можуть подавати в одній із таких форм:

1. Науковий звіт.

2. Наукова доповідь.

3. Методичні розробки з теми дослідження.

4. Наукова стаття.

Однак, підсумком самостійної дослідницької діяльності студента магістратури повинна бути магістерська робота, що є випускною.

Магістерська робота виконується на завершальному етапі навчання студента за освітньо-професійною програмою підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр». Магістерська робота містить теоретичні або експериментальні результати, наукові положення та свідчить про можливості студента самостійно проводити наукові дослідження у певному напрямі знань. Результати досліджень повинні бути апробовані у вигляді публікацій у періодичних виданнях і наукових збірниках, доповідях на наукових або науково-практичних конференціях.

Магістерська кваліфікаційна робота – це самостійна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту й отримання освітньої кваліфікації «магістр». Її мета – систематизація, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань випускника зі спеціальності. А саме:

- застосування студентом набутих знань за фахом навчання на практиці при розв'язанні конкретних, наукових, технічних, виробничих і педагогічних, а також освітніх і культурних завдань;

- розвиток в студента навичок самостійної роботи й оволодіння ним методикою дослідження й експериментування;

- з'ясування рівня підготовленості студентів до творчої роботи в умовах перебудови вищої системи освіти на засадах Болонського процесу.

 

Основне завдання автора кваліфікаційної роботи – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні науково-практичні завдання.

Ця випускна кваліфікаційна праця наукового змісту має внутрішню єдність і відображає хід і результати розробки вибраної теми.

Під час оцінювання якості виконання кваліфікаційної роботи виходять з того, що студент повинен уміти:

- формулювати мету і завдання дослідження;

- складати план дослідження;

- вести бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інформаційних технологій;

- використовувати сучасні методи наукового дослідження, модифікувати наявні та розробляти нові методи, виходячи із завдань конкретного дослідження;

- обробляти отримані дані, аналізувати та синтезувати їх на базі відомих літературних джерел;

- оформлювати результати досліджень відповідно до сучасних вимог, у вигляд звітів, рефератів, статей;

- утілювати отримані знання у практику, конкретні методики та технології зі спеціалізації навчання.

 

Тематика магістерських (дипломних) робіт визначається випускаючими кафедрами. Теми магістерських робіт повинні бути пов'язані з напрямами основних науково-дослідних робіт відповідних кафедр або продовжувати (узагальнювати) результати дослідницької роботи їхніх авторів, проведеної у період навчання в університеті.

Керівниками магістерських робіт призначаються доктори й кандидати наук університету.

Захист магістерських робіт проводиться на відкритому засіданні Державної кваліфікаційної комісії, затвердженої наказом ректора університету у встановленому Міністерством освіти і науки України порядку. Рецензенти магістерської роботи призначаються деканом факультету. Магістерська робота подається у вигляді відповідно оформленого дослідження, що має визначений обсяг.

Процедура захисту включає:

- доповідь магістранта про зміст роботи;

- запитання до автора;

- оголошення відгуку наукового керівника або його виступ;

- виступ рецензента;

- відповіді студента на запитання членів ДЕК та осіб, присутніх на захисті;

- заключне слово студента;

- оголошення рішення комісії про оцінку роботи.

 

Після завершення написання кваліфікаційної роботи студент готує доповідь на захист перед Державною екзаменаційною комісією.

Доповідь може мати довільну форму, але в ній доцільно висвітлити такі важливі питання кваліфікаційної роботи: обґрунтування актуальності теми дослідження; мета, завдання, об'єкт, предмет, проблема та гіпотеза дослідження; що вдалося встановити, виявити, довести; якими методами це досягнуто; елементи новизни в теоретичних положеннях та у практичних рекомендаціях; з якими труднощами довелось зіткнутися у процесі дослідження, які положення, гіпотези не знайшли підтвердження.

Доповідь не повинна перевищувати за часом 12-15 хвилин. У ній повинні міститися також відповіді на основні зауваження наукового керівника та рецензента.

Для кращого сприймання присутніми матеріалу потрібно врахувати застосування наочності: ілюстрацій таблиць, діаграм і графіків, малюнків з використанням як великих транспарантів, так і комп‘ютерних презентацій.

Загальні критерії оцінювання цих робіт збігаються в цілому з критеріями оцінки дисертаційних робіт. До них належать: актуальність вибраної проблеми дослідження, її теоретична та практична значущість, самостійність дослідницької роботи, наявність експериментальних даних; новизна підходу до дослідження проблеми; методичне обґрунтування, адекватність методики дослідження його предмету; оформлення тексту, наявність обґрунтованих висновків; володіння науковою мовою.

Виходячи з досвіду практичного керівництва магістерськими роботами студентів можна виявити типові помилки в написанні й оформленні кваліфікаційної роботи, яких слід уникати.

Зміст роботи не відповідає плану кваліфікаційної роботи або не

розкриває тему повністю чи в її основній частині.

Сформульовані розділи (підрозділи) не відбивають реальну проблемну ситуацію, стан об'єкта.

Неправильно визначено об‘єкт і предмет дослідження.

У завданнях дослідження не зазначено виконання практичної частини кваліфікаційної роботи.

Мета дослідження не пов'язана з проблемою, сформульована абстрактно й не відбиває специфіки об'єкта та предмета дослідження.

Автор не виявив самостійності, робота являє собою компіляцію або плагіат.

Не зроблено глибокого й усебічного аналізу сучасних офіційних і нормативних документів, нової спеціальної літератури (останні 5-10 років) з теми дослідження.

Аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи має форму анотованого списку й не відбиває рівня дослідження проблеми.

Не розкрито зміст та організацію особистого експериментального дослідження (його суть, тривалість, місце проведення, кількість обстежуваних, їхні характеристики), поверхово висвітлено стан практики.

Кінцевий результат не відповідає меті дослідження, а висновки – поставленим завданням.

У роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал.

Бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без додержання вимог державного стандарту.

Як ілюстративний матеріал використано таблиці, діаграми, схеми, запозичені не з першоджерел, а з підручника, навчального посібника, монографії або наукової статті.

Обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, вона виконана неохайно, з помилками.

Як бачимо, якість виконання науково-дослідної роботи залежить від готовності магістранта до її організації та проведення. Виконання кваліфікаційної роботи вимагає від випускника вищого навчального закладу не тільки гарної підготовки в галузі обраної спеціальності, але й оволодіння методикою дослідження, тобто навичками та прийомами наукової праці, виробленими у процесі розвитку науки. Між тим практика свідчить, що значна частина студентів, які починають працювати над кваліфікаційною роботою, бувають слабко підготовлені в цьому відношенні.

Необхідними індивідуально-творчими якостями майбутнього дослідника є:

1) креативність мислення, тобто здатність продукувати нові ідеї, гіпотези, способи вираження проблемних завдань;

2) інтуїція – пряме бачення сутності речей, знаходження правильного рішення проблеми без усвідомлення шляхів і способів досягнення;

3) творча уява – самостійне створення нових образів, які реалізуються в оригінальних і вартісних результатах діяльності;

4) альтернативність, здатність запропонувати кілька підходів до вирішення завдання, бачити проблеми, об'єкти в різних ракурсах;

5) оригінальність мислення, тобто своєрідність якості розуму, способу розумової діяльності;

6) асоціативне мислення – здатність використовувати асоціації, у тому числі аналогії;

7) інтелектуальна активність – це інтегральний пізнавально-мотиваційний показник рівня розвитку творчої особистості, що базується на інтелектуальній ініціативі.

Інтелектуальна ініціатива – це не стимульоване зовні продовження мислення, це продовження розумової діяльності за межами заданої ситуації, не обумовлене ані практичними потребами, ані негативною оцінкою роботи.

Науково-дослідна робота магістрантів спрямована на розвиток у майбутніх педагогів вищої школи й науковців здібностей до дослідницької діяльності, творчого розв‘язання навчально-виховних завдань, а також формування вмінь і навичок застосування дослідницьких методів для вирішення практичних питань навчання та виховання.